Ухвала суду № 75636344, 23.07.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

23 липня 2018 року Справа № 808/1842/18 Провадження № м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - Правобережне об'єднане УПФУ м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснення розрахунку та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2010 у справі №2-а-4674/10 за період з 12.08.2007 по день фактичної виплати пенсії, а саме по 01.08.2017;

зобов'язати відповідача здійснити розрахунок та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2010 у справі №2-а-4674/10 за період з 12.08.2007 по день фактичної виплати пенсії, а саме по 01.08.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2010 у справі № 2а-4674/10 зобов'язано УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя (правонаступником якого є Правобережне об'єднане УПФУ м. Запоріжжя) провести перерахунок та виплату державної пенсії та додаткової пенсії позивачу відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 12.08.2007 по 06.09.2010. Вказує, що на виконання вказаної постанови суду відповідачем було проведено перерахунок пенсії, в результаті якого нарахована доплата у розмірі 91 342,34 грн. за період 12.08.2007 по 06.09.2010, однак через тривале невиконання постанови суду позивач був вимушений звернутися до Європейського суду з прав людини. На виконання рішення ЄСПЛ «Тихонова та інші проти України (191 заява)» у серпні 2017 року йому фактично виплачено заборгованість по виплаті пенсії у розмірі 91 342,34 грн. Таким чином, позивач вважає, що починаючи з 12.08.2007, не у повному обсязі отримував свою пенсію, що встановлено як судовими рішеннями національних судів, так і рішенням Європейського суду з прав людини, а тому має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати. Зауважує, що у квітні 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення розрахунку та виплати їй компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована їй на підставі постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2010 у справі № 2-а-4674/10 за період з 12.08.2007 року по день фактичної виплати пенсії, а саме по 01.08.2017 року, однак 04 травня 2018 року відповідач своїм листом № 186/Л-9 відмовив позивачу у здійсненні розрахунку та виплати такої компенсації. Вважає такі дії відповідача протиправними та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 23.05.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, надавши 15.06.2018 до суду відзив на позов (№ 18476), у якому, зокрема, зазначає, що відповідачем не було своєчасно виплачено позивачу пенсію у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування. Також відповідач зазначає, що позивачу була виплачена заборгованість з пенсійних виплат за період з 12.08.2007 по 06.09.2010 у розмірі 91 342,34 грн., яку позивачем отримано 01.08.2017. Крім того, вважає, що рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06.09.20110 по справі №2-4674/2010 підлягало виконанню відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» в Порядку, затвердженому Постановою КМУ від 03.09.2014 №440, Державною казначейською службою України, яка відповідно до постанови КМУ від 15.04.2015 №215, є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів, отже, підстав для нарахування відповідачем компенсації втрати частини доходу немає. Крім того, посилається на приписи ст. 122 КАС України та стверджує, що компенсація є одноразовою виплатою, яка виплачується разом з виплатою заборгованості, а з позовом до суду ОСОБА_2 звернувся лише у травні 2018 року, то адміністративний позов поданий поза межами шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду. На підставі викладеного просить позовну заяву залишити без розгляду.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Із матеріалів адміністративної справи встановлено, що постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2010 у справі № 2а-46741/2010 зобов'язано УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя (правонаступником якого є Правобережне об'єднане УПФУ м. Запоріжжя) провести перерахунок та виплату державної пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 12.08.2007 по 06.09.2010.

На виконання вказаної постанови суду управлінням було проведено перерахунок пенсії позивачу, в результаті якого нараховано доплату у розмірі 91 342,34 грн. за період 12.08.2007 по 06.09.2010.

Як зазначає позивач, на виконання рішення ЄСПЛ «Тихонова та інші проти України (191 заява)» у серпні 2017 року йому фактично виплачено заборгованість по виплаті пенсії у розмірі 91 342,34 грн. Таким чином, фактична виплата заборгованості з виплати пенсії відбулася 01 серпня 2017 року.

Проте, із адміністративним позовом позивач звернувся лише 18 травня 2018 року.

Отже, про можливі порушення з боку відповідача позивач повинен був дізнатись із моменту здійснення відповідних виплат. При цьому судами не встановлено обставин, що унеможливлювали звернення позивача з даним позовом у межах строку звернення до суду.

Суд критично ставиться до посилань позивача щодо обґрунтування позивачем строку звернення до суду на ту обставину, що 04.09.2017 звертався до відповідача із заявою про здійснення та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2010 у справі №2-а-4674/10 за період з 12.08.2007 по день фактичної виплати пенсії, а саме по 01.08.2017, однак відповідь не отримав.

За приписами частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Матеріали справи не містять жодних доказів щодо направлення на адресу відповідача та/або отримання останнім заяви позивача від 04.09.2017 (поштові відправлення, відтиск вхідного штампу тощо).

Більш того, у відзиві відповідач також зазначає, що працівниками управління переглянуті звернення пенсіонерів, які надійшли у вересні 2017 року, однак звернення позивача щодо нарахування та виплати компенсації відсутнє. Згідно із переліком звернень за період з 01.01.2017 по 13.06.2018 з питання нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів до відповідача звернулось 7 пенсіонерів, з них ОСОБА_2, який звертався лише раз 23 квітня 2018 року та отримав відповідь №186/Л-9 від 04.05.2018.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

В ухвалі від 23.05.2018 про відкриття провадження у справі суд не вирішував питання про поновлення позивачу строку на звернення до суду.

Протягом розгляду справи позивачем не було заявлено клопотання про поновлення їй строку звернення до суду з позовом, а також не надано жодних доказів поважності причин пропуску процесуального строку. Будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначені законом строки з позовом, якщо позивач вважала, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються її права та законні інтереси.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява подана після закінчення строків, установлених законом, позивачем не заявлено суду клопотань про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, у зв'язку з чим подана позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

При цьому, у відповідності до частини четвертої цієї статті КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст. 122, 123 ч. 1 ст. 240, ст. ст. 256, КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_2 (69124, АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорозького козацтва, буд. 25-А, код ЄДРПОУ - 41248943) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчення дій залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала, постановлена судом в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, у відповідності до ч. 2 ст. 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В.Батрак