Рішення № 75635356, 02.08.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2018Справа № 910/5720/18 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Київського міського центру зайнятості

До Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та

експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо»

про стягнення 54 393,08 грн.

Представники: без повідомлення (виклику) представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" про стягнення 54 393,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв'язку з поновленням на попередній роботі громадянки ОСОБА_1 відповідачем повинно бути відшкодовано позивачу виплачену допомогу по безробіттю у розмірі 54 393,08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 судом залишено позовну заяву без руху; зобов'язано позивача усунути недоліки та надати суду докази надіслання на юридичну адресу відповідача (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 15, корпус А, офіс 3) копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів (в оригіналі) до 29.05.2018.

24.05.2018 позивач через відділ діловодства суду подав заяву про усунення недоліків з докази надіслання на юридичну адресу відповідача (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 15, корпус А, офіс 3) копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів (в оригіналі).

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарський суд ухвалою від 04.06.2018 відкрив провадження у справі №910/5720/18 та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 04.06.2018 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу та поверненням на адресу суду поштового конверту за закінченням встановленого терміну зберігання, надісланого на адресу відповідача.

Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва у справі № 910/5720/18 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресуи місцезнаходження відповідача: м. Київ, вул.. Сім»ї Хохлових. 15, корпс А. Офіс 3 та на адресу: м. Київ, вул. Микільсько - Слобідська, 7. Дану ухвалу представник відповідача отримав 07.06.2018. З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

23.03.2016 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєструвалась в Дарницькому районному центрі зайнятості, як безробітна.

Останнім місцем роботи гр. ОСОБА_1 було Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо». Звільнена з роботи гр. ОСОБА_1 наказом № 39-к/тр від 29.02.2016 р, відповідно до ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Статус безробітної гр. ОСОБА_1 надано з 23.03.2016 року згідно з наказом № НТ160329, відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення», та з 30.03.2016 року наказом НТ 160330 призначено допомогу по безробіттю на підставі ст. ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 р. № 1533-ІІІ.

Безробітна ОСОБА_1 16.02.2017 р. надала Дарницькому районного центру зайнятості наказ про прийняття на посаду інженера з 16.02.2017 р. № 31-к до ТОВ «Проектування, будівництво, сервіс» Інженерно - будівельна компанія»

Наказом від 16.02.2017 р. № НТ 170216 реєстрацію безробітної ОСОБА_1 було припинено, відповідно до абзацу 3, абзацу 2 пп. 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 198.

На адресу Дарницького районного центру зайнятості 30.11.2017 року надійшов лист від 27.11.2017 № 4328 від Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» з проханням надати довідку про здійснені соціальні виплати по безробіттю в період перебування на обліку гр. ОСОБА_1 та надано копію рішення Дарницького районного суду м. Києва по справі № 753/12054/14 про поновлення гр. ОСОБА_1 на посаді провідного інженера з підготовки виробництва виробничо - технічного відділу Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо».

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 14.07.2017 у справі № 753/12054/17-ц:

- визнано незаконним наказ №34-к/то, виданий Комунальним підприємством по утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» від 29 лютого 2016 щодо звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України;

- поновлено ОСОБА_1 на роботі з 29 лютого 2016 року на посаді провідного інженера з підготовки виробництва виробничо - технічного відділу Комунального підприємства по утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо»

- стягнуто з Комунального підприємства по утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» на користь ОСОБА_1 112 461, 03 грн. - середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01 березня 2016 року по 14 серпня 2017 року, 5000 грн. - моральної шкоди.

Дарницька районна філія Київського міського центру зайнятості 15.12.2017 року направила на адресу Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» претензію з розміром виплаченої матеріальної допомоги безробітній ОСОБА_1 та з реквізитами для повернення протягом 15 календарних дні з моменту отримання претензій.

Уповноваженим Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» 20.12.2017 року було отримано дану претензію та станом на сьогоднішній день кошти не повернуті.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, саме відповідач зобов'язаний відшкодувати грошові кошти на підставі ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон) загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи (частина 1 статті 6 Закону).

Частиною 1 статті 7 Закону передбачено, що видами забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Згідно з приписами статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; 2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"; 3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування. Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

У пункті 5 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 198 (далі - Порядок) зазначено, що статус безробітного надається особам, які зазначені у частині першій статті 43 Закону України "Про зайнятість населення", з першого дня реєстрації у центрі зайнятості на підставі заяви за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у разі відсутності підходящої роботи, підбір якої здійснюється відповідно до статті 46 зазначеного Закону. У разі наявності пропозиції підходящої роботи у день подання заяви про надання статусу безробітного особі за попереднім узгодженням з роботодавцем видається направлення на працевлаштування за формою, затвердженою Мінсоцполітики. Особа зобов'язана подати протягом семи календарних днів з дня отримання такого направлення центру зайнятості письмову відповідь роботодавця про працевлаштування або відмову у працевлаштуванні. Якщо в зазначений строк особа подає центру зайнятості письмову відповідь роботодавця про відмову у працевлаштуванні або відстрочення вирішення питання щодо працевлаштування у зв'язку з необхідністю проходження медичного та наркологічного огляду, призначення дати конкурсного відбору, такій особі надається статус безробітного з дня подання відповідної заяви.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 31 Закону виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Судом встановлено, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 14.07.2017 у справі № 753/12054/17-ц:

- визнано незаконним наказ №34-к/то, виданий Комунальним підприємством по утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» від 29 лютого 2016 щодо звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України;

- поновлено ОСОБА_1 на роботі з 29 лютого 2016 року на посаді провідного інженера з підготовки виробництва виробничо - технічного відділу Комунального підприємства по утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо»

- стягнуто з Комунального підприємства по утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» на користь ОСОБА_1 112 461, 03 грн. - середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01 березня 2016 року по 14 серпня 2017 року, 5000 грн. - моральної шкоди.

Пунктом 37 Порядку визначено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ч. 4 ст. 35 вказаного Закону, відповідно до яких із роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

Оскільки судовим рішенням у справі №753/12054/17-ц встановлені обставини незаконності звільнення з посади відповідачем ОСОБА_1, яку поновлено на посаді, а також перебування її на обліку як безробітної та отримання нею у період з 30.03.2016 по 16.02.2017 року включно допомоги по безробіттю в сумі 54 393, 08 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для утримання з відповідача зазначеної суми забезпечення.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Зважаючи на те, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження сплати спірної суми на виконання вимог частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (02660, місто Київ, вулиця Микільсько - Слобідська, 7, код ЄДРПОУ 23505151) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 47-б; код ЄДРПОУ 03491091) кошти в сумі 54 393 грн. 08 коп. та судовий збір в сумі 1 762 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з підпунктом 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Трофименко Т.Ю.