Рішення № 75637151, 31.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2018 р. Справа№805/3970/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи позовну заяву Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області:

- про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.02.2018 року №0008804308; №0008814308; №0008824308; №0008834308 про сплату штрафних санкцій за порушення строків сплати суми грошового зобов’язання по земельному податку ,-

ВСТАНОВИВ:

23.05.2018 року позивач, направив позовну заяву, яка надійшла на адресу суду 30.05.2018 року з позовними вимогами до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень про сплату штрафних санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання по земельному податку від 06.02.2018 року №0008804308; №0008814308; №0008824308; №0008834308.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення суперечать нормам чинного законодавства, а саме, нормам Податкового кодексу України, Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 01.09.2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VII), розпорядження Кабінету міністрів України “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція” від 02.12.2015 року № 1275-р (надалі – Розпорядження № 1275-р). Крім того, зазначає, що сертифікатом Торгово-промислової палати України, засвідчено настання форс-мажорних обставин щодо сплати податків і зборів з початком дії з 10.06.2014 року по день закінчення антитерористичної операції, що є фактором який звільняє від нарахування штрафних санкцій. З огляду на зазначене просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач до суду надав відзив на адміністративний позов, в якому вказує, що позиція позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення є цілком необґрунтованою та безпідставною, оскільки позивачем самостійно надані податкові декларації з земельного податку за 2016-2017 роки, однак сплата за податковими деклараціями та податковими повідомленнями-рішеннями №0017401201 від 28.12.2016 року та №0017431201 від 29.12.2016 року здійснена несвоєчасно, за наслідком чого позивачу нараховані штрафні санкції. Зауважує на тому, що у разі неможливості своєчасної сплати податкового зобов’язання, позивач має право на розстрочення грошових зобов’язань. Крім того, зазначає, що приписами п.п.38.7 п.38 підрозділу 10 “Інші перехідні положення” розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України встановлено, що не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, однак земельні ділянки позивача не відносяться до зазначеної території. Отже позивачем порушено строки сплати земельного податку, у зв’язку з чим відповідачем правомірно нараховані штрафні санкції. З огляду на зазначене просить відмовити у задоволені озовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.06.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог частини п’ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” (ЄДРПОУ 00191678) має відокремлений підрозділ, що входить до складу без права юридичної особи -Костянтинівське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства (ЄДРПОУ 35887472) місцезнаходження: 85106, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. П. Ангеліної, 15, та в даних правовідносинах, у відповідності до вимог ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки.

Відповідач, Головне управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028) є суб’єктом владних повноважень, у відповідності до вимог ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки.

Судом встановлено, що ГУ ДФС проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по земельному податку за жовтень-грудень 2016 року, січень-жовтень 2017 року та по податковим повідомленням-рішенням (форма «Ш») №0017401201 від 28.12.2016 року №0017471201 від 29.12.2016 року Костянтинівське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (ЄДРПРУ 35887472), за результатами якої складено акт №173/05-99-43-08/35887472 від 12.01.2018 року.

Перевіркою встановлено порушення Костянтинівським ВУВКГ КП “Компанія “Вода Донбасу” граничних термінів сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з земельного податку протягом строків, визначених п.57.1 ст. 57 та п.287.3 ст.287 ПК України.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення форми “Ш”:

- від 06.02.2018 №0008804308, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 19,70 грн. за затримку на 28 календарних днів сплати грошового зобов’язання по земельному податку;

- від 06.02.2018 року № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20% в сумі 7518,44 грн. за затримку на 183 календарних днів сплати грошового зобов’язання по земельному податку;

- від 06.02.2018 року № НОМЕР_2, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 40660,64 грн. за затримку на 30 календарних днів сплати грошового зобов’язання по земельному податку;

- від 06.02.2018 року № НОМЕР_3, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20% в сумі 84052,51 грн. за затримку на 89 календарних днів сплати грошового зобов’язання по земельному податку.

Судом також встановлено, що 02.03.2016 Костянтинівське ВУВКГ КП “Компанія “Вода Донбасу” звернулося до Костянтинівської ОДПІ з заявою про звільнення від сплати земельного податку.

ОСОБА_1 (висновком) №1216 про настання обставин непереборної сили від 29.10.2014 Торгово-промисловою палатою України засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 – Костянтинівському ВУВКГ КП “Компанія “Вода Донбасу” при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов’язкових платежів.

Спірним питанням у справі є правомірність (протиправність) прийняття відповідачем податкових повідомлень - рішень, якими до позивача застосовано штрафи за порушення строків сплати суми грошового зобов’язання з земельного податку.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі ПК України) та Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі- Закон №1669) в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За змістом пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як встановлено пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд зазначає, що відповідно до даних інтегрованої картки платника податків, позивачем сплачено самостійно визначені податкові зобов’язання по податковим деклараціям за 2016, 2017 рік, але із затримкою, за що контролюючим органом і були винесені податкові повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій.

Разом з тим, суд звертає увагу на наступне.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02.09.2014 року Верховною Радою України прийнято Закон “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” № 1669, який набув чинності 15.10.2014 року (далі - Закон № 1669).

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

За змістом цієї норми вбачається, що датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року, яка, станом на час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень не закінчилась.

Суд зазначає, що статтею 6 Закону № 1669 (в редакції до 08.06.2016 року)передбачено звільнення суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Стаття 7 Закону № 1669 встановлює - скасувати на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Таким чином, вищезазначеними нормами Закону № 1669 встановлено пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, зокрема, щодо податку який сплачується суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО. Зазначені норми Закону № 1669 не суперечать вимогам ПКУ.

Перелік земельних ділянок державної та комунальної власності, на які розповсюджуються пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669, визначається виходячи з переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, згідно переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог пункту 5 статті 11 Закону № 1669-VII. Остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, буде затверджено у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції.

Згідно наданих декларацій вбачається, що позивачем подано податкові декларації про сплату земельного податку за земельні ділянки розташовані у м.Костянтинівці та с. Іванопілля Костянтинівського району.

Суд зазначає, що на виконання Закону № 1669, (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м.Костянтинівка та с. Іванопілля Костянтинівського району.

05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р. затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого також включено м.Костянтинівка та с. Іванопілля Костянтинівського району

Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 та від 05.11.2014 р. № 1079-р.

Позивач здійснював господарську діяльність, на території яка була віднесена до території проведення АТО. Підприємство здійснює водопостачання певної території Донецької області і є важливим об’єктом, який забезпечує життєдіяльність населення.

Дійсно, позивачем самостійно визначено податкове зобов’язання у податковій декларації, норма п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України превалює над пільгою, яка передбачена ст. 6 Закону № 1669. Однак, зобов’язання з земельного податку виникають не з факту декларування податку, тобто, раз платник задекларував самостійно такий обов’язок, то і повинен сплачувати земельний податок, обов’язок зі сплати земельного податку виникає із факту користування земельною ділянкою незалежно від того, чи подав платник декларацію, чи ні, чи вчасно, чи з запізненням, чи декларував, чи взагалі не декларував такий обов’язок.

Суд зауважує, що підприємство у відповідності до наведених норм Закону №1669 зверталося до відповідача з заявою №294110 від 02.03.2016 року про звільнення від сплати земельного податку, на яку відповідач не надав відповіді.

Згідно статті 10 Закону України № 1669, єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов’язань є наявність у такого суб’єкта господарювання ОСОБА_1 ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

В матеріалах справи наявний сертифікат №1216 наданий Торгово-промисловою палатою України про настання обставин непереборної сили, відповідно до якого для підприємства у зв’язку з проведенням АТО наступили обставини непереборної сили з 10.06.2014 року і дату їх закінчення визначити неможливо.

Таким чином, ОСОБА_1 ТПП є єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, тобто, ОСОБА_1 ТПП застосовується при вирішенні питання звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені.

Як вже зазначалось судом вище, позивачу нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату ним грошових зобов’язань з земельного податку, проте, наявний у позивача ОСОБА_1 торгово-промислової палати, якими позивачу засвідчено настання обставин непереборної сили, звільняє останнього від відповідальності за несвоєчасну сплату земельного податку у спірний період.

Щодо несвоєчасної сплати заборгованості за податковими повідомленнями-рішеннями №0017401201 від 28.12.2016 року та №0017431201 від 29.12.2016 року, суд зазначає наступне.

ВУВКГ КП “Компанія “Вода Донбасу” зверталося до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Костянтинівської ОДПІ ГУ Державної фіскальної служби у Донецькій області (справа № 805/1704/17-а) про скасування податкових повідомлень-рішень про сплату штрафних санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки від 28.12.2016р. № НОМЕР_4, від 29.12.2016р. № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6.

За наслідком розгляду справи Донецьким окружним адміністративним судом прийнято рішення від 17.05.2017 року про задоволення позовних вимог підприємства, а саме податкові повідомлення-рішення про сплату штрафних санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки від 28.12.2016р. № НОМЕР_4 штраф в сумі 19750,40 грн., від 29.12.2016р. № НОМЕР_5 штраф в сумі 409,96 грн. та № НОМЕР_6 штраф в сумі 2873,14 гри. - визнані протиправними і скасовані.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.08.2017 року рішення суду першої інстанції по справі № 805/1704/17-а, змінено, визнано частково протиправним та частково скасованое податкове повідомлення-рішення Костянтинівської ОДПІ ГУ Державної фіскальної служби у Донецькій області від 29.12.2016 року № НОМЕР_5, яким до підприємства застосовано штраф в сумі 409,96 грн. за затримку сплати грошового зобов'язання зі сплати за землю, а саме, на суму 407,05 грн. В частині оскаржуваних Костянтинівською ОДПІ податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_4 від 28.12.2016 року № НОМЕР_6 від 29.12.2016 року -рішення першої інстанції залишено без змін. Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.08.2017р. по справі № 805/1704/17-а за наслідками апеляційного перегляду набрала законої сили з моменту проголошення.

Відповідно до частини 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Тобто, у відповідача взагалі відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій в частині несвоєчасної спати грошового зобов’язання за податковими повідомленнями-рішеннями №0017401201 від 28.12.2016 року та №0017431201 від 29.12.2016 року, які скасовані судовим ршенням.

З огляду на встановлені обставини справи в сукупності з наведеними нормами законів, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку, що позивач має правові підстави для звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань зі сплати земельного поатку за період з 10.06.2014 року ( дата настання обстави непереборної сили відповідно до ОСОБА_1 ТПП №1216 від 29.10.2014 року) і до 30.11.2016 року (остання дата фактичної сплати податку в межах спірних відносин).

Отже, спірні податкові повідомлення - рішення якими до позивача застосовані штрафи за затримку сплати грошового зобов’язання з земельного податку, є протиправними та підлягають скасуванню з огляду на відсутність у відповідача законних підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень щодо застосування штрафних санкцій в період проведення АТО.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення винесені Головним управлінням Державної фіскальної служби України є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, що позивач у спірний період був звільнений від відповідальності за несвоєчасну сплату грошових зобов’язань з земельного податку.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністартивного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на приписи статті 77 Кодексу адміністартивного судочинства України стосовно обов'язку доказування правомірності своїх дій суб'єктом владних повноважень суд зазначає, що, в даному випадку, відповідачем не доведено правомірність прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.139 КАС України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 1983,77 грн.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (вул. К. Лібкнехта, 177а, м. Маріуполь, Донецька область, 87547) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд.114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526) про скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 06.02.2018 року №0008804308 про сплату штрафних санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання по земельному податку у сумі 19,70 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 06.02.2018 року №0008814308 про сплату штрафних санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання по земельному податку у сумі 7518,44 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 06.02.2018 року №0008824308 про сплату штрафних санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання по земельному податку у сумі 40660,64 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 06.02.2018 року №0008834308 про сплату штрафних санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання по земельному податку у сумі 84052,51 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 35887472) на користь Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (код ЄДРПОУ 35887472) витрати зі сплати судового збору у сумі 1983 (тисяча дев’ятсот вісімдесят три) грн. 77 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 31.07.2018 року.

Суддя Христофоров А.Б.