Постанова № 75636770, 01.08.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2018 року м.Дніпро Справа № 904/813/18

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.О. (доповідач),

суддів: Подобєд І.М., Дармін М.О.

секретар судового засіданні: ОСОБА_1

Представники сторін:

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №1 від 05.01.2018 р., представник;

представник позивача не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений у судовому засіданні, яке відбулось 13.06.2018 року.

розглянувши матеріали апеляційної скарги скарги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.18р. у справі №904/813/18 (суддя Бєлік В.Г.), повний текст складено 27.04.2018р.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд", м. Новомосковськ, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу № 187/14-ПР від 27.12.2013 у сумі 239 726,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2018р. в задоволені позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі скаржник послався на те, що дія Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" не розповсюджується на спірні правовідносини, а тому його застосування господарським судом є неправомірним.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, представник відповідача у судових засіданнях просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, заначивши про законну позицію суду при винесенні оскаржуваного рішення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі-продавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд" (далі-покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 187/14-ПР від 27.12.2013.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ), на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.3 договору).

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4 договору).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 459,00 грн. без урахування податку на додану і вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%;

- податок на додану вартість за ставкою – 17%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами – 265,10 грн., крім того ПДВ – 17% - 45,07 грн., всього з ПДВ – 310,17 грн.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу – 3 793,28 грн., крім того ПДВ - 17 % - 644,86 грн., всього з ПДВ - 4 438,14 грн.

Додатковою угодою № 5 від 20.12.2014 до договору сторони виклали з 01.12.2014р. п. 5.2 договору у наступній редакції: ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 5 900,00 грн. без урахування податку на додану і вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%;

- податок на додану вартість за ставкою – 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами – 325,60 грн., крім того ПДВ – 20% - 65,12 грн., всього з ПДВ – 390,72 грн.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу – 6 343,60 грн., крім того ПДВ - 20 % - 1 268,72 грн., всього з ПДВ – 7 612,32 грн.

На виконання умов договору, позивач у період з вересня 2014 по грудень 2014 поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 3 193 683,78 грн., відповідно до актів приймання-передачі природного газу, підписаних обома сторонами та скріплених печатками підприємств (а.с. 25-28).

Пунктом 6.1 договору визначено, що оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в порядку:

- оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу;

- оплати в розмірі по 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.7.2. договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п. 6.1. цього договору він зобов’язується платити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

На виконання умов договору, позивач у період з вересня 2014 по грудень 2014 поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 3 193 683,78 грн., відповідно до актів приймання-передачі природного газу, підписаних обома сторонами та скріплених печатками підприємств (а.с. 25-28).

Матеріалами справи підтверджується, що оплату в спірному відповідач здійснив несвоєчасно та не виконав зобов'язання у строк, визначений Договором, чим порушив його умови, зокрема вимоги п. 6.1 розділу 6 Договору, що підтверджується випискою по підприємству ТОВ «Новомосковський посуд» (а.с. 30).

Оскільки відповідачем умови договору щодо сплати отриманого природного газу виконані несвоєчасно, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 90 675,57 грн. пені, 96 913,66 грн. - штрафу, 9 218,42 грн. - 3% річних, 42918,91грн. інфляційних втрат.

Відмовляючи в задоволені позову, господарський суд виходив з того, що оскільки заборгованість за поставлений природний газ була повністю погашена відповідачем в повному обсязі до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" у позивача були відсутні підстави для нарахування пред'явлених до стягнення 90 675,57 грн. пені, 96 913,66 грн. - штрафу, 9 218,42 грн. - 3% річних, 42918,91грн. інфляційних втрат.

Апеляційний суд з таким висновком не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідачем було порушено строки проведення розрахунків за отриманий природний газ. Оплата, в порушення умов договору, було здійснена на протязі листопада-грудня 2014року.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 90 675,57 грн. пені за період , 96 913,66 грн. - штрафу, 9 218,42 грн. - 3% річних за період з 16.12.2014р. по 11.02.2015р. та 42918,91грн. інфляційних втрат за період з 15.12.2014р. по 31.01.2015р.

Вказане нарахування є арифметично вірним та таким, що відповідає приписам чинного законодавства, тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 90 675,57 грн. пені, 96 913,66 грн. - штрафу, 9 218,42 грн. - 3% річних за період з 16.12.2014р. по 11.02.2015р. та 42918,91грн. інфляційних втрат за період з 15.12.2014р. по 31.01.2015р.належить задовольнити в повному обсязі.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим посилання господарського суду на відстуність підстав для задоволення позову у зв’язку з тим, що заборгованість за поставлений природний газ була повністю погашена відповідачем в повному обсязі до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", виходячи з наступного.

30.11.2016р. набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі Закон) від 03.11.2016р. № 1730-VIII (далі Закон).

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону, на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Дана норма Закону чітко визначає підстави списання нарахованої пені, інфляційних, процентів річних, та заборону нарахування даних санкцій це погашення заборгованості до набрання чинності Законом.

Відповідно до умов укладеного сторонами у справі договору, а саме, п. 1.2 договору, відповідач купує газ у позивача виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем.

Тобто, відповідач не є підприєимством, яке використовує поставлений природний газ для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Виключні обставини, які б давали підстави для зменшення розміру пені та штрафу відсутні.

Враховуючи наведене, рішення підлягає скасуванню у відповідності до ст.277 Господарського процесуального кодексу України через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а позовні вимоги належить задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 269-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.18р. у справі №904/813/18 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 90 675,57 грн. пені, 96 913,66 грн. - штрафу, 9 218,42 грн. - 3% річних, 42918,91грн. інфляційних втрат, 8989,75грн. витрат по сплаті судового збору, у тому числі за розгляд справи апеляційною інстанцією.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту постанови до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений та підписаний 02.08.2018р.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя І.М. Подобєд

Суддя М.О. Дармін