Рішення № 75626960, 31.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2018 р. Справа№805/4224/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; фактичне місце проживання/перебування: Донецька область, Слов`янський район, смт. Билбасівка, вул. Пушкіна, б. 13) в інтересах неповнолітніх, ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2, місце реєстрації: Донецька область, м. Горлівка, пр. Перемоги, буд. 72, кі. 112; фактичне місце проживання/перебування: Донецька область, Слов`янський район, смт. Билбасівка, вул. Пушкіна, б. 13), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 місце реєстрації: АДРЕСА_1; фактичне місце проживання/перебування: Донецька область, Слов`янський район, смт. Билбасівка, вул. Пушкіна, б. 13) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Слов`янського відділення управління виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ 41417421, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Васильківська, буд. 16) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах неповнолітніх, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Слов`янського відділення управління виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

-визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Слов`янського відділення управління виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування України в Донецькій області щодо зупинення виплати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щомісячних страхових виплат з 29.12.2015 року;

-зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Слов`янського відділення управління виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування України в Донецькій області виплатити заборгованість зі сплати страхових виплат ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 29.12.2015 року та поновити такі виплати на рахунок в уповноваженому банку – АТ ощадбанк;

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до довідки №1445002064 від 28.11.2014 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивач разом з дітьми перемістилась з тимчасово окупованої території до фактичного місця проживання/перебування за адресою: смт. Билбасівка Слов` янського району, вул. Пушкіна, буд. 13.

Неповнолітні діти позивача перебувають на обліку у Слов`янському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування України в Донецькій області, виплати щомісячних страхових виплат у разі смерті потерпілого виплачені до 29.12.2015 року.

26.03.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про відновлення виплати щомісячних страхових виплат у разі смерті потерпілого та просила надати копію постанови про припинення щомісячної страхової виплати особі, яка має на неї право у разі смерті потерпілого.

З листа Слов`янського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області №04/08-1101 від 02.04.2018 року вбачається, що згідно постанов Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31.12.2015 року №0557/5772.2/5372.2/15 та №0557/5372.1/5372.1/114 «про припинення щомісячної страхової виплати» виплату щомісячних грошових сум в розмірі 1063,57 грн. припинено з 29 листопада 2015 року. Причина припинення - закінчення терміну щомісячної виплати.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом та підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не має. Вважає, що зазначений спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З приводу заявлених вимог відповідачем зазначено, що з 05.12.2014 року на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Слов`янську Донецької області перебували як внутрішньо переміщені особи з м. Горлівка Донецької області неповнолітні діти загиблого на виробництві ОСОБА_2, 08.12.2002 р. н. та ОСОБА_3, 22.07.2006 р. н., яким з 01.12.2014 року по 29.11.2015 року відповідачем призначені та сплачені щомісячні страхові виплати по втраті годувальника у зв`язку із виробничою травмою зі смертельним наслідком від 11.01.2007 року їх батька – ОСОБА_4.

Довідка №1445002064 від 28.11.2014 року про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції видана Управлінням соціального захисту населення Слов`янської районної державної адміністрації на ім`я позивача, матері неповнолітніх дітей – ОСОБА_1 Згідно відмітки УСЗН Слов`янської районної державної адміністрації відповідна довідка була продовжена з 29.05.2015 року по 28.11.2015 року.

У зв`язку з тим, що позивач не звертався до управління після 28.11.2015 рок за продовженням строку дії довідки на наступні шість місяців, згідно вимог діючого законодавства строк дії такої довідки закінчився 29.11.2015 року. Позивачу припинені страхові виплати з 29.11.2015 року у зв`язку із закінченням терміну дії щомісячної виплати.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 72, кв. 112.

Згідно довідки №1445002064 від 28.11.2014 року, виданої Управлінням соціального захисту населення Слов`янської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 разом зі своїми неповнолітніми дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуває на обліку в Управлінні, як переміщена особа, у зв’язку з проведенням АТО за адресою: Донецька область, Слов`янський район, смт. Билбасівка, вул. Пушкіна, б.13.

26.03.2018 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про відновлення виплат щомісячних страхових виплат у разі смерті потерпілого та просив надати копію постанови про припинення щомісячної страхової виплати особі.

Листом Слов`янського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 02.04.2018 року №04/8-1101 позивача повідомлено, що страхові виплати будуть продовжені при виконанні всіх процедур, необхідних для їх призначення, передбачених законом. Разом з відповіддю відповідачем надано постанови від 31.12.2015 року №0557/5372.1/5372.1/14 та №0557/5372.2/5372.2/15 про припинення щомісячної страхової виплати, якими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 29 листопада 2015 року припинено виплату щомісячної грошової допомоги в розмірі 1063,57 грн.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачем надано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду відповідно якого позивач зазначив, що відповідач у порушення чинного законодавства не повідомив позивача про припинення щомісячних страхових виплат з 29.12.2015 року. Позивач дізнався про припинення виплати пенсії 26.03.2018 року, коли звернувся до відповідача та отримав письмову відповідь від 02.04.2018 року разом з постановами про припинення щомісячних страхових виплат з 29.12.2015 року.

Згідно частини 4 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

З огляду на викладені норми, суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду.

Згідно ст.46 Конституції України - громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - соціальне страхування) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України;

Статтею 36 вказаного Закону визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Згідно зі ст. 41 вказаного Закону, яка визначає право на страхові виплати в разі смерті потерпілого, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є:

1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

2) особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якщо вони не працюють;

3) особи з інвалідністю - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;

4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;

5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.

Згідно з ч. 2 ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Фонд приймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови подання передбачених у цій частині ст. 43 Закону документів, які видаються відповідними організаціями у триденний строк з моменту звернення заявника.

Статтею 42 вказаного Закону встановлені щомісячні страхові виплати та інші витрати на відшкодування шкоди.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 29.10.2014р. №1706-УІІ (в редакції до 13.01.2016р.) факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Для отримання довідки внутрішньо переміщена особа має звернутися до структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення за місцем фактичного проживання із заявою про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно ч. 8 цієї статті довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи видається структурним підрозділом місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення в день подання заяви, підписується та засвідчується уповноваженою посадовою особою цього структурного підрозділу без сплати будь-яких платежів та зборів, включаючи як першу видачу такої довідки, так і в разі повторної її видачі у випадку втрати, пошкодження або з метою продовження її дії. Термін дії такої довідки становить шість місяців з моменту її видачі (в редакції до 13.01.2016р.). У випадку продовження дії обставин, що визначені у статті 1 цього Закону, термін дії такої довідки може бути продовжено на наступні шість місяців, для чого внутрішньо переміщена особа має повторно звернутися за фактичним місцем свого проживання до відповідного структурного підрозділу відповідної місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення.

Відповідно до ч. 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999р. №1105-ХІУ особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014р. №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» також встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою КМУ від 01 жовтня 2014р. №509.

З 09.09.2015р. набула чинності постанова КМУ від 26.08.2015р, №636 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою були внесені зміни до пункту 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою КМУ від 01 жовтня 2014р. №509, в якому було зазначено наступне.

Згідно п.6 цього Порядку відомості про малолітніх, неповнолітніх внутрішньо переміщених осіб, які перемішуються разом з батьками або членами сім’ї, зазначаються у довідці одного із заявників. Строк дії довідки становить 6 місяців з дати її видачі. У разі продовження дії обставин, що визначені в статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», строк дії такої довідки може бути продовжений на наступні шість місяців, для чого внутрішньо переміщена особа має повторно звернутися за фактичним місцем свого проживання до уповноваженого органу.

У зв’язку з тим, що позивач не звертався до Управління соціального захисту населення Слов’янської районної державної адміністрації після 28.11.2015р. за продовженням строку дії довідки на наступні шість місяців, згідно вимог діючого на той час законодавства строк дії такої довідки закінчився 29.11.2015р.

Постановами начальника відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31.12.2015р. №0557/5372.1/5372.1/14, №0557/5372.2/5372.215 позивачу припинені страхові виплати з 29.11.2015р. у зв’язку із закінченням терміну дії щомісячної виплати (довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи).

Пункт 6 частини 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачає припинення страхових виплат «в інших випадках, передбачених законодавством». Діюче законодавство, а саме п.1 постанови КМУ від 05.11.2014р. №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» передбачає призначення та продовження виплати усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам виключно на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Тобто не лише призначення, а і продовження виплат усіх видів соціальної допомоги вимагало наявність довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Тому посилання позивача на те, що не існувало підстав, передбаченим чинним законодавством, для припинення страхових виплат є необгрунтованим.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 24.12.2015р. №921-VIII внесені зміни до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», які набули чинності з 13.01.2016р. Згідно із внесеними змінами довідка обліку внутрішньо переміщеної особи стала безстроковою, крім наступних випадків: надходження заяви внутрішньо переміщеної особи про відмову від довідки, здійснення особою правопорушення спрямованого на порушення територіальної цілісності або недоторканості України, повернення особи до покинутого місця проживання, виїзд особи на постійне місце проживання за кордон України, подання особою завідомо недостовірних даних.

Постановою КМУ від 08.06.2016р. №352 «Про внесення змін до постанови КМУ від 01.10.2014р. №509» були внесені зміни до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, які набули чинності з 11.06.2016р. Пунктом 6 нового Порядку передбачена дія довідки безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. Також змінена форма довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, в якій відсутня графа «дата закінчення дії довідки».

В 6 пункті цієї постанови зазначено, що «довідка, видана до 20 червня 2016р., яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону».

Враховуючи те, що позивачу довідка видана до 20.06.2016р. (а саме 28.11.2014р.), станом на 20.06.2016р. закінчився строк дії довідки (видана строком до 28.11.2015р. - до внесення змін до діючого законодавства щодо безстрокової дії довідки), тому вона не є безстроковою.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р. по справі №1- 7/99 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну ’ дію в часі законів та інших нормативно - правових актів) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

На підставі вищевикладеного, дія довідки «безстроково» розповсюджуються тільки на ті довідки, які видані за новим зразком, починаючи з 11.06.2016р., відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою КМУ від 01.10.2014р. №509 в редакції постанови КМУ від 08.06.2016р. №352 (чинність з 11.06.2016р.).

У відповідності до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що відповідачем доведено правомірність видання постанов від 31.12.2015 року №0557/5372.1/5372.1/14 та №0557/5372.2/5372.2/15 про припинення щомісячної страхової виплат, відповідно припинення страхових виплат.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Таким чином, зважаючи на те, що ухвалою суду від 11.06.2018 року позивачу відстрочено сплату судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з нього 704,80 грн. на користь Державного бюджету України, як того вимагає ч.3 ст. 4 Закон України “Про судовий збір”.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; фактичне місце проживання/перебування: Донецька область, Слов`янський район, смт. Билбасівка, вул. Пушкіна, б. 13) в інтересах неповнолітніх, ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2, місце реєстрації: Донецька область, м. Горлівка, пр. Перемоги, буд. 72, кі. 112; фактичне місце проживання/перебування: Донецька область, Слов`янський район, смт. Билбасівка, вул. Пушкіна, б. 13), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 місце реєстрації: АДРЕСА_1; фактичне місце проживання/перебування: Донецька область, Слов`янський район, смт. Билбасівка, вул. Пушкіна, б. 13) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Слов`янського відділення управління виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ 41417421, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Васильківська, буд. 16) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.