Постанова № 75636906, 31.07.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2018 р. Справа№ 910/2156/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Сітайло Л.Г.

Калатай Н.Ф.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

представників сторін:

від позивача : Маленко Ю.А. (дов. б/н від 28.03.2018),

від відповідача : не з»явився,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "ВЕГАМАКС"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018

у справі № 910/2156/18 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Приватного підприємства "ВЕГАМАКС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Інвестнафтопродукт"

про стягнення 103349,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2018р. у справі №910/2156/18 в позові відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що відповідач передав у власність позивачеві продукцію, а саме дизельне паливо Євро кількість 4900 л на загальну суму 95 305,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи підписаною та скріпленою печатками сторін видатковою накладною, тим самим виконавши зобов'язання за договором поставки нафтопродуктів № 08-11/1 від 11.08.2016р .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення від 22.05.2018 господарського суду міста Києва у справі № 910/2156/18 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що у порушення процесуальних прав позивача справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2018р. по цій справі судом було відмовлено позивачу у задоволенні його клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, проте позивач не мав можливості оскаржити вказану ухвалу, адже відповідно до вимог ст. 255 ГПК України така ухвала не можу бути оскаржена окремо від рішення суду.

Скаржник зазначає й про те, що на виконання умов договору відповідач надав позивачу рахунок на оплату, позивачем було здійснено оплату рахунку, однак в порушення договору товар відповідачем на адресу позивача поставлено не було. Через невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо поставки товару, 12.07.2017р. позивачем направлено на адресу відповідача претензію №1 про повернення суми передплати у розмірі 95305,00 грн., відповіді від відповідача на претензію не надійшло, суми передплати позивачу не повернуто. Оскільки обов'язок відповідача щодо повернення суми передплати мав бути виконаним до 20.07.2017р, починаючи з 20.07.2017р. обов'язок відповідача щодо повернення суми передплати вважається простроченим, а тому позивачем були нараховані відповідачу інфляційні та 3% річних, які позивач також просив стягнути з відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018р. відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду на 31.07.2018р., встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, заперечень, письмових пояснень та клопотань до 25.07.2018р.

26.07.2018 до Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Інвестнафтопродукт» надійшов відзив на апеляційну скаргу Приватного підприємства «Вегамакс» від07.06.2018 № 07/06-18., в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2018р. у справі №910/2156/18 залишити без змін.

В судове засідання апеляційного господарського суду 31.07.2018р. не з'явився представник відповідача.

Як слідує з відомостей на офіційному сайті Укрпошти та отриманої інформації за штрихкодовим ідентифікатором поштового відправлення, здійсненого судом на адресу відповідача процесуальних документів ( ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення до розгляду справи ), об'єктом поштового зв'язку з індексом 03680 06.07.2018р. адресату повідомлено повторно про надходження на його адресу поштового відправлення за номером 0411623071871. Отже, судом вчинено всі процесуальні дії, направлені на повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи (ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення до розгляду справи направлені відповідачеві на адресу, зазначену в процесуальних документах). Неотримання листа з ухвалою суду відповідачем є наслідками вольової поведінки особи у формі бездіяльності щодо її належного отримання. Таким чином, вказані обставини фактично свідчать про відмову відповідача в отриманні поштового відправлення із ухвалою суду про відкриття провадження у справі та про призначення до розгляду справи.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим належним чином про розгляд Київським апеляційним господарським судом справи №910/2156/18 оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість, проявив бездіяльність щодо отримання ухвали суду.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача судова колегія встановила.

11 серпня 2016 року між приватним підприємством "Вегамакс", як покупцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "НК Інвестнафтопродукт", як постачальником, укладено договір № 08-11/1 поставки нафтопродуктів, згідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати в погодженні строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в договорі, нафтопродукти, найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін (п.6.1.).

Відповідно до п. 6.2. договору, термін дії договору складає 1 рік з дати його підписання, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх проведення.

Згідно із п. 1.2. договору, номенклатура товару, його кількість, ціна встановлюються сторонами за обопільною згодою на основі заявки покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід'ємну частину цього договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що товар поставляється погодженими партіями, у відповідності із заявками покупця на поставку тої чи іншої партії товару. Поставка товару підтверджується видатковими накладними на товар, які підписані представниками обох сторін.

Загальна ціна цього договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем протягом всього строку дії договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та накладених документах (п. 3.1.).

Відповідно до п. 3.2. договору, покупець зобов'язується оплачувати повну вартість (в розмірі 100%) товару (в тому числі ПДВ), відображену в рахунках-фактурах на кожну окрему партію товару (видаткових накладних) та/або актах приймання-передачі), у строк визначений у відповідних рахунках-фактурах. Ціна товару (партії товару) визначена в рахунку-фактурі після своєчасної її оплати покупцем змінам не підлягає.

Згідно з п.3.4. договору, датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів банківською установою на банківський рахунок постачальника.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Інвестнафтопродукт", як постачальник, виставило позивачеві, як покупцю, рахунок на оплату № 0126-15 від 26.01.2017 р. на суму 95 305,00 грн. за дизельне паливо Євро, у кількості 4 900 л.

Приватне підприємство "Вегамакс" виконав умови п.3.2. договору та сплатив постачальнику 95305,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2687 від 27.01.2017 р.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Поставка товару (кожної окремої партії товару) здійснюється протягом 3 робочих днів з дати зарахування грошових коштів (100% оплата за товар) на банківський рахунок постачальника, згідно з умовами цього договору.

Поставка товару, в рамках цього договору, здійснюється в рамках наступних базисів:

а) СРТ - пункт призначення, вказаний покупцем в заявці на відвантаження товару, поставка транспортом і за рахунок постачальника;

б) EXW - резервуар нафтобази зберігання, вказаний постачальником, вивіз товару транспортом (та за рахунок) покупця.

Базис поставки той чи іншої партії товару, визначається згідно заявки на постачання товару, поданої з боку покупця, в рамках дії цього договору (п. 2.2.).

Відповідно до п. 2.3. договору, сторони погоджують, що постачальник зобов'язується в строк, визначений п. 2.2. цього договору відвантажити покупцю партію товару, а покупець зобов'язується її прийняти.

У випадки поставки товару (партії товару) за цим договором на умовах EXW, покупець зобов'язаний прийняти у своє розпорядження товар (партію товару) у строк не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати зарахування грошових коштів на банківському рахунку постачальника, а у випадку порушення покупцем цього строку з будь-яких причин, постачальник має право повернути грошові кошти покупцю, отримані за такий товар (партію товару), протягом 2 робочих днів з дати порушення вищезазначеного строку, якщо інше сторони не обумовлять у відповідній додатковій угоді до цього договору.

Відповідно до п.2.6. договору, сторони погоджують, що відвантаження товару (партії товару), що поставляється згідно умов цього договору та видача відповідних документів на товар здійснюється постачальником на підставі належним чином оформленого доручення на отримання товару (партії товару). У випадку, якщо у покупця (уповноваженого представника покупця) будуть відсутні доручення та інші документи, постачальник має право не відвантажувати замовлений та оплачений товар (партію товару), а повернути грошові кошти покупцю, отримані за такий товар (партію товару), протягом 2 робочих днів з дати, коди відвантаження не відбулось, при цьому штрафні санкції до постачальника застосуватись не будуть.

Позивач направив відповідачеві претензію № 1 (12/07-17) від 12.07.2017 р., відповідно до якої просив повернути грошові кошти у розмірі 95 305,00 грн. Претензія отримана відповідачем 17.07.2017р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6110303952448.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що на виконання умов договору відповідач надав позивачу рахунок на оплату, позивачем було здійснено оплату рахунку, однак в порушення договору товар відповідачем на адресу позивача поставлено не було, не можуть бути покладені в основу рішення, з огляду на наступне.

Як вбачається із товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 01-26/№02 від 26.01.2017 р., відповідач відпустив а приватне підприємство "Віком-трейд", в особі водія ОСОБА_3, прийняло та здійснило перевезення нафтопродуктів об'ємом 4900 куб.дм. до пункту розвантаження в м. Миронівка, автомобілем НОМЕР_1, № пломби С5245977-979, замовник та вантажоодержувач - ПП «ВЕГАМАКС»

Отримання позивачем дизельного палива підтверджується підписом вантажоодержувача (позивача) та його печатка, на товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 01-26/№02 від 26.01.2017р.

Отже, відповідач передав у власність позивача продукцію, а саме дизельне паливо Євро кількість - 4 900 л на загальну суму 95 305,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи підписаною та скріпленою печатками сторін видатковою накладною № 0126-4 від 26.01.2017 р.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт звіряння взаємних розрахунків між ТОВ "НК Інвестнафтопродукт" та ПП "Вегамакс" за договором поставки № 08-11/1 від 11.08.2016 р., підписаний представниками сторін та скріплений печатками сторін, з якого видно, що станом на 21.04.2017 р. заборгованість відсутня.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Накладна містить відомості про номер та дату складання, сторони господарських операцій, у тому числі відомості про уповноважену особу покупця, найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціну, загальну вартість відпущеного товару. Накладна скріплена зі сторони продавця підписом особи, яка уповноважена на передачу товару, зі сторони покупця - підписом особи, яка уповноважена на отримання матеріальних цінностей від покупця.

Зважаючи на вищенаведене, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що позовні вимоги приватного підприємства "Вегамакс" щодо стягнення передплати в розмірі 95 305,00 грн. є такими, що не підлягають задоволенню повністю.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо повернення суми передплати позивач просив, крім того, стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1 691,99 грн. та індексу інфляції в розмірі 6 352,74 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку, однак, у зв'язку з тим, що в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 95 305,00 грн. відмовлено повністю, а вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних є похідними вимогами від суми основного боргу, отже в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що у порушення процесуальних прав позивача справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки місцевий господарський суд обґрунтовано, на підставі ст. 247 ГПК України, відмовив в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ВЕГАМАКС" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018р справі № 910/2156/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/2156/18 повернути до Господарського суду міста Києва .

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови підписано 02.08.2018р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.Г. Сітайло

Н.Ф. Калатай