Постанова № 75630309, 31.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/10090/17 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Аліменка В.О.,

суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску № 0004444710 від 25.07.2017 року, за яким позивач має сплатити на рахунок відповідача 214 384, 18 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва своїм рішенням від 18 січня 2018 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Також, апелянт звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, що при вирішенні даних спірних правовідносин, необхідно застосовувати ст. 98 Податкового кодексу України, оскільки у даному випадку відбувається реорганізація позивача шляхом його об'єднання з управлінням поліції охорони в Донецькій області. Таким чином, на думку апелянта, до моменту такої реорганізації, позивач є платником податків, а відтак повинен сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених ПКУ.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та інші наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області з 17 листопада 2015 року перебуває в стані припинення за рішенням засновників. Ліквідація позивача як платника податків не пов'язана з банкрутством, а строк для заявлення кредиторами своїх вимог встановлений до 19 січня 2016 року.

Судом встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформація щодо правонаступників управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області - відсутня.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1399 від 07 листопада 2015 року вирішено ліквідувати управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 08596860).

Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС України було подано до голови ліквідаційної комісії управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області заяву № 6572/8/28-013-25 від 21 грудня 2015 року про включення до реєстру кредиторів управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області. Також, серед іншого, просила у цій заяві визнати кредиторські вимоги з: податку з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 243 695, 55 грн.; єдиного внеску, нарахованого на суми грошового забезпечення військовослужбовців у сумі 26 587, 38 грн., - та включити СДПІ до реєстру кредиторів.

Рішенням голови ліквідаційної комісії управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області № 12 л/к від 01 лютого 2016 року вимоги Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС України визнано у сумі 320 249, 28 грн., до складу якої, зокрема, увійшли: 254 349, 61 грн. ЄСВ; 35 887, 35 грн. ЄСВ військовослужбовців.

Визнані вимоги СДПІ з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС України включені до третьої черги кредиторів управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області.

Судом встановлено, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2014 року по 31.03.2017 року, за результатами якої складено акт перевірки № 46/28-10-47-10/08596860 від 03.07.2017 року.

На підставі вищезазначеного акту було винесене рішення № 0004444710 від 25.07.2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 214 384, 18 грн., яким до позивача було застосовано штраф у розмірі 186 057, 50 грн. та нараховано пеню у розмірі 28 326,68 грн.

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та інші наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступного.

У розумінні пунктів 2 та 6 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина третя статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частина восьма статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Згідно з частинами першою-третьою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, за несплату платником податків єдиного внеску у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Судом встановлено, що відповідно до даних витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1002896402 від 08.08.2017 року, УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області починаючи з 30.08.1993 року зареєстроване як юридична особа за адресою: 84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Гвардійців Кантемирівців, буд. 1А; перебуває на обліку у ЗУ ОВПП ДФС, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а починаючи з 17.11.2015 року перебуває в стані припинення за рішенням засновників, строк для заявлення кредиторами своїх вимог визначено до 19.01.2016 року.

Положеннями ч. 8, 9 ст. 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) визначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому ст. 112 цього Кодексу.

Статтею 112 ЦК України визначено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

Аналогічні положення законодавства визначені також п. 97.2 ст. 97 ПК України.

Як було зазначено вище та не заперечувалося представником відповідача, 21.12.2015 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України було подано до голови ліквідаційної комісії УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області заяву № 6572/8/28-013-25 щодо включення до реєстру кредиторів вимог зі сплати, зокрема єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Рішенням голови ліквідаційної комісії УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області № 12 л/к від 01.02.2016 року дані вимоги визнані на загальну суму 290 236, 96 грн. та включенні до третьої черги кредиторів.

Разом з тим, відповідно до пункту 97.1 статті 97 ПКУ під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

За приписами пункту 97.2 статті 97 ПКУ у разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.

Як убачається з матеріалів справи, управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області з 17 листопада 2015 року перебуває в стані припинення за рішенням засновників, а саме на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1399 від 07 листопада 2015 року, згідно якого вирішено ліквідувати, зокрема, управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області, створити ліквідаційні комісії, затвердити голів ліквідаційних комісій.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1002896402 від 08.08.2017 року в розділі «Дані про юридичних осіб - правонаступників: повне найменування та місцезнаходження юридичних осіб-правонаступників, їх ідентифікаційні коди» відомості про правонаступників управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 08596860) відсутні.

За правилами частини 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» № 755-IV від 15 травня 2003 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Водночас посилання відповідача на те, що порядок погашення податкового боргу управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області регулюється статтею 98 ПКУ, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на те, що матеріалами справи підтверджено, що позивач саме ліквідується, а не реорганізується, як вважає відповідач.

Окремо, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним те, що суд першої інстанції не взяв до уваги твердження відповідача про те, що Наказом МВС і Національної поліції України № 51/64 від 26 січня 2016 року визначений перелік органів поліції охорони, що є правонаступниками Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, оскільки як було зазначено вище в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час виникнення спірних правовідносин та на час розгляду справи у суді - відомості про правонаступників позивача відсутні.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску № 0004444710 від 25.07.2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або недоведеність матеріалами справи.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржуване рішення прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 316 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2018 року - залишити без змін.

Повний текст постанови складено «31» липня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма