Постанова № 75626647, 27.07.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/8489/15-ц Провадження № 22-ц/795/957/2018 Головуючий у I інстанції - Коверзнев В. О. Доповідач - Євстафіїв О. К.Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Євстафіїва О.К.,

суддів: Бечка Є.М., Вінгаль В.М.,

за участі секретаря Кривопиші Я.О.,

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_3,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3,

на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 березня 2016 року; суддя - Коверзнев В.О.; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 02 березня 2016 року, м. Чернігів,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 р. ОСОБА_4 пред'явив позов до ОСОБА_3, в якому просив визнати його батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народжена відповідачем. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що ОСОБА_4 з 1999 р. по 2014 р. перебував з ОСОБА_3 у фактичних шлюбних стосунках. У зв'язку з сімейними обставинами позивач змушений періодично виїжджати за межі України. У 2013 р. сторони дізналися, що в них народиться дитина, і ІНФОРМАЦІЯ_3 в них народилася ОСОБА_5 Скориставшись тимчасовою відсутністю позивача, відповідач потайки від позивача подала про неї відомості до реєстру актів цивільного стану. Але ОСОБА_4 дізнався, що у свідоцтві про народження ОСОБА_5 ОСОБА_3 відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України вказала не його дані, а дані вигаданого чоловіка - «ОСОБА_2». З моменту народження ОСОБА_5 і по дату пред'явлення позову позивач спілкується з відповідачем і ОСОБА_5, постійно пересилає кошти на їх утримання, купує їм все необхідне, оплачує відпочинок за кордоном. Так, з 09 по 16 липня 2015 вони втрьох відпочивали у Туреччині. ОСОБА_5 знає ОСОБА_4 і називає його татом. У свою чергу останній приділяє ОСОБА_5 весь свій вільний час. З моменту народження ОСОБА_5 по дату пред'явлення позову позивач переконує відповідача про необхідність внесення відповідних змін до реєстру актів цивільного стану щодо відомостей про батька дитини, про яку йдеться, але відповідач ухиляється від цього.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено: визнано ОСОБА_4 батьком ОСОБА_5; з відповідача на користь позивача стягнуто 243 грн 60 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору. Ухвалюючи його, суд І інстанції виходив з того, що дослідженими судом доказами підтверджено факт батьківства ОСОБА_4 відносно ОСОБА_5

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вищевказане рішення та закрити провадження у справі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд І інстанції позбавив сторону відповідача довести безпідставність позовних вимог. Так:

- суд розглянув справу у відсутність ОСОБА_3, чим позбавив її права на справедливий судовий розгляд та на ефективний засіб правового захисту;

- висновок місцевого суду про ухилення від призначеної генетичної експертизи є хибним, оскільки ОСОБА_3 не з'явилася до експертної установи з поважної причини;

- судом І інстанції проігноровано клопотання представника відповідача про допит вказаних у ньому свідків та про відкриття кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за фактом вчинення ним злочину, передбаченого ст. 129 КК України (погроза вбивством);

- позивач не є біологічним батьком ОСОБА_5

У судовому засіданні представник ОСОБА_4 просила відхилити апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника справи, дослідивши її матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню.

Так, по справі встановлено наступне.

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 р., що підтверджено наданим ним суду витягом з його паспорта (арк. 9-10).

ОСОБА_3 перебувала у шлюбі з ОСОБА_6 з 23.07.2004, який розірвано 28.08.2008. Ці обставини підтверджено поясненнями ОСОБА_3 на наданими нею суду копіями свідоцтв відповідного змісту (арк. 46-48, 49, 50).

Даних про те, що відповідач після 28.08.2008 перебувала в іншому шлюбі, у справі нема, і остання таке не стверджує.

ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідач народила ОСОБА_5. У актовому записі про її народження відомості про батька записано відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Ці обставини підтверджено наданими відповідачем суду копіями свідоцтва про народження ОСОБА_5 і витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (арк. 51, 52).

Допитані судом І інстанції свідки ОСОБА_7 - батько позивача, ОСОБА_8 - рідна тітка позивача по лінії батька показали, що сторони до грудня 2013 р. тривалий час проживали однією сім'єю, що ОСОБА_3 особисто їм повідомляла про те, що ОСОБА_4 є батьком народженої нею ОСОБА_5

Допитаний судом І інстанції свідок ОСОБА_9 показав, що за запрошенням ОСОБА_3 він став хрещеним батьком ОСОБА_5 і що у його присутності ОСОБА_3 називала ОСОБА_4 батьком ОСОБА_5

Родина ОСОБА_8 (рідної тітки позивача по лінії батька) надавали ОСОБА_3 грошову допомогу: 11.11.2014 - у сумі 5000 грн 00 коп. і 02.12.2014 - у сумі 7990 грн 00 коп. як жінці, що проживає разом з ОСОБА_4, що підтверджено копіями квитанції і скріншоту відповідного змісту (арк. 4, 45).

ОСОБА_8 (рідна тітка позивача по лінії батька) надала суду фотографії. Згідно з підписами на цих фотографіях, їх виготовлено в період з 06.01.2014 по 02.01.2015 і на них зображено: сторони разом з ОСОБА_5 (арк. 54), відповідача, ОСОБА_8, її батька ОСОБА_10 - прадіда ОСОБА_5 і останню в квартирі відповідача; ОСОБА_10 і ОСОБА_5 квартирі ОСОБА_10 (арк. 55), ОСОБА_10, ОСОБА_5 і відповідача; ОСОБА_5, ОСОБА_8 і ОСОБА_10 (арк. 56); ОСОБА_10 і ОСОБА_5; ОСОБА_10, ОСОБА_5 і ОСОБА_8 у квартирі ОСОБА_3 (арк. 57); ОСОБА_10 і ОСОБА_5 в квартирі ОСОБА_10; сторони (арк. 58); ОСОБА_10, ОСОБА_7 (батька позивача), позивача і ОСОБА_5; позивача і ОСОБА_5 (арк. 59); всі вищевказані особи разом (арк. 60); позивача і ОСОБА_5; сторони, ОСОБА_5 та племінника позивача (арк. 61). Фотографії з зображенням сторін надано суду також і представником позивача, на одній з яких мається дата її виготовлення - 20.09.2009 (арк. 120-122).

Ухвалою суду від 28.10.2015 задоволено заяву представника позивача про призначення по справі судово-генетичної експертизи, на вирішення якої поставлено питання про те, чи є позивач біологічним батьком ОСОБА_5 з визначенням у відповідному випадку ступеня вірогідності його батьківства (арк. 69-70). Копію цієї ухвали, а також технічного запису судового засідання вручено відповідачеві під розписку 30.10.2015 (арк. 73, 75).

Листом від 13.01.2016 № 8/406 НДЕКЦ ГУ в м. Києві МВС України - установа, якій зазначеною ухвалою доручено проведення експертизи, зобов'язав суд І інстанції забезпечити явку сторін та ОСОБА_5 з 14.00 до 15.00 год. 05.02.2016 до відділу біологічних видів досліджень цієї установи для відбору експериментальних зразків (арк. 91). Суд це доручення виконав, направивши ОСОБА_3 відповідне повідомлення, яке їй вручене під розписку 01.02.2016 (арк. 102, 103).

У зв'язку з неявкою ОСОБА_5 та ОСОБА_5 до відділу біологічних видів досліджень НДЕКЦ ГУ в м. Києві МВС України у призначений час для відбору експериментальних зразків молекулярно-генетичне дослідження для встановлення батьківства останньої не було проведено, а ухвалу суду про призначення експертизи залишено без виконання. Про це НДЕКЦ ГУ в м. Києві МВС України повідомив місцевий суд листом від 12.02.2016 № 19/111/10-487 (арк. 104).

Ухвалою суду від 16.02.2016 провадження у справі було відновлено і справу було призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.03.2016 (арк. 107), про що ОСОБА_3 сповіщено під розписку (арк. 109).

02.03.2016 представник ОСОБА_3 подав до суду І інстанції заяву про застосування при вирішенні справи позовної давності (арк. 116) та клопотання про призначення судово-генетичної експертизи, на вирішення якої він просив поставити ті ж запитання, що були поставлені судом в ухвалі від 28.10.2015 (арк. 117).

З встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.

Вищеописаними доказами, які є належними й допустимими, позовна сторона довела позовні вимоги. Сторона відповідача їх ні у який спосіб не спростувала.

Доводи апеляційної скарги судом відкидаються. Так:

- твердження про те, що місцевий суд розглянув справу у відсутність ОСОБА_3, чим позбавив її права на справедливий судовий розгляд та на ефективний засіб правового захисту, є хибним, так як у справі брав участь її представник (адвокат) і у справі відсутні відомості про бажання ОСОБА_3 особисто брати участь у розгляді справи у суді;

- клопотання про застосування при вирішенні справи позовної давності, строк якої встановлено ст. 129 СК України, судом відхилено законно, так як ця стаття спірних правовідносин, що виникли між сторонами, не регламентує;

- суду не надано доказів, які б підтвердили, що ОСОБА_3 з донькою не з'явилися до експертної установи з поважної причини;

- відхилення судом І інстанції клопотання представника відповідача про допит свідків відповідача не можна розцінювати як порушення прав відповідача, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що цим свідкам відомі обставини, що мають значення для справи;

- відкриття кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за фактом вчинення ним злочину, передбаченого ст. 129 КК України, не має значення для вирішення спору між сторонами;

- посилання відповідача на те, що позивач не є біологічним батьком ОСОБА_5, є бездоказовим та суперечить наявним у справі доказам.

З викладеного випливає, що підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 березня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову виготовлено 31.07.2018

Головуючий:Судді: