Рішення № 75636527, 11.04.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 року справа № 810/864/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 26.01.2018 №482/05 щодо розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсії, згідно з заявою позивача від 27.10.2017; - зобов'язати Вишгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС» з моменту звернення з заявою за призначенням пенсії, а саме з 27.10.2017; - допустити до негайного виконання постанови згідно ст.371 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 1 січня 1987 року по 10 квітня 1989 року він працював в управлінні будівництва Чорнобильської АЕС в м. Чорнобиль та має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії. Позивач стверджував, що відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має право на отримання пенсії зі зменшенням пенсійного віку, але відповідач протиправно відмовив йому у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку, чим позбавив передбачених законом гарантій.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

11 квітня 2018 року до суду надійшов письмові заперечення відповідача, в яких останній просив суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що посадові особи Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, відмовляючи позивачу в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку, діяли в межах повноважень у спосіб встановлений законом, адже, за поданими ОСОБА_1 документами неможливо підтвердити первинні документи для підстав у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Під час дослідження матеріалів справи судом встановлено, що з 1 січня 1987 року по 10 квітня 1989 року позивач працював в Управлінні будівництва Чорнобильської АЕС в м. Чорнобиль, що підтверджується копією трудової книжки.

Позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується долученою до позову копією посвідчення категорії 2 серії НОМЕР_1.

27.10.2017 року позивач звернувся з заявою до відповідача про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку та надав всі необхідні документи, що підтверджується долученою до позову копією виписки-повідомлення.

Рішенням Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду № 3797 від 26.01.2018 року у призначенні позивачу пенсії було відмовлено, у зв'язку з неможливістю підтвердження довідки Ф-122 від 04.02.2013 року № 28 первинними документами.

Довідка форми 122 №28 від 04.02.2013 видана відкритим акціонерним товариством «Київенергобуд» за період роботи з 17.01.1987 по 31.12.1987, з 01.01.1988 по 31.12.1988, з 01.01.1989 по 10.04.1989 про те, що ОСОБА_1 безпосередньо був зайнятий на роботах, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності за списком №1.

Згідно довідки № 29 від 04.02.2013 року Управління будівництва Чорнобильської АЕС у 1991 році було перейменовано в трест «Київенергобуд», а у 1994 році трест «Київенергобуд» реорганізований у ВАТ «Київенергобуд».

Відповідно до архівної довідки архівного відділу Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 06.02.2018 року № 42 документи з кадрових питань (особового складу) ВАТ «Київенергобуд» Управління будівництва Чорнобильської АЕС, ліквідованого як банкрут, за 1985-2012 роки були прийняті на зберігання до архівного відділу Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації відповідно до акту №278 від 17.02.2014. Оскільки документи були передані у незадовільному стані, тому надати витребувану довідку Ф-122 про роботу зі шкідливими умовами праці архівний відділ не має можливості.

Відповідач в своїх запереченнях стверджує, що з метою проведення зустрічної перевірки для підтвердження пільгового характеру роботи та достовірності довідки форми 122 №28 від 04.02.2013 він звертався з запитом від 31.10.2017 №5700/02 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України та 27.11.2017 отримано відповідь №23433/04 про те, що провести перевірку немає можливості, оскільки підприємство з 21.10.2011 перебуває в стані припинення, а зв'язок з ліквідатором відсутній. Крім того відповідач стверджує, що ним також було зроблено запит №6871/05 від 26.12.2017 до управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про підтвердження видачі чорнобильського посвідчення та про надання копії документів на підставі яких видане посвідчення, але відповіді не отримано.

Разом з тим, суд зазначає, що дані запити на які здійснено посилання відповідачем в запереченнях до суду надано не було. Вважаючи відмову безпідставною, позивач оскаржив дії відповідача до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є, зокрема потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 4 частини 1 статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року проживали або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Згідно з частиною 3 статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Відповідно до положень частини 3 статті 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення та передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потерпілі від Чорнобильської катастрофи, а саме особи, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, мають право на зменшення пенсійного віку на 5 років.

Відповідно до частини 3 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Статтею 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Перелік документів, що подаються до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії, встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.

Згідно вказаного Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додається, зокрема, документ, який засвідчує особливий статус особи, а саме посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Отже, при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для підтвердження статусу потерпілої особи від Чорнобильської катастрофи обов'язково надаються: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, а також довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Як було встановлено судом, позивачем до заяви про призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було додано, зокрема, копія трудової книжки, копія посвідчення категорії 2 серії НОМЕР_1 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, копія довідки форми 122 №28 від 04.02.2013, довідку про заробітну плату №27 від 04.02.2013 видану ВАТ «Київенергобуд» за період з 1 січня 1987 року по 10 квітня 1989 року.

Так, відповідно до трудовики книжки позивача 17.01.1987 прийнято до МЕіЕ «Главатоменергобуд» СРСР «Південатоменергобуд» Управління будівництва Чорнобильської АЕС та 02.12.1991 звільнений за власним бажанням.

Відповідно до архівної довідки Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 01.02.2018 №38 ВАТ «Київенергобуд» за 1987 - 1991 рік ОСОБА_1 було нараховано в сумі 15492,29 рублів.

Отже, матеріалами справи підтверджено факт перебування та роботи позивача в зоні посиленого радіологічного контролю починаючи з січня 1987 року по 10 квітня 1989 рік.

Таким чином, враховуючи зазначені вище обставини, суд приходить до висновку, що позивач відповідно до пункту 2 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, а тому Вишгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області неправомірно відмовило позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Відповідно до змісту статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вказане свідчить, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.

Оскільки дане рішення суду в частині, що стосується зобов'язання Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком, зі зниженням пенсійного віку на 8 років, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС» з моменту звернення з заявою за призначенням пенсії, з 27.10.2017, має зобов'язальний характер, а обставини, встановлені під час розгляду справи, дають суду обґрунтовані підстави вважати, що відповідач може ухилятись від його виконання, суд вважає за необхідне встановити контроль за виконанням постанови у даній справі шляхом зобов'язання Вишгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області у місячний строк з моменту набрання даним судовим рішенням законної сили подати до суду звіт про його виконання.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями частини 1 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню. Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 251, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 26 січня 2018 року № 482/05 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов'язати Вишгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком, зі зниженням пенсійного віку на 8 років, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС» з моменту звернення з заявою за призначенням пенсії, з 27.10.2017.

Зобов'язати Вишгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області у місячний строк з моменту набрання даним судовим рішенням законної сили подати до суду звіт про його виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.