Рішення № 75629739, 23.07.2018, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2018 року Справа № 923/123/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А., при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, ідентифікаційний код: 38926880

до Фермерського господарства «Восход-2012», місцезнаходження: 75424, Херсонська область, Іванівський район, с. Балашове, вул. 9 Травня, 3, ідентифікаційний код: 37915307

про стягнення 1345081,65 грн.

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1, представник за довіреністю № 37-02/18 від 18.12.2017 р.

від відповідача – ОСОБА_2, представник за довіреністю від 23.07.2018 р.

20.02.2018 року Публічне акціонерне товариство «Аграрний фонд» звернулося до суду із позовом про стягнення з Фермерського господарства «Восход-2012» заборгованості у розмірі 1345081,65 грн., в тому числі 377081,65 грн. пені та 968000,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги, з посилання на ст. ст. 526, 530, 549, 610, 611, 612 ЦК України, ст.ст. 193, 230 ГК України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань із поставки товару за біржовим договором на поставку зерна врожаю 2017 року № 2353 Ф від 02.12.2016 року.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 23.02.2018 року. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження.

Ухвалами суду від 21.03.2018 року, 18.04.2018 року, 10.05.2018 року підготовче засідання відкладалось на іншу дату, в зв’язку із встановленням сторонам додаткового строку для подання заяв по суті справи та додаткових доказів.

Ухвалою від 18.04.2018 р. продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

В судовому засіданні 23.05.2018 р. задоволено заяву позивача про виключення з числа доказів листів №29 від 27.09.2017р., №23 від 31.10.2017 р., №49 від 23.11.2017 р., в зв’язку із чим відповідачем заявлено про залишення клопотання про призначення почеркознавчої експертизи баз розгляду, яке судом задоволене, встановлено порядок з'ясування обставин справи та дослідження доказів, закрито підготовче провадження. За письмовою згодою представників сторін розгляд справи по суті розпочато у судовому засіданні 23.05.2018 р.

Справу по суті розглянуто в судових засіданнях 23.05.2018 р., 06.06.2018 р., 14.05.2018 р., 16.07.2018 р., 23.07.2018 р. за межами, встановленого процесуальним законом строку. Оцінюючи розумність строків розгляду цієї справи, судом враховано, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

В рішенні Європейського суду Броуган та інші проти Сполученого Королівства від 29.11.1988 року роз’яснено, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків.

Так, до завдань господарського судочинства статтею 2 ГПК України віднесено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до п. п. 4, 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України, до принципів господарського судочинства віднесено змагальність сторін та розумність строків розгляду справи.

Під змагальністю, виходячи із змісту ч. ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України, розуміється, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. На суд покладений обов’язок сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини, право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

У п. 63 Рішення у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії", від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87 зазначено, що принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них.

Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов’язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

За змістом ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій, строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

В судових засіданнях представник Позивача позовні вимоги, з підстав, зазначених у позові підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з Відповідача на їх користь 377081,65 грн. пені та 968000 грн. штрафу за порушення зобов’язань за біржовим договором на поставку зерна врожаю 2017 року № 2353 Ф від 02.12.2016 року Зокрема, зазначив про часткову поставку зерна Відповідачем з порушенням строків, обумовлених договором.

Відповідач проти позову заперечив, послався на відсутність підстав для задоволення позову, оскільки Позивачем змінений базис поставки після кінцевого строку поставки, зазначеного у біржовому договорі на поставку зерна врожаю 2017 року № 2353 Ф від 02.12.2016 року, що зумовило неможливість виконання зобов’язань за договором у повному обсязі, внаслідок зменшення кількості зерна належної якості. Позивачем не укладено договір складського зберігання зерна з філією ПАТ «ДПЗКУ» «Братолюбівський елеватор» на 2017 маркетинговий рік, внаслідок чого останній відмовився прийняти від Відповідача для Позивача зерно за біржовим договором на поставку зерна врожаю 2017 року № 2353 Ф від 02.12.2016 року. Відсутність договору складського зберігання зерна із зерновим складом, визначеним базисом поставки за договором, Відповідач вважає простроченням кредитора, що спростовує твердження Позивача про порушення Відповідачем строків поставки та підставність стягнення неустойки за порушення договірних зобов’язань. Неналежним виконанням Позивачем зобов’язань за біржовим договором на поставку зерна врожаю 2017 року № 2353 Ф від 02.12.2016 року Відповідачу спричинені збитки. Також, Відповідач заявив клопотання про зменшення судом розміру неустойки на підставі статей 551, 616 ЦК України.

В судовому засіданні 23.07.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про дату підготовки повного судового рішення, роз’яснено процедуру оскарження рішення.

З'ясувавши обставини справи, оцінивши в сукупності надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

02 грудня 2016 року між ПАТ «Аграрний фонд» (Позивач) та ФГ «Восход-2012» (Відповідач) укладено біржовий договір поставки зерна врожаю 2017 року № 2353Ф (далі Договір), згідно умов якого ФГ «Восход-2012» зобов’язане передати у власність ПАТ «Аграрний фонд» пшеницю м’яку 3-го класу в кількості 1000,000 тонн (далі Товар) в строк до 01.10.2017 року, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його (а.с. 9-16. т.1).

Товар поставляється на зерновий склад, визначений у п. 2.2. Договору: ЕХW Філія ПАТ «ДПЗКУ» «Братолюбівський елеватор» юр. адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1; факт, адреса: 74640, Херсонська обл., Горностаївський р-н, с. Костянтинівна, вул. Робоча, 1 на умовах Інкотермс 2010.

Відповідно до п. 2.3. Договору, покупець залишає за собою право змінити базис поставки, попередньо повідомивши про це Продавця, але не пізніше ніж за 45 календарних днів до кінцевого строку поставки.

Передача Товару у власність здійснюється на базисі поставки, визначеному пунктом 2.2 (надалі - Зерновий склад), в строки відповідно до п. 2.1.2 цього Договору. Зобов’язання Постачальника з поставки Товару не залежить від величини зібраного на посівній площі урожаю та може бути виконане Постачальником за рахунок інших полів Постачальника. Поставка Товару, раніше придбаного Постачальником у третіх осіб, може бути здійснена тільки за попередньою письмовою згодою Покупця, про що складається додаткова угода (пункт 2.4. Договору).

Поставка вважається здійсненою в момент підписання акта(ів) передавання-приймання Товару на Зерновому складі згідно з п. 2.2. відповідно до умов цього договору та видачі покупцеві складської квитанції або складського свідоцтва, про що зазначено у п. 2.6. Договору.

Як узгоджено сторонами в п. 4.2. Договору, остаточний розрахунок з Постачальником за Товар проводиться Покупцем на підставі наявності таких документів: договору складського зберігання зерна між Зерновим складом та Покупцем; складських документів на зерно, виписаних Покупцю на весь обсяг Товару; картки аналізу зерна або посвідчення про якість зерна; акта(ів) приймання-передавання до біржового договору поставки зерна врожаю 2017 року на весь обсяг Товару, який (які) підписується в тристоронньому порядку, а саме Постачальником, Покупцем та Зерновим складом; акта(ів) приймання-передавання до договору складського зберігання зерна на весь обсяг Товару; податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та виписаних на різницю між попередньою оплатою, наданою актом(ами) приймання-передавання зерна, а також розрахунків попередніх податкових накладних, якщо відбулась зміна ціни або номенклатури товару; довідки (довідок) про вирощування зерна (Товару) або зерна (Товару) за формою згідно додатку до Договору.

Розділом 5 Договору сторони передбачили ціну та порядок розрахунків.

Так, ціна на момент укладення Договору для здійснення попередньої оплати за одиницю Товару (тонну) – 3700.00 грн. з урахуванням ПДВ є базовою. Базова ціна підлягає перегляду відповідно до п. 5.4 цього Договору, а загальна вартість Товару (партії Товару) підлягає перерахунку на момент кожної поставки Товару.

Загальна базова ціна Договору на момент укладення складає 3700000,00 грн., в тому числі ПДВ.

Покупець зобов’язується протягом 5 (п’яти) робочих днів з моменту набрання чинності Договором застави, передбаченим п. 2.5 Договору, але в будь-якому разі після набрання чинності Договором страхування та надання акта огляду сільськогосподарських культур до договору страхування, перерахувати кошти (попередню оплату) на поточний рахунок Постачальника в розмірі 2405000,00 грн., в тому числі ПДВ, що складає 65% від загальної базової ціни Договору, передбаченої у п. 5.2 цього Договору, за вирахуванням суми, передбаченої у пп. 5.3.1 цього Договору.

Покупець утримує 238388,80 грн. без ПДВ, що складає 9,912216% від попередньої оплати, передбаченої п. 5.3 цього Договору, для сплати страхового платежу, який сплачується протягом 5 (п’яти) банківських днів після отримання від страхової компанії акта огляду сільськогосподарських культур до договору страхування.

Ціна за одиницю Товару та загальна ціна Договору, передбачені п. 5,1 та п. 5.2 цього Договору, є базовими і підлягають перегляду (зміні як в більшу, так і в меншу сторону) відповідно до змін у кон’юнктурі ринку Товару на момент фактичного виконання Постачальником своїх зобов’язань з поставки Товару (партії Товару) Покупцеві у строки, зазначені в пп. 2.1.2.

Під кон’юнктурою ринку Товару Сторонами визнано ціну, що склалася на, ринку відповідно до довідки Аграрної біржі про ринкові ціни на зернові культури урожаю 2016/2017 року (далі — «довідка Аграрної біржі»), на останній день поставки Товару (партії Товару) на умовах ЕХW - Зерновий склад.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що покупець зобов’язується протягом 5 робочих днів з моменту набрання чинності договором застави, передбаченого п. 2.5. договору, але в будь-якому разі після набрання чинності договором страхування та надання акту огляду сільськогосподарських культур до договору страхування, перерахувати кошти (попередню оплату) на поточний рахунок постачальника в розмірі 2405000,00 грн.

Відповідно до п. 5.8. Договору, Сторони зобов’язуються складати та підписувати відповідні додаткові угоди, в яких відображатиметься вартість кожної партії Товару, що поставлятиметься за цим Договором. У разі прострочення поставки Товару Постачальник зобов’язується поставляти Товар за цінами, що будуть розраховані самостійно Покупцем відповідно до п. 5.4, п.5.5, п. 5.6. Договору без підписання додаткової угоди на підставі відповідної письмової вимоги покупця.

Остаточний розрахунок за товар Покупець зобов’язується сплатити протягом 10 робочих днів з моменту підписання сторонами додаткової угоди з остаточним розрахунком вартості товару, але в будь якому випадку тільки після здійснення постачальником фактичної поставки (передачі права власності) Товару в кількості. визначеної п.п. 2.1.1, 2.1. Договору, підписання відповідних актів передавання-приймання та надання постачальником документів, передбачених п. 4.2. Договору.

Пунктом 6.1.3. Договору встановлений обов’язок постачальника здійснити збір і поставку Товару на базис поставки (Зерновий склад) відповідно до п.2.2. Договору за свій рахунок.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) зобов’язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та/або законодавством України.

Пунктом 7.2. Договору визначено, що за порушення строків виконання Постачальником зобов'язання з поставки Товару з нього стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого обсягу Товару, розрахованої від ціни, визначеної в довідці Аграрної біржі, що діяли на останній день поставки (пп. 2.1.2 цього Договору) за кожний день прострочення; за прострочення понад 10 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 20 відсотків вартості недопоставленого обсягу Товару, розрахованої від ціни відповідно довідки Аграрної біржі, що діяла на останній день поставки (п. 2.1.2 цього Договору).

Так, на виконання умов біржового договору поставки зерна врожаю 2017 року №2353Ф Відповідачем укладено договір застави від 02.12.2016 р. та договір комплексного страхування посівів майбутнього врожаю сільськогосподарських культур від 02.12.2016 р., договір добровільного комплексного страхування посівів сільськогосподарських культур на період перезимівлі від 02.12.2016 р. (а.с. 55-66, т.1).

Позивачем перераховано попередню оплату у сумі 2405000,00 грн. з утриманням 238388,80 грн. для сплати страхового платежу, що підтверджується випискою з рахунку від 05.12.2016 (а.с. 24, т.1).

03.07.2017 р. Відповідачем укладений договір складського зберігання зерна ;4-ЗБ/2017 із ПАТ «ДПЗКУ» - зерновий склад філія «Братолюбівський елеватор». (а.с. 68-73, т.1).

20.07.2017 р. за вих.№ 08-07 Відповідач повідомив Позивача про підготовку до відвантаження зерна пшениці на Братолюбівський елеватор та відмову прийняти зерно врожаю 2017 року для ПАТ «Аграрний фонд». Також, просив повідомити базис поставки зерна відповідно до біржового договору поставки зерна врожаю 2017 року №2353Ф від 02.12.2016 р. чи його зміну (а.с. 67, т.1).

20.07.2017 р. за вих.№ 7-07 Відповідач звернувся до ПАТ «ДПЗКУ» з проханням повідомити причину відмови філії ПАТ «ДПЗКУ» «Братолюбівський елеватор» (визначений базис поставки за біржовим договором поставки зерна) прийняття та зберігання зерна пшениці м’якої 3 класу врожаю 2017 р. для подальшої передачі у власність ПАТ «Аграрний фонд». У відповідь філія ПАТ «ДПЗКУ» «Братолюбівський елеватор» повідомила про закінчення дії договору складського зберігання №66-3/3Б від 08.08.2016 р., укладеного із ПАТ «Аграрний фонд» щодо зберігання врожаю 2016 року (в межах відповідного маркетингового року) та не укладення Позивачем відповідної угоди на новий маркетинговий рік з липня 2017 р. по червень 2018 р., тому філія ПАТ «ДПЗКУ» «Братолюбівський елеватор» приймання та зберігання зерна врожаю 2017 р. для ПАТ «Аграрний фонд» в період з 2017 р. не здійснює (а.с. 74-76, т.1).

Відповідач неодноразово листами №01-08 від 02.08.2017 р., №07-08 від 14.08.2017 р., №09-08 від 31.08.2017 р., №16-09 від 13.09.2017 р. повідомляв Позивача про відмову філії ПАТ «ДПЗКУ» «Братолюбівський елеватор» прийняти зерно пшениці врожаю 2017 р. для подальшої передачі у власність ПАТ «Аграрний фонд» та необхідність узгодження із зерновим складом питання можливості здійснення поставки зерна пшениці 3 класу врожаю 2017 р. в кількості 1000 т на виконання умов біржового договору №2353Ф від 02.12.2016 р., зазначаючи про відсутність у фермерського господарства належних умов для зберігання зерна (а.с. 77-83, т.1; а.с. 40-41, т.2).

В строк до 01.10.2017 року Відповідач не здійснив поставку Товару на зерновий склад, визначений як базис поставки у біржовому договорі №2353Ф від 02.12.2016 р.

Додатковою угодою від 31.10.2017 р. №1, якою викладено пункт 2.2. біржового договору поставки зерна врожаю 2017 року №2353Ф в іншій редакції, змінений базис поставки: EXW ТОВ «Оптімусагро Трейд» Сірогозький ВСП, фактична адреса:74721, Херсонська область, Нижньосірогозький район, с. Сірогози, вул. Миру, б.1 на умовах Інкотермс 2010. Також, відповідно до п.2 Додаткової угоди №1 Відповідачем передано Позивачу у власність 111,212 т пшениці м’якої 2 класу 2017 р. за ціною 4907,42 грн./тонна та 301,320 т пшениці м’якої 3 класу 2017 р. за ціною 4677,42 грн./тонна на складі Сірогозький ВСП ТОВ «Оптімусагро Трейд», 74721, Херсонська область, Нижньосірогозький район, с. Сірогози, вул. Миру, б.1, що підтверджено актами передавання-приймання зерна до біржового договору поставки зерна врожаю 2017 року №2353Ф від 02.12.2016 р. (а.с. 17-18, 21-22, т.1).

Додатковою угодою від 23.11.2017 р. №2 змінено розділ 12 біржового договору поставки зерна врожаю 2017 року №2353Ф в частині зазначення місцезнаходження та реквізитів постачальника та, відповідно до п.2 цієї угоди, Відповідачем передано Позивачу у власність 143,594 т пшениці м’якої 3 класу 2017 р. за ціною 4691,57 грн./тонна на складі Сірогозький ВСП ТОВ «Оптімусагро Трейд», 74721, Херсонська область, Нижньосірогозький район, с. Сірогози, вул. Миру, б.1, що підтверджено актом передавання-приймання зерна до біржового договору поставки зерна врожаю 2017 року №2353Ф від 02.12.2016 р. (а.с. 19-20, 23, т.1).

Доказів звернення з пропозиціями щодо перенесення строку поставки, та, відповідно, змін до біржового договору в частині визначення кінцевого строку поставки, сторонами суду не надано.

Таким чином, Відповідачем частково виконано договірні умови щодо обсягів поставки Товару 111,212 т пшениці м’якої 2 класу та 444,914 т пшениці м’якої 3 класу за межами строку – 01.10.2017 р., який визначений як кінцевий строк поставки, що спонукало Позивача звернутись з вимогою до Відповідача про сплату пені та штрафу в сумі 1293521,25 грн. в строк до 31.01.2018 р. (а.с. 25-28, т.1). Відповідач у визначені Позивачем строки пеню та штраф не оплатив, відповіді на вимогу не надіслав, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Предметом цього спору є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1345081,65 грн., в тому числі 377081,65 грн. пені та 968000,00 грн. штрафу внаслідок порушення останнім договірних зобов’язань за біржовим договором поставки зерна врожаю 2017 року №2353Ф від 02.12.2016 р.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає про наявність підстав для часткового задоволення позову, враховуючи таке.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За своєю правовою природою, укладений між Позивачем та Відповідачем договір є договором поставки, а правовідносини сторін, відповідно, врегульовано нормами статей 264-271 ГК України, ст. 712 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Сторонами спору не надано доказів на підтвердження виконання договірних зобов’язань в повному обсязі, відмови від Договору або його розірвання сторонами чи визнання недійсним у судовому порядку. Отже, враховуючи п. 11.6. Договору, він є чинним та, на підставі ст. 629 ЦК України, обов’язковим до виконання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Статтею 613 ЦК України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Статтею 5 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" до суб'єктів ринку зерна віднесено суб'єктів виробництва зерна; суб'єктів зберігання зерна; Аграрний фонд та інших суб'єктів державних заставних закупівель зерна та державної аграрної інтервенції.

Відповідно до ст.ст. 24, 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.Договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

Суд констатує, що Відповідачем доведено, що внаслідок не вчинення дій щодо укладення на новий маркетинговий рік Позивачем договору зберігання зерна із філією ПАТ «ДПЗКУ» «Братолюбівський елеватор», визначеною в біржовому договорі як базис поставки, та щодо зміни базису поставки в терміни, встановлені у п. 2.3. біржового договору, - відбулось прострочення кредитора. Внаслідок не вчинення Позивачем зазначених дій, Відповідач був позбавлений можливості виконати обов’язок з поставки зерна до внесення змін 31.10.2017 р. до біржового договору поставки зерна врожаю 2017 року №2353Ф щодо зміни базису поставки на Сірогозький ВСП ТОВ «Оптімусагро Трейд», з яким Позивачем укладений договір складського зберігання зерна №03-07/17 від 22.05.2017 р. (а.с. 98, т.2).

Так, вищевикладене підтверджується: умовами п.п. 2.4, 2.6., 4.2., 6.1.3 біржового договору поставки зерна врожаю 2017 року №2353Ф від 02.12.2016 р., яким передбачено передачу товару у власність на базисі поставки, здійснення поставки з моменту передачі Покупцеві складських документів, наявність договору складського зберігання зерна між зерновим складом та Покупцем, обов’язок постачальника здійснити збір і доставку товару на базис поставки (зерновий склад) відповідно до п. 2.2. Договору за свій рахунок; п. 2.1. Положення про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки філіями і структурними підрозділами ПАТ «ДПЗКУ», затвердженим наказом ПАТ «ДПЗКУ» №136 від 22.06.2017 р, яким приймання зерна на зберігання, переробку та заставу від власників проводиться за відповідними договорами; листами ПАТ «ДПЗКУ» на адресу Відповідача №125/01-01/31.07.2017, №130-7-969/2-21/1573 від 15.03.2018 р., №55/01-01/13.03.2018 р. щодо відсутності пропозицій по зберіганню зерна врожаю 2017 р. від ПАТ «Аграрний фонд» (а.с.76, 84,85, т.1); листами Відповідача №01-08 від 02.08.2017 р., №07-08 від 14.08.2017 р., №09-08 від 31.08.2017 р., №16-09 від 13.09.2017 р. з повідомленням Позивача про відмову філії ПАТ «ДПЗКУ» «Братолюбівський елеватор» прийняти зерно пшениці врожаю 2017 р. для подальшої передачі у власність ПАТ «Аграрний фонд».

Посилання Позивача на дію договору складського зберігання зерна від 08.08.2016 р. №66-З/ЗБ/2016 (а.с. 144-171, т.1), укладеного з ПАТ «ДПЗКУ» на зберігання зерна врожаю 2016 р. на зерновому складі філія «Братолюбівський елеватор» при укладенні з Відповідачем біржового договору від 02.12.2016 р. та продовження його дії на новий маркетинговий рік при повідомленні Відповідача про переоформлення зерна, спростовуються змістом листів ПАТ «ДПЗКУ» на адресу Відповідача №125/01-01/31.07.2017, №130-7-969/2-21/1573 від 15.03.2018 р., №55/01-01/13.03.2018 р.

Зміст листів Відповідача №01-08 від 02.08.2017 р., №07-08 від 14.08.2017 р., №09-08 від 31.08.2017 р., №16-09 від 13.09.2017 р. також свідчить про повідомлення покупця про готовність продавця виконати договірні зобов’язання, здійснивши доставку Товару на зерновий склад, визначений як базис поставки, що відповідає п. 2.2 біржового договору поставки зерна врожаю 2017 року №2353Ф від 02.12.2016 р. та Міжнародним правилам тлумачення термінів Інкотермс.

Судом відхиляються аргументи, наведені Позивачем, щодо сумнівів у достовірності цих листів та їх не отримання останнім, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин ним не надано. Довідка начальника адміністративно-господарського управління позивача за період з 20.07.2017 р. по теперішній час є внутрішнім документом Позивача (а.с. 143. т.1). Копії квитанцій з відтиском поштового штемпеля та поштових відправлень, долучені до матеріалів справи Відповідачем, свідчать про направлення та отримання листів представником позивача. Інших за змістом листів, що були отримані Позивачем від Відповідача за наданими рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення позивач суду не надав. Відповідно до Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, розрахункова квитанція віднесена до розрахункових документів, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку; штриховий кодовий ідентифікатор - штрихова позначка, побудована за певними правилами і призначена для автоматичної ідентифікації реєстрованих поштових відправлень. Цими Правилами не визначено внесення штрихового кодового ідентифікатора до реквізитів квитанції. Відсутність реєстрації зазначених листів в системі відправлень на офіційному сайті ПАТ «Укрпошта» якою позивач заперечує достовірність цих листів (а.с. 80-85, т. 2), спростована Відповідачем листом ПАТ «Укрпошта» від 23.05.2018 р. №01/0740 (а.с. 112-113, т.2).

Щодо листа від 20.07.2017 р. за вих.№ 08-07, адресованого Позивачу, то відсутні належні докази його надсилання, оскільки надана Відповідачем експрес-накладна №59000270497524 від 20.07.2017 р. свідчить що документи надіслані приватною особою ОСОБА_2 іншій приватній особі ОСОБА_3 (а.с. 67, 74, т.1).

Таким чином, виконання зобов'язання Відповідача за біржовим договором відстрочене на час прострочення кредитора та, за відсутності внесення змін до біржового договору в частині визначення кінцевого строку поставки, таким строком є 31.10.2017 р. – дата підписання додаткової угоди №1, якою змінено базис поставки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Враховуючи, що 31.10.2017 р. Відповідачем здійснено поставку лише в частині 111,212 т пшениці м’якої 2 класу 2017 р. за ціною 4907,42 грн./тонна та 301,320 т пшениці м’якої 3 класу 2017 р. за ціною 4677,42 грн./тонна, він є таким що прострочив виконання зобов’язання, отже Позивачем правомірно нарахована неустойка, передбачена п. 7.2. Договору.

Судом до уваги не береться твердження Відповідача про перевищення вартості поставленої продукції на суму авансу у розмірі 223853,48 грн., оскільки за умовами п.5.9. Договору остаточна вартість товару визначається сторонами за умови підписання додаткових угод тільки після здійснення поставки всього обсягу Товару.

Так, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. (ст.230 ГК України).

Пунктом 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р., №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» (із змінами та доповненнями) роз’яснено, що господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише не грошового зобов’язання, пов’язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Таким чином, у зв’язку із простроченням кредитора до 31.10.2017 р. та порушення Відповідачем строків виконання зобов’язань з поставки зерна, судом здійснено розрахунок штрафу у розмірі 20% вартості недопоставленого обсягу Товару - 587,468 т за ціною 5090,00 грн., визначеною Аграрною біржею на 31.10.2017 р. (електронний ресурс http://agrex.gov.ua/cini-zernovi-kulturi/) (а.с. 124, т.2), який склав 598042,42 грн.

Враховуючи поставку 143,594 т пшениці м’якої 3 класу 2017 р. 23.11.2017 р., розрахунок пені – 0,1% вартості недопоставленого обсягу товару за ціною 5090,00 грн., визначеною Аграрною біржею на 31.10.2017 р., здійснено за період з 01.11.2017 р. по 12.02.2018 р., сума якої склала 251779,69 грн.

Вирішуючи клопотання Відповідача про зменшення розміру неустойки, врахувавши доводи сторін спору та дослідивши додані докази, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Статтею 616 ЦК України визначено, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина 3 ст. 551 ЦК України).

Оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення кредитора, внаслідок не вчинення Позивачем дії щодо укладення на новий маркетинговий рік договору зберігання зерна із філією ПАТ «ДПЗКУ» «Братолюбівський елеватор», визначеною в біржовому договорі як базис поставки, та щодо зміни базису поставки в терміни, встановлені у п. 2.3. Договору, що вплинуло на дотримання договірних зобов’язань щодо строків і обсягів поставки Товару Відповідачем, наявні підстави для зменшення розміру неустойки на 45% - до 328923,33 грн. штрафу та 138478,83 грн. пені.

Судом враховано фінансовий стан сторін спору та розмір збитків кредитора - 448432,59 грн. (а.с. 175-176, 184, 194-196, т.1), виконання сторонами спору зобов’язань за біржовим договором поставки зерна врожаю 2016 року №1165Ф від 27.04.2016 р. (а.с. 108-113, т.1; а.с. 55-65, т.2), а також, що Відповідач є підприємством, яке здійснює виробництво сільськогосподарської продукції за видами діяльності: вирощування зернових культур, бобових культур, насіння олійних культур, вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, розведення великої рогатої худоби молочних порід, розведення свиней, допоміжна діяльність у рослинництві, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (а.с. 115-125, т.1).

Також, судом до уваги взято те, що зобов’язання за біржовим договором виконано Відповідачем лише частково - поставлено 556,126 т пшениці, зокрема і через погіршення якості зерна внаслідок прострочення кредитора (а.с. 86-107, т.1; а.с. 43-47, т.2). Однак, за відсутності зерна власного виробництва врожаю 2017 року, не надано доказів узгодження з Позивачем можливості виконання договірних зобов’язань Відповідачем за рахунок Товару, раніше придбаного у третіх осіб, як це передбачено п. 2.4. Договору.

Судом відхилено доводи Позивача про необґрунтованість вимог Відповідача про зменшення розміру неустойки, оскільки суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню.

Зокрема, судом оцінюються обставини виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь у правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами.

Якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 328923,33 грн. штрафу та 138478,83 грн. пені.

Внаслідок часткового задоволення позову, на підставі ст. 129 ГПК України, Позивачеві за рахунок Відповідача відшкодовується 7021,33 грн. судового збору, сплаченого ним при зверненні із цим позовом.

Керуючись ст. ст. 551, 616 ЦК України, ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Восход-2012» (75424, Херсонська область, Іванівський район, с. Балашове, вул. 9 Травня, 3, ідентифікаційний код: 37915307) на користь Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, ідентифікаційний код: 38926880) 328923,33 грн. штрафу, 138478,83 грн. пені та судовий збір у розмірі 7021,33 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням по справі законної сили.

5. Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 01.08.2018 року

Суддя Т.А. Остапенко