Рішення № 75636369, 10.07.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 липня 2018 року о/об 16 год. 09 хв.Справа № 808/2097/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (715043, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1)

до Управління соціального захисту населення Енергодарської міської ради Запорізької області (71504, Запорізька область, м.Енергодар, вул.Козацька, буд.17; ідентифікаційний код 20517768)

про стягнення заборгованості з виплати щорічної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1В.) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Енергодарської міської ради Запорізької області (надалі – відповідач, УПСЗН Енергодарської міської ради Запорізької області), в якому позивач просить суд: стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради Запорізької області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, заборгованість по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік згідно із ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 4605 грн. 00 коп.

Позивач у позові зазначив, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської АЕС. У відповідності до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 має виплачуватись одноразова щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою в якій просила виплатити недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення згідно із ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» за 2007р., 2008р., 2009р., 2010р., 2011р. на що отримала лист-відмову. Позивач змушена була звернутися до суду за захистом своїх прав і Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 30.05.2011 по справі №2-а/2313/11 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та зобов’язано УПСЗН Енергодарської міської ради Запорізької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплатити одноразову щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік у відповідності до вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2013 по справі №2-а/2313/11 рішення суду першої інстанції залишено без змін, у зв'язку з чим постанова Енергодарського міського суду Запорізької області від 30.05.2011 по справі № 2-а/2313/11 набрала законної сили. Позивач неодноразово звертався до УПСЗН Енергодарської міської ради Запорізької області з заявою про виконання судового рішення, але інформації не отримував. 28.02.2017 ОСОБА_1 повторно звернулася до відповідача із заявою у про виконання рішення суду. Листом №679 від 13.03.2017 УПСЗН Енергодарської міської ради Запорізької області відповів ОСОБА_1, що управлінням відповідно до рішення Енергодарського міського суду Запорізької області №2а-2313/11 було проведено перерахунок щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік, з урахуванням раніше виплачених сум. В результаті перерахунку ОСОБА_1 нараховано 4605,00 гривень. Однак, відповідач зазначає, що не має можливості виконати рішення суду у повному обсязі через відсутність бюджетних призначень на виконання рішень суддів. Постанова Енергодарського міського суду Запорізької області від 30.05.2011 по справі №2-а/2313/11 не виконана і по теперішній час. УПСЗН Енергодарської міської ради Запорізької області не здійснено перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, яка складає 4605,00 грн. Таким чином, враховуючи наявність заборгованості із сплати щорічної допомоги відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» у розмірі 4605,00 грн., виникає необхідність звернутися до суду з позовом про стягнення коштів.

Позивач на задоволенні позову наполягає.

Відповідач про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не надано.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.78 КАС України).

Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 30.05.2011, залишеною без змін Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2013, по справі №2-а/2313/11 позовні вимоги ОСОБА_1 до УПСЗН Енергодарської міської ради Запорізької області задоволено частково: визнано неправомірними дії УПСЗН Енергодарської міської ради Запорізької області при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 в повному обсязі одноразової допомоги на оздоровлення згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2010р.; зобов’язано УПСЗН Енергодарської міської ради Запорізької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплатити одноразову щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік у відповідності до вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.8-9).

Звідси, спір щодо виплати ОСОБА_1 4605,00 грн. щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік згідно із ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є вже вирішеним Енергодарським міським судом Запорізької області.

Судом досліджено відповідь Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (вих.№1052/4-03.4 від 08.06.2018), наданої ОСОБА_1, в якій зазначено наступне: «… На адресу відділу 02.03.208 надійшла заява від стягувача ОСОБА_1, про прийняття виконавчого листа №2-а-2313/11 виданий 02.11.2017 Енергодарським міським судом Запорізької області, в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у відповідності до вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З приводу порушених у заяві питань повідомляємо, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області №55919583 від 03.03.2018 в порядку ст.ст.24, 26 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу. В листі №731 від 23.03.2018 боржник повідомив про неможливість виконання рішення суду в частині виплати коштів у зв'язку з відсутністю відповідних асигнувань. Боржником, в якості підтвердження часткового виконання рішення суду в частині здійснення перерахунку було надано суду розрахунок недоплаченої ОСОБА_1 суми коштів. Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законами України про державний бюджет на відповідний рік. Управління праці та соціального захисту населення є бюджетною установою і вправі здійснювати бюджетні платежі тільки за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом України про державний бюджет України. У відповідності до наданої державному виконавцеві розрахунку сума недоплачених коштів складає - 4605,00 грн. 01.01.2013 набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів визначених Законом України «Про виконавче провадження» та особливості їх виконання. … Згідно листа боржника від 23.03.2018 за вих.№731 повідомлено, що на виконання постанови управлінням проведено перерахунок в результаті якого нараховано 4605,00 грн., виплата буде здійснена при надходженні грошових коштів на рахунки управління. Коштів на виплату заборгованості управлінню не виділено. … Державним виконавцем направлено відповідне подання до суду. Ухвалою по справі №2-а-2313/11 від 19.04.2018 судом відмовлено в задоволені подання державного виконавця про зміну способу і порядку виконання. Таким чином на теперішній час, ураховуючи вищевикладене, наявні передбачені законом обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження органом державної виконавчої служби. Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», постановою КМУ від 30.01.2013 №45 «Про внесення змін до постанови КМУ від 03.08.2011 №845» стягувачеві необхідно роз'яснити право на звернення до суду з заявою в порядку передбаченим ст.378 КАС України і у подальшому рекомендувати звертатися з відповідними виконавчими документами щодо стягнення коштів з державного органу безпосередньо до Державної казначейської служби України. Ураховуючи викладене, керуючись п.9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» 02.05.2018 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, та направлено в порядку ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» сторонам виконавчого провадження для виконання та до відома. …» (а.с.20).

ОСОБА_1 як стягувач у виконавчому провадженні ВП №55919583 погодилась з прийнятим рішенням про повернення виконавчого документу. Зворотного позивачем не доведено.

Позивач не оскаржує дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, позовні вимоги з цього приводу у позові не заявлялись.

На звернення позивача відповідачем 13.03.2017 (за вих.№679) надано відповідь, в якій зазначено наступне: «… Управлінням відповідно до рішення Енергодарського міського суду №2а-2313/11 було проведено перерахунок щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік, з урахуванням раніше виплачених сум, який складає 4605,00 гривень. … Разом з тим, Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» установлені гарантії держави щодо виконання судових рішень, боржниками за якими є державні органи. Відповідно до ст.3 Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. … Ст.48 Бюджетного кодексу України визначено, що Казначейством України при реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми. Враховуючи зазначене, погашення заборгованості із соціальних виплат за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, здійснюється Казначейством у межах бюджетних асигнувань, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. У разі виділення бюджетних призначень на виконання рішень судів, Міністерством буде проведено розподіл виділених коштів для здійснення необхідних виплат. Таким чином, управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради не має можливості виконати рішення суду у повному обсязі. …» (а.с.11).

Відтак, відповідачем, як одержувачем бюджетних коштів чітко роз’яснено ОСОБА_1 механізм стягнення 4605,00 грн. перерахованої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік, з урахуванням раніше виплачених сум.

Жодних доказів виконання ОСОБА_1 дій, викладених у відповіді відповідача (за вих.№679 від 13.03.2017) позивачем до суду не надано.

Вирішуючи спір по суті суд з урахуванням зазначеного вище, виходить з наступного.

05.10.2016 набрав чинності Закон України №1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження», відповідно до ч.2 ст.15 якого стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

Враховуючи існування виконавчого листа №2-а-2313/11 виданого 02.11.2017 Енергодарським міським судом Запорізької області УПСЗН Енергодарської міської ради Запорізької області є боржником.

Доказів звернення до Енергодарського міського суду Запорізької області з заявою про зміну (встановлення) способу і порядку виконання судового рішення по справі №2-а/2313/11 позивач – не надав.

Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (ч.2 ст.6 Закону України №1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження»).

Як зазначено у ч.1 ст.5 Закону України №1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з п.2 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», затвердженого 03.08.2011 постановою Кабінету Міністрів України №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №45) (надалі – «Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників»), у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні: боржники – визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства; стягувачі – фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів.

Відповідно до п.3 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно з пп.5 п.4 «Положення про Державну казначейську службу України», затвердженого Указом Президента України №460/2011 від 13.04.2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань: здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

У ч.1 ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» зазначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»).

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. (ч.2 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»).

Таким чином, саме Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області уповноважене на безспірне списання 4605 грн. 00 коп. з УПСЗН Енергодарської міської ради Запорізької області як боржника – одержувача бюджетних коштів.

Документальних доказів звернення до Головного управління Державної казначейської служби у Запорізькій області для стягнення з УПСЗН Енергодарської міської ради Запорізької області як одержувача бюджетних коштів 4605 грн. 00 коп. позивач до суду – не надав.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.37 Закону України №1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Як зазначено у п.20 Розділу ІІІ «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої 02.04.2012 наказом Міністерство юстиції України №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України №2832/5 від 29.09.2016), зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802, повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов’язково роз’яснюється порядок повторного пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи приписи ч.2 ст.6 Закону України №1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження», ст.ст.2, 3 Закону України №4901-VI від 05.06.2012 «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», п.3 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», пп.5 п.4 «Положення про Державну казначейську службу України» суд дійшов висновку, що ОСОБА_1, як стягувачем, не були реалізовані всі передбачені законодавством можливості зі стягнення 4605 грн. 00 коп. заборгованості по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік згідно із ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На безспірне списання 4605 грн. 00 коп. з УПСЗН Енергодарської міської ради Запорізької області (як боржника – одержувача бюджетних коштів) уповноважене саме Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області, доказів звернення до якого позивачем не надано.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з’ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У стягненні з відповідача на користь позивача судових витрат – відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 20.07.2018.

Суддя О.О. Прасов