Рішення № 75635258, 25.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.07.2018Справа № 910/3106/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

За позовом Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітель Буд" (04052, м. Київ, Вознесенський узвіз, 2/3)

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

за участю представників

від позивача: Мізін А.Ю., Маслянікова В.В.від відповідача:Цвігун І.О.

В судовому засіданні 25.07.2018, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітель Буд"про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в результаті проведеної перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо користування земельною ділянкою на вул. Магістральній, 33 у Шевченківському районі міста Києва було складено акт перевірки № 18-0001/10 від 05.01.2018, в якому встановлено, що ТОВ "Капітель Буд", як власник земельної ділянки по вул. вул. Магістральній, 33, площею 0,0910 га, використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням. Крім того, останнім було також самовільно зайнято земельну ділянку площею 0,059 га, що огороджена парканом та фактично використовується для здійснення будівництва та організації будівельних робіт. На підставі наведеного, позивач просить суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,059 га та привести використання земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:88:026:0056) у відповідність до її цільового призначення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/3106/18 та призначено підготовче засідання на 18.04.2018.

У судовому засіданні, яке призначено на 18.04.2018, суд за клопотанням представника відповідача відклав підготовче судове засідання на 16.05.2018.

26.04.2018 через загальний відділ діловодства надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач стверджує, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 18-0001/10 від 05.01.2018 не є належним та допустимим доказом, оскільки в акті зазначається про самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею - 0,059 га. Крім того, відповідач зазначає, що з позовної заяви не можливо встановити на які норми законодавства посилається позивач щодо знесення будинку. Також, відповідач не має можливості виконати вказівку Департаменту земельних ресурсів КМДА від 12.01.2018 №18-0001-10, оскільки вона суперечить ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/43661/17, якою накладено арешт на будинок за адресою: м. Київ, вул. Магістральна, 33.

У судовому засіданні 16.05.2018, суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче судове засідання на 30.05.2018.

22.05.2018 через загальний відділ діловодства надійшла відповідь позивача на відзив, у якій останній зазначає, що відповідач не спростовує факт самовільного зайняття земельної ділянки, а лише стверджує про неможливість визначення місця розташування та площі земельної ділянки. Крім того, позивач звертає увагу, що вимоги щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки не стосуються земельної ділянки, що перебуває у власності відповідача, а території, що прилягає до неї та є землями комунальної власності. Позивач зазначає, що в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 01.12.2017 арешт не стосується самовільно зайнятої позивачем земельної ділянки.

22.05.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд зобов'язати ТОВ "Капітель Буд" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0454 га на вул. Магістральній, 33 у Шевченківському районі м. Києва та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель та споруд. Привести використання земельної ділянки на вул. Магістральній, 33 (кадастровий номер 8000000000:88:026:0056) у відповідності до її цільового призначення шляхом знесення збудованих поверхів житлового будинку, що перевищують 4 поверхи (у тому числі цокольного та мансардного).

29.05.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшли заперечення, в яких відповідач вважає, що матеріали топографо-геодезичних та вишукувальних робіт з визначенням зовнішніх меж фактичного користування частини земельної ділянки є недопустимим доказом. Також, відповідач звертає увагу, що вказівка Департаменту земельних ресурсів КМДА була винесена після накладення арешту ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.12.2017.

Судове засідання, яке призначене на 30.05.2018, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.05.2018 підготовче засідання було повторно призначено на 13.06.2018.

13.06.18 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання відповідача про відкладення підготовчого судового засідання, у зв'язку з участю представника у іншому судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.06.2018 у зв'язку з неявкою представників сторін підготовче засідання відкладено на 25.06.2018.

У судовому засіданні, яке призначене на 25.06.2018, з'явився представник відповідача, який підтримав раніше подану заяву про уточнення позовних вимог та просив суд прийняти до розгляду вказану заяву.

Заслухавши представників сторін та дослідивши заяву позивача про уточнення позовних вимог, суд на місці ухвалив прийняти до розгляду заяву позивача, в якій позовні вимоги викладені у наступній редакції:

"Зобов'язати ТОВ "Капітель Буд" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0454 га на вул. Магістральній, 33 у Шевченківському районі м. Києва та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель та споруд. Привести використання земельної ділянки на вул. Магістральній, 33 (кадастровий номер 8000000000:88:026:0056) у відповідності до її цільового призначення шляхом знесення збудованих поверхів житлового будинку, що перевищують 4 поверхи (у тому числі цокольного та мансардного). Судові витрати покласти на відповідача".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.06.2017 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті на 25.07.2018.

У судовому засіданні 25.07.2018 суд заслухав позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору, а також представника відповідача, який проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

05 січня 2018 року, в межах повноважень визначених рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 № 16/890 «Про Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві», головним спеціалістом відділу землеустрою та моніторингу земель Шевченківського району управління землеустрою та моніторингу земель Департаменту земельних ресурсів здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо користування земельною ділянкою по вул. Магістральній, 33 у Шевченківському районі міста Києва, за результатами якої було складено відповідний акт перевірки № 18-0001/10 від 05.01.2018.

В ході перевірки встановлено, що земельна ділянка площею 0,0910 га перебуває на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.04.2014 № 786 (номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 5517454 від 29.04.2014) у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТЕЛЬ БУД» для здійснення будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Магістральній, 33 у Шевченківському районі міста Києва.

Також, головним спеціалістом Ліневичем П.Л було встановлено, що на зазначеній земельній ділянці, огородженій парканом, ведеться будівництво шістнадцятиповерхового багатоквартирного житлового будинку.

Згідно з наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель» земельна ділянка по вул. Магістральній, 33 (кадастровий номер 8000000000:88:026:0056) має цільове призначення 02.01. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (витяг з Державного земельного кадастру від 14.03.2018 № НВ- 0001351542018).

Відповідно до Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, зазначена земельна ділянка розташована в межах садибної забудови, згідно містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 12.09.2014 №316/14/12-009-14, наданих Департаментом містобудування і архітектури, граничнодопустима поверховість об'єктів будівництва становить не більше 4 поверхів (у тому числі цокольного та мансардного).

Крім того, за результатами перевірки було встановлено, що територія, яка огороджена та використовується для організації та здійснення будівництва становить 0,15 га, тобто, значно перевищує площу відведеної відповідачу земельної ділянки.

Таким чином проведеною перевіркою було виявлено наступні порушення:

- використання ТОВ «КАПІТЕЛЬ БУД» земельної ділянки по вул. Магістральній, 33 не за цільовим призначенням (порушення вимог пункту а) частини 1 статті 91 Земельного кодексу України);

- самовільне зайняття земельної ділянки (пункт б) частини 1 статті 211 земельного кодексу України).

12 січня 2018 року Департаментом земельних ресурсів було видано вказівку № 18-0001-10, відповідно до якої від ТОВ «КАПІТЕЛЬ БУД» вимагалось у десятиденний термін усунути порушення вимог земельного законодавства, а саме звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у відповідність до цільового призначення.

З огляду на те, що актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 05.01.2018 № 18-0001/10 було встановлено орієнтовну площу самовільно зайнятої земельної ділянки, Комунальним підприємством «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі», на підставі договору з Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20.03.2018 № 91 та листа Шевченківського управління поліції ГУ Нацполіції у м.Києві від 16.04.2018 № 4717/125/56-2018, проведено топографо-геодезичні та вишукувальні роботи з визначення зовнішніх меж земельної ділянки по вул. Магістральній, 33, що фактично використовується відповідачем.

В результаті проведених робіт було встановлено, що фактична площа землекористування складає 0,1417 га, а площа самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки комунальної власності - 0,0454 га.

За твердженням позивача, спір у справі виник внаслідок невиконання відповідачем вимог вказівки №18-0001-10 від 12.01.2018, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про звільнення самовільно зайнятої земельну ділянку площею 0,0454 га на вул. Магістральній, 33 у Шевченківському районі м. Києва та повернення її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель та споруд; приведення використання земельної ділянки на вул. Магістральній, 33 (кадастровий номер 8000000000:88:026:0056) у відповідності до її цільового призначення шляхом знесення збудованих поверхів житлового будинку, що перевищують 4 поверхи (у тому числі цокольного та мансардного).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Розпорядження землями комунальної власності м. Києва, в тому числі надання земельних ділянок у власність чи у користування, у відповідності до ст. 9 Земельного кодексу України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» відноситься до виключних повноважень Київської міської ради як колегіального органу.

Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Згідно ст. 189 Земельного кодексу України, ст. 20 Закону України «Про охорону земель» самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Повноваження щодо здійснення самоврядного контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель в м. Києві відповідно до рішення Київської міської ради від 25.09.2003 № 16/890 «Про Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві» (далі - Порядок) покладено на Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Як встановлено судом, головним спеціалістом відділу землеустрою та моніторингу земель Шевченківського району Ліневич П.Л. Департаменту земельних ресурсів було здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо користування земельною ділянкою (кадастровий номер 8000000000:88:026:0056) по вул. Магістральній, 33 у Шевченківському районі міста Києва.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України).

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.04.2014 № 786 (номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 5517454 від 29.04.2014) земельна ділянка площею 0,0910 га, яка знаходиться в місті Києві по вул. Магістральній, 33, належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТЕЛЬ БУД».

Згідно з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:88:026:0056) земельна ділянка відповідача площею 0,0910 га використовується для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, земельна ділянка відповідача розташована в межах садибної забудови, згідно містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 12.09.2014 №316/14/12-/009-14, наданих Департаментом містобудування і архітектури, граничнодопустима поверховість об'єктів будівництва становить не більше 4 поверхів (у тому числі цокольного та мансардного).

При цьому, за результатами перевірки, яка була проведена головним спеціалістом Ліневичем П.Л. та оформлена актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 18-0001/10 від 05.01.2018, встановлено, що на земельній ділянці по вул. Магістральній, 33, яка огороджена парканом, ведеться будівництво шістнадцятиповерхового багатоквартирного житлового будинку, тобто, порушуються норми земельного законодавства щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 91 Земельного кодексу України забезпечення використання земельних ділянок за цільовим призначенням є обов'язком землевласників.

Невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням згідно статті 211 Земельного кодексу України є порушенням вимог земельного законодавства.

Стаття 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає, що планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності.

Згідно з статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Відповідно до частин 2, 4 та статті 26 цього Закону суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів, а право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Крім того, актом перевірки №18-0001/10 від 05.01.2018 встановлено, що земельна ділянка, яка огороджена парканом та на якій здійснюється будівництво, значно перевищує площу відведеної відповідачеві, тобто, за твердженням позивача, існує порушення у вигляді самовільно зайнятої земельної ділянки.

Згідно з ч. 1-3 ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

У вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", підтвердження факту вчинення правопорушення (самовільного зайняття земельної ділянки) є матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис ( з вимогою усунути порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Саме ці документи можуть підтверджувати сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки, та період часу, протягом якого вона використовувалася без належних правових підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, внаслідок встановлених у акті перевірки порушень, Департаментом земельних ресурсів було видано вказівку № 18-0001-10 від 12.01.2018 про усунення відповідачем встановлених порушень шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у відповідність до цільового призначення.

При цьому, судом встановлено, що слідчим відділом Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру судових рішень за № 42015100100000126 від 15.05.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1. ст. 366, ст. 356 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «Капітель Буд» самоправно, без наявності відповідних дозвільних документів, здійснює будівництво житлового будинку по вул. Магістральній, 33 у м. Києві, вводячи в оману інвесторів щодо легітимності будівництва.

01 грудня 2017 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/43661/17 було накладено арешт на об'єкт незавершеного будівництва, який будується ТОВ «Капітель Буд», а саме, житловий багатоповерховий будинок, розташований по вул. Магістральна, 33 у м. Києві, на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:88:026:0056, що належить ТОВ «Капітель Буд».

Цією ж ухвалою встановлена заборона службовим особам ТОВ «Капітель Буд» розпоряджатись та використовувати будь-яким чином об'єкт незавершеного будівництва.

Відповідно до ст. 388 Кримінального кодексу України розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, із заставленим майном або майном, яке описано, чи порушення обмеження (обтяження) права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено, а також здійснення представником банку або іншої фінансової установи банківських операцій з коштами, на які накладено арешт, - караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Приймаючи до уваги, що ухвала суду про накладення арешту від 01.12.2017 у справі № 761/43661/17, підлягала негайному виконанню та не була скасована, відповідач не мав права виконувати вказівку Департаменту земельних ресурсів від 12.01.2018, яка суперечила встановленій в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва забороні.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на встановлені обставини справи, приймаючи до уваги, що станом на момент розгляду спору накладення арешту в рамках кримінального провадження № 42015100100000126 від 15.05.2015 року не скасовано, заборона на розпорядження та використовувати відповідачем об'єкта незавершеного будівництва, а саме житлового багатоповерхового будинку, розташованого по вул. Магістральній, 33 у м. Києві, на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:88:026:0056 триває, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог Київської міської ради щодо зобов'язання ТОВ «Капітель Буд» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по вул. Магістральній, 33 у Шевченківському районі м. Києва, повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель та споруд, та привести використання земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:88:026:0056) у відповідності до її цільового призначення шляхом знесення збудованих поверхів житлового будинку, що перевищують 4 поверхи (у тому числі цокольного та мансардного).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.08.2018

Суддя Пукшин Л.Г.