Постанова № 75636911, 02.08.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2018 р. Справа№ 910/18338/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Сітайло Л.Г.

Ткаченка Б.О.

при секретарі Вінницькій Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Лисенко В.А. довіреність № б/н від 14.06.18

від відповідача: Коваленко В.О. директор; Коваленко І.В. довіреність № б/н від 02.07.18 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 (повне рішення складено 04.10.2017)

у справі №910/18338/16 (головуючий суддя Борисенко І.І.)

За позовом Комунального підприємства "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУБІНВЕСТ"

про стягнення 19 723,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року Комунальне підприємство "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради звернулось Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУБІНВЕСТ" 19 723,87 грн. з яких: 17 833,52 грн. основної заборгованості та 1 890,35 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором про надання послуг від 05.07.2013 №01/18-13.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.11.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2017, у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2017 касаційну скаргу комунального підприємства "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2017 зі справи № 910/18338/16 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Скасовуючи зазначені судові рішення Вищий господарський суд України вказав на те, що висновок судових інстанцій про припинення Договору № 01/18-13 та безпідставність стягнення заборгованості за ним є передчасним, оскільки не ґрунтується на належному дослідженні обставин справи. Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи не з'ясовано, з яких підстав Договір про співробітництво є, на їхню думку, "нікчемним або недійсним", і яким саме - чи нікчемним у силу закону, чи недійсним у зв'язку з недодержанням на момент його укладення згаданих вимог статті 203 ЦК України. А визнання договору "нечинним" законом взагалі не передбачено. Крім того, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що рішення виконкому Чернігівської міської ради від 07.07.2016 № 279 не існувало на момент укладення Договору про співробітництво.

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 у справі №910/18338/16 у задоволенні відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням Комунальне підприємство "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради 11.04.2018 (згідно експрес-накладної) подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивачем дійсно було понесені витрати з утримання земельної ділянки, на виконання умов Договору про надання послуг №01/18-13 від 05.07.2013, що підтверджується доказами, доданими до скарги, також відповідачем не надано мотивованої відмови від підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), отже вони є прийнятими і підлягають оплаті.

Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що повне рішення надано скаржнику лише 22.03.2018.

15.05.2018 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Київського апеляційного господарського суду та згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Мартюк А.І., Ткаченка Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 у справі №910/18338/16, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/18338/16, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 06.06.2018, роз'яснено сторонам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

30.05.2018 відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить відмовити у її задоволенні та залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що Договір про надання послуг укладався у зв'язку із укладанням Договору про співробітництво, який припинив свою дію, а послуги за Договором про надання послуг фактично не надавались, отже відсутні підстави для їх оплати.

30.05.2018 відповідачем подано клопотання про участь у розгляді справи директора та представника відповідача з метою надання роз'яснень на питання, які можуть виникнути у суддів в процесі розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 задоволено клопотання відповідача, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 03.07.2018.

03.07.2018 розгляд апеляційної скарги не відбувся у зв'язку із перебуванням головуючого судді (судді - доповідача) Зеленіна В.О. на лікарняному.

У зв'язку із необхідністю призначення справи до розгляду після виходу головуючого судді Зеленіна В.О. з лікарняного, враховуючи перебування судді Мартюк А.І., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/18338/16.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2018 р., у зв'язку із перебуванням судді Мартюк А.І. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/18338/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Сітайло Л.Г., Ткаченка Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження, призначено розгляд справи на 02.08.2018.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

05.07.2013 між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛУБІНВЕСТ", як замовником, та позивачем - Комунальним підприємством "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради, як виконавцем, було укладено договір №01/18-13 про надання послуг (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору Комунальне підприємство "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради як Виконавець зобов'язувалося на виконання умов Договору про співробітництво №01/17-13 від 05.07.2013 за рахунок Замовника виконати підготовчі та передпроектні роботи, консультативні та інформаційні послуги в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим Договором (п.1.1 Договору).

Замовник зобов'язується приймати від виконавця послуги, які надані згідно з цим договором, та підписати акт приймання-передачі виконаних робіт або надати обґрунтовані зауваження до актів приймання-передачі виконаних робіт протягом 3-х робочих днів з дня їх отримання (пункт 3.1.2);

Замовник зобов'язаний сплатити виконавцю вартість робіт та послуг, передбачених даним договором (пункт 3.1.4);

Згідно з п.6.1 Договору Замовник зобов'язаний підписати наданий Виконавцем Акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) протягом трьох робочих днів з моменту отримання, чи в той же строк направити Виконавцю мотивовану відмову від підписання у випадку, якщо зазначені в Акті послуги не відповідають фактично наданим Виконавцем та умовам цього Договору, а також вимогам, що встановлені чинним законодавством України. В разі, якщо протягом 3-х робочих днів Акт приймання передачі виконаних робіт (послуг) не буде підписано чи не буде направлено Виконавцю письмову мотивовану відмову, Акт вважається підписаним і підлягає оплаті.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (пункт 7.1 Договору).

Зміни в цей договір можуть бути внесені лише за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору (п. 9.2. Договору).

Згідно з п.9.3. Договору зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками Сторін.

Пунктом 9.7 Договору встановлено, що він припиняється: за взаємною згодою сторін; при досягненні мети цього договору; у випадку оголошення банкрутом однієї із сторін; у зв'язку з закінченням строку дії цього договору згідно з пунктом 7.1 останнього; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

В подальшому між сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 17.02.2014 року та додаткову угоду №2 від 28.01.2015 року до договору про надання послуг №01/18-13 від 05.07.2013 про доповнення розділу 3 п.п. 3.1.5. договору про надання послуг №01/18-13 від 05.07.2013 року. (том 1, а.с. 18-19). Вказаними додатковими угодами було встановлено розмір витрат по утриманню земельної ділянки в 2014 році та в 2015 році.

04.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛУБІНВЕСТ" та Комунальним підприємством "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради було укладено додаткову угоду №3.

Відповідно до умов Додаткової угоди №3 до Договору про надання послуг №01/18-13 від 05.07.2013 Замовник мав сплатити Виконавцю витрати по утриманню земельної ділянки поетапно в наступні строки: до 30.03.2016 - 8 916,76 гривень, до 30.04.2016 - 8 916,76 гривень, до 30.07.2016 - 8 916,76 гривень, до 30.10.2016 - 8 916,76 гривень.

31.03.2016 між сторонами було підписано Акт № ОУ- 0000051 здачі-прийняття робіт (надання послуг) по утриманню земельної ділянки згідно Додаткової угоди №3 від 04.03.2016 до Договору про надання послуг № 01/18-13 від 05.07.2013 на загальну суму 8916,76 гривень. До даного Акту № ОУ-0000051 здачі-прийняття робіт (надання послуг) була виписана Податкова накладна №13 від 31.03.2016. Оплата наданих послуг за Актом № ОУ-0000051 від 31.03.2016 була здійснена Відповідачем 20.05.2016 в повному обсязі.

Акт №ОУ-0000065 здачі-прийняття робіт (надання послуг) по утриманню земельної ділянки згідно Додаткової угоди № 3 від 04.03.2016 до Договору про надання послуг № 01/18-13 від 05.07.2013 від 29.04.2016 було направлено на адресу Відповідача 05.05.2016, однак Акт повернутий не врученим 11.05.2016 з відміткою організації поштового зв'язку: інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення. До даного Акту була виписана податкова накладна №3 від 29.04.2016.

Акт № ОУ-0000143 здачі-прийняття робіт (надання послуг) по утриманню земельної ділянки згідно Додаткової угоди № 3 від 04.03.2016 до Договору про надання послуг № 01/18-13 від 05.07.2013 від 29.07.2016 було направлено на адресу Відповідача 11.08.2016, однак повернутий не врученим 15.05.2016 з відміткою організації поштового зв'язку: за закінченням встановленого строку зберігання. До даного Акту була виписана податкова накладна №23 від 29.07.2016.

Акт №ОУ-0000065 та Акт №ОУ-0000143 здачі-прийняття робіт (надання послуг) по утриманню земельної ділянки згідно Додаткової угоди №3 від 04.03.2016 до Договору про надання послуг № 01/18-13 від 05.07.2013 були вручені особисто директору ТОВ „Клубінвест" 14.09.2016. Дані акти не підписані та повернуті на адресу Позивача. Мотивованої відмови від підписання актів або зауважень до них Позивачу не направлено.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що позивач вважає, що ним надано в повному обсязі послуги згідно з Договором №01/18-13, проте відповідач розрахувався з ним не повністю, та просив стягнути заборгованість за надані послуги з утримання земельної ділянки відповідно до додаткової угоди від 04.03.2016 № 3 до Договору №01/18-13 у сумі 17 833,52 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що приписи закону, які регулюють відносини за договором про надання послуг, пов'язують обов'язок замовника оплатити послуги за фактом їх надання Виконавцем, а не за фактом передачі послуг на підставі акта. Крім того, зазначений обов'язок оплатити послуги закон пов'язує з особою замовника, а не підписанта акту про приймання-передачі робіт (послуг). При цьому, позивачем безпідставно нараховано відповідачу грошове зобов'язання за договором про надання послуг від 05.07.2013 №01/18-132 в сумі 17 833,52 грн.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Права і обов'язки між сторонами виникли на підставі договору про надання послуг від 05.07.2013 №01/18-13, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається зі змісту Договору №01/18-13 від 05.07.2013 з боку позивача (як виконавця) було зобов'язання за дорученням замовника виконати умови Договору про співробітництво №01/17-13 від 05.07.2013, а саме за рахунок замовника виконати підготовчі та передпроектні роботи, консультативні та інформаційні послуги в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

Так, обов'язки виконавця (позивача) визначені розділом 2 Договору №01/18-13 від 05.07.2013.

Зокрема згідно з п. 2.1.1, виконавець із урахуванням п.1.1 цього Договору бере на себе зобов'язання щодо надання послуги здійснити реконструкцію підземного переходу зі збільшенням його площі та улаштуванням торгівельного центру на перехресті проспекту Миру та проспекту Перемоги в м. Чернігові (далі за Договором - Об'єкт) Отримати викопіювання з генплану М 1:500, відпрацювати з архітектором (ПП „Портал-м" м. Чернігів), а при необхідності - з містобудівною радою, виконавчими органами влади м. Чернігова щодо можливості розміщення забудови, здійснити попередні розрахунки, відпрацювати умови вилучення ділянок та будівель і споруд, які знаходяться на Об'єкті. Проводити переговори з власниками будівель (споруд). Підготувати і узгодити з відповідними службами - умови розміщення Об'єкту, для чого: сприяти отриманню позитивних висновків, щодо дотримання екологічних, санітарних, архітектурних та інших норм при проведенні реконструкції Об'єкта. Здійснити підготовку вихідних даних для виконання проекту відведення земельної ділянки для розміщення Об'єкту. Забезпечити оформлення акту вибору земельної ділянки для розміщення Об'єкту, а також отримання висновків в Чернігівському міському відділі земельних ресурсів, в управлінні архітектури і містобудування, міській санепідемстанції, обласній інспекції по охороні пам'яток історії та культури, екологічної інспекції та інших. Підготувати матеріали для виконання експертизи землевідведення (при необхідності). Забезпечити виконання вихідних розробок і виготовлення передпроектних пропозицій (за додатковою угодою) для розгляду на засіданні містобудівної Ради. Здійснити розміщення замовлення на виконання проекту відведення земельної ділянки з ліцензованою організацією. Забезпечити підготовку матеріалів на засідання Чернігівської міської ради для затвердження проекту відведення земельної ділянки та оформлення документів, які надають право на постійне користування земельною ділянкою для будівництва Об'єкту, або її оренду. Шляхом отримання відповідних висновків разом з Замовником забезпечити погодження проекту відведення земельної ділянки: територіальним органом земельних ресурсів; управлінням архітектури та містобудування; санітарно-епідеміологічною станцією; управлінням культури Чернігівської міської ради; екологічною інспекцією. Забезпечити проведення державної землевпорядної експертизи (за додатковою угодою) при необхідності.

Згідно з п. 3.1.4 Договору відповідач повинен сплатити виконавцю вартість робіт та послуг, передбачених даним Договором.

З наявних у справі доказів вбачається, що вартість послуг, згідно розділом 4 Договору, визначається відповідно до погодженої сторонами загальної вартості робіт (послуг).

Вартість робіт (послуг) виконавця визначається відповідно до погодженої Сторонами загальної вартості робіт (послуг). При цьому, погоджена Сторонами загальна вартість робіт (послуг) складає 40 000,00 грн. (Сорок тисяч грн. 00 коп.), крім того - ПДВ 8 000,00 грн. (Вісім тисяч грн. 00 коп.), разом - 48 000,00 грн. (Сорок вісім тисяч грн. 00 коп.), і може бути переглянута в разі виконання Виконавцем додаткових робіт (послуг), які не були передбачені умовами даного Договору (п. 4.1 Договору).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, предметом Договору №01/18-13 від 05.07.2013 є те, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання на виконання умов Договору про співробітництво №01/17-13 від 05.07.2013, виконати підготовчі та передпроектні роботи з метою реконструкції об'єкту - підземного пішохідного переходу у центрі міста Чернігова, предметом дослідження у даній справі також є і Договір про співробітництво №01/17-13 від 05.07.2013.

Таким чином, договір про надання послуг укладено на виконання умов договору про співробітництво №01/17-13 від 05.07.2013, про що прямо зазначено п 1.1 Договору про надання послуг №01/18-13 від 05.07.2013.

Згідно з п. 1.1, 1.2 Договору про співробітництво №01/17-13 від 05.07.2013, укладеного між позивачем та відповідачем, сторони за цим Договором домовляються здійснювати співробітництво в питаннях, пов'язаних з реконструкцією підземного переходу зі збільшенням його площ на перехресті проспектів Миру та Перемоги в м. Чернігові (далі Об'єкт), та надавати взаємну допомогу з визначених цим Договором направлень. Після проведення реконструкції, проведення розрахунків з виконавцями робіт відповідачем та введенням об'єкту в експлуатацію власниками становляться: існуючих площ підземного переходу - територіальна громада м. Чернігова; площ, що виникнуть після збільшення підземного переходу - Інвестор (Сторона 2).

ТОВ "Клубінвест" отримало листа від КП "Чернігівбудінвест" за № 01-04/173 від 18.03.2015 з повідомленням про те, що якщо будівельні роботи з реконструкції об'єкта не розпочнуться з середини квітня 2015 року, то договір про співробітництво буде розірвано, та буде залучений інший інвестор.

Листом №3-27/554 від 13.05.2015, який підписано заступником міського голови м. Чернігова Бережним В.M., ТОВ "Клубінвест" було повідомлено про припинення дії Договору про співробітництво №01/17-13 від 05.07.2013 з 01.06.2015 на умовах п.4.8. ст.4 цього Договору.

Повноваження заступника міського голови пана Бережного В.М. визначені у Додатку 1 до розпорядження міського голови м. Чернігова від 24 червня 2014 року №112-р "Функціональні повноваження міського голови, заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.". До них, в тому числі, відносяться "забезпечення реалізації у місті (Чернігові) державної політики в галузі будівництва і земельних відносин; координацію діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексного розвитку території, планування, забудови і реконструкції міста; організація роботи щодо залучення на договірних засадах коштів підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності на будівництво; у межах діючого законодавства координує діяльність комунального підприємства "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради та інших підприємств, організацій і установ комунальної власності підвідомчих галузей.

Вищезазначеним листом ТОВ "Клубінвест" було повідомлено про припинення дії Договору про співробітництво №01/17-13 від 05.07.2013 року з 01.06.2015 року на умовах п.4.8. ст.4 цього Договору.

Пункт 4.8. статті 4 Договору про співробітництво № 01/17-13 від 05.07.2013 передбачено, що Договір припиняється за умови зупинки будівництва та реконструкції об'єкту (підземного пішохідного переходу) більше, ніж на один рік, а на зазначену у листі № 3-27/554 від 13.05.2015 дату припинення дії Договору - 01.06.2015 - цей термін складає понад 2 роки.

Матеріали справи не містять доказів початку будівництва та реконструкції у відповідності до умов договору про співробітництво.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що станом на момент розгляду справи договір про співробітництво припинив свою дію на підставі п.4.8 ст. 4 Договору №01/17-13 від 05.07.2013.

Також є вірним висновок суду першої інстанції про те, що закінчення дії Договору про співробітництво не тягне за собою автоматичного припинення дії й інших договорів, так само як і припинення правовідносин, які виникли на його підставі. Хоча Договір № 01/18-13 і є похідним від Договору про співробітництво, однак є окремим договором, визначає інші зобов'язання сторін, ніж Договір про співробітництво.

З матеріалів справи також вбачається, що 13.09.2016 позивачем на адресу відповідача був направлений лист за вих. №01-09/613 з пропозицією про розірвання договорів, зокрема договору про надання послуг №01/18-13 від 05.07.2013.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Однак, судом не встановлено факту розірвання договору надання послуг за взаємною згодою сторін.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відхилення доводів відповідача про те, що оплата витрат по утриманню земельної ділянки відповідачем у період з червня 2015 по березень 2016 року, як і підписання Додаткової угоди №3 від 04.03.2016 було здійснено під впливом помилки за відсутності доведення вказаних обставин суду.

Так, у листі Верховного Суду України від 24.11.2008 "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зокрема зазначено, що відповідно до статей 229 - 233 ЦК правочин, здійснений під впливом помилки, обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представником однієї сторони з іншою стороною або внаслідок збігу тяжких обставин (кабальний правочин), є оспорюваним та може бути визнаний судом недійсним. Заявлені вимоги можуть бути задоволені, якщо доведені факти обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою стороною або збіг тяжких для сторони обставин і наявність їх безпосереднього зв'язку із волевиявленням сторони вчинити правочин на вкрай невигідних для неї умовах.

Проте, відповідач не довів наявність помилки на момент укладення додаткової угоди №3 від 04.03.2016.

Разом з тим, в силу положень ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, а в силу ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності.

Виходячи з приписів ст.901-903 ЦК України сторонами договору про надання послуг є замовник та виконавець, предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності.

Замовник за договором про надання послуг - особа, що зацікавлена в одержанні послуги відповідного роду, яка замовила її надання на умовах, визначених договором та контролює надання послуги і оплачує її.

Відповідно до етимології слова "послуга", то під ним розуміється:

1) дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому;

2) діяльність підприємств, організацій та окремих осіб, виконувана для задоволення чиїх-небудь потреб; обслуговування.

Законодавець вживає поняття послуги у цілій низці як законодавчих, так і підзаконних нормативно-правових актів. Незважаючи на застосування поняття послуги в багатьох чинних нормативних актах, жоден із них, у тому числі і Цивільний кодекс України не дають його єдиного визначення, є лише розуміння послуги як дії, що приносить користь.

Договір про надання послуг є двосторонньозобов'язувальним, оскільки і виконавець, і замовник наділені як правами, так і обов'язками. На виконавця покладений обов'язок надання послуги і надано право на одержання відповідної плати. Замовник за договором зобов'язаний оплатити послугу і наділений правом вимагати належного надання послуги з боку виконавця.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем не надано належних та допустимих доказів надання послуг відповідачеві по утриманню земельної ділянки, крім акта приймання-передачі робіт (надання послуг), зі змісту якого не вбачається, які саме послуги надавались виконавцем.

Отже, у замовника відсутній обов`язок оплати послуг, якщо виконавець не може довести, що саме ним надано, та які саме послуги ним надавалися.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Бруманеску проти Румунії" дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним. Отже, забезпечення єдності судової практики є нічим іншим, як реалізацією принципу правової визначеності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Редакція газети "Правоє дело" та Штекель проти України" зазначено, що в рішенні національного суду є можливим посилання на рішення українських судів, у яких останні схильні до відповідного тлумачення законодавчих положень, котрими врегульовані подібні відносини, або в яких був загальний підхід у таких справах (п.56), та, що відповідне тлумачення або загальних підхід національних судів у таких справах має впливати на прийняття рішення в подібних відносинах.

Місцевим господарським судом, з огляду на зазначену практику Європейського суду з прав людини, при розгляді даної справи врахований загальних підхід щодо розгляду спорів про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, який викладений, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 01.02.2012 року у справі №5005/4522/2011 та від 26.09.2013 року у справі №920/251/13-г, згідно яких стаття 903 ЦК України пов'язує обов'язок з оплати послуги замовником з обов'язковим наданням йому такої послуги. При цьому, за договором щодо надання послуг оплачується не сам результат певної діяльності, а вчинені виконавцем дії.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки, зобов'язання сторін, визначені у Договорі №01/18-13 спрямовані саме на реалізацію Договору про співробітництво. Невід'ємний зв'язок вказаних договорів також визначений в п. 9.5 Договору послуг, згідно якого, втрата юридичної сили цього Договору тягне за собою внаслідок одночасної втрати юридичної сили Договору про співробітництво №01/17-13 від 05.07.2013, то виконання сторонами зобов'язань, визначених у Договорі № 01/18-13 без мети виконання Договору про співробітництво не мало б ніякого комерційного інтересу для Відповідача.

Відповідно до додаткової угоди №3 до договору про надання послуг на відповідача покладено додаткове зобов'язання відшкодувати понесені позивачем витрати з утримання земельної ділянки. В свою чергу, відповідна умова обумовлена укладеним між позивачем та відповідачем договором про співробітництво №01/17-13 від 05.07.2013, який передбачав передачу у відання відповідача земельної ділянки на період співробітництва. Вказаний договір в свою чергу є припиненим.

Таким чином, оскільки предметом заявленого позову є вимога щодо стягнення 17 833,52 грн. суми боргу за надання послуг (витрат з утримання земельної ділянки) за договором №01/18-13 від 05.07.2013, який укладений на виконання умов договору про співробітництво №01/17-13 від 05.07.2013, який в свою чергу є припиненим, а суду не доведено реального виконання зобов'язань сторін за договором про надання послуг та факту надання послуг за спірним договором, які були спожиті в процесі вчинення певної дії, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що у відповідача не виник обов'язок щодо оплати послуг за договором №01/18-13 в редакції додаткової угоди №3 до договору №01/18-13.

Доводи позивача про те, що надання послуг за Договором від 05.07.2013 №01/18-13 підтверджуються Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від №ОУ-0000065 та №ОУ-0000143, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки виходячи зі змісту статей 11, 177, 901, 903 ЦК України, акти приймання-передачі виконаних робіт не є зобов'язанням, оскільки підставою для виникнення взаємних прав і обов'язків і, відповідно, зобов'язань, згідно зі статтею 11 ЦК України, є саме договір.

Тобто, приписи закону, які регулюють відносини за договором про надання послуг, пов'язують обов'язок замовника оплатити послуги за фактом їх надання виконавцем, а не за фактом передачі послуг на підставі акта. Крім того, зазначений обов'язок оплатити послуги закон пов'язує з особою замовника, а не підписанта акту про приймання-передачі робіт (послуг), оскільки сторонами договору про надання послуг, відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України є саме замовник і виконавець.

Крім цього, місцевим господарським судом вірно встановлено, що 07.07.2016 рішенням виконкому Чернігівської міської ради № 279 в зв'язку з невиконанням проектних та будівельних робіт із реконструкції підземного переходу у строк визначений п.3.2.1. Програми і умов відкритого конкурсу на кращу інвестиційну пропозицію, було визнано таким, що втратив чинність, пункт 4 рішення виконкому Чернігівської міської ради "Про визначення замовника реконструкції підземного переходу на перехресті проспекті Миру та Перемоги" від 03.07.2013 року №196, а саме: "Комунальному підприємству "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради (Собиченко В.М.) укласти інвестиційний договір щодо реконструкції підземного переходу на перехресті проспектів Миру та Перемоги з учасником відкритого конкурсу на кращу інвестиційну пропозицію щодо реконструкції підземного переходу на перехресті проспектів Миру та Перемоги - товариством з обмеженою відповідальністю "Клубінвест" (Коваленко В.О) за умови урахування рекомендацій журі цього конкурсу". Про наявність такого рішення відповідачеві стало відомо з листа №01-09/613 від 13.09.2016.

Рішення виконкому Чернігівської міської ради № 279 було винесено 07.07.2016, тобто вже після припинення договору про співробітництво №01/17-13 від 05.07.2013, тому фактично вказане рішення не змінює правовідносин сторін за припиненим договором.

Вказане рішення №279 від 07.07.2016 прийнято Чернігівською міською радою у зв'язку з невиконанням проектних та будівельних робіт з реконструкції підземного переходу у строк встановлений п. 3.2.1 Програми та умов відкритого конкурсу, що само по собі жодним чином не встановлює нікчемності або недійсності договору, позаяк додатково доводить те, що початку будівництва та реконструкції у відповідності до умов договору не відбулось, що і стало підставою для припинення договору про співробітництво на підставі п.4.8 вказаного договору.

Враховуючи наведені обставини справи та норми чинного законодавства, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позивачем безпідставно нараховане відповідачу грошове зобов'язання за договором про надання послуг від 05.07.2013 №01/18-132 в сумі 17 833,52 грн., у зв'язку із чим позовні вимоги про їх стягнення не підлягають до задоволення. Позовні вимоги про стягнення пені в сумі 1890,35 грн. є похідними від позовних вимог щодо стягнення заборгованості і також не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Доводи, які викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 у справі № 910/18338/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 у справі № 910/18338/16 - без змін.

2. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/18338/16.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02.08.2018.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Л.Г. Сітайло

Б.О. Ткаченко