Постанова № 75630410, 30.07.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2018 р. Справа№ 910/1944/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Смірнової Л.Г.

секретар судового засідання Ігнатюк Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Військової частини А2772

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2018р. (повний текст складено 29.05.2018р.)

у справі №910/1944/18 (суддя Блажівська О.Є.)

за позовом Військової частини А2772

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Кордон Авіа Сервіс"

про стягнення 68 154,99 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Військова частина А2772 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Кордон Авіа Сервіс" про стягнення 68 154,99 грн.

Позивач стверджував, що за результатами проведення аудиторської перевірки виконаних відповідачем робіт на виконання укладеного між сторонами договору №49 від 14.11.2016р. на капітальне будівництво охоронного периметру, периметрового освітлення, ОПС складу РАО, виявлено завищення відповідачем вартості підрядних робіт на 68 154,99 грн. Тож сплачена замовником у відповідності до договору плата підряднику має бути скоригована сторонами, а сплачена надмірно, понад визначену аудитором вартість виконаних підрядних робіт є збитками замовника, які підлягають відшкодуванню підрядником.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2018р. у справі №910/1944/18 у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Військова частини А2772 подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

На думку апелянта, судом першої інстанції необґрунтовано відхилено аудиторський звіт за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності військової частини А2772 №234/3/7аз від 02.03.2017р., з врахуванням висновків Центрального територіального управління внутрішнього аудиту стосовно безпідставної оплати замовником витрат на відрядження працівників підрядника та використання підрядником будівельного матеріалу (сітки плетеною оцінкованої) за ціною, яка перевищує середньо регіональну ціну, що призвело до завищення вартості підрядних робіт. Крім цього, судом було неправомірно відмовлено в залученні Центрального територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, що позбавило позивача можливості доказування та доведення зроблених висновків аудиту за допомогою аудитора, в якості спеціаліста в даній галузі.

За твердженням апелянта, судом першої інстанції не взято до уваги, що кошти позивача в розмірі 68 154,99 грн. набуті відповідачем без достатньої правової підстави, що має наслідком їх повернення у порядку статті 1212 ЦК України, судом проігноровано приписи статті 852 Цивільного кодексу України, згідно з якою замовник має право на відшкодування збитків.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2018р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий суддя), Пономаренко Є.Ю., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2018р. відкрито апеляційне провадження, роз'яснено сторонам, що розгляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

29.06.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не заявлено.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Місцевим господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 14.11.2016р. між Військовою частиною А2772 (замовник) та Приватним акціонерним товариством "Кордон Авіа Сервіс" (підрядник) укладено договір №49 на капітальне будівництво (будівництво) охоронного периметру, периметрового освітлення, ОПС складу РАО (далі - договір), відповідно до умов договору підрядник зобов'язався виконати роботи по капітальному будівництву (будівництву) охоронного периметру, периметрового освітлення, ОПС складу РАО відповідно до календарного плану виконання робіт (додаток №1), протоколу погодження договірної ціни (додаток №2), які є невід'ємною частиною цього договору, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити зазначені роботи.

Згідно до пункту 12.1 договору здавання-приймання робіт оформлюється актом здавання робіт в експлуатацію спільною комісією, склад якої визначається сторонами. З моменту підписання актів виконаних робіт (форма КБ-3, КБ-2В) замовник відповідає за збереження об'єкту.

Пунктом 13.10 договору визначено, що замовник до початку робіт може здійснювати попередню оплату у розмірі до 30% загальної вартості робіт.

Тверда договірна ціна робіт становить 796 038,60 грн. з ПДВ. Договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод (п.п. 13.1, 13.2 договору).

Додатком №1 до договору визначено календарний план на капітальне будівництво охоронного периметру, периметрового освітлення, ОПС складу РАО.

Додатком №2 до договору сторони дійшли згоди щодо договірної ціни у розмірі 796 038,60 грн.

З матеріалів справи вбачається, що виконання будівельних робіт за договором підтверджено актом приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в №1 за листопад 2016 року (складений та підписаний 21.11.2016р.), актом приймання виконаних будівельних робіт №2 за листопад 2016 року (складений та підписаний 23.11.2016р.), актом приймання виконаних будівельних робіт №3 за листопад 2016 року (складений та підписаний 28.11.2016р.) та актом №4 за грудень 2016 року (складений та підписаний 08.12.2016р.). Акти підписані сторонами та не містять будь-яких зауважень.

Наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень підтверджується здійснення замовником оплат виконаних підрядником робіт, а саме: платіжні доручення №15 від 08.12.2016р. на суму 140 061,75 грн.; №16 від 20.12.2016р. на суму 40 000,00 грн.; №9 від 23.11.2016р. на суму 326 995,40 грн.; №12 від 28.11.2016р. на суму 79 338,00 грн.; №7 від 21.11.2016р. на суму 209 643,45 грн. Загальна сума перерахованих замовником грошових коштів за договором на користь підрядника складає 796 038,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що аудиторським звітом за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності військової частини А2772 за період 30.06.2016р. по 31.01.2017р. № 234/3/7аз від 02.03.2017р. виявлено включення відповідачем до актів виконаних робіт необґрунтованих витрат на оплату відряджень працівниками ПрАТ "Кордон Авіа Сервіс" у розмірі 15 546,61 грн. Крім того, аудитором було зазначено, що під час будівництва підрядником використано сітку, яка по ціні значно перевищує середньо регіональну, що є економічно недоцільним і призвело до завищення вартості робіт на суму 52 608,38 грн. з ПДВ.

З огляду на висновки аудиторського звіту, Військова частина А2772 звернулась до підрядника з претензією №1 від 27.03.2017р. про відшкодування 68 154,99 грн. збитків, завданих внаслідок необґрунтованого завищення вартості будівельних робіт. У відповідь підрядник листом №79 від 10.05.2017р. відмовив у здійсненні будь-якого відшкодування.

Твердження позивача з приводу того, що у підрядника виникло зобов'язання з відшкодування збитків після того, як зобов'язання з підряду припинилися виконанням, підлягають відхиленню, з огляду на таке.

Частинами 1, 2, 3 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно з частиною першою статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

У силу приписів частин першої, другої, третьої статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі; якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником; кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим; кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором; зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

За змістом частини 5 статті 844 ЦК України підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

З аналізу вказаних норм матеріального права випливає, що тверда ціна у договорі підлягає зміні у разі, коли сторони самостійно внесли зміни до договору у процесі виконання робіт, а не після їх прийняття замовником у будь якому разі; зміна твердої ціни підрядних робіт не залежить від їх фактичної вартості.

Таким чином, твердження замовника, що витрати підрядника та його винагорода мають бути меншими ніж тверда ціна, передбачена сторонами у договорі не заснована на законодавчих положеннях про підряд.

З цих підстав участь у справі Центрального територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, та залучення спеціаліста для обґрунтування зроблених висновків у аудиторському звіті не має юридичного значення.

За змістом частини 2 статті 852 ЦК України замовник вправі вимагати від підрядника відшкодування збитків та розірвання договору, у тому разі коли підрядником допущені у роботі істотні відступи або інші істотні недоліки. Погоджена сторонами у момент підписання договору підрядних робіт тверда ціна, не визнається таким недоліком, і тим більше не є порушенням стороною договору господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

З огляду на положення статті 224 Господарського кодексу України, статей 22, 611, 614, 623 Цивільного кодексу України на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків (порушення умов договору) та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.

За встановлених обставин вимоги про відшкодування збитків є безпідставними і не підлягають задоволенню.

Доводи скаржника правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують, тож судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Військової частини А2772 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2018р. у справі №910/1944/18 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2018р. у справі №910/1944/18 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/1944/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст складено 30.07.2018р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.Г. Смірнова