Ухвала суду № 75630597, 27.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

----------------------

У Х В А Л А

27 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 490/8946/17

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Черенкова Н.П. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Єщенка О.В., Домусчі С.Д.

за участю секретаря - Сінчі А.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2018 та на додаткове рішення від 02 квітня 2018 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Миколаївської міської ради про скасування рішення Миколаївської міської ради від 05 жовтня 2017 №27/2 «Про дострокове припинення повноважень міського голови»,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом та просив: визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської міської ради від 05 жовтня 2017 №27/2 «Про дострокове припинення повноважень міського голови», яким вирішено: припинити достроково повноваження міського голови ОСОБА_3; звільнити ОСОБА_3 із займаної посади відповідно до законодавства України; вивести ОСОБА_3 зі складу виконавчого комітету Миколаївської міської ради VII скликання; доручити секретарю міської ради Казаковій Т.В. здійснювати повноваження Миколаївського міського голови з моменту дострокового припинення повноважень ОСОБА_3 і до початку повноважень міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до законодавства України; доручити секретарю Миколаївської міської ради Казаковій Т.В. підписати рішення Миколаївської міської ради «Про дострокове припинення повноважень міського голови»; контроль за виконанням даного рішення покласти на секретаря міської ради Казакову Т.В. та постійну комісію міської ради з питань прав людини, законності, гласності, антикорупційної політики, місцевого самоврядування, депутатської діяльності та етики (Малкіна).

За наслідками розгляду адміністративного позову 16 березня 2018 Центральним районним судом м. Миколаєва ухвалено рішення про задоволення позову.

Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував рішення 27-ої позачергової сесії Миколаївської міської ради VII скликання від 5 жовтня 2017 про дострокове припинення повноважень міського голови з дня його ухвалення в повній частині.

02 квітня 2018 Центральним районним судом м. Миколаєва ухвалено додаткове рішення.

Суд попередньої інстанції вирішив: допустити негайне виконання рішення суду про визнання протиправним та скасування рішення 27-ої позачергової сесії Миколаївської міської ради VII скликання від 05 жовтня 2017 про дострокове припинення повноважень міського голови з дня його ухвалення в повній частині, а саме: припинення достроково повноважень міського голови ОСОБА_3; звільнення ОСОБА_3 із займаної посади; виведення ОСОБА_3 зі складу виконавчого комітету Миколаївської міської ради VII скликання; доручення секретарю миколаївської міської ради Казаковій Т.В. здійснювати повноваження Миколаївського міського голови з моменту дострокового припинення повноважень ОСОБА_3 і до початку повноважень міського голови, обраного на позачергових виборах, відповідно до законодавства України.

Відповідач у справі не оскаржував судове рішення.

З апеляційною скаргою на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2018 звернувся ОСОБА_1, який, посилаючись на ч.1 ст. 293 КАС України, яка передбачає, що: «Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом», а також на те, що він є громадянином України, членом територіальної громади м. Миколаєва та особою, що має представницький мандат, і є депутатом Миколаївської міської ради VII скликання, і ці юридичні статуси є невід'ємними від особи - ОСОБА_1, просив апеляційний суд скасувати рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2018 та ухвалити нове судове рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні адміністративного позову. Обґрунтовуючи своє звернення з апеляційною скаргою ОСОБА_1 також вказав на те, що: з оцінки судом дій Миколаївської міської ради, у складі депутатів, що ухвалили спірне рішення, випливає висновок, що кожен з депутатів, зокрема всі 42 разом, вчинили правопорушення, підготувавши, внісши до порядку денного сесії та ухваливши протиправне рішення безпідставно та з порушенням процедури, порушивши права Позивача; реалізацію ОСОБА_1 прав, наданих йому ч.1 п.п. 3,4, 5, 6 ч.2 ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» суд першої інстанції розцінив як невідповідність його дій та пропозицій щодо : розгляду проекту рішення міською радою; включення питання про дострокове припинення повноважень міського голови до порядку денного сесії; внесення на розгляд міської ради пропозиції про дострокове припинення повноважень міського голови, яке відноситься до питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю. Крім того, ухвалення ОСОБА_1 та ще 41 особою - депутатами Миколаївської міської ради протиправного спірного рішення розглядатиметься в контексті судового рішення суду першої інстанції від 16 березня 2018 будь-якою неупередженою особою як порушення обов'язків, покладених на депутата нормами п.1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», де визначено, що депутат зобов'язаний додержуватися Конституції та Законів України та інших нормативно-правових актів. Також ОСОБА_1 вказав на те, що в контексті встановлених судом обставин та «порушень» з боку розробника проекту спірного рішення та інших депутатів ради, що ухвалювали зазначене рішення, на майбутнє для осіб, що мають представницький мандат у Миколаївській міській раді VII скликання, стає неможливим за існуючих наразі умов роботи, вносити до порядку денного та ухвалювати рішення про дострокове припинення повноважень міського голови, тобто оскаржуваним ним судовим рішенням, на майбутнє, депутати міської ради позбавляються можливості реалізувати свої повноваження. На переконання особи, яка звертається з апеляційною скаргою, оскаржуване рішення також створює підстави для відкликання виборцями обраного ним депутата, а також підстави для дострокового припинення повноважень міської ради, і це не відповідає його інтересам. Отже, ОСОБА_1 робить висновок в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції вирішив питання про права, інтереси та обов'язки особи, що подає апеляційну скаргу, а саме заявника.

Також, до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2, який вказав на те, що до апеляційного суду він звертається як громадянин України, член територіальної громади м. Миколаєва та особа, що має представницький мандат і є депутатом миколаївської міської ради VII скликання. На погляд заявника, ці юридичні статуси є невід'ємними від особи. При цьому, ОСОБА_2 зазначає, що кожному з зазначених статусів притаманні певні права та обов'язки, а носій цих статусів не обмежений жодною нормою чинного законодавства у реалізації своїх прав (як всього обсягу одночасно так і будь-якої їх частини) у тому числі і права звернення до суду (зокрема оскарження судового рішення). Далі заявник вказав на те, що безпосередньо приймав участь у роботі пленарного засідання 27-ї сесії Миколаївської міської ради, вносив пропозиції і зауваження до порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті. З оцінки судом дій Миколаївської міської ради у складі депутатів, що ухвалили спірне рішення, випливає висновок, що кожен з депутатів, зокрема всі 42 разом, вчинили правопорушення, підготувавши, внісши до порядку денного сесії та ухваливши протиправне рішення безпідставно та з порушенням процедури, порушивши права Позивача. Реалізацію ОСОБА_2 прав, наданих йому ч.1 п.п. 4, 6 ч.2 ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» суд першої інстанції розцінив як невідповідність його дій та пропозицій щодо внесення змін до оспорюваного рішення вимогам законодавства та Регламенту ради та ухвалення протиправного рішення. Крім того, ухвалення ОСОБА_2 та ще 41 особою - депутатами Миколаївської міської ради протиправного спірного рішення розглядатиметься в контексті судового рішення суду першої інстанції від 16 березня 2018 будь-якою неупередженою особою як порушення обов'язків, покладених на депутата нормами п.1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», де визначено, що депутат зобов'язаний додержуватися Конституції, Законів України та інших нормативно-правових актів. Також ОСОБА_2 вказав на те, що в контексті встановлених судом обставин та «порушень» з боку розробника проекту спірного рішення та інших депутатів ради, що ухвалювали зазначене рішення, на майбутнє для осіб, що мають представницький мандат у Миколаївській міській раді VII скликання, стає неможливим за існуючих наразі умов роботи, вносити до порядку денного та ухвалювати рішення про дострокове припинення повноважень міського голови, тобто оскаржуваним ним судовим рішенням, на майбутнє, депутати міської ради позбавляються можливості реалізувати свої повноваження. На переконання особи, яка звертається з апеляційною скаргою, оскаржуване рішення також створює підстави для відкликання виборцями обраного ним депутата, а також підстави для дострокового припинення повноважень міської ради, і це не відповідає його інтересам. Таким чином ОСОБА_2 робить висновок в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції вирішив питання про права, інтереси та обов'язки особи, що подає апеляційну скаргу, а саме заявника. Заявник зауважив і про те, що рішення суду від 16 березня 2018 та додаткове рішення суду від 02 квітня 2018 впливає на його права та обов'язки та ще 41 особу, що ухвалювали оспорювань рішення міської ради від 05 жовтня 2018 у правомочному складі ради, відносно як позивача, так і відповідача (зокрема, щодо виконання приписів ст. ст. 18, 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» тощо).

На відміну від ОСОБА_1, який просив суд скасувати тільки рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2018, ОСОБА_2 просить суд апеляційної інстанції, одночасно з рішенням від 16 березня 2018, скасувати і додаткове рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 квітня 2018.

На початковій стадії судового засідання суду апеляційної інстанції, ОСОБА_3 та його представники звернулись з клопотанням про закриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 305 КАС України.

26 червня 2018 Одеський апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні вказаного вище клопотання, як заявленого передчасно, оскільки судом всебічно і повно не досліджено матеріали справи та наявні докази.

Суд апеляційної інстанції вислухав сторони, їх представників, всебічно і повно вивчив матеріали справи та дослідив долучені до матеріалів справи докази, дійшов висновку, що апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2018 та на додаткове рішення від 02 квітня 2018 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Миколаївської міської ради про скасування рішення Миколаївської міської ради від 05 жовтня 2017 №27/2 «Про дострокове припинення повноважень міського голови» - підлягає закриттю.

Відповідно до пункту 3 ч. першої статті 305 КАС України: «Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося».

Як вже вказувалося вище, Центральним районним судом м. Миколаєва було розглянуто та прийнято рішення за позовом ОСОБА_3 на рішення Миколаївської міської ради про дострокове припинення його повноважень.

Предметом розгляду суду першої інстанції було рішення органу місцевого самоврядування, яке за своєю правовою природою і юридичним визначенням відноситься до - нормативно-правових актів індивідуальної дії. Тобто, зачіпає інтереси, визначеного цим рішенням, кола осіб. До цього кола входять: ОСОБА_3 та Миколаївська міська рада.

Верховний Суд України в ухвалі від 28 лютого 2017 у справі № 21-3829а16 зазначив, що статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України (ч. 1 ст. 5 КАС України в редакції від 03 жовтня 2017) встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Відповідно до частини другої статті 171 КАС України (що діяла на 12 жовтня 2017, ч.2 ст. 264, в редакції від 03 жовтня 2017) право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Верховний Суд України також зауважив, що таке ж правило має застосовуватись і до правових актів індивідуальної дії.

При цьому суд роз'яснив, що право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Верховний Суд України в цьому рішенні дійшов висновку, що відсутність у будь-кого, в тому числі і заявника, прав чи обов'язків у зв'язку із виданням оскаржуваного Указу не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із адміністративним позовом.

У випадку, що розглядається судом апеляційної інстанції, ситуація дещо інша, але пов'язана з висновками, яких дійшов Верховний Суд України у наведеному вище рішенні.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які у складі колективного органу місцевого самоврядування - Миколаївської міської ради, приймали рішення від 05 жовтня 2017 №27/2 «Про дострокове припинення повноважень міського голови», після скасування його судом першої інстанції, звернулись до суду окремо від органу місцевого самоврядування, до якого вони входять і яким не оскаржувалось це судове рішення.

При цьому, суд апеляційної інстанції стверджує, що попри твердження ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як в апеляційній скарзі так і в судовому засіданні, про невід'ємність їх юридичного статусу від їх особи (громадянин, член територіальної громади, депутат), ці особи звернулись до суду саме за захистом їх прав та обов'язків як депутатів Миколаївської міської ради.

Такого висновку суд апеляційної інстанції дійшов аналізуючи викладений в апеляційній скарзі і майже дослівно наведений вище судом, перелік особистих прав і свобод, які, на переконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, порушив Центральний районний суд м. Миколаєва прийнятим рішенням від 16 березня 2018 та додатковим рішенням від 02 квітня 2018.

Всі вони зводяться до одного - впливають на права та обов'язки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як депутатів Миколаївської міської ради.

У зв'язку з встановленим, нагальним є вирішення питання, а чи можуть депутати окремо від колективного органу місцевого самоврядування, що представляє та від їх імені діє поза межами сесійної зали, оскаржувати рішення суду, які не були оскаржені самим органом місцевого самоврядування, який наділений представницькими правами.

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено: «Представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення».

Отже, депутат - є складовою частиною колективного органу.

У свою чергу, відповідно до ст. 3 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»: «Депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування. Депутат місцевої ради відповідно до цього Закону наділяється всією повнотою прав, для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів».

«Депутат місцевої ради зобов'язаний: додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів» - п.1 ч. 1 ст.18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Тому суд апеляційної інстанції переконаний, що депутат органу місцевого самоврядування, як спеціальний суб'єкт, повноваження якого встановлені Конституцією, Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради - не може самостійно, без наданих йому на те повноважень, виступати від імені цього органу. А у справі, що розглядається, захищати колективне рішення органу місцевого самоврядування у суді, окремо від представницького органу місцевого самоврядування.

Підтвердженням цьому висновку є і визначені Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» права та гарантії депутата місцевої ради, де не передбачено права депутата звертатись до суду за захистом прав та інтересів органу місцевого самоврядування (ради) а бо територіальної громади.

Зважаючи на все вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судовим рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2018 та на додатковим рішенням від 02 квітня 2018 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Миколаївської міської ради про скасування рішення Миколаївської міської ради від 05 жовтня 2017 №27/2 «Про дострокове припинення повноважень міського голови», питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки депутатів Миколаївської міської ради ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не вирішувалося.

Апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2018 та на додаткове рішення від 02 квітня 2018 - підлягає закриттю.

Керуючись: ст. ст. 42, 50, 305, 306, 308, 310, 321, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2018 по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Миколаївської міської ради про скасування рішення Миколаївської міської ради від 05 жовтня 2017 №27/2 «Про дострокове припинення повноважень міського голови» та додаткове рішення Центрального районного суду від 02 квітня 2018 - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з часу виготовлення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 01 серпня 2018.

Суддя-доповідач:

Судді: