Постанова № 75630608, 31.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/4644/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.

з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року, ухвалене суддею Кафарським В.В. в місті Івано-Франківську у справі № 809/627/18 за позовом ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить суд визнати протиправними дії Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області при виконанні постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21.09.2016 року за позовом ОСОБА_1 у справі № 343/1383/16-а; скасувати розпорядження № 142132 від 01.02.2018 року, яке ухвалене безпідставно всупереч чинному законодавству; зобов'язати Калуське об'єднане управління ПФУ Івано-Франківської області забезпечити з 01.10.2017 року виконання постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21.09.2016 року по справі № 343/1383/16-а за позовом ОСОБА_1; здійснити судовий контроль за виконанням даного рішення відповідно до вимог статті 382 КАС України, встановивши дату для надання звіту про виконання судового рішення; прийняти окрему ухвалу стосовно порушення відповідачем законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.

На підтвердження позовних вимог позивач покликається на те, що відповідач протиправно, всупереч вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із 03.10.2017 року зупинив виконання чинної постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21.09.2016 року у справі № 343/1383/16-а, якою зобов'язано Долинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 відсотків заробітку, починаючи з 12.01.2016 року. Позивач зазначає, що 12.03.2018 року звернувся до відповідача із заявою про поновлення виконання чинного рішення суду, але йому було відмовлено листом від 26.03.2018 року № 142/с-15, в якому відповідач повідомив, що перерахунок пенсії згідно з рішенням суду від 21.09.2016 року року необхідно проводити в межах покладених судом зобов'язань, а починаючи з 11.10.2017 року розрахунок розміру пенсії необхідно здійснювати відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано розпорядження Калуського об'єднаного управління Івано-Франківської області № 142132 від 01.02.2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач, Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що виконання судового рішення яке стосується періодичних соціальних платежів, зокрема пенсій, можливе до внесення змін у законодавство, які змінюють регулювання відповідних правовідносини на що звертає увагу Європейський Суд з прав людини у справі «Валентина Никанорівна Великода проти України».

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено те, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Калуському об'єднаному управління Пенсійного фонду України Івано-Франківській області та з 10.03.2002 року отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ).

21.09.2016 року постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області визнано протиправними дії Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із збільшенням її на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» стаж роботи, а також зобов'язано Долинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 відсотків заробітку, починаючи з 12.01.2016 року.

01.02.2018 року Калуським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківській області прийнято розпорядження № 142132, яким здійснено перерахунок пенсії на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсій» № 2148-VII від 03.10.2017 року.

У зв'язку із невиконанням, на думку позивача, постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області, позивач 12.03.2018 року звернувся до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про забезпечення виконання чинного рішення суду, а саме постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21.09.2016 року.

Листом від 26.03.2018 року за № 142/с-15 позивачу відмовлено в задоволенні зазначеної заяви з посиланням на те, що у законодавство, яким керувався Долинський районний суд Івано-Франківської області при прийнятті постанови від 21.09.2016 року, а саме у ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 03.10.2017 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII внесено зміни. В листі зазначено, що виконання рішення суду від 21.09.2016 року необхідно проводити в межах покладених судом зобов'язань, а починаючи з 11.10.2017 року розрахунок розміру пенсії необхідно здійснювати відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», тому позивачу в жовтні 2017 року здійснено перерахунок пенсії. Також зазначено, що оскільки пенсія позивачу призначена відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і перерахована з 01.10.2017 року згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», то підстав застосовувати п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» немає.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що постанова Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21.09.2016 року є чинною та підлягає виконанню, а правовідносини встановлені цим рішенням не змінилися.

Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Межами апеляційного перегляду цієї справи є встановлення факту внесення змін у законодавство, яке регулює відносини пенсійного забезпечення між позивачем та відповідачем встановлені постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21.09.2016 року і чи вплинули ці зміни на порядок регулювання цих відносин.

Як уже встановлено судом, позивачу призначено пенсію за віком на підставі ч. 1 ст. 27 Закону № 1058-IV зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області зобов'язано Долинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу ще й відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 відсотків заробітку, починаючи з 12.01.2016 року.

Так, згідно з ч. 2 ст. 56 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції чинній на момент прийняття Долинським районним судом Івано-Франківської області постанови від 21.09.2016 року) (далі - Закон № 796-ХІІ), право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

З аналізу зазначених норм слідує, що правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв'язку зі змінами Закон № 796-ХІІ пов'язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж встановлений частиною 2 статті 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах визначених частиною 2 статті 27 Закону № 1058-IV.

Оскільки позивач не виявив бажання перейти на пенсію за віком на умовах частини 2 статті 27 Закону № 1058-IV, а залишився на пенсії за віком на умовах частини 1 статті 27 Закону № 1058-IV, на думку суду апеляційної інстанції, відповідач правомірно припинив виплату позивачу передбачене ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 відсотків заробітку.

Оскільки правове регулювання спірних правовідносин змінилось, то відповідач позбавлений можливості виплачувати передбачене ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 відсотків заробітку згідно з постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21.09.2016 року, в якій при вирішенні спірних правовідносин щодо збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років була застосована редакції ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ до внесення змін Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 року.

Такий висновок судом апеляційної інстанції зроблений з урахуванням постанови Верховного Суду України від 05.11.2013 року, в якій зазначено, що в рішенні суду про призначення особі пенсії визначається дата, з якої особа має право на отримання пенсії чи її перерахунок, оскільки порядок та строки нарахування пенсій можуть бути змінені за умов іншого законодавчого регулювання.

Також судом апеляційної інстанції враховано рішення Європейського суду з прав людини у справі «Валентина Никанорівна Великода проти України» в якому суд дійшов висновку, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому. Суд у цьому рішенні констатував, що подальша дія судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати, були внесено зміни.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги відповідача є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції необхідно скасувати на підставі викладених вище мотивів.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року в справі № 809/627/18 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Т.В. Онишкевич

Р.П. Сеник

Повний текст виготовлено 31.07.2018 року