Ухвала суду № 75625707, 01.08.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер судової справи 766/13387/18

Справа № 11-сс/791/373/18 Головуючий в 1 інстанції: Мусулевський Я.А.

Категорія: запобіжний захід Доповідач: Литвиненко І.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Литвиненко І.І.

суддів: Заіченка В.Л., Батрака В.В.

при секретарі Ткаченко А.К.

за участі прокурора Орловської Л.В.

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Херсонської області матеріали кримінального провадження №12018230020001697, за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 13 липня 2018 року , відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Зазначеною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СВ Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області та відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном до 10 вересня 2018 року.

Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розміром 36820 гривень.

У випадку внесення застави, на підозрюваного покладено обов’язки, передбачені ст.194 КПК України.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням адвокат ОСОБА_1, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, просить ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 13 липня 2018 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з постійним носінням електронного засобу контролю та покладенням обов’язків, передбачених ст.194 КПК України.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник посилалася на те, що ризики на які послався слідчий у своєму клопотанні не мають об’єктивного та документального підтвердження, а є лише суб’єктивною думкою сторони обвинувачення.

Зазначає, що розглядаючи клопотання, слідчий суддя не надав належної оцінки доводам сторони захисту щодо можливості застосування до підозрюваного ОСОБА_2 більш м’якого запобіжного заходу та залишив поза увагою, що злочин у вчинення якого підозрюється ОСОБА_2 є злочином середньої тяжкості, сам підозрюваний має постійне місце проживання, міцні соціальні зв’язки, не має наміру виїжджати з м.Херсон, задовільно характеризується.

Крім того, на думку захисника, слідчий суддя, визначаючи можливість застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, встановив завідомо непомірний для ОСОБА_2 її розмір, не врахувавши відомості про відсутність у останнього доходів.

Заслухавши суддю - доповідача, захисника, прокурора, в судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Зі змісту ч.1 ст.183 КПК України слідує, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до положень п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як убачається з матеріалів провадження, задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави, слідчий суддя врахував, що підозрюваний будучи раніше неодноразово судимим, маючи не зняту і непогашену в установленому законом порядку судимість, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, тобто у скоєнні злочину середньої тяжкості, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років; не працює, офіційного джерела доходів не має; перебуває у цивільному шлюбі; неповнолітніх утриманців не має; постійного місця проживання не має, що вказує на наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний перебуваючи на волі, матиме можливість ухилитися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв’язку з чим є достатні підстави вважати, що більш м’який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання ОСОБА_2, покладених на нього обов’язків.

З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів. При цьому твердження апеляційної скарги захисника про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та можливість застосування більш м’якого запобіжного заходу, є непереконливими.

Як вбачається із матеріалів провадження, 12 липня 2018 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст.208 КПК України, безпосередньо після вчинення злочину та вилучено викрадене майно – 4 мобільні телефони (а.п.23-25).

13 липня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України (а.п.29).

Слідчий суддя на стадії досудового розслідування перевірив вагомість наявних доказів, які вказують на наявність підстав підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні, злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Так, обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання матеріалами справи, а саме даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 12 липня 2018 року (а.п.31), заявах та протоколах допиту потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, від 12 липня 2018 року (а.п. 8-18), протоколі затримання ОСОБА_2 від 12 липня 2018 року (а.п.23-25).

Зазначені докази у своїй сукупності та взаємозв’язку дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 дійсно причетний до вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, що стороною захисту не оспорюється.

Колегія суддів відповідно до ст.178 КПК України також враховує, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання винним у вчиненні злочину середньої тяжкості, у якому він підозрюється, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, відомості про особу підозрюваного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення корисливих злочинів, в останнє вироком Веселівського районного суду Запорізької області від 15 січня 2016 року, 06 липня 2017 року звільнений умовно - достроково, офіційно не працевлаштований та постійного джерела доходів не має, доходи отримував від злочинної діяльності.

Вказані обставини, на думку колегії суддів, дають достатні підстави вважати, що у разі незастосування до підозрюваного запобіжного заходу, який зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, останній, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду чи вчинити інше кримінальне правопорушення, що виправдовує необхідність застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов’язків та запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання наведеним ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Доводи захисника про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв’язків, зокрема постійного місця проживання, перебування у цивільному шлюбі, задовільної громадської характеристики, суд апеляційної інстанції хоч і приймає до уваги, проте, з огляду на характер, вид та обставини вчинення злочину, в якому підозрюється ОСОБА_2, відомості про його особу, зокрема систематичність його злочинної діяльності починаючи з 1999 року, вказані обставини, не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які давали б можливість застосувати до останнього запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою, тим більше що місцевим судом відносно підозрюваного також обрано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Крім того, слід зазначити, що навіть наведені захисником фактори не стримали підозрюваного від вчинення дій, які йому інкримінуються органами досудового розслідування.

Таким чином при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею дотримані як вимоги ст.ст. 176, 177, 178, 183 КПК України, так й права осіб, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Колегія суддів також вважає обґрунтованими висновки слідчого судді в частині визначення розміру застави.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 182 КК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом і повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, ч.5 ст. 182 КПК України закріплені межі розміру застави залежно від ступеня тяжкості вчиненого особою злочину, зокрема розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, при визначенні підозрюваному розміру застави, слідчий суддя врахував обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, дані про його особу, майновий та сімейний стан, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України і визначив ОСОБА_2 заставу у виді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 36 820 грн.

Враховуючи перелічені вище обставини кримінального провадження, а також відомості про особу підозрюваного, колегія суддів погоджується із таким рішенням слідчого судді.

Підстав вважати вказаний розмір застави непомірним, як про це зазначає апелянт в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим степенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Отже, розмір застави повинен бути помірним та пропорційним щодо конкретної людини та обставин, вчиненого ним кримінального правопорушення, тому слідчий суддя дійшов правильного висновку щодо розміру застави та не допустив встановлення такого розміру застави, як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для ОСОБА_2

На думку колегії суддів, з огляду на усталеність злочинної поведінки підозрюваного, менший розмір застави не зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість утримання особи під вартою, що не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, при цьому дослідивши належним чином всі матеріали провадження та навівши в ухвалі достатні мотиви, у зв’язку із чим підстав для скасування ухвали слідчого судді та зміни розміру застави, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ч.2 ст.376, ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 13 липня 2018 року відносно ОСОБА_2 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.

Головуючий І.І.Литвиненко

Судді: В.Л.Заіченко

ОСОБА_6