Постанова № 75637651, 01.08.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 132/3014/17

Провадження № 22-ц/772/1214/2018

Категорія: 48

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач:ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 рокуСправа № 132/3014/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача ОСОБА_2,

суддів Голоти Л.О., Шемети Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Топольської В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за позовом ОСОБА_3 до Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області, ОСОБА_4, за участю третьої особи без самостійних вимог: ОСОБА_5 у справах дітей Калинівської райдержадміністрації про скасування рішення комісії Калинівської райдержадміністрації № 2/1 від 21.02.2017 року та розпорядження № 44 від 24.02.2017 року голови Калинівської райдержадміністрації, за апеляційною скаргою Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області на рішення Калинівського районного суду Вінницької області, ухвалене суддею Павленком І.В. 27 березня 2018 року, -

в с т а н о в и в:

18 вересня 2017 року до Калинівського районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_3 із позовом до Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області, ОСОБА_4, за участю третьої особи без самостійних вимог: ОСОБА_5 у справах дітей Калинівської райдержадміністрації про скасування рішення комісії Калинівської райдержадміністрації № 2/1 від 21.02.2017 року та розпорядження № 44 від 24.02.2017 року голови Калинівської райдержадміністрації.

Заява мотивована тим, що він перебував з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 08 жовтня 2013 року.

Згідно рішення Калинівського районного суду від 02 лютого 2016 року по справі №132/313/16-ц шлюб ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище Долюк) ОСОБА_6 та ОСОБА_3, зареєстрований 08 жовтня 2013 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Калинівського районного управління юстиції Вінницької області, за актовим записом № 183, розірвано.

В шлюбі народилась дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З 29 вересня 2015 року він разом з донькою ОСОБА_7 проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно рішенням Комісії з питань захисту прав дитини Калинівської РДА №10 від 05 листопада 2015 року, комісія з питань захисту прав дитини вирішила не заперечувати щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 з батьком ОСОБА_3 за адресою: вул.Чапаєва, 46, с.Сологубівка, Оратівського району Вінницької області.

Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 07 червня 2016 року у справі №132/2933/15-ц за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про відібрання і повернення дитини, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області вирішено відібрати у ОСОБА_3 дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, та передати її матері ОСОБА_8, в місце її попереднього проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 14 липня 2016 року рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 07 червня 2016 року скасоване та ухвалено нове рішення, яким: в задоволенні позову ОСОБА_8 до ОСОБА_3, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області про відібрання і повернення дитини відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2017 року рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 07 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 14 липня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року по справі № 802/1698/16-а за позовом ОСОБА_4 до Калинівської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 у справах дітей Калинівської райдержадміністрації Вінницької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, визнано протиправною відмову Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області щодо розгляду заяви ОСОБА_4 від 04 серпня 2016 року про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_7, викладену в листі від 11 серпня 2016 № 02-16-444. Зобов'язано Калинівську районну державну адміністрацію Вінницької області розглянути заяву ОСОБА_4 від 04 серпня 2016 року про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_7 в порядку передбаченому законом, з урахуванням висновків суду.

Рішенням Комісії з питань захисту прав дитини при районній державній вадміністрації Калинівського району Вінницької області №2/1 від 21 лютого 2017 року «Про розгляд заяви ОСОБА_4 щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_7» визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_7 із матір’ю ОСОБА_4 за місцем фактичного проживання матері.

З врахуванням вищезазначеного рішення розпорядженням голови Калинівської РДА №44 від 24 лютого 2017 року «Про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_7» визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_7 разом із матір’ю ОСОБА_4 за місцем фактичного проживання матері.

Вважає рішення комісії Калинівської райдержадміністрації № 2/1 від 21 лютого 2017 року та розпорядження № 44 від 24 лютого 2017 року голови Калинівської райдержадміністрації протиправними та такими, що підлягають скасуванню. За вказаних обставин звернувся в суд з даним позовом.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 27 березня 2018 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення №2/1 від 21.02.2017 року Комісії з питань захисту прав дитини при районній державній адміністрації Калинівського району Вінницької області «Про розгляд заяви ОСОБА_4 щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_7».

Визнано протиправним та скасовано розпорядження №44 від 24.02.2017 року Калинівської районної державної адміністрації «Про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_7».

Стягнуто в рівних частках з Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області та ОСОБА_4 10025,10 грн. судових витрат.

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення в зв’язку з їх безпідставністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Калинівська районна державна адміністрація Вінницької області подала апеляційну скаргу в частині задоволених вимог, в якій послалась на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції безпідставно вказує, що при розгляді заяви ОСОБА_4 щодо визначення проживання дитини Калинівською районною державною адміністрацією Вінницької області не виконано вимоги п.72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини затвердженого постановою КМУ №866 від 24 вересня 2008 року, оскільки в матеріалах справи міститься акт обстеження житлових умов проживання матері дитини – ОСОБА_4, який складений працівниками служби у справах дітей Калинівської райдержадміністрації та Калинівського районного центру ССД від 18 січня 2017 року.

Крім того, службою у справах дітей Калинівської райдержадміністрації було надіслано до служби у справах дітей Оратівської райдержадміністрації лист з проханням провести обстеження житлових умов проживання батька дитини на що була отримана відповідь №01-30/10 від 10 січня 2017 року, що батько ОСОБА_3 не надав згоду працівникам Оратівської служби на обстеження умов проживання малолітньої дитини за адресою: вул. Чапаєва, 45, с. Гологубівка, Оратівського району, Вінницької області та додано попередній акт обстеження від 19 серпня 2016 року.

Також в апеляційній скарзі зазначає, що 21 лютого 2017 року було проведено засідання комісії з питань захисту прав дитини при Калинівській райдержадміністрації та заслухано обидві сторони: адвоката ОСОБА_3 (ОСОБА_3 на засідання не з’явився посилаючись на хворобу доньки) та матері ОСОБА_4 та її адвоката. В ході розгляду питання визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_7 були вивчені документи надані ОСОБА_4 та ОСОБА_3, також було враховано висновок служби у справах дітей Калинівської райдержадміністрації від 20 лютого 2017 року №02-16-118 «Про виизначення місця проживання малолітньої ОСОБА_7О.».

Просить скасувати рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 27 березня 2018 року в частині задоволених вимог та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Пунктом 8 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу (пункт 9 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України).

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Вінницької області.

Апеляційний суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 367 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» апеляційним судом не перевіряється рішення суду першої інстанції в частині відмови позовних вимог, так як вони відповідачем не оскаржуються.

Таким чином, колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_3

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 08 жовтня 2013 року перебували в зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Рішенням Калинівського районного суду від 02 лютого 2016 року шлюб між ОСОБА_7 (дошлюбне прізвище Долюк) Т.В. та ОСОБА_3 - розірвано.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року зобов'язано Калинівську районну державну адміністрацію Вінницької області розглянути заяву ОСОБА_4 від 04 серпня 2016 року про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_7 в порядку передбаченому законом, з урахуванням висновків суду.

21 лютого 2017 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при районній державній адміністрації Калинівського району Вінницької області була розглянута заява ОСОБА_4 щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_7.

За результатами розгляду вищевказаної заяви було прийнято рішення №2/1 від 21 лютого 2017 року визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_7 із матір’ю ОСОБА_4 за місцем фактичного проживання матері.

З врахуванням вищезазначеного рішення розпорядженням голови Калинівської РДА №44 від 24 лютого 2017 року «Про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_7» визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_7 разом із матір’ю ОСОБА_4 за місцем фактичного проживання матері.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення №2/1 від 21.02.2017 року Комісії з питань захисту прав дитини при районній державній адміністрації Калинівського району Вінницької області «Про розгляд заяви ОСОБА_4 щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_7» та розпорядження №44 від 24.02.2017 року Калинівської районної державної адміністрації «Про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_7», суд першої інстанції прийшов правильного висновку виходячи з наступного.

Відповідно до статті ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

За частинами першою, другою статті 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

П. 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008, № 866 встановлено, що органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад (далі - органи опіки та піклування), які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.

Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад (далі - служби у справах дітей).

П. 72 Порядку передбачено, що для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт за формою згідно з додатком 9.

У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання згідно з додатком 9. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.

Під час вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини та інші обставини, що мають істотне значення.

Місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров'ю та розвитку дитини.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною, служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що при вирішенні спорів про визначення місця проживання малолітніх дітей органи опіки і піклування та суди повинні встановлювати виняткові обставини у розумінні положень статті 161 СК України.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що комісія з питань захисту прав дитини Калинівської РДА в повному обсязі вимоги п. 72 Порядку не виконала, оскільки на час проведення засідання не було проведено працівниками комісії обстеження житлово-побутових умов по місцю проживання як матері, так і батька, працівником комісії не було проведено бесіду з обома батьками, не відвідано їх за місцем проживання, не складено акт за формою згідно з додатком 9 до Порядку.

В матеріалах справи наявний акт обстеження житлово-побутових умов за місцем проживання малолітньої ОСОБА_7 за адресою: вул. Лісова, 45, с. Сологубівка, Оратівського району, Вінницької області від 20 березня 2017 року /а.с. 109/, проте він був складений після прийняття оскаржуваних рішення та розпорядження, що підтверджує неповне виконання Калинівською РДА вимог п.72 Порядку.

В рішенні комісії з питань захисту прав дитини Калинівської РДА №10 від 05 листопада 2015 року відсутній підпис ОСОБА_3, а наявність його представника на засіданні комісії не може бути підставою для вирішення заяви ОСОБА_4 по суті.

Крім того, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 в рішенні суд першої інстанції зазначив, що питання щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_7 вирішено ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.02.2018 року, де затверджено мирову угоду по цивільній справі № 132/3118/15.

Таким чином на день розгляду заяви ОСОБА_4 щодо визначення місця проживання дитини в судовому порядку розглядалась справа з аналогічними вимогами.

Відповідно до п. 3 ст. 19 СК України звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду.

У разі звернення з позовом до суду, орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

Таким чином аналізуючи зазначені вимоги законодавства необхідно прийти до висновку, що у разі отримання заяви щодо визначення місця проживання дитини, в той час коли в судовому порядку вирішується спір з цього питання, орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

В даному випадку Калинівська райдержадміністрація на зазначені вимоги законодавства уваги не звернула. ОСОБА_5 у справах дітей Калинівської райдержадміністрації прийняла рішення, а голова Калинівської райдержадміністрації розпорядження, яким визначив місце проживання малолітньої ОСОБА_7

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про скасування рішення комісії Калинівської райдержадміністрації №2/1 від 21 лютого 2017 року та розпорядження № 44 від 24 лютого 2017 року голови Калинівської райдержадміністрації.

Доводи скаржника щодо виконання ним всіх вимог законодавства при розгляді заяви ОСОБА_4 не заходять свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин, судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, надано оцінку доказам, правильно застосовано норми матеріального права, а тому суд апеляційної інстанції відповідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України дійшов висновку про залишення рішення суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області - залишити без задоволення, а рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 27 березня 2018 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 03 серпня 2018 року.

Суддя-доповідач: ОСОБА_2

Судді : Голота Л.О.

ОСОБА_9