
Справа № 127/3492/18
Провадження № 22-ц/772/1267/2018
Категорія: 39
Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач:ОСОБА_2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2018 рокуСправа № 127/3492/18м. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області у складі:
Головуючого судді: Голоти Л.О.,
суддів: Кучевського П.В., Рибчинського В.П.,
за участю секретаря судового засідання Топольської В.О.,
учасники справи:
позивач : ОСОБА_3,
відповідач : Вінницька міська рада,
третя особа : Третя вінницька державна нотаріальна контора,
третя особа : ОСОБА_4,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Вінницької міської ради, треті особи : Третя вінницька державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29.03.2018 року, ухвалене у складі судді Дернової В.В., повний текст рішення виготовлено 10.04.2018 року, -
в с т а н о в и в :
У лютому 2018 року ОСОБА_3 звернулася у суд з позовом до Вінницької міської ради, треті особи: Третя вінницька державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позов обґрунтовано тим, що про смерть 20.03.2017 року свого рідного дядька (рідного брата її матері) ОСОБА_6 вона дізналася із запізненням, оскільки її мати ОСОБА_7 померла ще 13.09.2013 року, внаслідок чого були втрачені родинні зв’язки. Вказує, що ОСОБА_6 не був одружений та не мав дітей.
Зазначає, що вона зверталася до Третьої вінницької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки нею було пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Виходячи з наведеного, положень частини третьої статті 1272 ЦК України, ОСОБА_3 просила визначити додатковий строк для подачі нею заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори за законом, що відкрилася після смерті її рідного дядька ОСОБА_6, терміном в два місяці після вступу рішення в законну сили.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29.03.2018 року позов задоволено.
Визначено ОСОБА_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом за правом представлення після смерті 20.03.2017 року ОСОБА_6, тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_3 є спадкоємцем другої черги за законом за правом представлення після смерті 20.03.2017 року ОСОБА_6, при цьому, строк на подання заяви про прийняття спадщини був пропущений позивачкою з поважних причин у зв’язку з її необізнаністю щодо смерті спадкодавця (вона є спадкоємцем за законом лише за правом представлення), а тому з метою захисту прав та законних інтересів спадкоємця суд дійшов висновку про необхідність надання їй додаткового двохмісячного строку з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті 20.03.2017 року ОСОБА_6.
Суд також зазначив, що пропуск позивачкою встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини через необізнаність про смерть спадкодавця саме спадкоємцем за правом представлення (до того ж, не першої черги спадкування за законом) є поважною причиною та законною підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Подана апеляційна скарга обґрунтована тим, що у позивачки не було перешкод для прийняття спадщини після смерті рідного дядька ОСОБА_6, однак вона цим правом не скористалася, тому правових підстав для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини немає, так як відсутність інформації про смерть спадкодавця та спадкову масу не можуть бути поважними причинами пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини.
При цьому, в апеляційній скарзі заявник посилається на правові позиції викладені в постанові ВСУ від 26.09.2012 року у справі № 6-85цс12, від 04.11.2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14.09.2016 року у справі № 6-1215цс16, а також постанову ВС від 12.02.2018 року у справі № 712/656/15-ц.
Посилається також на те, що судом першої інстанції не було враховано те, що відомості про батька позивачки були внесенні за вказівкою її матері, судом не було встановлено, що зазначалося у свідоцтві про народження позивачки, так як вона надала суду лише повторне свідоцтво про народження.
Стверджує, що судом першої інстанції було порушено право заявника на правову допомогу, принцип диспозитивності та рівності.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту восьмого пункту 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
У судовому засіданні апелянт та його адвокат підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. ОСОБА_4 пояснив, що проживав з троюрідним братом ОСОБА_6 однією сім’єю понад п’ять років, вели спільне господарство та займався його похованням. Пояснив, що позивачка покійного ОСОБА_6 не навідувала та ніякої допомоги не надавала.
Представник позивача просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду - залишити без змін.
Представник Вінницької міської ради при вирішенні спору поклався на розсуд суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.
За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.
У справі встановлено, що 20.03.2017 року помер спадкодавець ОСОБА_6, про що 22.03.2017 року Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області було зроблено відповідний актовий запис № 846, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-АМ № 373449 від 22.03.2017 року.
Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дочкою ОСОБА_7, яка померла 13.09.2013 року (свідоцтво про смерть серії І-АМ № 272459 від 17.09.2013 року), що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 № 484020 від 12.02.1991 року, та є племінницею спадкодавця ОСОБА_6.
Згідно повторного свідоцтва про народження ОСОБА_8 серії І-АГ № 711479 від ІНФОРМАЦІЯ_2, її батьком записаний ОСОБА_9, а матір’ю - ОСОБА_10.
Зі свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії IV-УР № 028960 від 23.12.1961 року вбачається, що його батьком записаний ОСОБА_9, а матір’ю - ОСОБА_11.
Відповідно до повторного свідоцтва про шлюб серії І-АМ № 117193 від 20.08.2012 року, ОСОБА_8 змінила прізвище на «Гамарник».
Також встановлено і не оспорюється, що ОСОБА_3 07.02.2018 року подала до Третьої вінницької державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом за правом представлення після смерті 20.03.2017 року ОСОБА_6, однак постановою державного нотаріуса Третьої вінницької державної нотаріальної контори ОСОБА_12 від 07.02.2018 року № 264/01-30 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно померлого 20.03.2017 року ОСОБА_6 у зв’язку із пропуском шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для подання заяви про прийняття спадщини.
Висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_3 є спадкоємцем другої черги за законом за правом представлення відповідно до статей 1262, 1266 ЦК України, після смерті 13.09.2013 року її матері ОСОБА_3 та після смерті 20.03.2017 року ОСОБА_6, а строк на подання заяви про прийняття спадщини був пропущений позивачкою з поважних з причин у зв’язку з її необізнаністю щодо смерті спадкодавця (вона є спадкоємцем за законом лише за правом представлення), а тому з метою захисту прав та законних інтересів спадкоємця необхідно надати їй додатковий двохмісячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, колегія суддів вважає помилковим.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Такої позиції дійшов Верховний Суд України в постанові від 04.11.2015 року у справі № 6-1486цс15 та постанові від 14.09.2016 року у справі № 6-1215цс16.
Наведені в позовній заяві причини пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини через те, що про смерть 20.03.2017 року свого рідного дядька ОСОБА_6 позивач дізналася із запізненням, оскільки її мати ОСОБА_3 померла ще 13.09.2013 року, внаслідок чого були втрачені родинні зв’язки, апеляційний суд вважає такими, що не свідчать про поважність причин пропуску строку й не є такою, що свідчить про об’єктивні, непереборні, істотні труднощі для спадкоємця на вчинення дій щодо прийняття спадщини.
Саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об’єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.
Колегія суддів вважає, що ОСОБА_3 не наведено поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Ураховуючи наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.
Беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 141, підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_3 слід стягнути на користь ОСОБА_4 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1057 грн. 20 коп.
Керуючись підпунктом восьмим пункту 1 розділу ХІІІ Перехідних положень, частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, задовольнити.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29.03.2018 року у даній справі скасувати та ухвалити нове.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Вінницької міської ради, треті особи : Третя вінницька державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1057 (одна тисячі п’ятдесят сім) гривень 20 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Підпис Л. О. Голота
Судді: Підпис П. В. Кучевський
ОСОБА_13 Рибчинський
Згідно з оригіналом.
Головуючий суддя Л. О. Голота
Судове рішення № 75637664, Апеляційний суд Вінницької області було прийнято 01.08.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 127/3492/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: