Рішення № 75639445, 01.08.2018, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 221/3738/18

Провадження № 2-а/266/80/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Шишиліна О.Г., за участі секретаря судового засідання Шишханової К.Р. позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, поліцейського СРПП Волноваського ВП Близнюка П.А. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд із позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, поліцейського СРПП Волноваського ВП Близнюка П.А. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Посилаючись на те, що постановою серії НК № 929334 від 10.06.2018 року поліцейським СРПП Волноваського ВП Близнюком П.А. його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень. Як зазначено у оскаржуваній постанові, 10.06.2018 року о 10 год. 20 хв. в Донецькій області, м. Волноваха по вул. Українській, 17, він керуючи транспортним засобом нібито порушив вимоги знаку 3.31 ПДР (зупинка заборонена), чим порушив п.п. 8.4. «в» ПДР України. Вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки висунуте порушення ПДР не має законних підстав, при складанні постанови поліцейським не розглянуте жодне заявлене ним клопотання, йому не надано можливості скористатися юридичною допомогою, надати пояснення, відмовлено у можливості зробити фото на смартфон бланку підписаної ним постанови. Вимоги дорожнього знаку він не порушував, оскільки зупинив транспортний засіб за межами проїзної частини, на яку дія дорожнього знаку не розповсюджується. Також, на момент винесення постанови, відсутні будь-які докази, наприклад, пояснення поліцейських, що його зупиняли, дані про свідків, а постанова ґрунтується лише на протиправних діях поліцейського, а тому позивач вимушений звернутися до суду і просить визнати дії поліцейського Близнюка П.А., що виразилися у складанні незаконної постанови та у порушенні прав - протиправними, скасувати постанову про накладання на нього адміністративного стягнення серії НК № 929334 від 10.06.2018 р., справу про адміністративне правопорушення закрити.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, адміністративний позов просив задовольнити.

Представник відповідача ГУНП в Донецькій області - ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у відзиву, вказав, що оскаржувана постанова винесена законно, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити у повному обсязі.

Відповідач поліцейський СРПП Волноваського ВП Близнюк П.А., належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи до суду не з'явився, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оглянув відеозапис даної події, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Постановою НК № 929334 від 10.06.2018 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 10.06.2018 року, о 10 год. 20хв., по вул. Українській, 17 в м. Волноваха, керуючи транспортним засобом «А-6», д.р.н. НОМЕР_1, порушив вимоги знаку 3.34 ПДР (зупинка заборонена), чим порушив п.п. 8.4. «в» ПДР України та притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122КУпАП. Накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною першою статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст.1та13 Закону України «Про Національну поліцію» поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом N 1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 4 Розділу І, п. 2 Розділу III Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу; постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема, приписами ч. 1ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 4ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Так, ч. ч. 9, 10 Розділ ІІІ Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.ч. 1, 2 розділу ІV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За загальними принципами КУпАП, підтвердженням обставин наявності чи відсутності адміністративного правопорушення відбувається шляхом збирання та дослідження доказів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п.п. 8.1 п. 8 Правил дорожнього руху регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Згідно абз. «в» п.п. 8.4 п. 8 Правил дорожнього руху, заборонні знаки - запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Відповідно до розділу 33 Дорожні знаки, знак 3.34 «Зупинку заборонено» вказує, що забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Так з оглянутого відеозапису події, наданого позивачем вбачається, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачем заявлялися клопотання про надання доказів його вини у скоєному правопорушенні, надання пояснень, про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із необхідністю йому надання правової допомоги. Проте з відеозапису вбачається, що відповідачем проігноровано та не розв'язано з жодного із зазначених клопотань. Поліцейським було прийнято постанову, проте із її змістом (оригіналом) на вимогу позивача (заявлялося клопотання про необхідність сфотографувати постанову про накладання адміністративного стягнення) не було надано для ознайомлення.

Також відповідачем не надано будь яких доказів та фактичних даних на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суду не надано відомостей про залучення свідків при розгляді поліцейським адміністративного провадження в наслідок якого прийнято оскаржуєму постанову, відсутні пояснення особи яка притягнута до адміністративної відповідальності (хоча позивач як вбачається із відео наполягав на їх відібранні), а з відеоматеріалів не вбачається доведеність вини особи яка притягується до адміністративної відповідальності, тому суд аналізуючи фактичні обставини по справі приходить до висновку, що відповідачем не доведено, обставин законності ухвалення рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог п. 8.4.в Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.122 Кодекс України про адміністративні правопорушення.

З урахуванням роз'яснення п.п. 4,7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачено адміністративну відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку та обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, строк оскарження постанови якщо оскаржувалася до вищестоящого органу обчисляється з наступного дня після прийняття цим органом рішення за скаргою.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та ;експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Проте з копії постанови, яка була видана відповідачем позивачу, не вбачається про наявність додання но неї будь-якого доказу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу ( групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).

Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а тому провадження по даній справі підлягає закриттю.

Таким чином, з урахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, встановлених обставин по справі суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.158-162, 171-2, 286 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, поліцейського СРПП Волноваського ВП Близнюка П.А. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії НК № 929334 від 10.06.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: Шишилін О. Г.