Постанова № 75630724, 30.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 640/2982/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бегунца А.О.

суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2018, суддя Волошин Д.А., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 21.08.15 по справі № 640/2982/18

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради (далі - відповідач), в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Київського району Харківської міської ради, яка полягає у відмові поновлення виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Київського району Харківської міської ради здійснити нарахування та поновити ОСОБА_1 виплату державної соціальної допомоги, як особі з інвалідністю з дитинства, з часу припинення її у м. Ровеньки Луганської області і по теперішній час, виходячи із прожиткового мінімуму, затвердженого на момент її виплати.

В обґрунтування позовних позивач зазначив, що рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам адміністрації Київського району Харківської міської Ради довідку про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасової окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції було скасовано у зв'язку з непідтвердженим фактом його перебування за адресою, вказаною при отриманні вищезазначеної довідки. Крім того, листом від 21.08.2017 відповідач повідомив позивача, що у зв'язку із тим, що факт його фактичного перебування за адресою: 61168, АДРЕСА_1 не підтверджено, для призначення виплати допомоги інвалідам з дитинства, йому необхідно звернутись до органу соціального захисту за фактичним місцем проживання.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 вказаний позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що відповідачем не надано доказів факту скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 6327010253 від 03.06.2015, не надано суду першої інстанції жодних доказів, що на момент подачі заяви про поновлення виплати державної соціальної допомоги, позивач змінив місце проживання, зазначене у довідці. Вважає, що відсутність його за вказаною у довідці адресою під час перевірки не може бути причиною відмови позивачу у поновленні виплати державної соціальної допомоги як інваліду з дитинства.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів вважає за можливим розглянути справу по суті.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 03 серпня 2017 року позивач подав запит до відповідача, згідно з яким просив повідомити його чи дійсна його довідка про взяття на облік внурішньо переміщеної особи № 6327010253 від 03.06.2015, видана Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради.

03 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради із заявою, відповідно до якої просив поновити виплату державної соціальної допомоги, як особі з інвалідністю з дитинства, з урахуванням невиплаченої допомоги у зв'язку із збройним конфліктом.

Листом від 10.08.2017 № 7008-08 Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради повідомило позивача про те, що згідно рішення районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 12 від 07.07.217 скасовано довідку про взяття на облік внурішньо переміщеної особи № 6327010253 від 03.06.2015, у зв'язку із не підтвердженням факту проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1.

Також, листом від 21.08.2017 № 7454-05 позивача повідомлено про те, що він має право на отримання допомоги інвалідам з дитинства, проте, у зв'язку із не підтвердженням факту проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1, для отримання вказаної допомоги позивачу необхідно звернутись до органу соціального захисту за фактичним місцем проживання.

Згідно витягу із протоколу №22 від 07.07.2017 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальної виплати внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 відмовлено у соціальних виплатах внутішньо переміщеній особі, яка не перебуває за адресою АДРЕСА_1

Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні підстави для здійснення нарахування та поновлення ОСОБА_1 виплати державної соціальної допомоги, як особі з інвалідністю з дитинства, оскільки довідка про взяття на облік внурішньо переміщеної особи № 6327010253 від 03.06.2015 скасована у зв'язку із не підтвердженням факту проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім'ї та дітей, організовує роботу щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

Згідно з статтею 8 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" заява про призначення державної соціальної допомоги подається особою з інвалідністю з дитинства до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" заява про призначення державної соціальної допомоги розглядається місцевою державною адміністрацією не пізніше 10 днів після надходження заяви з усіма необхідними документами. Державна соціальна допомога призначається з дня звернення за її призначенням.

Згідно з абзацом 1 статті 10 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" державна соціальна допомога виплачується державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку за місцем проживання особи з інвалідністю з дитинства або батьків, усиновителів, яким призначена допомога на дітей з інвалідністю. Опікуну або піклувальнику державна соціальна допомога виплачується за місцем їх проживання.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Отже, позивач має право на отримання допомоги за місцем реєстрації фактичного місця проживання.

Статтею 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" передбачено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови у виплаті державної соціальної допомоги, як особі з інвалідністю з дитинства стало скасування довідки щодо позивача про взяття на облік внурішньо переміщеної особи № 6327010253 від 03.06.2015.

Так, на момент звернення за довідкою позивач зазначив місце проживання в АДРЕСА_1, яке відноситься до Київського району м. Харкова, Управлінням видано довідку внутрішньо переміщеної особи від 03.06.2015 № 6327010253 та проінформовано про обов'язок повідомити про зміну місця проживання уповноваженому органу за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання, що передбачено Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 (зі змінами).

Пункт 3 частини 2 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" встановлює обов'язок внутрішньо переміщеної особи повідомляти про зміну місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання.

Відповідно до п. 7, 8 постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (Постанова № 365), 29.07.2017 соціальним інспектором управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради проведено перевірку фактичного місця проживання ОСОБА_1 за зазначеною в довідці адресою та складено акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї № 7025 за формою, встановленою Мінсоцполітики (додається). Під час проведення зазначеної перевірки не підтверджено факт проживання позивача за адресою АДРЕСА_1.

Отже, позивачем було грубо порушено вимоги пункту 3 частини 2 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", що призвело до скасування дії довідки та відмови в призначенні відповідної соціальної виплати.

Так, рішення районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 12 від 07.07.217 скасовано довідку про взяття на облік внурішньо переміщеної особи № 6327010253 від 03.06.2015, у зв'язку із не підтвердженням факту проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1.

Вказане рішення є чинним, доказів його скасування до суду не надано.

Крім того, при зверненні до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, а також при зверненні до суду, ОСОБА_1 зазначав адресу - АДРЕСА_2 61064, тим самим позивач підтвердив, що змінив місце проживання. Територіально АДРЕСА_2 не належить до Київського району м. Харкова.

Позивачем не надано доказів реєстрації його місця проживання у Київському районі міста Харкова на момент звернення із заявою про поновлення виплат.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" суми державної соціальної допомоги, призначені, але не витребувані своєчасно одержувачем без поважних причин, виплачуються за минулий час не більш як за 12 місяців перед зверненням за її одержанням.

Статтею 14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" передбачено, що при зміні одержувачем державної соціальної допомоги місця проживання виплата цієї допомоги продовжується відповідною місцевою державною адміністрацією за новим місцем проживання. Виплата державної соціальної допомоги продовжується з того часу, з якого вона була припинена за попереднім місцем проживання.

Враховуючи, що державна соціальна допомога виплачується державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку за місцем проживання особи з інвалідністю з дитинства та враховуючи, що довідка про взяття на облік внурішньо переміщеної особи № 6327010253 від 03.06.2015 скасована, у зв'язку із не підтвердженням факту проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у відповідача були відсутні підстави для здійснення нарахування та поновлення ОСОБА_1 виплати державної соціальної допомоги, як особі з інвалідністю з дитинства, з часу припинення її у м. Ровеньки Луганської області і по теперішній час, виходячи із прожиткового мінімуму, затвердженого на момент її виплати.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні "Петриченко проти України" (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Отже, інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 245, 246, 250, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 по справі № 640/2982/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)А.О. БегунцСудді(підпис) (підпис) В.В. Старостін С.С. Резнікова Повний текст постанови складено 01.08.2018.