Ухвала суду № 75630130, 30.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 липня 2018 р. справа № 804/3065/18

Суддя-доповідач Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Білак С.В., перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі №804/3065/18 (головуючий суддя у 1 інстанції - Олійник В.М.) за позовом ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2018 року до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №804/3065/18 з апеляційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року.

Перевіривши апеляційну скаргу суддя-доповідач встановив, що вона не відповідає вимогам статті 296 КАС України, з огляду на таке.

У пункті 1 частини 5 статті 296 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

В апеляційній скарзі апелянт просив відстрочити йому сплату судового збору на розумний строк, оскільки скаржник є бюджетною установою та фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якого здійснюється Державною казначейською службою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суддя-доповідач вважає, що наведена норма також може бути застосована і до юридичних осіб та суб'єктів владних повноважень, якщо у них відсутні достатні кошти на рахунках для оплати судових витрат чи їх рух заблоковано внаслідок арешту.

Жодних доказів на підтвердження відсутності достатніх коштів для сплати судових витрат, блокування їх руху внаслідок арешту чи ненадходження бюджетних асигнувань до Державної казначейської служби України апелянт до суду не надав, а тому неможливість сплатити судовий збір належним чином не довів, що свідчить про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом становить 1762 грн.

За змістом підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8810 грн.); немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн.).

За приписами абз.1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як свідчать матеріали справи, при поданні адміністративного позову мав бути сплачений судовий збір у розмірі 3706,50 грн. (ціна позову - 300169,99 грн. х 1% =3001,70 грн. та 704,80 грн. за вимогу немайнового характеру).

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення апелянта до суду з апеляційною скаргою), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, ставка за подання апеляційної скарги на постанову суду становить 150% від 3706,50 грн. = 5559,75 грн., проте документ про сплату судового збору до суду не надано.

Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 34317206081005; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*; 101; __ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Окрім того, як свідчать матеріали справи, Дніпропетровським окружним адміністративним судом 24 травня 2018 року було прийнято та складено рішення у справі №804/3065/18.

23 липня 2018 року апелянт звернувся до суду з апеляційною скаргою на вищезазначене рішення суду.

Слід зазначити, що предметом спору у цій справі є постанова (рішення) державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також про стягнення з боржника виконавчого збору, отже особливості провадження у цій справі регулюються ст. 287 КАС України «Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця».

Відповідно до ч. 6 ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції було прийнято та складено 24.05.2018 року, останнім днем звернення до суду з апеляційною скаргою на це рішення є 04.06.2018 року, проте з апеляційною скаргою апелянт звернувся 23.07.2018 року, тобто з порушенням встановленого ст. 287 КАС України строку.

В апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на подання апеляційної скарги посилаючись на те, що копію оскаржуваного рішення ним отримано 31.05.2018 року. 11.06.2018 року, тобто в межах в межах строків передбачених статтю 295 КАС України, скаржник подав апеляційну скаргу, проте вона була повернута апелянту. Після отримання ухвали суду про повернення без розгляду апеляційної скарги, звернувся повторно з апеляційною скаргою в порядку визначеному КАС України. Вважає зазначені обставини поважними для поновлення строку.

Такі твердження апелянта є помилковими, з огляду на приписи ч. 6 ст. 287 КАС України щодо обчислення строку на звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у даній категорії справ.

З огляду на викладене, судді-доповідач вважає підстави наведені апелянтом для поновлення строку на звернення до суду з апеляційною скаргою неповажними, а тому не вбачає підстав для його поновлення.

За приписами ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи не надання апелянтом доказів підтверджуючих неможливість сплатити судовий збір або документу про сплату судового збору, беручи до уваги те, що апеляційна скарга подана після закінчення строку, встановленого статтею 287 КАС України і підстави, вказані апелянтом у клопотанні про поновлення такого строку є неповажними,, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених КАС України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі №804/3065/18 - залишити без руху.

Встановити Головному територіальному управлінню юстиції у Дніпропетровській області строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду: належних доказів відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат або документу про сплату судового збору; заяви про поновлення пропущеного строку, з зазначенням обґрунтованих причин поважності пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою; доказів підтверджуючих поважність причин пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Роз'яснити скаржнику, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали в частині надання документу про сплату судового збору або належних доказів відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат, апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.В. Білак