Постанова № 75632805, 01.06.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

01.06.18

Справа № 336/5690/17

Пр. № 2-а/336/33/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 червня 2018 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого – судді Щасливої О.В.,

розглянувши справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал-УАП Запоріжжя» до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, яку винесено 13 вересня 2017 року начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області за ознаками правопорушення, що передбачене ст. 18813 КУпАП.

В позові зазначив, що оскаржувана постанова містить висновки про невиконання позивачем вимог державного виконавця. Вважає, що постанова є такою, що не відповідає вимогам закону. Перш за все, постанову винесено в порушення п. 4 розділу 14 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Мінюста України від 02.04.20112 року № 512/5, без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, постанову винесено з порушенням встановленого законом двомісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки вимоги державного виконавця в цьому виконавчому провадженні, що не були виконані позивачем, були отримані суб’єктом господарювання 15 листопада 2016 року. Між тим постанова, яка містить умовиводи про невиконання саме цих вимог, винесена лише 13 вересня 2017 року. Навіть якщо припустити, що протокол про адміністративне правопорушення був складений 21 серпня 2017 року, то постанову винесено з порушенням встановленого пунктом 5 розділу 14 вказаної «Інструкції..» п’ятнадцятиденного строку.

Так як копію оскаржуваної постанови позивач отримав лише 29 вересня 2017 року і вже 9 жовтня подав до суду цей позов, причина пропуску строку її оскарження є поважною, тому позивач просить поновити цей строк.

На підставі викладеного просить оскаржувану постанову скасувати.

Представник позивача до суду не з’явився, надавши суду письмове звернення, яке містить прохання про вирішення справи у її відсутність, а також прохання про задоволення позову, що у відповідності до ч. 3 ст. 194 КАС України не є перешкодою для вирішення справи без участі позивача.

Представник відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце вирішення справи, до суду не з’явився, заяву про проведення судового засідання у його відсутність не надав.

Вказані обставини згідно із п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС є підставою для проведення судового розгляду без участі відповідача.

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що 13 вересня 2017 року відносно позивача начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, що передбачене ст. 18813 КУпАП.

Вирішуючи позов в частині вимог про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, суд вважає, що оскільки представник позивача отримав копію постанови 29 вересня 2017 року, а вже 9 жовтня 2017 року звернувся з цим позовом до суду, причина пропуску строку подання позову є поважною, а строк підлягає поновленню.

Відповідно до ст. 9 КупАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством, а за змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясовувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Статтею 18813 КУпАП передбачено відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця.

Статтею 7 КУпАП внормоване забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення, відповідно до якої ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Як випливає із змісту ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

Як випливає із змісту оскаржуваної постанови, підставою для її винесення стало невиконання боржником вимог державного виконавця від 29.07.2016 року і від 20.10.2016 року, які отримані представником позивача, як випливає з самого тексту постанови, 25 листопада 2016 року.

Вказане правопорушення не є триваючим, що означає, що перебіг строку притягнення до адміністративної відповідальності починається з 26 листопада 2016 року і простирається на два місяці.

Між тим постанову винесено лише 13 вересня 2017 року.

У зв’язку з викладеним суд погоджується з доводами позову про відсутність за таких обставин передумов для накладення адміністративного стягнення.

Крім наведених міркувань, суд виходить з того, що за змістом ст. ст. 12-16 КУпАП відповідальності за вчинення правопорушень, що передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, можуть бути лише фізичні особи.

Проте оскаржувана постанова містить умовиводи про притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал-УАП Запоріжжя».

Такі дії автора постанови не ґрунтуються на законі.

За змістом ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а в силу ст. 77 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень тягар доведення правомірності рішень, дій чи бездіяльності покладений на відповідача.

Будучі належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, представник відповідача до суду не з’явився, заперечень проти позову та доказів в обґрунтування заперечень, а також на спростування тверджень позивача не надав, правомірність свого рішення не довів, розпорядившись своїм правом на власний розсуд, тому суд, не вбачаючи у оскаржуваній постанові передбачених законом підстав для її винесення, знаходить за необхідне винести рішення на користь позивача.

Відповідно до ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п. 2 ч. 1 ст. 245 КАС України).

За вказаних обставин, керуючись гарантованим статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом кожного на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, суд вбачає всі підстави для захисту права позивача в обраний ним спосіб шляхом скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 194, 242-246, 293, 295 КАС України, ст. 152, 288, 289 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал-УАП Запоріжжя» до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області задовольнити.

Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Термінал-УАП Запоріжжя» строк для звернення до суду з адміністративним позовом.

Скасувати постанову начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 13.09.2017 року про накладення адміністративного стягнення за ознаками ст. 18813 на товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал-УАП Запоріжжя».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В. Щаслива