Рішення № 75637080, 17.07.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 липня 2018 р. Справа № 127/9519/18

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян М.Б.,

за участі секретаря судового засідання: Краєвської І.В.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Павич О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 (місце проживання: 21018, АДРЕСА_1)

до: управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці (місцезнаходження: 21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7)

про: визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що одержує пенсію за вислугу років, призначену управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці у 1991 році. Пенсія нарахована та виплачується у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21 липня 1992 року "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсії за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу" із змінами внесеними 09 серпня 2005 року № 713 "Про внесення змін до п. 7 Порядку призначення та виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації" станом на 01 березня 2017 року ОСОБА_1 було відкориговано розмір пенсії з 9713,15 грн. до 12003,53 грн.

Листом № 362/М-1 від 19 січня 2018 року управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці повідомило, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2005 року № 713 "Про внесення змін до п. 7 Порядку призначення та виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації" з 01 березня 2017 року проведений перерахунок пенсії зазначеній категорії пенсіонерів. Після перерахунку розмір пенсійної виплати не може перевищувати 10740 грн. Відтак, після проведення перерахунку з 01 березня 2017 року розмір пенсії склав 12003,53 грн., але оскільки максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 грн. то розмір пенсії до виплати становив 10740 грн.

З 01 січня 2018 року в п. 3 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" були виключені цифри 10740 і максимальний розмір пенсії становить десять прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність - 13730 грн., відтак розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року становить 12003,53 грн.

Відтак, вважаючи дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені) в порядку статті 263 КАС України.

14 червня 2018 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов. У якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Управлінні з 01.11.1991року та отримує пенсію за вислугою років як працівник льотно-випробного складу цивільної авіації відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21.07.1992 року "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу" (у редакції, чинній на час визначення права на відсотковий розмір), визначено, що пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу призначаються у розмірі 55% заробітку і за кожен рік вислуги (у чоловіків - понад 25 років), пенсія збільшується на 1% заробітку, але не менш, як на 1% мінімального розміру пенсії за віком. Відсотковий розмір пенсії ОСОБА_1 у розрахунку від його заробітку складає 75%. Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 09.08.2005 "Про внесення зміни до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації" у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 01 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводився перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Пенсія позивачеві призначена із заробітку 474,00217 (30.09.1991), який відповідно до норм постанови №713 корегувався та підвищувався. Станом на момент проведення чергового підвищення заробітку та, як наслідок, перерахунку пенсії, заробітна плата для розрахунку пенсії ОСОБА_1 складала 12953,50760. Згідно зі статтею 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із врахуванням норм Закону № 1774 від 06.12.2016 року, тимчасово, у період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність -10740 грн. Враховуючи норми зазначеної вище статті виплата пенсії позивача за вказаний період проводилася у розмірі 10740 грн. (з урахуванням вимог законодавства щодо обмеження максимальним розміром). З 01.01.2018 стаття 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» викладена у наступній редакції: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2018 рік", розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність склав 1373 грн. Таким чином, максимальний розмір пенсії з 01.01.2018 року складає 13730 грн. Тому з 01.01.2018 року ОСОБА_1 пенсія виплачувалася у розмірі 12003,530 грн. Надалі з 01.03.2018 року позивачу проведено чергове підвищення заробітку для обчислення пенсії. Коефіцієнт підвищення заробітку склав 1,3707. Заробіток позивача з 01.03.2018:16004,70632 х 1,3707 = 21937,651. Розмір пенсії: 21937,651 х 75% = 16453,24 грн. Із застосуванням обмеження розмір пенсії до виплати складає 13730 грн.

Окрім того, відповідачем подано клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи вищенаведене, а також беручи до уваги повідомлені відповідачем у відзиві обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність розгляду даної справи у судовому засіданні із повідомленням сторін.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року призначено розгляд справи в судовому засіданні на 17 липня 2018 року.

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.

ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці з 01.11.1991 року та отримує пенсію за вислугою років як працівник льотно-випробного складу цивільної авіації відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21 липня 1992 року "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу" із змінами внесеними 9 серпня 2005 року № 713 "Про внесення зміни до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації".

З урахуванням зазначеної постанови станом на 01 березня 2017 року ОСОБА_1 було відкориговано розмір пенсії з 9713,15 грн. до 12003,53 грн.,

Листом № 362/М-1 від 19 січня 2018 року управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці повідомило позивача, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2005 року № 713 "Про внесення змін до п. 7 Порядку призначення та виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації" з 01 березня 2017 року проведений перерахунок пенсії зазначеній категорії пенсіонерів. Після перерахунку розмір пенсійної виплати не може перевищувати 10740 грн. Відтак, після проведення перерахунку з 01 березня 2017 року розмір пенсії склав 12003,53 грн., але оскільки максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 грн. то розмір пенсії до виплати становив 10740 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до п.7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року № 418, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року № 713, у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Враховуючи дані положення вказаного Порядку позивачу і здійснено перерахунок його пенсії з 1 березня 2017 року.

Однак, відповідно до ч.3 ст.85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Як зазначив в своїх запереченнях на позов пенсійний орган, на пенсію позивача поширюється обмеження, встановлене Законом України № 911. Проте, на час прийняття змін розмір пенсії позивача становив 12003,53 грн., що є більшим за розмір, встановлений змінами до Закону. Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08.07.2011 року передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Крім того, пунктом другим розділом II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 911-VIII від 24.12.2015 року визначено, що дія положень даного Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 01 січня 2016 року.

Таким чином, враховуючи те, що пенсія ОСОБА_1 була призначена у 1991 році на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу" від 21.07.1992 року № 418, а у 2017 році відповідачем був проведений перерахунок, суд дійшов висновку, що застосування відповідачем обмеження граничного розміру пенсії останнього на підставі ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України "№ 911-VII від 24.12.2015 рокує неправомірним.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі "Хонякіна проти Грузії" (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, пункт 72, від 19 червня 2012 року).

Європейський Суд наголошував на тому, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення у справі "ОСОБА_2 Греції та інші проти Греції" (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Чинне законодавство України чітко визначає випадки, при виникненні яких у держави виникає право на обмеження права і свобод громадянина, у тому числі і пенсійних виплат.

Відповідно до частини 3 ст. 22, ст. 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Таку правову позицію Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 20.03.2002 року №5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) (пункт 6 мотивувальної частини).

Тобто, згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються державою і не можуть бути скасовані або обмежені. Звуження змісту прав і свобод особи означає зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або величину (кількість) благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Відповідно до роз'яснень, наведених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції та в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акта прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Суд безпосередньо застосовує Конституцію у разі, коли зі змісту норм Конституції не випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (Рішення Конституційного Суду України N7-рп/2004 від 17.03.2004, N 20-рп/2004 від 01.12.2004, N 8-рп/99 від 06.07.1999, N 5-рп/2002 від 20.03.2002 , N 20-рп/2004 від 01.12.2004).

Таким чином, суд дійшов висновку, що право позивача на нарахування пенсії без її обмеження є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м Вінниці здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 12003 грн. 53 копійок починаючи з 01 березня 2017 року з урахування раніше виплачених сум є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а відтак підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги провести коригування пенсії з 01 березня 2018 року, суд зазначає наступне. Як встановлено в судовому засіданні та незаперечувалось позивачем коригування у розумінні підвищення заробітку відповідно до постанови № 713 здійснено, у зв'язку з чим зазначена вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані повністю, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відтак, враховуючи, що позов задоволено частково судові витрати понесені позивачем у даній справі підлягають відшкодуванню в сумі 352,40 грн., за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці щодо обрахування та осучаснення пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 12003 (дванадцять тисяч три) гривні 53 копійок починаючи з 01 березня 2017 року з урахування раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 352,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (місце проживання: 21018, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1);

Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці (місцезнаходження: 21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 37979905).

Суддя Мультян Марина Бондівна