Ухвала суду № 75636480, 01.08.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

01 серпня 2018 року 810/2665/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради Київської області , Бориспільського міського голови Федорчука Анатолія Соловйовича про оскарження рішення та дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ФОП ОСОБА_1 з позовом до Бориспільської міської ради Київської області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог просить:

- визнати нечинним у рішенні Бориспільської міської ради від 04.07.2017 №2052-VII пункт 1 в частині поновити договір оренди землі від 17.10.2005 на строк до 17.10.2020 та пункт 2.1 щодо орендної плати у розмірі нормативної грошової оцінки земельної ділянки; - визнати протиправними дії Бориспільського міського голови Федорчука Анатолія Соловйовича щодо не поновлення договору оренди землі від 17.10.2005 №6613 за вимогами статті 33 Закону України "Про оренду землі" та рішення Бориспільського міськрайонного суду від 06.08.2012 ( з урахуванням уточнених позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами безпідставно тривалий час не виконувалося рішення Бориспільського міськрайоного суду від 06.08.2012, яким було визнано протиправним та скасовано рішення Бориспільської міської ради Київської області від 28.02.2012 №1792-22-VІ «Про відмову у поновленні договору оренди землі від 17.10.2005, укладеного між міською радою та ФОП ОСОБА_1 та зобов'язано Бориспільську міську раду Київської області поновити вказаний договір оренди земельної ділянки. У зв'язку з цим, Державною виконавчою службою Головного територіального управління юстиції Київської області було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.08.2016 ВП №52041742, яка відповідачем- 1, з метою затягування невиконання судового рішення, була оскаржена в судовому порядку.

У подальшому, відповідачем-1 на сесії було прийнято рішення від 04.07.2017, яке позивачем отримано 29.01.2018, та на його думку, є протиправним в частині поновлення договору оренди землі до 17.10.2020 та встановлення розміру орендної плати у розмірі 3,5 % від нормативної грошової оцінки землі. Позивач вважає, що внаслідок тривалого невиконання рішення суду відповідачами, він був позбавлений законного права продовжувати здійснювати господарську діяльність на зазначеній земельній ділянці, а тому поновлення договору оренди землі, враховуючи отримання рішення сесії лише у 2018 році, фактично на два роки не дає йому змоги використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, оскільки у подальшому, він не виключає можливості здійснення відповідачами знову перепон у продовженні договору оренди. Такий термін продовження оренди землі є нелогічним та необґрунтованим.

Також, позивач вважає незаконним рішення відповідача-1 про зміну в односторонньому порядку розміру орендної плати у розмірі 3,5 % від нормативної грошової оцінки землі, оскільки у договорі оренди землі від 17.10.2005 розмір орендної плати встановлений у розмірі 1 %, а тому, змінюючи розмір, відповідач-1 зобов'язаний був це погодити з позивачем.

Відповідач проти позову заперечував. Надав суду письмовий відзив, у якому зазначив, що спори щодо поновлення господарських договорів та внесення змін до них, належить розглядати в порядку господарського судочинства, а тому, на його думку, провадження у справі має бути закритим. Також на полягав на тому, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки він був присутній на сесії, коли приймалось рішення, а тому знав про це рішення ще у липні 2017 року, однак, звернувся до суду лише у червні 2018 року. Вважає, що прийняте рішення ґрунтується на нормах Земельного кодексу, який визначає, що строк договору оренди земельної ділянки продовжується на п'ять років, а тому, оскільки договір оренди був заключений у 2005 році, то черговий п'ятирічний період строку дії договору закінчується 17.10.2020.

Відповідач-2 своїм правом, передбаченим статтею 162 КАС України, не скористався, відзиву на позовну заяву не надав, будь яких заяв чи клопотань до суду не надсилав.

Ухвалою суду від 04.06.2018 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 04.07.2018.

У судове засідання, призначене на 23.07.2018 прибув позивач та представник відповідача-1.

Позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, представник відповідача-2 проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити.

Відповідач-2 у судове засідання, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився, будь яких клопотань не надав.

У зв'язку з чим, суд на підставі частини дев'ятої статті 205 КАС України ухвалив продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що даний адміністративний позов у частині визнання нечинним у рішенні Бориспільської міської ради від 04.07.2017 №2052-VII пункту 1 в частині поновлення договору оренди землі від 17.10.2005 на строк до 17.10.2020 та пункту 2.1 щодо орендної плати у розмірі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, - підлягає закриттю, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом першим частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно - владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень або надання адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Судом встановлено, що між позивачем, як приватним підприємцем, та Бориспільською міською радою укладено договір оренди землі від 17.10.2005 №6613. Підставою для звернення позивача до суду стало те, що при поновлені вищезазначеного договору відповідачем неправомірно визначено строк його дії та відсоток орендної плати.

Таким чином, звертаючись до суду, позивач має на меті захист свого права як орендаря земельної ділянки на користування майном, шляхом скасування рішення органу суб'єкта владних повноважень у частині визначення строку та орендної плати . Тобто, дані правовідносини фактично стосуються істотних умов договору оренди, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та Бориспількою міською радою.

При цьому, суд звертає увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи його посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

До того ж, згідно зі статтею 5 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) одним із принципів земельного законодавства є забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Пунктами «а», «б» частини першої статті 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Це положення узгоджується з вимогами частини другої статті 16 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі», згідно з яким укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Отже, з моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб'єктами та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Вказані ознаки відносин виключають адміністративну юрисдикцію таких відносин та вказують на існування між сторонами господарських правовідносин.

Так, у відповідності до частини першої статті 2 Господарського кодексу України, учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

У той же час, частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України, закріплено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З огляду на суб'єктний склад сторін та суть спірних правовідносин, цей спір належить до юрисдикції господарських судів, оскільки право оренди на земельну ділянку у позивача виникало не як у фізичної особи, а як у суб'єкта господарювання - приватного підприємця, а Бориспільська міська рада у межах даних правовідносин реалізує повноваження власника землі. Відтак, і захист такого права має бути здійснений виключно відповідно до статусу позивача як приватного підприємця, з урахуванням особливості ролі відповідача - органу місцевого самоврядування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №668/5841/14а.

Пунктом першим частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Приписами частини першої статті 247 КАС України визначено, що якщо в одному провадженні об'єднані кілька взаємопов'язаних самостійних вимог, суд може ухвалити щодо будь-якої вимоги часткове рішення та продовжити провадження в частині невирішених вимог. Якщо за вимогами, об'єднаними в одне провадження, відповідачем є одна особа, ухвалення часткового рішення не допускається у разі обґрунтованих заперечень з боку відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у частині позовних вимог, а саме - визнання нечинним у рішенні Бориспільської міської ради від 04.07.2017 №2052-VII пункту 1 в частині поновлення договору оренди землі від 17.10.2005 на строк до 17.10.2020 та пункту 2.1 щодо орендної плати у розмірі нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Керуючись статтями 2, 19, 238, 241, 247, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Провадження в адміністративній справі № 810/2665/18 у частині заявлених позовних вимог про визнання нечинним у рішенні Бориспільської міської ради від 04.07.2017 №2052-VII пункту 1 в частині поновлення договору оренди землі від 17.10.2005 на строк до 17.10.2020 та пункту 2.1 щодо орендної плати у розмірі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, - закрити.

2. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.