Постанова № 75629920, 01.08.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2018р. справа №905/2785/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3секретар судового засідання ОСОБА_4 розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбетон», м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області ухваленого 19.04.2018р. (повний текст підписано 24.04.2018р.) у м. Харковіпо справі №905/2785/17 (суддя Сковородіна О.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбуд-лідер», м.Маріуполь Донецької областідо Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбетон», м. Маріуполь Донецької областіза участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні ПозивачаПриватного акціонерного товариства «Краснополянський піщаний кар’єр», с. Красна Поляна Донецької областіпро стягнення 50987,29грн.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовбуд-лідер», м. Маріуполь Донецької області (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбетон», м. Маріуполь Донецької області (далі – Відповідач) про стягнення 50987,29грн. заборгованості за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом №2 від 01.05.2017р.

2. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.01.2018р. було призначено розгляд справи №905/2785/17 за правилами загального позовного провадження.

3. Ухвалою суду від 20.02.2018р. залучено до участі у справі №905/2785/17 17 в якості третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача – Приватне акціонерне товариство «Краснополянський піщаний кар’єр», с. Красна Поляна Донецької області (далі – Третя особа).

4. Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.04.2018р. (повний текст підписано 24.04.2018р.) у справі №905/2785/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбуд-лідер» були задоволені повністю – стягнуто з Відповідача на користь Позивача 50987,29грн. заборгованості за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом №2 від 01.05.2017р. Окрім того, з Відповідача було стягнуто 1600,00грн. сплаченого Позивачем судового збору.

5. Означене рішення суду обґрунтоване доведеністю матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом №2 від 01.05.2017р. на загальну суму 50987,29грн.

ІІ. ОСОБА_5 зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

6. Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовбетон», не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 19.04.2018р. у справі №905/2785/17 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

7. Підставами для задоволення вказаних апеляційних вимог Скаржник зазначає:

- залишення судом поза увагою факту, що договір перевезення автомобільним транспортом №2 від 01.05.2017р. не можна вважати укладеним, оскільки сторонами при його укладенні не було узгоджено такі істотні умови договору як «предмет» та «ціна», а заявки, в яких зазначалися маршрути перевезення вантажу та на підставі яких повинна була розрахована вартість послуг, Позивачем до суду надано не було;

- неврахування судом обставин ненадання Позивачем документів за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом №3 від 01.05.2017р., а саме: путьових листів, звітів про перевезення вантажу, інформації та документального підтвердження наявності у власності, розпорядженні, користуванні транспортних засобів для перевезення вантажу, інформації щодо витрат палива тощо;

- не підтвердження Позивачем належними доказами факту наявності заборгованості за зобов’язаннями жовтня 2017р., а підписаний колишнім директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбетон», відносно якого відкрито кримінальні провадження №12018050800000096 від 16.01.2018р. (витяг надавався разом з відзивом на позовну заяву), акт звіряння взаєморозрахунків не підтверджує факт перевезення вантажу саме у жовтні 2017р. та не відображує природу виникнення заборгованості у розмірі 30910,40грн.;

- безпідставне залишення поза увагою тієї обставини, що податкові накладні не підтверджують факт перевезення вантажу Позивачем за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом №3 від 01.05.2017р.;

- залишення місцевим судом поза увагою факту того, що надані Позивачем до суду товарно-транспортні накладні складених з порушенням вимог та не можуть свідчити про реальність надання послуг з перевезення;

- документи та їх копії, які були надані Позивачем для залучення до справи, складені з порушенням діючого законодавства та не підтверджують обставини, на які посилається Позивач;

- рішення місцевого суду було обґрунтоване не наявністю первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, як про те зазначав Верховний суд України у постанові від 27.10.2015р. у справі №826/661/14, а виключно актом звіряння взаєморозрахунків, підписаним колишнім директором Відповідача, діючим проти інтересів останнього.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Позивача:

8. Товариством з обмеженою відповідальністю «Азовбуд-Лідер» та залученою третьою особою в межах визначеного апеляційним судом строку, в порядку ст.ст.262, 263 Господарського процесуального кодексу України, відзив на апеляційну скаргу подано не було.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

9. Відповідно до ч.1 ст.253 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції у господарських справах є апеляційний господарський суд, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий господарський суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

10. Указом Президента України №454/217 від 29.12.2017р. «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» (набрання чинності 16.01.2018р. з публікацією в Офіційному віснику України №5 за 2018р.) постановлено ліквідувати, у тому числі Донецький апеляційний господарський суд та утворити Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

11. Згідно з п.3 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. ОСОБА_6 апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст.148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІІ у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Наразі, відповідної публікації про початок роботи Східного апеляційного господарського суду на момент прийняття цієї постанови здійснено не було.

12. У відповідності до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України та протоколом автоматизованого розподілу від 04.06.2018р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_7, ОСОБА_2

У зв’язку із перебуванням судді Стойки О.В. у відпустці, дата завершення якої настає вже поза межами процесуального строку розгляду апеляційної скарги, її у складі судової колегії протоколом повторного автоматизованого розподілу справи від 30.07.2018р. було замінено на суддю Черноту Л.Ф.

13. Враховуючи викладене в п.п.9-12 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Донецького апеляційного господарського суду у складі ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_3, ОСОБА_2 відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

14. Ухвалою від 05.06.2018р. судом відкрито апеляційне провадження у справі №905/2785/17, а ухвалою від 25.06.2018р. призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбетон» в порядку письмового провадження в світлі приписів ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що відповідного клопотання від учасників справи не надходило, а судова колегія з власною ініціативи не вбачає необхідності розгляду означеної апеляційної скарги з повідомленням учасників справи. Учасники справи були повідомлені про розгляд означеної апеляційної скарги в порядку письмового провадження (а.с.а.5-7 т.2).

15. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

16. Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 01.05.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Азовбуд-Лідер» (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Азовбетон» (Замовник) укладено договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №2 (договір - а.с.а.с.17,18 т.1), відповідно до п.1.1 якого, Перевізник зобов’язується доставити ввірений йому Замовником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі (вантажодержувачу) на умовах, вказаних в цьому договорі і заявках до нього, а Замовник зобов’язується сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату в порядку і на умовах, вказаних в цьому договорі.

Згідно з п.п.2.1.1, 2.1.1 договору, останній укладається шляхом прийняття Перевізником до виконання заявки Замовника. Перевізник зобов’язаний розглянути заявку в строк до трьох днів з дня її прийняття, проінформувати Замовника про прийняття чи про відмову в прийнятті заявки з письмовим обґрунтуванням причин відмови і повернути заявку.

17. Як було встановлено в п.3.1 договору, за виконання зобов’язань, передбачених цим договором Замовник сплачує Перевізнику узгоджену вартість наданих послуг, розмір якої визначається в кожному конкретному випадку в залежності характеристик вантажу у відповідності із замовленням заявника.

У п.3.2 договору сторони узгодили, що вартість наданих послуг Перевізником за договором вказується в направлених Замовнику рахунках. Розрахунок між сторонами здійснюється в формі безготівкової або готівкової оплати на підставі виставлених рахунків.

18. Відповідно до п.п.3.3, 3.4 договору, по закінченню робіт сторони підписують акт про виконані роботи за договором. Замовник здійснює оплату наданих послуг впродовж 15 (п’ятнадцяти) календарних днів після підписання акту виконаних робіт за договором на підставі виставленого рахунку.

19. Означений договір вступає в силу з моменту його підписання та дії до 31.12.2017р. Строк дії договору може бути продовжено додатковою угодою (п.8.1 договору).

Місцевим судом було встановлено, що означений договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №2 від 01.05.2017р. було підписано та скріплено печатками сторін.

20. На підтвердження виконання умов договору №2 від 01.05.2017р. Позивачем до матеріалів було залучено копії підписаних обома сторонами актів надання послуг (а.с.а.с.1-16 т.1) на загальну суму 50987,29грн., а саме:

- №62 від 25.09.2017р. щодо перевезення щебню на суму 25000,00грн. в т.ч. 4166,67грн. ПДВ.;

- №84 від 10.10.2017р. щодо перевезення щебню на суму 9000,00грн. в т.ч. 1500,00грн. ПДВ.;

- №85 від 10.10.2017р. щодо перевезення піску на суму 1955,29грн. в т.ч. 325,88грн. ПДВ.;

- №109 від 31.10.2017р. щодо перевезення щебню на суму 7000,00грн. в т.ч. 1166,67грн. ПДВ.;

- №63 від 25.09.2017р. щодо перевезення піску на суму 5910,40грн. в т.ч. 985,07грн. ПДВ.;

- №110 від 31.10.2017р. щодо перевезення піску на суму 2121,60грн. в т.ч. 353,60грн. ПДВ.

21. Матеріали справи також містять надані Позивачем копії наступних рахунків (з відмітками про отримання) на загальну суму 50987,29грн.:

- №53 від 10.10.2017р. на суму 9000,00грн. (а.с.113 т.1);

- №54 від 10.10.2017р. на суму 1955,29грн. (а.с.115 т.1);

- №56 від 31.10.2017р. на суму 7000,00грн. (а.с.117 т.1);

- №57 від 31.10.2017р. на суму 2121,60грн. (а.с.119 т.1);

- №42 від 25.09.2017р. на суму 5910,40грн. (а.с.121 т.1);

- №41 від 25.09.2017р. на суму 25000,00грн. (а.с.123 т.1).

22. Між тим, всупереч умовам договору, Відповідачем оплата за надані Позивачем послуги з перевезення вантажу здійснена не була. При цьому, листом вих.№35 від 02.11.2017р. (а.с.9 т.1 зворотна сторона) Позивач звернувся до Відповідача з вимогами щодо сплати заборгованості, зокрема за договором №2 від 01.05.2017р. в сумі 50987,29грн. Означена сума заборгованості, що і є предметом позову, з боку Відповідача підтверджена листом вих.№116 від 02.11.2017р. (а.с.9 т.1) та підписаним актом звіряння взаємних розрахунків за жовтень 2017р. (а.с.10 т.1)

23. Позивачем до суду також були надані копії податкових накладних на послуги з перевезення щебеню та піску від 25.09.2017р., від 25.09.2017р., від 31.10.2017р., від 10.10.2017р., згідно з якими останній надав Відповідачу послуги з перевезення вантажу на суму 42489,40грн. (а.с.а.с.108-110 т.1).

В підтвердження здійснення перевезень вантажу за договором №2 від 01.05.2017р. до суду також надані товарно-транспортні накладні Приватного акціонерного товариства «Краснополянський піщаний кар’єр» Замовником за якими є Позивач, а Вантажоодержувачем – Відповідач, а саме:

- №15 від 12.09.2017р., перевізник Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовпромсвіт» (а.с.168 т.1);

- №9 від 18.09.2017р., перевізник Приватне підприємство «Аскона» (а.с.199 т.1);

- №9 від 10.10.2017р., перевізник Товариство з обмеженою відповідальністю «Биг-транс» (а.с.111 т.1);

- №10 від 10.10.2017р., перевізник Товариство з обмеженою відповідальністю «Биг-транс» (а.с.112 т.1);

- №7 від 17.10.2017р., перевізник Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовбетон» (а.с.170 т.1);

- №8 від 27.10.2017р., перевізник Приватне підприємство «Аскона» (а.с.151 т.1);

- №12 від 27.10.2017р., перевізник Товариство з обмеженою відповідальністю «Биг-транс» (а.с.150 т.1);

- №10 від 30.10.2017р., перевізник Приватне підприємство «Аскона» (а.с.145 т.1);

- №12 від 30.10.2017р., перевізник Товариство з обмеженою відповідальністю «Биг-транс» (а.с.144 т.1);

- №12 від 14.11.2017р., перевізник Товариство з обмеженою відповідальністю «Биг-транс» (а.с.147 т.1);

- №7 від 15.11.2017р., перевізник Приватне підприємство «Аскона» (а.с.148 т.1).

24. За твердженнями диспетчера по відпуску готової продукції – ОСОБА_6, які були викладені в заявах свідка (а.с.а.с.134, 179 т.1), у неї відсутні повноваження на отримання товарно-матеріальних цінностей від будь-яких підприємств, а документи підписувалися без фактичного приймання товару на прохання ОСОБА_8, який у спірний період був директором Відповідача.

25. Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним акціонерним товариством «Краснополянський піщаний кар’єр» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Азовбуд-лидер» (Покупець) було укладено договір поставки №22.05 від 22.05.2017р. (а.с.а.с.159-160 т.1), за яким Позивач набував у власність продукцію, що поставлялася Приватним акціонерним товариством «Краснополянський піщаний кар’єр». Означений факт підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.07.2017р. (а.с.161 т.1) та письмовими поясненнями Постачальника від 07.03.2018р. (а.с.158 т.1), в яких останній, зокрема, повідомив, що в деяких випадках за вказівкою Покупця в якості Вантажоодержувача у товарно-транспортних накладних зазначали Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовбетон».

26. Зважаючи на вказані обставини, спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів законодавства, що регулюють відносини з перевезення. Відповідачем за змістом заперечень на позовну заяву та викладених в апеляційній скарзі, серед іншого, заперечується факт укладення договору перевезення №2 від 01.05.2017р. (сторонами при його укладенні не було узгоджено такі істотні умови договору як «предмет» та «ціна»).

VІ. Оцінка апеляційного суду:

27. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб'єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

28. Сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до примусового виконання порушених (прострочених у виконанні) грошових зобов'язань з оплати наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Азовбуд-Лідер» послуг перевезення за договором перевезення автомобільним транспортом №2 від 01.05.2017р. та підписаними до нього актів надання послуг №62 від 25.09.2017р., №84 від 10.10.2017р., №85 від 10.10.2017р., №109 від 31.10.2017р., №63 від 25.09.2017р., №110 від 31.10.2017р. на загальну суму 50987,29грн.

29. Беручи до уваги правову природу укладеного договору перевезення автомобільним транспортом №2 від 01.05.2017р., кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з перевезення, зокрема, перевезення вантажу.

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

30. Беручи до уваги встановлену ст.204 Цивільного кодексу України та не спростовану в межах цієї справи в порядку ст.215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін.

31. За змістом ч.1 ст.909, ч.1 ст. 916 Цивільного кодексу України, Позивач і як перевізник управнений на отримання плати від Відповідача за здійснене в межах договору перевезення вантажу в порядку, визначеному його умовами, тоді як Відповідач зобов’язаний таке перевезення оплати, як це правильно було визначено місцевим судом.

32. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

33. Заперечення Скаржника щодо правомірності задоволення позовних вимог, викладені в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляється з огляду на наступне:

33.1. Зауваження Відповідача відносно не укладення договору, не приймаються судовою колегією, оскільки визнання договору неукладеним може мати місце лише на стадії його укладення, якщо сторони не досягли згоди по всім істотним його умовам, а не за наслідком його виконання, що також вбачається з правової позиції Верховного суду України, викладеної, зокрема, в постанові у справі №3-58гс11 від 25.06.2011р. та у справі №3-502гс15 від 23.09.2015р., а також постановах Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №926/2420/17 від 10.04.2018р. та у справі №910/9915/17 від 25.04.2018р. В цьому випадку, матеріали, що містяться в справі, вказують на часткове виконання договору (надання послуг перевезення з боку Позивача та прийняття Відповідачем цих послуг без зауважень шляхом підписаних сторонами актів надання таких послуг), що виключає висновок про його неукладеність.

33.2. Згадувані в апеляційній скарзі документи (путьові листи, звіти про перевезення вантажу, інформація та документальне підтвердження наявності у власності, розпорядженні, користуванні транспортних засобів для перевезення вантажу, інформація щодо витрат палива тощо), ненадані Позивачем за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом, згідно умов п.п.3.1-3.4 цього договору безпосередньо не впливають на встановлення наявності підстав виникнення грошового зобов’язання з оплати вказаних послуг з перевезення та його прострочення. Більш того, Господарським судом Донецької області було відмовлено у задоволення такого клопотання Відповідача, а підстави такої заяви – наявність кримінального провадження за №12018050800000096 від 16.01.2018р. (реєстрація заяви Відповідача в ЄРДР) щодо колишнього директора підприємства не достатньо для спростування доказового значення достовірності залучених до справи документів, підтверджуючих заборгованість - необґрунтовані в світлі положень ст.62 Конституції України.

33.3. Посилання апелянта на те, що акт звіряння взаєморозрахунків не підтверджує факт перевезення вантажу у жовтні 2017р. та не відображає природу виникнення заборгованості у розмірі 30910,40грн, а також безпідставне залишення судом поза увагою, що податкові накладні не підтверджують факт перевезення вантажу Позивачем за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом №2 від 01.05.2017р. – є некоректними, оскільки суд першої інстанції, вважаючи доведеним факт несплати Відповідачем заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу, не обґрунтовував своє рішення наявними в матеріалах справи актом звіряння взаєморозрахунків та податковими накладними. Своєю чергою, господарська операція з надання послуг перевезення, стягнення заборгованості за якою є предметом вимог, підтверджена, зокрема за послуги надані у жовтні 2017р., підписаними сторонами актами надання послуг. Водночас, відомості, що були викладені в наданому акті звірки взаєморозрахунків, Відповідачем не спростовані та кореспондуються як з виставленими Позивачем рахунками та підписаними за ними актами надання послуг, так і відомостями податкового обліку (податкові накладні). При цьому матеріали справи не містять будь-яких доказів, що свідчили про зауваження (відмову/коригування) Покупцем податкового кредиту з ПДВ, сформованого внаслідок розглядуваних послуг з перевезення.

33.4. Апеляційний суд зазначає, що перераховані в судовому рішенні товарно-транспортні накладні, на які посилається Скаржник, підтверджують обставин здійснення виконання договору №2 від 01.05.2017р., в тому числі за межами розглядуваного в означеній справі періоду, та спростовують доводи Скаржника щодо неукладеності такого договору та відсутності майнового обігу за ним. Окрім того, наявні в матеріалах справи рахунки на оплати та акти надання послуг, посвідчені належним чином, дозволяють за відсутності доказів припинення Відповідачем грошових зобов’язань будь-яким передбаченим діючим законодавством способом зробити обґрунтований висновок відносно заявлених позовних вимог.

34. Враховуючи викладене в п.33 цієї постанови, Відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення повного розрахунку за отримані послуги з перевезення вантажу відповідно до виставлених рахунків та актів надання послуг №62 від 25.09.2017р., №84 від 10.10.2017р., №85 від 10.10.2017р., №109 від 31.10.2017р., №63 від 25.09.2017р., №110 від 31.10.2017р. на загальну суму 50987,29грн. на умовах передбачених п.3.4 укладеного договору (протягом 15 календарних днів, після підписання акту виконаних робіт за договором на підставі виставленого рахунку). Нездійснення такого розрахунку є порушенням відповідного грошового зобов'язання у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважає таким, що прострочив виконання такого грошового зобов'язання у розумінні ч.1 ст.612 цього Кодексу, що зумовлює правомірність позовних вимог у світлі приписів ст.625 Цивільного кодексу України.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що за текстом апеляційної скарги Відповідач посилається на договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №3 від 01.05.2017р., замість розглядуваного в межах справи №905/2785/17 договору перевезення вантажу автомобільним транспортом №2 від 01.05.2017р., що враховуючи вищевикладене в постанові, не має суттєвого значення при здійсненні апеляційного перегляду.

35. Оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбетон» залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін.

36. За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбетон», м.Маріуполь Донецької області на рішення Господарського суду Донецької області від 19.04.2018р. (повний текст підписано 24.04.2018р.) у справі №905/2785/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 19.04.2018р. (повний текст підписано 24.04.2018р.) у справі №905/2785/17 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбетон», м. Маріуполь Донецької області.

4. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.08.2018р.

Головуючий, суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надрук. 5 примірн.: 1-3 - учасникам, 4-у справу, 5- ГСДО

Надіслано судом до ЄДРСР – 01.08.2018р.