Рішення № 75638051, 26.07.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/5515/18

Провадження № 2/127/981/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2018 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Короля О.П.,

секретаря Бондарчук А.В.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулось АТ КБ «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, в зв’язку з чим підписав заяву №б/н від 19.09.2011 року, згідно з якою отримав кредит у розмірі 4500 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду про те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», складають між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Власник картрахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобіганню виникнення овердрафту згідно з п. 2.1.1.5.7 договору.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що зазначено у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 31.12.2017 року має заборгованість 117151,59 грн., яка складається з наступного:

4125,06 грн. – заборгованість за кредитом;

107884,17 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом;

5142,36 грн. – заборгованість за пенею та комісією.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов’язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням прав ПАТ КБ «Приватбанк» і стало підставою звернення банку до суду з позовом.

В судове засідання представник позивача не з’явилась, подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав відзив та заяву про застосування строків позовної давності, відповідно до яких строк позовної давності сплинув 12.06.2017 року, а позивач звернувся до суду 14.03.2018 року. Тому, на думку відповідача, до позову ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 19.09.2011 року необхідно застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовної заяви. Так, відповідно п. 1.1.7.42. кредитного договору №б/н від 19.09.2011 року “сторони визнали, що дія договору закінчується в момент закриття останнього рахунку/депозиту Клієнта, відкритого в рамках Договору або підпадаючого під дію Договору, а також при закінченні використання послуг Банка, передбачених договором. За розрахунком заборгованості за договором №б/н від 19.09.2011 року, укладеним між ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” та клієнтом – ОСОБА_1, станом на 31.12.2017 року, останній платіж за наданим кредитом був здійснений 12.06.2014 року.

При судовому розгляді в справі встановлено наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, в зв’язку з чим підписав заяву №б/н від 19.09.2011 року, згідно з якою отримав кредит у розмірі 4500 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду про те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», складають між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Власник картрахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобіганню виникнення овердрафту згідно з п. 2.1.1.5.7 договору.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що зазначено у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 31.12.2017 року має заборгованість 117151,59 грн., яка складається з наступного:

4125,06 грн. – заборгованість за кредитом;

107884,17 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом;

5142,36 грн. – заборгованість за пенею та комісією.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов’язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням прав ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до п. 1.1.7.42 Умов та правил надання банківських послуг сторони визнають, що дія договору припиняється в момент закриття останнього вкладу, відкритого в рамках договору або підпадаючого під дію договору, а також при закінченні використання послуг банку, передбачених договором. При наявності у клієнта з моменту закриття останнього рахунку непогашеної заборгованості перед банком, в тому числі заборгованості по овердрафту, а також заборгованості по оплаті комісій банку, дія договору припиняється після повного погашення такої заборгованості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором б/н від 19.09.2011 р. перед АТ КБ «Приватбанк», а відтак дія договору припиняється після повного погашення заборгованості.

Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, згідно зі ст. 525 цього Кодексу одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов’язанні свого обов’язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов’язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов’язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.

Положеннями ч.1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Частиною 3 цієї статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Факт неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору знайшов своє підтвердження при розгляді справи і є підставою відповідно до змісту договору, наданого позивачем розрахунку боргу та вимог чинного законодавства для задоволення позову.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 117151,59 грн., яка складається з наступного:

4125,06 грн. – заборгованість за кредитом;

107884,17 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом;

5142,36 грн. – заборгованість за пенею та комісією.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 3, 509, 525, 526, 530, 538, 549, 550, 626, 629 ч.1, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д заборгованість в розмірі 117151,59 грн., з яких 4125,06 грн. – заборгованість за кредитом, 107884,17 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом; 142,36 грн. – заборгованість за пенею та комісією та у відшкодування витрат зі сплати судового збору 1762 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його

проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана

протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне рішення суду складено 26.07.2018 року.

Суддя