Рішення № 75626749, 26.07.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року ЛуцькСправа № 803/1598/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Ковельської об’єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2, позивач) звернулася з позовом до Ковельської об’єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі – Ковельська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 №160732-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 25000,00 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.11.2016, якою позов задоволено, скасовано та в позові відмовлено.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 28.03.2018, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.05.2018 справу прийнято до провадження та відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Одночасно зобов’язано відповідача надати суду належним чином засвідчені копії документів з інформацією, надісланою до органів ДФС у 2016 році Міністерством економічного розвитку і торгівлі України про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2016, у тому числі щодо автомобіля марки TOYOTA, модель LAND CRUISER 200, рік випуску 2012, об’ємом двигуна 4461 см.куб, станом на 01.01.2016. Відповідач таких доказів суду не надав.

Також ухвалами Волинського окружного адміністративного суду від 24.05.2018 та від 15.06.2018 витребувано докази у Міністерства економічного розвитку і торгівлі України: повний розрахунок середньоринкової вартості автомобіля станом на 01.01.2016 за тими параметрами, що відповідають належному ОСОБА_2 автомобілю, а також докази надіслання до органів ДФС інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2016. Така інформація надана суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у позивача відсутній обов’язок сплачувати транспортний податок, оскільки середньоринкова вартість автомобіля є меншою, ніж встановлена законодавством для обчислення податку, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (http://www.me.gov.ua). Також позивач зазначив, що контролюючим органом при визначенні їй суми податкового зобов’язання порушено норми підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі – ПК України), якою встановлено принцип стабільності оподаткування. Оскільки транспортний податок був запроваджений Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28.12.2014, розмір якого, як місцевого податку, встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному. І з огляду на те, що місцеві ради не приймали і не могли прийняти і офіційно оприлюднити до 15.07.2015 відповідне рішення, обов’язок у платника податку щодо сплати цього податку може виникнути не раніше 2016 року.

У запереченні на позов від 17.06.2018 № 22318/03-06-10-013 (а.с. 163-164) представник відповідача адміністративний позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» встановлено транспортний податок з фізичних осіб з 2015 року. Ставка даного податку встановлена відповідно до статті 267 ПК України та становить 25000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України. Зазначена ставка податку також визначена рішенням Ковельської міської ради від 28.01.2016 №4/46 «Про внесення змін та доповнень до Положення про транспортний податок в м. Ковелі, затвердженого рішенням міської ради № 65/44 від 29.01.2015». Вказаним рішенням Ковельська міська рада внесла зміни в Положення про транспортний податок, а саме: статтю 2.1 розділу 2 «Об’єкт оподаткування» викладено в такій редакції: «2.1. Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті».

Постановою Кабінету Міністрів України №66 від 18.02.2016 затверджено Методику визначення вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатку 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів.

Відповідно до пункту 13 Методики, Мінекономрозвитку розраховує середньо ринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Ковельською ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області засобами електрокомунікаційного зв’язку через Інформаційну систему “Податковий блок” з ДФС України отримано перелік фізичних осіб платників транспортного податку на 2016 рік. До вказаного переліку платників транспортного податку на 2016 рік включено ОСОБА_2, яка згідно інформації ДФС України, отриманої з Мінекономрозвитку є власником автомобіля TOYOTA LAND CRUSER, 2012 року випуску, об’єм двигуна 4461 куб/см, номерний знак НОМЕР_1. Відтак даний автомобіль є об’єктом оподаткування у 2016 році.

З врахуванням наведеного просить в задоволенні позову відмовити.

Позивач в судове засідання не прибула, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. При цьому у заяві від 08.06.2018 (а.с. 156) просила розгляд справи провести без її участі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, наведених у запереченні на позов, та просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки TOYOTA, LAND CRUISER 200, номер кузова НОМЕР_2, об’єм двигуна - 4461 куб. см, рік випуску – 2012, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САТ № 161498 (а. с. 10).

30.06.2016 Ковельська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області прийняла податкове повідомлення-рішення № 160732-13, яким ОСОБА_2 визначено податкове зобов’язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік в сумі 25000,00 грн. (а.с.9).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” від 28.12.2014 № 71-VIII (далі – Закон № 71-VIII), згідно з яким, зокрема, статтю 267 ПК України викладено в іншій редакції.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України (в редакції Закону № 71-VIII) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).

Згідно із підпунктом 267.3.1 пункту 267.3, пункту 267.4 статті 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Як передбачено підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 цього ж Кодексу, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

За приписами підпунктів 267.6.1, 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

01.01.2016 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” від 24.12.2015 № 909-VІІІ (далі – Закон № 909-VІІІ), згідно з яким підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України викладено у такій редакції: “Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті”.

Таким чином, зі змісту вищенаведеного слідує, що об’єктом оподаткування транспортного податку є легкові автомобілі, які відповідають таким критеріям, а саме: 1) з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно); 2) середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2016 визначена у розмірі 1378,00 грн.

Відтак, об’єктом оподаткування у 2016 році є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500,00 грн. (1378,00 грн. х 750).

Як встановлено судом, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач керувався виключно інформацією, отриманою від ДФС України, у якій наведено перелік платників транспортного податку за 2016 рік (а.с. 165-167). У вказаному переліку була і позивач ОСОБА_2, яка є власником автомобіля марки TOYOTA, модель LAND CRUISER 200, 2012 року випуску, що відповідно інформації Міністерства економічного розвитку і торгівлі України є об’єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році.

Водночас Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - Методика), яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Пунктами 13-14 Методики передбачено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.

Обов’язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про вартість автомобіля позивача, яка розрахована, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 24.05.2018, а саме: повного розрахунку середньоринкової вартості автомобіля марки TOYOTA, модель LAND CRUISER 200, 2012 року випуску, з об’ємом двигуна 4461 см.куб, а також доказів надіслання до органів ДФС інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2016, Мінекономрозвитку повідомило, що для цілей віднесення легкових автомобілів до об’єктів оподаткування транспортним податком у 2016 році згідно з Методикою було розраховано середньоринкову вартість автомобілів та відповідно до листів від 22.02.2016 № 3252-08/4797-03, від 06.07.2016 № 3252-08/20315-03 подано до ДФС інформацію про автомобілі з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2016.

Також на виконання ухвали суду від 15.06.2018, Мінекономрозвитку листом від 20.06.2018 №3805-05/26442-05 (а.с.227) повідомлено, що розрахована згідно з Методикою середньоринкова вартість транспортного засобу марки TOYOTA, модель LAND CRUISER 200, 2012 року випуску, з об’ємом циліндрів двигуна 4461 см.куб., пробігом 120553 та 137000 км у 2016 році становила 961170,00 грн. та 951510,00 грн. (з ПДВ) відповідно.

Отже, за наданою позивачем інформацією про пробіг автомобіля TOYOTA, модель LAND CRUISER 200, у суд першої інстанції в 2016 році - 137000 км та на час даний час – 120553 км, середньоринкова вартість такого автомобіля станом на 01.01.2016 згідно з розрахунком Мінекономрозвитку становила 951510,00 грн. та 961170,00 грн. (з ПДВ) відповідно, що безумовно менше 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 (тобто 1033500,00 грн.).

Суд зазначає, що надана позивачем інформація про пробіг автомобіля марки TOYOTA, модель LAND CRUISER 200 різниться, однак за розрахунком Мінекономрозвитку середньоринкова вартість такого автомобіля за даними про його пробіг, який наявний в матеріалах справи, станом на 01.01.2016 становила менше 1033500,00 грн.

Будь-яких інших доказів суду не надано.

З наведеного слідує, що такий автомобіль не міг бути об’єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році.

Жодних доказів того, що автомобіль позивача станом на 01.01.2016 мав середньоринкову вартість більшу ніж 1033500,00 грн., тобто, був об’єктом оподаткування транспортним податком, відповідач не надав, а тому його податкове повідомлення-рішення не може вважатися правомірним.

У пункті 110 рішення Європейського Суду з прав людини від 23.07.2002 у справі “Компанія “Вестберґа таксі Актіеболаґ” та “Вуліч проти Швеції” суд визначив, що “…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління”.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 №160732-13, а тому позов необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 241, 242, частиною третьою статті 243, статтями 245, 246, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 30 червня 2016 року №160732-13.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 (45008, Волинська область, місто Ковель, вулиця Павлова, 9, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3).

Відповідач: Ковельська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (Волинська область, місто Ковель, вулиця Чубинського, 1, ідентифікаційний код 39497686)

Головуючий Р.С.Денисюк

Повний текст рішення складено 31 липня 2018 року.