Рішення № 75635855, 24.07.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 липня 2018 р. Справа № 802/1333/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Мякінькова Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3

до: Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області

про: скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3, позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі ГУ ДФС у Вінницькій області, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято: податкові повідомлення-рішення №74791-13 від 06.06.2017р., №74793-13 від 06.06.2017р, якими ОСОБА_3 нараховане податкове зобов'язання із податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, а також податкове повідомлення-рішення №227961-13 від 16.06.2017р. нараховане податкове зобов'язання із податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.

Позивач вважає податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 15.05.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.

На адресу суду надійшов відзив від представника відповідача, де зазначила, що не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_3 та просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 07.06.2018р. в зв'язку з наданням виправлення описки у відзиві відкладено розгляд справи на 22.06.2018р.

Судове засідання 22.06.2018р. не відбулось в зв'язку із перебуванням головуючого судді у відпустці. Наступне судове засідання призначено на 24.07.2018р.

23.06.2018р. на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 5 000 грн., на професійну правничу допомогу та 704,80 грн., пов'язанні із сплатою судового збору.

У судовому засідання 24.07.2018р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, що викладені у позовній заяві. Зокрема зазначив, що позивачу згідно витягу інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта належить на праві приватної спільної часткової власності 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1, м Вінниця, загальною площею 47,8 кв.м. Право власності або будь яке інше речове право на нерухоме майно, відмінне від вказаної квартири ОСОБА_3 не належить.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечила, зазначила що ГУ ДФС у Вінницькій області діяло в межах та у спосіб встановлений законом та просила відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

За даними АІС "Податковий блок", системи "Реєстр ПП", режиму "Реєстр платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" у власності фізичної особи ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1) станом на 31.12.2017 обліковується за адресою:

1) АДРЕСА_3, - житловий будинок загальною площею 305,1 кв. м., житловою площею 62,8 кв. м.;

2) АДРЕСА_2, - 1/3 частка квартири загальною площею 47,8 кв. м. житловою площею 30 кв. м.;

3) АДРЕСА_4, - 13/25 частки нежитлової будівлі загальною площею 2523,6 кв. м..

ГУ ДФС у Вінницькій області фізичній особі ОСОБА_3 за допомогою програмного забезпечення АІС "Податковий блок", системи "Облік платежів" режиму "Плата за нерухомість", в автоматичному режимі за 2016 рік були сформовані податкові повідомлення - рішення:

1) №74791-13 від 06.06.2017р., в сумі у сумі 3693,97 грн., по терміну сплати 04.09.2017р.

2) №74793-13 від 06.06.2017р., у сумі 192,91 грн., по терміну сплати 04.09.2017р.

3) №227961-13 від 16.06.2017р., у сумі 47 294,98 грн., по терміну сплати 04.09.2017р.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить із наступного.

Пунктом 266.1.1 статті 266 Податкового кодексу України передбачає, що платниками податку на нерухоме майно, відміне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Пунктом 266.2.1. статті 266 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до пункту 266.3.2. статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Судом встановлено, що згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, ОСОБА_3 належить на праві приватної спільної часткової власності 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_5, загальною площею 47,8 кв.м.

З огляду із матеріалів справи право власності або будь-яке інше речове право на нерухоме майно, відмінне від вказаної квартири, у позивача відсутнє. Крім того, відповідачем не доведено у судовому засіданні наявності позивача інших об'єктів які зазначені у відзиві.

За таких обставин, відповідач безпідставно виніс податкові повідомлення - рішення №74791-13 від 06.06.2017р., №74793-13 від 06.06.2017р.

Щодо податкового повідомлення рішення №74793-13 від 06.06.2017р., суд зазначає наступне.

Пунктом 266.4. статті 266 ПК України встановлені пільги зі сплати податку.

Відповідно до підпункту 266.4.1. база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі

одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового

будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Оскільки, наявна площа у позивача, яка належить на праві приватної спільної часткової власності 1/3 частки квартири загальною площею 47,8 кв.м., є меншою встановленим законом площею, тому підлягає відповідно до пункту 266.4. закону по пільгам зі сплати податку.

Відтак, ГУ ДФС у Вінницькій області керувався тільки за допомогою внутрішньої бази даних, а не на підставі оригіналів відповідних документів платника податків відповідно до пункту 266.3.2. статті 266 ПК України. Із наведеного в свою чергу суд зазначає, що база даних не є прямим доказом для податкового органу, як суб'єкта владних повноважень зобов'язаний приймати рішення, в тому числі податкові повідомлення-рішення, на підставі отриманої у визначений законом спосіб інформації, а також на підставі належних документів. Позивач спростував докази відповідача, надавши витяг інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.

Суд зауважує, що належний обрахунок бази оподаткування напряму впливає на правильність визначення суми податку з об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб.

З таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що податковим органом податкове зобов'язання позивачу зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 51181,16 грн. нараховано безпідставно в супереч положень підпункту 266.4.1. пункту 266.4. статті 266 ПК України.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовано, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити,

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає , що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн., та повернення судового збору в сумі 704.80 грн., суд зважає на наступне.

Відповідно до частин 4,5 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем додані наступні докази: копія Договору про надання правової допомоги від 21.01.2016р.;копія Додатку №2 від 08.06.2018р. до Договору про надання правової допомоги від 21.01.2016р.; копія розрахунки суми гонорару; копія Довідки щодо сплати гонорару; докази направлення копії цього клопотання відповідачу.

Відповідно до отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - 1 година та складання та оформлення позовної заяви - 5 год.

Зважаючи на те, що справа є незначної складності та відкрита у спрощеному проваджені на думку суду години не є співмірні із ціною позову, яку зазначив позивач. Тобто, суд вважає, що вартість послуги адвоката є завищеною. Тому, співмірними витратами на правову допомогу у цій справі буде сума 2500 грн., які підлягає стягненю на користь ОСОБА_3

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Вінницькі області понесені ним судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області №74791-13 від 06.06.2017 року, №74793-13 від 06.06.2017 року, №227961-13 від 16.06.2017 року.

Стягнути, за рахунок бюджетних асигнувань, з Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. та судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_3 (вул. АДРЕСА_6 РНОКПП НОМЕР_1)

Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028 код ЄДРПОУ 39402165)

Повний текст рішення складено 01.08.2018р.

Суддя Томчук Андрій Валерійович