Постанова № 75638988, 01.08.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 227/2458/17 Номер провадження 22-ц/775/924/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 серпня 2018 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Санікової О.С., Мальованого Ю.М.,

за участю секретаря Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області в залі судових засідань №4 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27 березня 2018 року, ухваленого судом у складі головуючого судді Левченка А.М. у місті Добропілля Донецької області (повний текст судового рішення складений 28 березня 2018 року) в справі номер 227/2458/17 за позовом Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення суми переплаченої пенсії,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2017 року Добропільське об’єднане УПФУ Донецької області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми переплаченої пенсії, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що під час звернення ОСОБА_1 до УПФУ в м. Добропілля та Добропільському районі із заявою про призначення пенсії від 11.07.2013 року було надано трудову книжку, за даними якої на момент призначення пенсії ОСОБА_1 звільнено з посади директора ПП «Фенікс» з 02.07.2009 року.

В заяві про призначення пенсії ОСОБА_1 повідомила Управління про те, що вона є непрацюючою особою та взяла на себе зобов'язання щодо повідомлення відповідних органів, що призначають та виплачують пенсію, про обставини, що можуть вплинути на розмір пенсії (прийняття на роботу, звільнення з роботи, зміни в складі сім'ї, зміну місця проживання, виїзд за закордон на постійне місце проживання та ін.)

08.12.2014 року ОСОБА_1 звернулась до Управління з заявою про долучення до матеріалів пенсійної справи копії останньої сторінки трудової книжки, де зазначено, що записи від 01.01.2007 року (пр. №1 від 01.01.2007 року) та від 02.07.2009 року (пр. №16 від 02.07.2009 року), на підставі яких ОСОБА_1 призначено пенсію, вважати недійсними.

У зв'язку з наданням ОСОБА_1 копії трудової книжки з записом про визнання недійсними записів, Управлінням з метою запобігання безпідставної виплати пенсії 25.12.2014 року було прийнято розпорядження про призупинення виплати пенсії з 01.02.2015 року.

З вказаним рішенням ОСОБА_1 не погодилася та оскаржила його в судовому порядку.

14.09.2016 року постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області у справі №227/194/16-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій, скасування рішення від 25.12.2014 року про призупинення виплати дострокової пенсії за віком та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено, дії управління, щодо призупинення виплати пенсії визнані такими, що відповідають нормам чинного законодавства. Вказаним судовим рішенням встановлено факт роботи ОСОБА_1 на посаді керівника ПП «Фенікс» з 18.06.2002 року.

Постанова Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14.09.2016 року по справі №227/194/16-а набрала законні сили 02.11.2016 року.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1, вказавши в заяві про призначенні пенсії, що вона є непрацюючою особою, приховала факт роботи на посаді керівника ПП «Фенікс».

У зв’язку з цим, рішенням начальника Управління від 13.12.2016 року №146 скасовано розпорядження про призначення пенсії ОСОБА_1 від 09.09.2013 року №2363.

Неповідомлення відповідачкою про факт роботи її на посаді керівника ПП «Фенікс» призвело до переплати Добропільським об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Донецькій області за період з 11.07.2013 по 31.01.2015 пенсії у розмірі 17467, 62 грн.

25.05.2017 року на адресу ОСОБА_1М був надісланий лист Управлінням №9789/05, щодо необхідності повернення безпідставно набутих коштів за період з 11.07.2013 року по 31.01.2015 року в сумі 17467,62 грн. через надання ОСОБА_1 недостовірних даних.

У зв’язку з відмовою ОСОБА_1 повертати кошти та у зв'язку з тим, що на теперішній час пенсійна справа ОСОБА_1 закрита Управління просило стягнути з відповідачки 17467,62 грн.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27 березня 2018 року позов Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення суми переплаченої пенсії – задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області суму переплаченої пенсії у розмірі 17467,62 грн. Вирішено питання про судові витрати.

Із вказаним рішенням не погодилась відповідачка ОСОБА_1, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27 березня 2018 року та залишити вимоги позивача без задоволення.

Доводами апеляційної скарги наведено, що при розгляді справи судом першої інстанції не в повному обсязі з’ясовано всі обставини справи, безпідставно взято до уваги певні факти, невірно застосовано матеріальне право, що призвело до необґрунтованого та невірного винесення рішення.

Вважає, що суд першої інстанції помилково посилається на оскаржувані рішення у Вищому адміністративному суду України у справі №227/194/16-а щодо статусу відповідачки, як працюючої особи на момент отримання пенсії та надання нею недостовірних відомостей, що ввело в оману пенсійний орган. Ці надані документи не впливають на її право на дострокове призначення пенсії.

Судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги довідку про стаж роботи, яка підтверджує, що відповідачка звільнена з посади директора за наказом від 12.04.2013 року. Наказ виданий засновником ПП «Фенікс», що підтверджує відсутність зловживання або недобросовісності з боку відповідачки.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу Добропільське об’єднане УПФУ Донецької області просило відмовити відповідачу в задоволенні апеляційної скарги.

Зазначає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позову, оскільки відповідачкою не дотримано вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань», ОСОБА_1 вважається працюючою особою до дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про зупинення (припинення) органу управління підприємством.

Вважає необґрунтованим твердження ОСОБА_1, що вона є непрацюючою особою через те, що підприємство не веде господарську діяльність і вона не отримує заробітну плату.

Проте, наказу про звільнення відповідачки не було, в жовтні, грудні 2014 року до УПФУ надходили листи за підписом ОСОБА_1, як директора ПП «Фенікс», тобто вона виконувала обов’язки директора на час звернення за призначенням пенсії та під час її отримання.

Сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до ст. 128 ЦПК України (а.с. 48, 54, том 2).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін.

Заслухавши суддю – доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судове рішення відповідає.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що відповідно до трудової книжки, що надана ОСОБА_1 під час звернення за призначенням пенсії, вона прийнята на посаду директора ПП «Фенікс 01.01.2007 року та звільнена 02.07.2009 року за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (а.с. 125-128, том 1).

З заяви про призначення/перерахунку пенсії від 11.07.2013 року видно, що ОСОБА_1 звернулась до УПФУ в м. Добропілля та Добропільському району про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнодержавне пенсійне страхування» (а.с. 4, 124, том 1).

Протоколом №2360 від 09.09.2013 року ОСОБА_1 призначено відповідно до ЗДПС (реформа) достроково пенсію за віком у відповідному розмірі (а.с. 11, 121, том 1).

Відповідно до заяви від 08.12.2014 року ОСОБА_1 просила Управління долучити до пенсійної справи копію останньої сторінки трудової книжки зі змінами, в якій зазначено, що записи від 01.01.2007 року та від 02.07.2009 року вважати недійсними (а.с. 13,153, 154, том 1).

Розпорядженням від 25.12.2014 року Добропільського об’єднаного УПФУ Донецької області призупинено виплату пенсії по пенсійній справі №163676 ОСОБА_1 з 01.02.2015 року до визначення правомірності призначення пенсії, про що відповідачці повідомлено (а.с. 14, 156, 159, том 1). Дане розпорядження відповідачкою оскаржено в судовому порядку.

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14.09.2016 року, залишену без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Добропільського об’єднання УПФУ Донецької області про визнання неправомірними дій, скасування рішення від 25.12.2014 року про призупинення виплат дострокової пенсії за віком, зобов’язання вчинити певні дії – відмовлено (а.с. 15-28, 172-178, том 1).

Рішенням №146 від 13.12.2016 року про скасування розпорядження про призначення пенсії від 09.09.2013 року №2360 скасовано рішення про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 від 09.09.2013 року №2363 у зв’язку з наданням недостовірних даних про факт роботи, оскільки встановлено, що на момент звернення за призначенням дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 згідно Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.08.2016 року є з 18.06.2002 року керівником ПП «Фенікс». В вересні та жовтні 2014 року до УПФУ надавала відомості за 2000-2003 роки, складені та нараховані нею зарплати за минулий період, та звіти по персоніфікації за відповідний період, як керівник ПП «Фенікс» (а.с. 29-30, 181, том 1).

Листом від 25.06.2017 року Добропільське об’єднане УПФУ Донецької області запропонувало ОСОБА_1 повернути надміру виплачені грошові кошти в розмірі 17467,62 грн. – пенсію за період з 11.07.2013 року по 31.01.2015 рік (а.с. 31-32, 183, том 1).

Задовольняючи позовні вимоги Добропільського об’єднання УПФУ Донецької області, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених вимог.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним, відповідає фактичним обставинам справи та нормам закону.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно з якими ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Разом з цим, положеннями п. 1 ст. 1215 Цивільного кодексу України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті пенсії, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року.

Відповідно до пункту 7-2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.

Судом встановлено, що 11.07.2013 року ОСОБА_1 звернулась до Добропільського об’єднання УПФУ Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. 7-2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та надала копію трудової книжки, в якій було зазначено, що позивач звільнена з посади директора ПП «Фенікс» 02.07.2009 року на підставі наказу №16 від 02.07.2009 року.

08.12.2014 року ОСОБА_1 надала позивачу копію трудової книжки зі змінами, в якій зазначено, що записи від 01.01.2007 року та від 02.07.2009 року про перебування у трудових відносинах з ПП «Фенікс» вважати недійсними.

У зв’язку з чим позивачем було прийнято розпорядження про призупинення виплат пенсії ОСОБА_1М з 01.02.2015 року для перевірки. Розпорядження відповідачкою оскаржено в судовому порядку.

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14.09.2016 року, залишену без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Добропільського об’єднання УПФУ Донецької області про визнання неправомірними дій, скасування рішення від 25.12.2014 року про призупинення виплат

дострокової пенсії за віком, зобов’язання вчинити певні дії – відмовлено.

Рішенням №146 від 13.12.2016 року про скасування розпорядження про призначення пенсії від 09.09.2013 року №2360 скасовано рішення про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 від 09.09.2013 року №2363 у зв’язку з наданням недостовірних даних про факт роботи, оскільки встановлено, що на момент звернення за призначенням дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 згідно з Витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.08.2016 року з 18.06.2002 року є керівником ПП «Фенікс». В вересні та жовтні 2014 року до УПФУ надавала відомості за 2000-2003 роки, складені та нараховані нею зарплати за минулий період, та звіти по персоніфікації за відповідний період, як керівник ПП «Фенікс».

Рішення №146 від 13.12.2016 року про скасування розпорядження про призначення пенсії від 09.09.2013 року №2360 у встановленому законом порядку оскаржено не було.

З листа від 25.06.2017 року Добропільського об’єднаного УПФУ Донецької області вбачається, що ОСОБА_1 надміру виплачені грошові кошти в розмірі 17467,62 грн. у вигляді пенсії за період з 11.07.2013 року по 31.01.2015 рік мають бути повернуті.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - Пенсійний фонд є органом, який здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до статті 49 цього Закону, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Порядок стягнення надмірно сплачених пенсійних коштів за рішенням територіальних органів Пенсійного Фонду регламентований Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, затвердженим Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 21.03.2003 р. №64, в пункті 3 якого зазначено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Аналіз наведеного вище, дає підстави апеляційному суду зробити висновок про те, що у позивача були всі наявні підстави для звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідачки надміру виплачених грошових коштів у вигляді пенсії в розмірі 17467,62 грн., тому вимоги позивача про повернення суми переплаченої пенсії є правомірними та підлягають задоволенню.

За таких обставин доводи апеляційної скарги щодо незаконності ухваленого рішення суду першої інстанції є необґрунтованими.

Відтак, підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Крім того, Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року визначено розміри ставок судового збору за подання апеляційних скарг до суду.

Розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні апеляційної і касаційної скарги на рішення суду, згідно пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27 червня 2018 року клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору та відстрочення сплати судового збору задовольнити частково, відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Судовий збір за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 до ухвалення судового рішення у справі не сплачений.

Тому, з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовій збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2400,00 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27 березня 2018 року – без змін.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, в дохід держави судовій збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2400,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що ухвалена у малозначній справі, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Судді:

Повне судове рішення складено 1 серпня 2018 року.

Суддя :