Ухвала суду № 75627084, 01.08.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

01 серпня 2018 рокум. Ужгород№ 807/740/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Маєцька Н.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовною заявою Малого приватного підприємства "Привал" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство "Привал" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Закарпатській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № ЗК/232/218/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-100 від 26.06.2018 року про накладення штрафу на мале приватне підприємство "Привал" у розмірі 223 380, 00 (двісті двадцять три тисячі триста вісімдесят) гривень на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області (88018, м.Ужгород, вул.Минайська, буд.16, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 39795035) на користь Малого приватного підприємства "Привал" (90510, Закарпатська область, Тячівський район, с.Чумальово, вул.Набережна, буд.12, код ЄДРПОУ 20447281) судові витрати у сумі 2290,60 грн..

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

31 липня 2018 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу № ЗК/232/218/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-100 від 26 червня 2018 року.

Заява обґрунтована тим, що оскільки факт оскарження постанови відповідача у судовому порядку не зупиняє її дії та не зупиняє її виконання, така постанова незважаючи на наявність судового спору, може бути пред'явлена відповідачем до примусового виконання. Відтак, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Відповідно до частин 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами пунктів 2, 3 статті 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує дану заяву, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.

Суд критично ставиться до посилання заявника на зупинення дії постанови управління Держпраці у Закарпатській області № ЗК/232/218/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-100 від 26 червня 2018 року та зазначає, що правову оцінку діям контролюючого органу в частині винесення спірного рішення та його правомірності суд надаватиме під час вирішення спору по суті.

Зупинення дії постанови управління Держпраці у Закарпатській області № № ЗК/232/218/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-100 від 26 червня 2018 року, яка є предметом оскарження у адміністративній справі № 807/740/18 за своїм характером є вирішенням вказаного спору по суті, що не відповідає меті та завданням інституту заходів забезпечення позову.

Крім того, позивачем до клопотання про забезпечення позову не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

На переконання суду, подання адміністративного позову предметом якого є визнання протиправними певних дій та скасування рішення не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності таких дій чи рішень суб'єкта владних повноважень.

Як вже зазначалося судом, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований представником позивача спосіб є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Крім того, за змістом положень пункту 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509, вбачається, що стягненню штрафних санкцій передує ряд процедурних дій, як подача до суду відповідного позову та/або звернення до виконавчої служби для стягнення штрафних санкцій у примусовому порядку.

Однак, позивачем не надано доказів звернення відповідача до суду або органу державної виконавчої служби з метою примусового стягнення штрафних санкцій з МПП "Привал" накладених постановою Управління Держпраці у Закарпатській області від 26 червня 2018 року № ЗК/232/218/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-100.

Враховуючи зазначене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та доводів наведених на його обґрунтування, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволені заяви Малого приватного підприємства "Привал" про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

2.Копію ухвали направити сторонам у справі.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Суддя Н.Д. Маєцька