Постанова № 75630326, 31.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1453/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кашпур О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач 15.03.2018 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України та просить:

- визнати неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 89% місячного заробітку на підставі довідки управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 05.01.2018 №01-18/25 з урахуванням посадового окладу - 3800,00 грн., надбавки за ранг - 70,00 грн., надбавки за вислугу років - 1548,00 грн., надбавки за виконання особливо важливої роботи - 2709,00 грн., премії -380,00 грн., всього 8507,00 грн.;

- зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити переведення на пенсію за віком з 24.01.2018 відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 89% місячного заробітку на підставі довідки управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 05.01.2018 №01-18/25 з урахуванням посадового окладу - 3800,00 грн., надбавки за ранг - 70,00 грн., надбавки за вислугу років - 1548,00 грн., надбавки за виконання особливо важливої роботи - 2709,00 грн., премії -380,00 грн., всього 8507,00 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд вказане судове рішення скасувати, та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, оскаржуване рішення винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та інші наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 перебуває на обліку в Чернігівському ОУПФ як особа, якій призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

24.01.2018 позивач звернувся до Чернігівського ОУПФ із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Листом від 02.03.2018 № 5233/06 відповідач відмовив ОСОБА_3 у здійсненні вказаних дій мотивуючи тим, що для його переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" немає законних підстав, оскільки станом на 01.05.2016 позивач не займав посаду державної служби та не має необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 вказаного вище Закону (а.с.25-26).

Вважаючи вказану відмову протиправною, ОСОБА_3 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_3 на момент призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» був посадовою особою місцевого самоврядування та йому було присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці позивача, а тому дія Закону України «Про державну службу» на позивача не поширюється.

Перевіряючи законність та обґрунтованість такого висновку суду на підставі доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 37 Закону України від 19.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Згідно зі статтею 22 Закону України від 7 червня 2001 року N 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Отже, положення вказаного Закону не передбачають прийняття окремого порядку щодо обчислення стажу служби в органах місцевого самоврядування.

Стаж державної служби обчислюється відповідно до статті 46 Закону України від 10 грудня 2015 року N 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон) та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року N 229.

Статтею 46 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі Закон № 889-VIII) визначені особливості стажу державної служби, зокрема пунктом 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування»

Згідно з п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМ України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу».

Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Таким чином, стаж державної служби та служби в органах місцевого самоврядування за періоди роботи (служби, навчання) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до законодавства, яке діяло до 1 травня 2016 року, а за періоди роботи (служби, навчання) з 1 травня 2016 року - згідно зі статтею 46 Закону та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року N 229.

Стаж державної служби до набрання чинності Законом обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року N 283 (далі - Порядок), додатка до нього та інших нормативно-правових актів.

В даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою КМ України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та на посадах керівних працівників і спеціалістів виконавчих комітетів місцевих рад, їх управлінь, самостійних відділів, інших структурних підрозділів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, з 04.06.1976 року ОСОБА_3 був прийнятий на роботу в Управління головного архітектора м. Чернігова (управління виконкому Чернігівської міської ради депутатів трудящих (з 1979 р. народних депутатів)). На першому запису в трудовій книжці (стосовно управління) пізніше було проставлено штамп «управління архітектури та містобудування Чернігівської міської Ради народних депутатів». З 14.04.2016 року позивача було звільнено за скороченням.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що період роботи ОСОБА_3 на різних посадах в управлінні архітектури та містобудування Чернігівської міської Ради народних депутатів з 04.06.1976 року по 10.12.2015 року (дата внесення змін до пенсійного законодавства), повинні бути зараховані до стажу державної служби.

Між іншим, варто нагадати, що позивач звертався із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Відповідно до ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має право на різні види пенсій (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначають один з цих видів пенсій за її вибором.

Нормами статті 45 цього Закону визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі інформації про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших відомостей, що знаходяться на час переведення у пенсійній справі, а також додаткових документів, отриманих органами Пенсійного фонду.

Зважаючи на те, що загальний стаж роботи позивача станом на дату звернення за призначенням пенсії становив 45 років, 6 місяців, 17 днів, з яких більше 20 років - робота на посадах державної служби, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для переходу з одного виду пенсії на інший, зокрема на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу», а тому оскаржувана відмова відповідача є протиправною.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З сукупного аналізу викладеного, колегія суддів приходить до переконання, що висновок відповідача про відсутність у ОСОБА_3 мінімального стажу державного службовця, який є необхідним для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», не відповідає дійсності.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що Чернігівським об'єднаним управлінням Пенсійного Фонду України допущено протиправні дії щодо відмови в задоволенні заяви про на перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», та, як наслідок, про необхідність зобов'язання вчинити вказані дії з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.

Положеннями ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року - скасувати, та прийняти нове, яким позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови в переведенні ОСОБА_3 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 89% місячного заробітку на підставі довідки управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 05.01.2018 №01-18/25 з урахуванням посадового окладу - 3800,00 грн., надбавки за ранг - 70,00 грн., надбавки за вислугу років - 1548,00 грн., надбавки за виконання особливо важливої роботи - 2709,00 грн., премії -380,00 грн., всього 8507,00 грн.;

Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити переведення ОСОБА_3 на пенсію за віком з 24.01.2018 відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 89% місячного заробітку на підставі довідки управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 05.01.2018 №01-18/25 з урахуванням посадового окладу - 3800,00 грн., надбавки за ранг - 70,00 грн., надбавки за вислугу років - 1548,00 грн., надбавки за виконання особливо важливої роботи - 2709,00 грн., премії -380,00 грн., всього 8507,00 грн.

Повний текст постанови складено «31» липня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма