Ухвала суду № 75626977, 31.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 липня 2018 р. Справа №263/5173/18

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 до Маріупольського міського центру зайнятості про отримання компенсаційних виплат на оплату праці, -

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2018 року позивач, ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області із заявою до Маріупольського міського центру зайнятості «Про отримання компенсаційних виплат на оплату праці відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 24-1 Закону України «Про зайнятість населення».

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 травня 2018 року справу № 263/5173/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Маріупольського міського центру зайнятості про отримання компенсаційних виплат на оплату праці передано за підсудністю на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцькій М.М.

Згідно положень статті 29 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, зокрема, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Норами частини третьої статті 30 КАС України встановлено, що справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність прийняття до свого провадження адміністративну справу № 263/5173/18.

Відповідно до положень статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 159, 160, 161 КАС України, враховуючи наступне.

Нормами частини другої статті 159 КАС України визначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Водночас, суд зауважує, що позивачем до суду подано позов не у формі позовної заяви, а у формі «заяви».

Вимоги до оформлення позовної заяви визначені у статті 160 КАС України.

Так, у порушення вимог пункту 2 частини п'ятої зазначеної статті позивачем не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиного державному реєстрі підприємств і організацій України (код ЄДРПО) відповідача.

Окрім того, позивачем не дотримані вимоги пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України щодо зазначення змісту позовних вимог до відповідача.

Як вбачається з наданої заяви позивач просить: «…згідно статті 55 Конституції України оскаржити дію Маріупольського міського Центру Зайнятості, і компенсувати витрати на оплату праці ОСОБА_2.».

При цьому, згідно статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Одночасно, нормами зазначеної статті встановлені способи захисту порушеного права, а саме передбачено, що позивач може просити про їх захист, шляхом.

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Також, суд зазначає, що до матеріалів справи не надано доказів в обґрунтування, які саме дії відповідача стали предметом оскарження у судовому порядку (пункт 5 частини п'ятої статті 160 КАС України). У заяві позивач зазначає, що 19.01.2018 року вона звернулась до Маріупольського міського центру зайнятості із заявою щодо можливості отримання компенсацій за витрати на оплату праці, проте, доказів та/або відомостей щодо розгляду зазначеної заяви, що містить відмову у її задоволенні матеріали справи не містять.

Окрім того суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог частини другої статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з частинами четвертою, п'ятою зазначеної статті копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте, всупереч зазначеним вимогам законодавства, позивачем до заяви додані докази на підтвердження заявлених позовних вимог не засвідчені, в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У порушення зазначених вимог, позивачем не надано власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Водночас, до матеріалів справи не надано документу про сплату судового збору, або доказів на підтвердження підстав звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону. Клопотань про відстрочення від сплати судового збору, звільнення або зменшення його розміру позивачем суду не заявлено.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (надалі - Закон № 3674-VI).

Нормами статей 1, 2 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Положеннями частини першої статті 3 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до вимог частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно норм пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлена ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України від 7 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 762,00 грн.

Положеннями абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI встановлено,що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, за подання до адміністративного суду позову позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Відповідно до положень частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з нормами частини другої зазначеної статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу 10-денного строку з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, шляхом:

- сплати судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок за наступними реквізитами: отримувач коштів Слов'янське УК/м.Слов'янськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37803368, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 34318206084034, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) та надання суду оригіналу документу про сплату судового збору у визначеному розмірі;

- оформлення позовної заяви відповідно до вимог статті 159, пп. 2, 4-5, 11 частини п'ятої статті 160 КАС України;

- надання суду доказів та матеріалів, доданих до заяви, засвідчених в установленому законодавством порядку.

Керуючись, статтями 29, 30, 94, 159, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Прийняти до провадження адміністративну справу № 263/5173/18.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольського міського центру зайнятості про отримання компенсаційних виплат на оплату праці - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду належних доказів на підтвердження доплати судового збору у розмірі 1 409,60 грн. та власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала прийнята в нарадчій кімнаті, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Толстолуцька М.М.