Рішення № 75624816, 26.07.2018, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/1814/17

Провадження № 2/648/41/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року смт.Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Строілов С.О.,

з участю секретаря Велько А.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідачів ОСОБА_3,

представника ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7, Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу жилого будинку № 12 по вул.Явірній в с.Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області укладеного 01.10.2015 року з ОСОБА_5 ПАТ КБ «Приватбанк», який діяв від імені позивача, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7, скасувати рішення про державну реєстрацію прав на це майно й витребувати спірний будинок з незаконного володіння останнього набувача ОСОБА_6 на користь позивача.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що вона була власником цього будинку, а оспорювана нею угода купівлі-продажу будинку укладена всупереч вимогам ст. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» щодо заборони примусового стягнення на нерухоме житлове майно, у зв’язку з чим цей договір відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України є недійсним, внаслідок чого підлягає скасуванню рішення про державну реєстрацію прав на це майно відповідача ОСОБА_5М та цей будинок згідно ст. 388 ЦК України підлягає витребуванню на користь позивача від останнього набувача ОСОБА_6, оскільки він придбаний останньою у особи яка набула його без законних на то підстав.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали заявлені вимоги за підставами вказаними у позові.

Представник відповідачів в судовому засіданні вимоги позивача не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що застосування норм Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» до вказаних правовідносин є безпідставним, договір купівлі-продажу вказаного будинку укладено на законних підставах та у позивача немає правових підстав для витребування майна у добросовісного набувача ОСОБА_6

Третя особа – приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7 в призначений час в судове засідання не з’явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, просила відмовити у задоволенні вимог позивача посилаючись на те, що оспорюваний договір купівлі-продажу нею посвідчено на законних підставах.

Представник третьої особи – АТ КБ «Приватбанк» в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні вимог позивача посилаючись на те, що оспорюваний позивачем договір купівлі-продажу будинку укладений з дотриманням вимог діючого законодавства з відома позивача та згідно з умовами іпотечного договору, на момент укладення угоди в будинку ніхто не проживав та ніхто не був зареєстрований, позивач мала інше місце проживання, а застосування норм Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» до вказаних правовідносин вважає безпідставним.

Судом задоволені клопотання сторін та третіх осіб про долучення письмових доказів.

Заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 81, 82 ЦПК України, сторони зобов’язані надати докази та довести ті обставини, які обґрунтовують їх вимоги і заперечення та мають значення для справи, крім тих, які визнаються сторонами, є загальновідомими та встановлені рішенням суду.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 була власником жилого будинку № 12 по вул.Явірній в с.Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області загальною площею 88,00 кв.м згідно договору купівлі-продажу від 06.12.2007 року.

Відповідно до договору іпотеки від 06.12.2007 року укладеного в письмовому вигляді між позивачем та ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_8 в забезпечення виконання своїх зобов’язань перед ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором № НЕQ0GК00002045 від 06.12.2007 року надала в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно: жилий будинок № 12 по вул. Явірній в с.Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області.

Згідно рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 16.04.2013 року, яке набрало законної сили, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_8 за кредитним договором № НЕQ0GК00002045 від 06.12.2007 року в розмірі 251 418 грн 54 коп. звернено стягнення на предмет іпотеки - жилий будинок № 12 по вул.Явірній в с.Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені власника договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, й виселено ОСОБА_9 та членів її сім’ї з вказаного будинку зі зняттям їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

На підставі вказаного судового рішення, згідно повідомлення Чорнобаївської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 02-20/887 від 31.10.2017 року, позивачка та члені її сім’ї 11.08.2015 року були зняті з реєстрації за вказаною адресою та ПАТ КБ «Приватбанк» від імені ОСОБА_9 01.10.2015 року укладено договір купівлі-продажу жилого будинку № 12 по вул.Явірній в с.Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області з ОСОБА_5, що підтверджується наданою суду приватним нотаріусом копією цього договору купівлі-продажу.

10.03.2016 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу жилого будинку № 12 по вул.Явірній в с.Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області, згідно з яким право власності на вказаний жилий будинок набула ОСОБА_6, що підтверджується наданою суду представником відповідачів копією цього договору купівлі-продажу.

Крім того, з наданого суду представником АТ КБ «Приватбанк» договору від 30.07.2015 року укладеного з ТОВ «ЦОТ» вбачається, що в жилому будинку № 12 по вул.Явірній в с.Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області встановлена сигналізація.

Поряд з цим, згідно наданої суду позивачем ухвали Білозерського районного суду Херсонської області від 09.12.2015 року визнані неправомірними дії державного виконавця ВДВС Білозерського РУЮ в Херсонській області щодо примусового виселення 30.07.2015 року ОСОБА_1 з жилого будинку № 12 по вул.Явірній в с.Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області та складання відповідного акту опису та арешту майна.

Вказані обставини підтверджуються також й іншими матеріалами справи та сторонами не заперечуються.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на норми ст.ст. 203, 215 ЦК України та порушення під час укладання спірного договору вимог ст. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та на ст. 388 ЦК України вимоги якої дозволяють на думку позивача витребувати від добросовісного набувача придбаний будинок, який раніше належав позивачу.

Ст. 388 ЦК України передбачає право власника на витребування від набувача майна придбаного за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі, а майно продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, не може бути витребувано від добросовісного набувача.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього кодексу.

Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України, на яку посилається позивач, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Ст. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який набрав чинності в червні 2014 року, передбачає заборону на примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

З досліджених судом матеріалів наданих сторонами вбачається, що оспорюваний договір купівлі-продажу жилого будинку № 12 по вул.Явірній в с.Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області був укладний ПАТ КБ «Приватбанк» з ОСОБА_5 01.10.2015 року, тобто в період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» на підставі рішення суду від 16.04.2013 року прийнятого до набрання цим Законом чинності в рахунок заборгованості позивача який є громадянином України за кредитним договором від 06.12.2007 року наданим їй ПАТ КБ «Приватбанк» в іноземній валюті та загальна площа відчуженого будинку становить 88 кв.м.

Разом з тим, будь-яких підтверджень того, що кредит в іноземній валюті наданий позивачу ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором від 06.12.2007 року є споживчим суду не надано. Незважаючи на роз’яснення суду, щодо необхідності доведення такого факту для застосування вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» на спірні правовідносини, умови кредитного договору та його текст суду сторонами не надані. При цьому, з умов договору іпотеки від 06.12.2007 року укладеного між позивачем та ПАТ КБ «Приватбанк» вбачається, що цим договором забезпечено виконання зобов’язань позивача перед ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором № НЕQ0GК00002045 від 06.12.2007 року у вигляді не поновлювальної лінії в сумі 32000 долларів США (п. 35.2 договору).

Поряд з цим, як встановлено судом на час укладання спірного договору жилий будинок № 12 по вул.Явірній в с.Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області не використовувався позивачем як місце постійного проживання, позивач на той час був знятий з реєстрації за вказаною адресою та проживав в іншому жилому приміщенні, що останньою не заперечується та підтверджується дослідженими судом доказами.

При цьому, судом враховується, що позивачкою не оспорювалось як рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, так і зняття її з реєстрації у спірному жилому будинку на підставі цього рішення, а також інші дії ПАТ КБ «Приватбанк» стосовно цього будинку, внаслідок чого позивач ОСОБА_1 фактично добровільно виконала рішення суду та як колишній власник предмета іпотеки втратила право володіти, користуватись і розпоряджатись спірною нерухомістю.

З пояснень позивача та представника АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що між ними фактично були певні домовленості щодо виконання рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 16.04.2013 року за узгодженням сторін та погашення заборгованості за кредитним договором.

Крім того, позивачем не доведено суду відсутність у її власності іншого нерухомого житлового майна на момент укладення спірного договору купівлі-продажу будинку, а надана на підтвердження такого факту інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за 2018 рік не підтверджує такого факту.

За таких обставин, суд не вбачає підстав вважати неправомірними дії нотаріуса щодо посвідчення спірного договору купівлі-продажу жилого будинку № 12 по вул.Явірній в с.Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області укладено 01.10.2015 року між ПАТ КБ «Приватбанк» від імені ОСОБА_9 і ОСОБА_5 та визнання цього догоовору недійсним з підстав невідповідності його вимогам діючого закоодавства, а також для скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав покупця на це майно.

Посилання позивача на ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 09.12.2015 року, як на підставу застосування до спірних правовідносин вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», суд не приймає до уваги, оскільки як вбачається з вазаного рішення суду під час його прийняття не з’ясовувались факти та не досліджувались обставини умов за яких заборонено примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна.

Таким чином, позивачем всупереч вимогам ст.ст. 12, 13 ЦПК України не доведено факт укладення спірного правочину з порушення вимог діючого законодавства та відсутність волі позивача на продаж жилого будинку й порушення її прав відповідачем ОСОБА_5 і не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження цього, у зв’язку з чим вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу жилого будинку № 12 по вул.Явірній в с.Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області укладеного 01.10.2015 року між ПАТ КБ «Приватбанк» від імені ОСОБА_9 і ОСОБА_5 не можуть бути задоволені судом, у зв’язку з чим не підлягають задоволенню також вимоги позивача про скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав на цей будинок.

Що стосується вимог позивача про витребування вказаного жилого будинку з володіння ОСОБА_6 на користь позивача вони також не підлягають задоволенню судом, як похідні від первісних вимог позивача.

Поряд з цим, оскільки ОСОБА_6 є добросовісним набувачем вказаного жилого будинку на думку суду в неї відповідно до ст. 388 ЦК України цей будинок за обставин встановених судом взагалі не може бути витребувано, оскільки спірний жилий будинок фактично вийшов з володіння позивача ОСОБА_1 з її відома та проданий ПАТ КБ «Приватбанк» від імені позивача на підставі рішення суду, у зв’язку з чим діючим законодавством не передбачено витребування майна від добросовісного набувача в такому випадку.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 38 Закону України «Про іпотеку», Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» ст.ст. 11-16, 203, 215, 316, 319, 321, 330, 388 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_5 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_6 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_3), треті особи: Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (місцезнаходження: АДРЕСА_1), Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з незаконного володіння - відмовити.

Дата складання повного судового рішення - 31.07.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного суду Херсонської області з урахуванням перехідних положень ЦПК України.

Суддя Строілов С.О.