Постанова № 75630283, 31.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/13563/17 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні,без фіксування технічними засобами, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, рішень та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 (далі - відповідач 1/Уповноважена особа ФГВФО), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2/ФГВФО), в якій просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 щодо не включення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню та які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1, що відкрито на ім'я ОСОБА_3 у ПАТ «Банк Михайлівський».

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 включити ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про мене для внесення відповідних даних до загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» щодо невключення ОСОБА_3 до переліку осіб, які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду. Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ПАТ «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за рахунком № НОМЕР_1 на суму 12 008,36 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд вказане судове рішення скасувати та винести нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. На думку апелянта, оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Скаржник наголошує, що кошти перераховувались позивачем на виконання договору позички, що не є вкладом, або коштами прирівняні до вкладу, що кошти обліковуються на рахунку позивача внаслідок вчинення нікчемного правочину. При цьому ПАТ «Банк Михайлівський» не виступав як повірений за умовами такого нікчемного правочину, а тому у відповідача відсутні підстави для включення рахунку позивача до переліку рахунків вкладників для відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

30.07.2018 року на адресу суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що Велика Палата Верховного Суду 19 лютого 2018 року прийняла до провадження касаційну скаргу у справі №826/1476/15 за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії. Предметом позову у вказаній справі є дії Уповноваженої особи щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу. Також зазначений позов містить вимогу про зобов'язання Уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та включити його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Станом на 30 липня 2018 року зазначена справа Великою Палатою Верховного Суду не розглянута.

Враховуючи викладене заявник вважає, що у суду апеляційної інстанції наявні правові підстави для зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України, до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/1476/15.

Однак, колегія суддів не може погодитись із такими доводами Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», оскільки Великою Палатою Верховного Суду у справі № 826/1476/15 було прийнято рішення по суті, яке датоване 04.07.2018 року, а отже у суду відсутні підстави для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті позовних вимог, перевіривши доводи апеляційної скарги та інші наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_3 було укладено договір від 17.05.2016р. № 980-044-000001082 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)», у відповідності до положень якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях для зберігання грошей.

У відповідності до наявної у матеріалах справи заявки на переказ готівки та квитанції ОСОБА_3 17.05.2016 через касу Славутичського Відділення №1 ПАТ «Банк Михайлівський» було внесено на вказаний рахунок суму 12 000, 00 грн.

Згідно із довідкою від 16.09.2016 р. про стан рахунку, 19.05.2016 р. за платіжними дорученнями № 15405, № 15406 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зі свого рахунку № 26509300055802, відкритому в ПАТ «Банк Михайлівський» на рахунок позивача № НОМЕР_1, відкритому в ПАТ «Банк Михайлівський», здійснив перерахунок коштів у розмірі 12 008,36 грн. за платежами на суму 8,36 грн. призначенням платежу «оплата процентів по договору № 980-044-000240636 від 17.05.2016» та 12 000,00 грн. з призначенням платежу «повернення коштів, згідно із договором № 980-044-000240636 від 17.05.2016».

Рішенням Національного банку України від 23.05.2016 року №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23 травня 2016 року №812 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський»та делегування повноважень тимчасового адміністратора», яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року до 22 червня 2016 року.

13 червня 2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення №991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» призначено Ірклієнка Ю.П.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України №124-рш від 12 липня 2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1213 від 12 липня 2016 року, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1702 від 01 вересня 2016 року змінено Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 з 05 вересня 2016 року.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 265 від 24 січня 2017 року делеговані повноваження уповноваженої особи Фонду:

- ОСОБА_4 з 25 січня 2017 року визначені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- ОСОБА_9 з 25 січня 2017 року, визначені пунктами 4, 5, 6 та 8 частини 2 статті 37, пунктом 4 частини 1 статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Позивач 21.07.2016 року звернувся до банку із заявою про включення його до переліку вкладників.

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» від 01 червня 2016 року № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, викладені в акті №2 комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунки фізичних осіб, в тому числі перераховані кошти на рахунок позивача у відповідності до положень п.п.7-9 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Листом від 16.06.2016 № ЗГ/3506/1 представником Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» було повідомлено позивача про нікчемність правочину на підставі п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 вищезгаданого Закону та надано виписку по особовому рахунку, згідно якої за період з 19.05.2016 р. по 23.05.2016 р. на рахунок позивача були зараховані кошти ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у сумі 12 000 грн. та 8,36 грн.

Зважаючи на те, що позивач не укладала договорів з ТОВ «Розрахунково-інвестиційний центр» вона повторно звернулася до Уповноваженої особи з заявою про включення до Переліку вкладників, а також про надання інформації та договору, згідно якого її кошти були перераховані на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр».

Листом від 19.09.2017 р. №19.09.17/03-вих Уповноважена особа ПАТ «Банк Михайлівський» повідомила позивача про те, що 17.05.2016 згідно заяви на переказ готівки № 358866 на власний поточний рахунок позивачем було внесено кошти в розмірі 12 000,00 грн., які того ж дня були перераховані платіжним дорученням №3584093 на поточний рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» відкритий у Ат «УкрСиббанк» з призначенням платежу «Перерахування залучених коштів згідно договору №980-044-000240636 від 17.05.2016», при цьому підпис позивача на квитанції про перерахунок коштів відсутній. 19.05.2016 з поточного рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на поточний рахунок позивача було перераховано кошти в розмірі 12 000, 00 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно договору №980-044-000240636 від 17.05.2016». Оскільки на даний час відділення в якому були здійснені вказані операції ліквідоване, співробітники відділення звільнені, відеозапис з камер спостережень знищено, то встановити обставини здійснення перерахування грошових коштів не можливо.

Відповідно до заперечень представника Уповноваженої особи ПАТ «Банк Михайлівський» надано пояснення, що відповідно до Закону до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання ним чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг, віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було проінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника».

Тобто, передумовою включення фізичної особи до загального реєстру вкладників та прирівняння її коштів до вкладу, є укладення договору з небанківською фінансовою установою через ПАТ «Банк Михайлівський» як повіреного.

Так, договір № 980-044-000240636 від 17.05.2016 р. укладено безпосередньо з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» без участі ПАТ «Банк Михайлівський» як повіреного, а, отже, вказаний договір не відповідає вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських послуг та інших фінансових послуг» за своїм суб'єктивним складом.

З огляду на викладене вище, відсутні правові підстави для включення інформації до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Позивач, вважаючи прийняте рішення протиправним, звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що 12008,36 грн. на рахунку позивача №980-044-000001082 є її вкладом, а позивач вкладником ПАТ «Банк Михайлівський» у розумінні чинного законодавства і відповідачами не доведено наявності правових підстав для не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Михайлівський», що вказаної суми коштів на її рахунку. Крім того, судом зазначено, що позивачем не укладалося ніяких договорів з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», в тому числі і договір №980-044-000240636 від 17.05.2016 р.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. № 4452-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 4452-VI).

Згідно з частинами 1,2 статті 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону № 4452-VI, за змістом якої уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Як зазначено у частині 2 статті 38 Закону № 4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За загальним правилом недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається ( частина 2 ст.215 ЦК України ).

У свою чергу, відповідно до частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав визначених цією нормою.

Також згідно ч. 3 ст. 36 Закону № 4452-VI є нікчемними правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду (частина 3 статті 38 Закону № 4452-VI).

Так, за Законом № 4452-VI уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Відповідно до пункту першого частини 4 статті 38 Закону № 4452-VI, Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті тягне за собою певні правові наслідки для того, кого воно стосується (частина п'ята статті 38 Закону № 4452-VI із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.07.2015 р. N 629-VIII).

Разом з тим, за змістом вищенаведених норм Закону № 4452-VI, право перевірки правочинів на предмет перевірки виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Як зазначалось вище, згідно оспорюваного рішення відповідача, Договір визнано нікчемним з підстав передбачених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, а саме: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Саме на цю підставу послався відповідач, повідомляючи позивача про нікчемність правочину.

Разом з тим, договір не містить жодних покликань на його індивідуальність.

Відповідачами не надано жодних пояснень з приводу того, які саме переваги чи пільги передбачені цим Договором, які відносять позивача до привілейованого статусу.

Колегією суддів таких пільг чи переваг не встановлено.

Крім того, при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку. Тому факт того, що наказ уповноваженої особи Фонду не був оскаржений позивачем і є чинним, жодним чином не впливає на нікчемність правочину.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Також необґрунтованими є доводи відповідача про нікчемність договору, з тих підстав, що кошти на рахунок позивача були перераховані від третьої особи.

Крім того, колегія суддів наголошує на цьому, що в матеріалах справи відсутні жодні докази того, що між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладався договір №980-044-000240636 від 17.05.2016 року. Про вказані обставини неодноразово вказувала і сама позивачка при зверненнях до фонду щод включення її до переліку вкладників.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання Фонду включити його до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то колегія суддів звертає увагу, що виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Оскільки уповноваженою особою Фонду не було включено позивача до переліку вкладників, суд констатує, що, відповідно, у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не виникло обов'язку щодо включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а розв'язання спору на майбутнє чинним законодавством не передбачено, дані вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають, що було вірно зроблено судом першої інстанції.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або недоведеність матеріалами справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи та вірно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.

Положеннями ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 316 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» - залишити без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2018 року - залишити без змін.

Повний текст постанови складено « 31» липня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма