Рішення № 75636202, 24.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2018 р. Справа№805/4314/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Бабаш Г.П.,

при секретарі – Притула С.С.

за участю

представника позивача – ОСОБА_1 (ордер АА від 04.06.2018 року),

представника відповідача – ОСОБА_2 (за дов. від 29.12.2017 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального судового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу від 17.05.2018 року № ДЦ234/559/АВ/П/МГ-ФС,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу від 17.05.2018 року № ДЦ234/559/АВ/П/МГ-ФС.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що до позивача безпідставно застосовані санкції за порушення умов оплати праці в надурочний час. При проведенні інспекційного відвідування ГУ Держпраці не встановлено факту роботи працівників у надурочний час. Позивач наголошує, що ОСОБА_4 у надурочний час не працювала, так як вони працювали разом, та позивач слідкувала за тим, щоб ОСОБА_4 не працювала більше 40 годин на тиждень. Увесь інший час позивач працювала замість неї. Також позивач зазначає, що відповідачем порушено порядок розгляду справи про накладення штрафу. Її не повідомлено про час та місце розгляду справи, в зв’язку з чим вона була позбавлена можливості бути присутньою при розгляді справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами загального судового провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 04 липня 2018 року.

Ухвалою суду від 04 липня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду на 24 липня 2018 року.

Ухвалою суду від 24 липня 2018 року замінено первісного ОСОБА_3 на належного – фізичну особу-підприємця ОСОБА_3.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у письмовому відзиві. Зокрема відповідач зазначив, що при перевірці встановлено, що норма тривалості робочого часу працівника позивача ОСОБА_4 при 40-годинному робочому тижні була перевищена протягом листопада 2017 року – лютого 2018 року. Але робота даного працівника в надурочний час оплачена не була, що є порушенням ч. 1 ст. 106 КЗпП України. Також відповідач зазначив, що позивач своєчасно 08.05.2018 року була повідомлена про розгляд справи, що підтверджується поштовим повідомленням та спростовує доводи позивача про порушення порядку розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_3 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 29.02.2000 року (РНОКПП: НОМЕР_1), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач, Головне управління Держпраці у Донецькій області, є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функції, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

На підставі наказу № 413 від 23.04.2018 року на направлення на проведення інспекційного відвідування посадовими особами Головного управління Держпраці у Донецькій області проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в результаті якого виявлені порушення законодавства про працю, що відображено в акті № ДЦ 234/559/АВ від 27.04.2018 року:

“Відповідно до пояснень ФОП ОСОБА_3 від 26.04.2018 року графік роботи крамниці “Продукти” – з 7 години 00 хвилин до 21 години 00 хвилин.

Відповідно до пояснення ОСОБА_4 від 26.04.2018 року вона працює за змінами, тривалість яких складає 14 днів (з перервою між змінами у 14 днів), з щоденним графіком роботи з 7 години 00 хвилин до 21 години 00 хвилин (відповідно до графіка роботи крамниці “Продукти”) та з обідньою перервою протягом 30 хвилин – з 12 години 00 хвилин по 12 годину 30 хвилин. Отже тривалість щоденного робочого часу ОСОБА_4 складає 13 годин 30 хвилин. Тривалість робочого часу за зміну складає: 14 днів х 13 годин 30 хвилин =189 годин.

У трудовому договорі, укладеному між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 від 17.10.2017 року не обумовлено графік роботи ОСОБА_4

Згідно з ч. 1 ст. 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні склала:

- у листопаді 2017 року – 176 годин

- у грудні 2017 року – 160 годин

- у січні 2018 року – 168 годин

- у лютому 2018 року – 160 годин

Таким чином, норма тривалості робочого часу ОСОБА_4 при 40-годинному робочому тижні перевищила:

- у листопаді 2017 року – на 13 годин

- у грудні 2017 року – на 29 годин

- у січні 2018 року – на 21 годину

- у лютому 2018 року – на 29 годин…

Розмір заробітної плати ОСОБА_4 за повністю виконану місячну норму склала:

у листопаді, грудні 2017 року – нараховано по 3200 грн. та виплачено по 2576 грн.

у січні, лютому 2018 року – нараховано по 3723 грн. та виплачено по 2997,01 грн.

Тобто оплата за роботу в надурочний час ОСОБА_4 не виплачено, чим встановлено порушення ч. 1 ст. 106 КЗпП України.”

Даний акт позивачем отриманий та підписаний, зауважень до акту не надано.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 графік роботи магазина “Продукти”, в якому вона здійснює господарську діяльність, з 7 години до 21 години. У випадку відсутності продавців на робочому місці, заміщує їх самостійно.

З письмових пояснень ОСОБА_4 вбачається, що графік роботи магазина з 7 години до 21 години, по цьому графіку і працює. Робочих днів 14 в зміну 14 годин. Заробітна плата становить 3700 грн., з урахуванням утриманих податків отримує 3100грн.

27 квітня 2018 року ГУ Держпраці у Донецькій області виданий позивачу припис про усунення виявлених порушень № ДЦ 234/559/АВ/П, яким зобов’язано ОСОБА_3 протягом 9 днів усунути порушення щодо тривалості робочого часу ОСОБА_4 та щодо оплати її роботи в надурочний час в подвійному розмірі годинної ставки.

На виконання даного припису позивачем надіслано повідомлення, в якому зазначено, що робота ОСОБА_4 в надурочний час оплачена в подвійному розмірі годинної ставки (на підтвердження надана розрахунково-платіжна відомість про сплату 3913,54 грн.) та встановлений робочий графік -14 днів по 11 годин з 7 години до 19 години з обідньою перервою 1 година (на підтвердження наданий виправлений трудовий договір від 17.10.2017 року).

Рішенням від 5 травня 2018 року призначений розгляд справи про накладення штрафу на 17 травня 2018 року. Повідомлення про розгляд справи від 7 травня 2018 року надіслано позивачу поштою та отримано ним особисто 15 травня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Постановою ГУ Держпраці у Донецькій області від 17 травня 2018 року № ДЦ 234/559/АВ/П/МГ-ФС на ФОП ОСОБА_3 накладений штраф в розмірі 37230 грн.

Відповідно до ч.1 ст.259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. п. 2, 4, 5, 19 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 (далі Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Отже, інспектори праці можуть проводити інспекційні відвідування або невиїзні інспектування. Інспекційні відвідування проводяться за місцем знаходження роботодавця. Невиїзні інспектування можуть проводитися у приміщенні органу контролю на підставі рішення керівника органу контролю, погодженого із об'єктом відвідування, якщо підставою для контрольного заходу стали звернення працівника, рішення суду, повідомлення правоохоронного органу, інформація державних органів, профспілкових організацій тощо Контроль за оформленням трудових відносин незалежно від підстав здійснюється виключно шляхом інспекційних відвідувань.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Враховуючи вищевикладене, інспектори праці діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 (далі Порядок № 509) визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України та ч.ч. 2-7 ст. 53 Закону України Про зайнятість населення (далі - штрафи).

Згідно п. 2. Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади.

Пунктами 3, 4, 5 Порядку №507 передбачено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. У разі надходження від суб’єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (п.6 Порядку №509).

Як вже було встановлено, позивач 15 травня 2018 року отримав повідомлення про розгляд справи, призначеної 17 травня 2018 року. Тобто таке повідомлення відбулось з порушенням визначеного Порядком № 509 строку. Разом з цим суд вважає, що позивач все ж був обізнаний про проведену перевірку та призначення розгляду справи, відтак в разі бажання участі у розгляді справи міг надати клопотання про його відкладення.

За вказаних обставин суд вважає, що лише несвоєчасне повідомлення суб’єкта господарювання про розгляд справи про накладення штрафу не може бути підставою для скасування застосованого штрафу, а встановленню підлягають фактичні обставини, які визначені як правопорушення.

Отже, спірним питанням є правомірність/неправомірність прийняття відповідачем постанови про накладення на позивача штрафу з підстав наявності/відсутності фактів вчинення порушень законодавства про працю.

Суд вважає, що виявлене ГУ Держпраці у Донецькій області порушення підтверджується матеріалами справи. З актом проведеного інспекційного відвідування позивач ознайомлена, підписала без будь-яких зауважень чи заперечень. В наданих поясненнях зазначила, що самостійно заміщує продавців в разі їх відсутності на робочому місці. Проте такі пояснення не свідчать, що позивач щоденно з 19 години до 21 години самостійно працювала замість продавців. Також ОСОБА_4 при проведенні перевірки надала пояснення, що працює відповідно до графіка магазину, тобто з 7 години до 21 години.

Про наявність порушення свідчить і повідомлення ФОП ОСОБА_3 про виконання припису. Вона надала виправлений трудовий договір з ОСОБА_4 від 17.10.2017 року, в якому поверх коректора було виправлено час виконання робіт з 7 години до 19 години, перерва з 12 години до 13 години. Таке виправлення свідчить, що первісно був встановлений інший більший час праці. Також позивачем долучена розрахунково-платіжна відомість про сплату 3913,54 грн. за надурочні години, виходячи з наведеного управлінням Держпраці розрахунку: у листопаді 2017 року – 13 годин, у грудні 2017 року – 29 годин, у січні 2018 року – 21 година, у лютому 2018 року – 29 годин.

В судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_4, попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

Суд критично ставить до наданих свідком пояснень з огляду на їх суперечливість. Суд не приймає доводи свідка щодо примусу представників управління Держпраці до надання саме таких письмових пояснень, оскільки в якості примусу свідок посилається на зауваження представників щодо можливості застосування великого штрафу.

Відтак суд вважає встановленим факт роботи працівника позивача в надурочний час.

Позивачем не заперечується, що заробітна плата ОСОБА_4 склала: у листопаді, грудні 2017 року – по 3200 грн., у січні, лютому 2018 року – по 3723 грн., тобто мінімальний розмір заробітної плати.

Згідно ч. 1 ст. 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Статтею 95 КЗпП України визначено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки, що встановлено статтею 106 КЗпП України.

За приписами ч. 1, 2 статті 3-1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108 розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Станом на квітень 2018 року мінімальна заробітна плата становила 3732 грн., отже до позивача застосований штраф в розмірі 37230 грн.

У відповідності до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд вважає, що ГУ Держпраці у Донецькій області доведено правомірність прийнятого рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 2, ст. 7 - 15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

В позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу від 17.05.2018 року № ДЦ234/559/АВ/П/МГ-ФС – відмовити.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 24 липня 2018 року.

Повний текст рішення складено 2 серпня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.