Ухвала суду № 75625700, 31.07.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 487/3420/18 Головуючий в 1 інстанції: Біцюк А.В.

Провадження № 11-кп/791/719/18 Доповідач: Гемма Ю.М.

Категорія: повернення обвинувального акту

У Х В А Л А

іменем України

31 липня 2018 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Гемми Ю.М.,

суддів Калініченка І.С., Коломієць Н.О.,

секретаря Ходкова О.О.,

за участю прокурора Кучеренка Д.С., Прохорчук І.М.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 12018150030001304за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 червня 2018 року щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15 – ч.3 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15 – ч.3 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27 – ч.3 ст.185, ст.198 КК України,

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою прокурору повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні зазначених вище злочинів, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

В обґрунтування свого висновку суд послався на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст. 291 КПК України. В обвинувальному акті не вказано час вчинення крадіжки, а лише час та місце досягнення домовленості між обвинуваченими щодо вчинення крадіжки. Крім того, підставою для повернення обвинувального акту судом вказано неконкретність викладення способу вчинення злочину, зокрема, територіальне розташування обвинувачених під час домовленості на вчинення злочину та віддаленість безпосереднього об’єкта вчинення злочину.

Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор в апеляційній скарзі вказує на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції. Стверджує, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, а суд невірно трактує формулювання обвинувачення, викладеного в даному процесуальному документі. В обґрунтування доводів указує, що у формулюванні обвинувачення зазначено адресу за якою у ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виник умисел на викрадення чужого майна і вказано також адресу місця розташування майна, реалізацію умислу на яке вони здійснили. Також в обвинувальному акті зазначено час вчинення злочину, а саме вчинення злочину не пізніше 21.00 год., а отже відсутні перешкоди зіставити фактичну складову пред’явленого обвинувачення з його юридичною формулою. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Заслухавши доповідача, думку прокурорів про необхідність задоволення апеляційних вимог прокурора, доводи обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, у дебатах сторони залишилися на своїх попередніх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Відповідно до положень ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити, серед іншого, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Виходячи з норм закону, викладених в ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд зобов’язаний перевірити матеріали кримінального провадження, з’ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття судових рішень, передбачених ч.3 цієї статті, вирішити питання, пов’язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. При цьому у підготовчому провадженні не вирішується питання про доведеність вини обвинуваченого та правову кваліфікацію його дій, оскільки це прерогатива суду під час судового розгляду, завдання цього провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Згідно тексту обвинувального акту, орган досудового розслідування виклав всі обставини, які необхідні для початку судового розгляду кримінального провадження, зокрема, вказав, місце, час, дату та дії обвинувачених, які, на думку органу досудового розслідування, мають ознаки кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність, тобто виклав всі необхідні для прийняття судового рішення фактичні обставини і правову кваліфікацію інкримінованих обвинуваченим злочинів.

Висновок суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акту щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вимогам кримінального процесуального закону не відповідає фактичним даним кримінального провадження та є помилковим.

Сам обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення особі у вчиненні злочину, та передає його до суду в порядку, передбаченому ст.291 КПК України, тобто є процесуальним документом, яким закінчується досудове розслідування, а обвинувачення особи пов’язується з моментом складання обвинувального акту.

На думку колегії суддів, за даними кримінального провадження, зокрема, обвинувального акту щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 прокурором дотримано вимоги ст.291 КПК України, тобто обвинувальний акт містить як формулювання обвинувачення, так і правову кваліфікацію кримінальних правопорушень.

Суд не є стороною кримінального провадження і не може вказувати прокурору як необхідно викласти формулювання обвинувачення вчинення ОСОБА_1, ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч.3 ст.15 – ч.3 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України, та ОСОБА_3 злочинів, передбачених ч.5 ст.27 – ч.3 ст.185, ст. 198 КК України, або поліпшити якість обвинувального акту, тим самими проявляючи упередженість, яка виражається у наданні вказівок прокурору – як краще викласти обвинувачення.

Суд не вправі спонукати прокурора до уточнення обвинувального акту, внесення до нього змін, у тому числі щодо фактичних обставин скоєння злочинів, тощо.

В обвинувальному акті викладене те обвинувачення, яке прокурор вважає встановленим.

Посилання суду першої інстанції на те, що в обвинувальному акті щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 не вказано час вчинення злочину і при формулюванні обвинувачення допущено недоліки щодо територіального розташування об’єкта вчинення злочину та місцезнаходження безпосередньо обвинувачених, що, на думку суду, унеможливлює призначення судового розгляду за вказаним обвинувальним актом, - не відповідають дійсності, оскільки обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, їх правову кваліфікацію та детально сформульоване обвинувачення, що в повній мірі дає змогу зрозуміти суть висунутого обвинувачення в цьому кримінальному провадженні.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно повернуто обвинувальний акт з зазначених вище підстав, оскільки з його змісту випливає, що в ньому конкретно та повно викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочинів, форми вини і мотивів злочину, тобто прокурором сформульовано обвинувачення та дано правову кваліфікацію вказаного злочину, які дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінальних правопорушень, що ніяким чином не перешкоджає суду розглянути справу по суті, а також ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Крім того, під час підготовчого судового засідання обвинувачені та їх захисники не заперечували проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Отже, під час підготовчого судового засідання суд удався до аналізу і оцінки змісту фактичних обставин кримінального провадження, зокрема, з’ясування обставин вчинення злочинів, які прокурор вважає встановленими, оскільки вони підлягають доказуванню під час судового розгляду, чим вийшов за межі своїх повноважень, тоді як під час підготовчого судового засідання суд лише перевіряє обвинувальний акт на предмет викладення в ньому відомостей, передбачених у п.п.1-9 ч.2 ст.291 КПК України, про що правильно зазначено в апеляційній скарзі прокурора.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції про повернення прокурору обвинувального акту щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 не можна визнати законним та обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, задовольнивши апеляційну скаргу прокурора.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 411, 419 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора – задовольнити.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 червня 2018 року про повернення прокурору обвинувального акту в кримінальному провадженні № 12018150030001304 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.3 ст.15 – ч.3 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_2 за ч.3 ст. 15 – ч.3 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_3 за ч.5 ст.27 – ч.3 ст.185, ст. 198 КК України, – скасувати.

Призначити новий розгляд у Заводському районному суді м. Миколаєва кримінального провадження №12018150030001304за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.3 ст.15 – ч.3 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_2 за ч.3 ст.15 – ч.3 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_3 за ч.5 ст. 27 – ч.3 ст. 185, ст.198 КК України, зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: (підпис) ОСОБА_4

Судді: (підпис) ОСОБА_5 (підпис) ОСОБА_6

Згідно з оригіналом

Копія ухвали оформлена 01 серпня 2018 року

Ухвала набрала законної сили 31 липня 2018 року

Суддя Апеляційного суду

Херсонської області ОСОБА_4