Рішення № 75635828, 26.07.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 липня 2018 р. Справа № 802/1522/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Малик Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці

про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що звернувшись до відповідача із заявою про причини зменшення розміру її пенсії, отримала відповідь, мотивовану тим, що 11.10.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIII, яким внесено зміни до законів, що регулюють питання пенсійного забезпечення. У зв'язку з цим, було застосовано середній показник заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки і величину оцінки одного року страхового стажу 1%, а тому пенсію обраховано вірно, натомість зменшення її розміру зумовлене працевлаштуванням позивача.

Разом зі тим, такі дії відповідача ОСОБА_1 вважає протиправними, адже працевлаштовуючись 23.06.2017 року вона мала очікування, що після звільнення отримуватиме пенсію у такому ж розмірі, як і до працевлаштування. При цьому зазначає, що зменшення розміру її пенсії є неприпустимим згідно Конституції України та чинного законодавства, а тому вона звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 30.05.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Даною ухвалою також встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам статті 162 КАС України.

Ухвалою від 19.06.2018 року відмовлено задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про розгляд даної справи в судовому засіданні.

Ухвалою від 10.07.2018 року вирішено здійснювати розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін на 26.07.2018 року.

У судовому засіданні 26.07.2018 року позивач заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення даного адміністративного позову, посилаючись на обставини, що викладенні у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначила, що пенсія позивача обрахована вірно, із урахуванням змін, передбачених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIII. Натомість зменшення розміру пенсії позивача зумовлене її працевлаштуванням.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці та з 09.02.2016 року отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи (в розмірі пенсії за віком) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розмір якої станом на 01.05.2017 року складав 3342,40 грн.

Починаючи з 01.06.2017 року на виконання положень ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу здійснено перерахунок пенсії, зарахувавши до наявного страхового стажу період з встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку, тобто 7 років 3 місяці 1 день, внаслідок чого розмір пенсії позивача зріс до 4146,19 грн.

Крім того, відповідно до поданої позивачем заяви про працевлаштування від 23.06.2017 року, починаючи з 01.06.2017 року їй здійснено перерахунок пенсії як працюючому інваліду, тобто в розмірі 50% пенсії за віком.

Таким чином, станом на 01.06.2017 року розмір пенсії позивача становив 2073,10 грн. (4146,19 грн. х 50%).

07.12.2018 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці із заявою, у якій повідомила про звільнення із роботи та просила здійснити перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі 100% пенсії за віком, яку вона отримувала до дати працевлаштування, тобто 3342,40 грн.

Разом із тим, після проведення відповідного перерахунку, розмір пенсії позивача становив 2879,03 грн., тобто зменшився на 463,37 грн. порівняно із розміром пенсії яку ОСОБА_1 отримувала до працевлаштування.

Наведені обставини, зумовили звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою, у якій вона просила роз'яснити причини зменшення розміру її пенсії.

У відповідь на дане звернення, листом від 01.03.2018 року відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що 11.01.2017 року набув чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIII, яким внесено зміни до законів, що регулюють питання пенсійного забезпечення. У зв'язку з цим, було застосовано середній показник заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки і величину оцінки одного року страхового стажу 1%, а тому пенсію обраховано вірно, натомість зменшення її розміру зумовлене працевлаштуванням позивача.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону (ч. 2 ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до п. 4 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі працевлаштування особи, якій призначено пенсію відповідно до частини другої статті 33 цього Закону (крім випадків, коли особа досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону), у період роботи пенсія по інвалідності виплачується у розмірі, передбаченому частиною першою статті 33 цього Закону.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на 01.05.2017 року позивачу була встановлена та виплачувалась пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком - 3342,40 грн.

Разом із тим, за наслідком перерахунку пенсії, здійсненого ОСОБА_1 у зв'язку з її працевлаштуванням, позивачу було встановлено пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком - 4146,19 грн., однак в силу положень п. 4 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплачувалась в розмірі 50% від встановленого розміру пенсії, тобто 2073,10 грн. (4146,19 грн. х 50%).

Крім того, у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 з роботи, 07.12.2017 року відповідачем знову було проведено перерахунок пенсії позивач, із врахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIII, зокрема застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%, за наслідком якого розмір пенсії позивача склав 2879,03 грн.

Таким чином, за наслідком проведеного 07.12.2017 року перерахунку пенсії, розмір встановленої позивачу пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком (не враховуючи розмір пенсії, що був встановлений позивачу у зв'язку із її працевлаштуванням) зменшився із 3342,40 грн. до 2879,03 грн.

При цьому, із наданих представником відповідача розрахунків розміру пенсії позивача слідує, що таке зменшення розміру пенсії зумовлене саме застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%.

Так, в силу частини 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Разом із тим, відповідно до п. 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIII, у разі, якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно не враховано положення п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIII та проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, внаслідок чого розмір пенсії позивача зменшився із 3342,40 грн. до 2879,03 грн.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що ж до іншої вимоги позивача про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком в розмірі, який був встановлений станом на 01.05.2018 року, то суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту прав фактично спрямований на відновлення розміру пенсії, який вона отримувала до працевлаштування.

Разом із тим, у період її роботи відбулись певні зміни у законодавстві, спрямовані на підвищення розміру пенсій, а тому з метою належного захисту прав ОСОБА_1, на думку суду, є необхідним позов задовольнити частково, вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу виходячи із 100% розміру пенсії, який вона отримувала до працевлаштування та із врахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIII.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, враховуючи, що позов задоволено частково судові витрати, понесені позивачем у даній справі, підлягають відшкодуванню в сумі 469,87 грн., пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо зменшення розміру раніше призначеної пенсії по інвалідності ОСОБА_1, станом на 07.12.2017 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці здійснити ОСОБА_1 з 07.12.2017 року перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком із врахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIII та виходячи із 100% розміру пенсії, який ОСОБА_1 отримувала до працевлаштування - станом на 01.05.2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 469 (чотириста шістдесят дев'ять) гривень 87 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (вул. АДРЕСА_1 Вінниця, ідентифікаційний код НОМЕР_1);

Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37979905).

Повний текс рішення складено 31.07.2018 року.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна