Постанова № 75630357, 31.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/993/18 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні,без фіксування технічними засобами, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Спільного підприємства Завод будівельних матеріалів про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, -

В С Т А Н О В И Л А:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна служба геології та надр України з позовом до Спільного підприємства Завод будівельних матеріалів, в якому просить припинити право користування надрами шляхом анулювання Спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 № 2760, виданого відповідачу.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд вказане судове рішення скасувати, та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, оскаржуване рішення винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та інші наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Державною службою геології та надр України надано Спільному підприємству Завод будівельних матеріалів Спеціальний дозвіл на користування надрами від 27.08.2002 № 2760 з метою видобування суглинків, придатних для виробництва цегли керамічної (а.с. 8).

Листом від 20.07.2017 № 03/303-2913 Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України» повідомило позивача про те, що Спільним підприємством завод будівельних матеріалів не подано інформацію щодо руху запасів за 2016 рік за формою 5-гр.

Наказом Державної служби геології та надр України від 17.05.2017 № 223 встановлено відповідачу термін 15 календарних днів для усунення вказаних порушень.

У зв'язку із не усуненням відповідачем порушень у встановлений строк, Державною службою геології та надр України винесено Наказ від 28.08.2017 № 379, яким зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами, у т.ч. Спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 № 2760.

Також, листом від 24.11.2017 № 29139/03/14-17 Державна служба геології та надр України звернулась до Спільного підприємства Завод будівельних матеріалів із проханням надати у 15-денний термін власну позицію щодо припинення права користування надрами згідно із Спеціальним дозволом від 27.08.2002 № 2760.

Відповіді на дані листи позивачем не отримано, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із позовом про припинення права користування надрами шляхом анулювання Спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 № 2760.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що право припинити користування надрами належить до компетенції органу, який надав надра у користування. Суд може припинити право користування надрами лише у разі незгоди користувачів в указаних вище випадках. Судовий порядок вирішення питання припинення права користування надрами передбачений у разі незгоди користувача з анулюванням спеціального дозволу на користування надрами, тобто у разі наявності спору з цього приводу.

Однак, колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, мотивуючи свою позицію наступним.

Так, спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Кодексом України про надра, завданням якого є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2011 року №1294 (що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок здійснення державного геологічного контролю, який визначав механізм проведення державного геологічного контролю з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до п.п.2, 4 наведеного Порядку державний геологічний контроль здійснюється Держгеонадрами та її територіальними органами (далі - органи державного геологічного контролю).

Органи державного геологічного контролю відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний геологічний контроль, зокрема, за своєчасністю і правильністю державної реєстрації робіт з геологічного вивчення та використання надр, наявністю спеціальних дозволів на користування надрами і виконання передбачених ними умов.

Частиною 2 ст.24 КУпН передбачено, що користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 41) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.26 КУпН право користування надрами припиняється у разі використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

Згідно з ч.2 наведеної статті право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Нормами п.5 ч.1 ст.53 КУпН передбачено, що при розробці родовищ корисних копалин повинні забезпечуватися облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, який регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін (п.1 Порядку).

Згідно з п.10 вказаного Порядку невід'ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов'язаної з використанням ділянки надр.

Відповідно до пп.1 п.22 наведеного Порядку дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.

Пунктом 23 цього порядку передбачено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Таким чином, нормами законодавства, що регулює спірні правовідносини, передбачено, що порушення вимог, передбачених спеціальним дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр, є самостійною підставою для припинення права користування надрами та у випадку незгоди користувача, користування надрами припиняється в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що п.5 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами №2760 від 27.08.2002 року, передбачена щорічна звітність перед ДНВП «Геоінформ України» згідно з формою 5-гр.

Відповідно до угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 24.04.2014 року, яка є невід'ємною частиною умов спеціального дозволу на користування надрами №2760 від 27.08.2002 року, нею передбачено обов'язок надрокористувача в установленому порядку подавати до державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» щорічні звіти відповідно до форми державної статистичної звітності форми 5-гр (п.7.2 угоди).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для звернення до суду з даним позовом Державною службою геології та надр України визначено не надходження до ДНВП «Геоінформ України» інформації від надрокористувача Спільного підприємства завод будівельних матеріалів щодо руху запасів за 2016 рік за формою 5-гр.

Матеріалами справи підтверджується, що Спільне підприємство завод будівельних матеріалів не виконало перед ДНВП «Геоінформ України» обов'язку звітувати щодо руху запасів за 2016 рік, про необхідність подання яких визначено у особливих умовах спеціального дозволу на користування надрами та в угоді про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу.

В матеріалах справи відсутня жодна інформація, що відповідач вживав заходи для усунення порушень, які стали підставою для зупинення дії спеціального дозволу.

Більше того, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що відповідач повідомив позивача про згоду або незгоду на припинення права користування надрами згідно із спеціальним дозволом на користування надрами.

Враховуючи, що порушення відповідачем вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами, є самостійною підставою для припинення права користування надрами та відповідачем не було надано згоди на його припинення, наявні підстави для припинення цього права в судовому порядку.

Верховним Судом України у постановах від 19 вересня 2011 року у справі № 21-164а11, від 25 червня 2011 року у справі № 21-36а11 та від 10 грудня 2013 року у справі № 21-450а13 та постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 802/4846/13-а та від 26 червня 2018 року у справі № 802/923/14-а було зроблено правовий висновок про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини 1 статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів доходить висновку щодо наявності підстав для припинення відповідачу права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №2760 від 27.08.2002 року, враховуючи порушення ним вимог, передбачених спеціальним дозволом та відсутність згоди надрокористувача на припинення права користування надрами згідно із спеціальним дозволом на користування надрами.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року - скасувати, та прийняти нове, яким позов Державної служби геології та надр України - задовольнити.

Припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №2760 від 27.08.2002 року виданого Спільному підприємству Завод будівельних матеріалів.

Повний текст постанови складено « 31» липня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма