Рішення № 75626881, 26.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 р. Справа№805/4962/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Маріуполь Донецької області про визнання протиправним рішення та його скасування, зобов’язання вчинити певну дію відповідно до тексту якого, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Маріуполь Донецької області від 12.04.2018 року №1404 в частині не врахування ОСОБА_1, в кратності 1:2 відповідно до ст. 60 ОСОБА_2 України “Про пенсійне забезпечення”, стаж роботи з 01.01.2004 року;

- зобов’язати Лівобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Маріуполь Донецької області провести перерахунок пенсії та страхового стажу ОСОБА_1, з урахуванням стажу роботи у період з 01.01.2004 року в подвійному розмірі, з врахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказує, що він 19 березня 2018 року звернувся до Лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком. Пенсію за віком відповідачем призначено, проте стаж роботи в кратності 1:2 починаючи з 01.10.2004 року не враховано, зазначену відмову оформлено рішенням №1404 від 12.04.2018 року. В якості обґрунтування своєї відмови щодо зарахування стажу з урахуванням кратності 1:2 відповідач зазначає про відсутність законних підстав. З такими висновками позивач не погоджується, а оскаржуване рішення вважає протиправним з огляду на таке: відповідно до статті 60 ОСОБА_2 України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Таким чином правовою підставою для зарахування стажу роботи у психіатричному закладі охорони здоров’я, є ст. 60 закону України «Про пенсійне забезпечення».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, її розгляд визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року здійснено заміну відповідача – Лівобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області його правонаступником Маріупольським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87548 Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, б. 27А, код ЄДРПОУ 42171861).

У встановлений судом строк, відповідачем засобами поштового зв'язку суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення заявлених вимог позивача.

Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що відповідно до п. 16 Прикінцевих положень ОСОБА_2 України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058: положення ОСОБА_2 України «Про пенсійне забезпечення» застосовується в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Згідно ст. 24 ОСОБА_2 України №1058 страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків передбачених цим ОСОБА_2. ОСОБА_2 №1058 не передбачають пільгове обчислення стажу роботи в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я при призначенні пенсії за віком.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, суд встановив наступне.

Позивачу – ОСОБА_1 на підставі особистої заяви призначено пенсію за віком, рішенням відповідача №1404 від 12.04.2018 року стаж роботи позивача за період з 01.01.2004 року та станом на момент призначення пенсії не враховано у кратності 1:2 у зв’язку із відсутністю підстав, а саме, згідно п. 4 ст. 24 ОСОБА_2 України №1058-IV пільговий порядок обчислення стажу роботи передбачений законодавством що діяло раніше, за період з 01.01.2004 року застосовується виключно в частині призначення визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Суд вважає необґрунтованим рішення відповідача №1404 від 12.04.2018 року про відмову у зарахуванні стажу роботи позивача за період з 01.01.2004 року та станом на момент призначення пенсії у кратності 1:2 з огляду на наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон № 1058-ІV.

Згідно преамбули ОСОБА_2 України “Про пенсійне забезпечення”, цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. ОСОБА_2 спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. ОСОБА_2 гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв’язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" № 8 від 13.06.2007, зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України як актом прямої дії.У відповідності до положень статі 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 46 Конституції України).

Відповідно до п. "е" ст. 55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення"право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року не менше 26 років 6 місяців.

Відповідно до ст.60 ОСОБА_2 України "Про пенсійне забезпечення" - робота в непрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Згідно ст. 1 ОСОБА_2 України "Про психіатричну допомогу"визначено, що психіатричний заклад - психоневрологічний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад, центр, відділення тощо всіх форм власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено ОСОБА_2 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно п. 2 Прикінцевих положень зазначеного ОСОБА_2 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до ч.2 ст. 24 ОСОБА_2 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього ОСОБА_2 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим законом. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим ОСОБА_2. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим ОСОБА_2, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим ОСОБА_2.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього ОСОБА_2 в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого ОСОБА_2 України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно п.16 розділу XV Прикінцевих положень ОСОБА_2 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", положення ОСОБА_2 України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності ОСОБА_2 України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Таким чином, до спірних правовідносин може бути застосовано ст. 60 ОСОБА_2 України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ст.27 ОСОБА_2 України "Про психіатричну допомогу" лікар психіатр, інші працівники, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, мають право на пільги, встановлені законодавством України для осіб, зайнятих на важких роботах та зі шкідливими і небезпечними умовами праці.

Згідно ч. 3 ст. 24 ОСОБА_2 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що при обчисленні стажу період роботи позивача з 01.01.2004 року на посаді дільничого лікаря психіатра" має бути зарахований в подвійному розмірі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в розмірі 704, 80 грн., позивачу у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України належить присудити за рахунок суб'єкта владних повноважень понесені ним судові витрати.

Керуючись п.п. 10, 15, 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (87502, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Перемоги, 110/35, ІНН НОМЕР_1) до Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелинського, 27 а, ЄДРПОУ 42171861) про визнання протиправним рішення та його скасування, зобов’язання вчинити певну дію - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Маріуполь Донецької області від 12.04.2018 року №1404 в частині не врахування ОСОБА_1, в кратності 1:2 відповідно до ст. 60 ОСОБА_2 України “Про пенсійне забезпечення”, стаж роботи з 01.01.2004 року.

Зобов’язати Маріупольське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, з урахуванням стажу роботи у період з 01.01.2004 року в подвійному розмірі, з врахуванням проведених виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелинського, 27 а, ЄДРПОУ 42171861) на користь ОСОБА_1 (87502, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Перемоги, 110/35, ІНН НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення складено у повному обсязі та підписано 26 липня 2018 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.