Рішення № 75623379, 06.07.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7183/18

Провадження № 2-а/522/1078/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А.Ю.

за участю секретаря Іскрич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, по якому просив:

-поновити строк на звернення до суду з позовом;

-визнати протиправними та скасувати постанови Департаменту ДАБІ в Одеській області від 14.02.2018 року № 65,66 про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності на ОСОБА_1;

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що Департамент ДАБІ в Одеській області не є належним суб'єктом архітектурно-будівельного контролю у м. Одесі, а тому позапланова перевірка об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 є незаконною.

Крім того, зазначила, що ні вона ні її представник не були присутні при проведенні позапланової перевірки, жодних документів поштою не отримували та про існування останніх дізналися лише 06.04.2018 року, ознайомившись з матеріалами виконавчих проваджень № 56085426 та № 56085363, у зв'язку з чим, вважає, що ухвалені відповідачем постанови є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, згідно якої просила розглядати справу за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» направлявся Головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - Соловей Дмитро Андрійович для здійснення позапланової перевірки на об'єкті: виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2, щодо дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 976 від 08.09.2015 року та перевірка виконання вимог припису від 17.11.2017 року. Строк дії направлення встановлено з 26.01.2018 року до 31.01.2018 року.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 5, 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

31.01.2018 року Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Соловйом Д.А., за результатами перевірки, було складено протокол про адміністративне правопорушення, Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю. Зазначені документи разом з повідомленням про призначення справи про адміністративне правопорушення до розгляду на 14.02.2018 року було надіслано позивачу.

14.02.2018 року Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Соловйом Д.А. прийняті постанови № 65 та № 66, якими позивача було визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч.2 ст. 188-42 КУпАП та накладено штраф у розмірі 6800,00 грн., за недопуск посадових осіб Державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_2 (крім того, вимоги припису від 17.11.2017 року не виконані, так як, до Департаменту листи щодо усунення порушень не надходили, в реєстрі на сайті Держархбудінспекції відсутня інформація щодо реєстрації дозвільного документа на виконання будівельних робіт, а також документа щодо введення в експлуатацію об'єкта за адресою: АДРЕСА_2, чим порушила п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пп. а п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Суд критично відноситься до тверджень представника позивача у поданому позові про відсутність повноважень посадових осіб Департаменту на проведення перевірок на вищевказаному об'єкті.

Будинок за вищезазначеною адресою є пам'яткою архітектури місцевого значення «Будинок житловий Посохова» рішення № 167 від 17.04.1987 р. , охоронний номер 320-Од».

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до значних наслідків (ССЗ) відносяться такі об'єкти як пам'ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам'ятка культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Що до усіх об'єктів будівництва з високим класом наслідків (ССЗ) в межах населених пунктів, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Відповідно до абз. 3 п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (ССЗ), розташованих у межах населених пунктів.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» усі об'єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):

-незначні наслідки - СС1;

-середні наслідки - СС2;

-значні наслідки - ССЗ.

До значних наслідків (ССЗ) відносяться такі об'єкти:

-пам'ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини":

-об'єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки";

-житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров'я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об'єкті.

Так як вищезазначений житловий будинок є пам'яткою культурної спадщини, він відноситься до об'єктів зі значними наслідками ССЗ, для реконструкції якого необхідно отримати дозвіл на виконання будівельних робіт.

Щодо усіх об'єктів будівництва з високим класом наслідків (ССЗ) в межах населених пунктів, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Таким чином, оскільки даний об'єкт відноситься до категорії об'єктів з високим класом наслідків, право на здійснення перевірки зазначеного об'єкту належить Департаменту ДАБІ в Одеській області.

Отже, твердження представника позивача у поданому позові щодо відсутності повноважень посадової особи Департаменту на проведення вищевказаної позапланової перевірки не відповідають дійсності та суперечать вимогам чинного містобудівного законодавства.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відповідач у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI, Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері мостобудівної діяльності» №208/94-ВР, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011р. «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі - Порядок №553), постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» із змінами та доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 778 (далі Порядок № 244), та іншими нормативно правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Частина 2 ст.124 Конституції України визначає, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з п. 18 Порядку № 244, справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

У п. 21 Порядку № 244 зазначено, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 19 Порядку № 244 доказами в справі про правопорушення в сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення в сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів. Окрім цього, згідно з п.п. 11, п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (надалі Порядок контролю), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011р. «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.

Згідно з п. 24 Порядку накладення штрафів за правопорушення в сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244, постанова про закриття справи приймається за наявності обставин, передбачених пунктом 8 цього Порядку, і складається у двох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається йому поштою (крім випадків, передбачених підпунктом 5 пункту 8 цього Порядку), про що робиться відмітка у постанові, а другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс постанову.

Відповідно до п. 8 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244, провадження у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не може бути розпочате, а розпочате провадження підлягає закриттю в разі відсутності події і складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У своєму письмовому відзиві до позову відповідач зазначає, що у зв'язку з відмовою отримати акт, протоколи, припис від 31.01.18 року, Департаментом було направлено на адресу позивача матеріали справи засобами поштового зв'язку лист від 05.02.2018 року з матеріалами перевірки і супровідним рекомендованим листом з повідомленням №6510703828850 з датою розгляду справи по суті 14.02.2018 року о 16:00 годині.

Як вбачається з даних реєстру ПАТ "УКРПОШТА" лист №6510703828850 було направлено 08.02.2018 року, а повернулося поштове відправлення 13.03.2018 року, тобто, уповноважені особи відповідача розглянули справу про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких відомостей щодо сповіщення особи, яка притягається до відповідальності.

Також, позивач зазначає, що ані 17.11.2017 року, ані 31.01.2018 року жодного виходу на місце уповноважених осіб Відповідача не здійснювалося, так як за адресою: АДРЕСА_3 постійно перебуває уповноважений представник Позивача, а головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області Соловей Д.А. дійшов необґрунтованого та безпідставного висновку, щодо невиконання вимог припису від 17.11.2017 року та щодо недопущення до об'єкту перевірки. Вказані обставини не були спростовані відповідачем.

Ч. 2 ст. 188-42 КУпАП встановлено, що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю. Таким чином, відповідальність передбачена саме за не допуск суб'єктом містобудування посадових осіб на об'єкти будівництва для виконання покладених на них функцій.

Виходячи з аналізу даної норми, об'єктивна сторона зазначеного правопорушення може полягати як у активних діях, спрямованих на перешкоджання посадовим особам Державної архітектурно-будівельної інспекції потрапити на об'єкт будівництва, так і у пасивній поведінці, наслідком якої є неможливість провести перевірку. Таким чином, для визнання особи винною у вчиненні такого правопорушення вона повинна бути обізнана із фактом проведення перевірки. її місцем та часом.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ч.1ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 77 КАС України, згідно з якими, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, в порушення вказаних вимог закону, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження наявності події правопорушення у сфері містобудівної діяльності та правомірності оскаржуваної постанови.

Також суд не бере до уваги як належний доказ Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю від 31.01.2018р., оскільки на вказаних документах відсутній підпис позивача, та відсутні підписи та прізвища, ім'я та по-батькові осіб, в присутності яких позивач відмовилася від підпису на цих документах.

З матеріалів справи вбачається, а саме з акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається відсутність підписів позивача, що свідчить про відсутність останнього під час складання документів про проведення спірної перевірки, а як наслідок про позбавлення його права надання своїх пояснень та заперечень щодо виявлених порушень.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Усупереч ст.280 КУпАП, під час винесення постанов від 14.02.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» , відповідачем були з'ясовані не всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з фактичними обставинами справи факт недопуску позивачем посадових осіб відповідача до проведення позапланової перевірки не знайшов свого об'єктивного підтвердження, оскільки позивач не була повідомлена про проведення такої перевірки, остання не знаходилися на об'єкті будівництва під час проведення перевірки, їй не були пред'явлені службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки, а відтак остання не мала реальної змоги перешкодити проведенню перевірки (недопускати посадових осіб суб'єкта владних повноважень до її проведення).

Відповідач не надала суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своєчасного повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки, підстав та строків її проведення, на підставі чого суд доходить висновку, що позивач не була належним чином проінформована про час та місце проведення перевірки, її строків та підстав.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що перевірка проводилася за відсутності позивача, доказів щодо належного сповіщення останньої про розгляд справи в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим, позивач була позбавлена можливості надати свої пояснення та заперечення щодо виявлених порушень.

Разом з тим, обставини наведені в протоколі про правопорушення в сфері містобудівної діяльності від 31.01.2018 року та оскаржуваних постановах, не підтверджені належними та достовірними доказами, у зв'язку із чим ОСОБА_1 неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за постановами від 14.02.2018 року № 65,66, які підлягають скасуванню.

Суд виходячи з положень п.3 ч.3 ст. 286 КАС України, вважає за можливе закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст.159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст.16,63 Конституції України, ст.ст.2,-14,19-20,22,72-77,118,227-228, ч.4 ст.229,241-246,250, 286, 294. 376 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом.

Визнати протиправними та скасувати постанови Департаменту ДАБІ в Одеській області від 14.02.2018 року № 65,66 про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності на ОСОБА_1.

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за правопорушення, передбачені ч.ч. 1,2 ст. 188-42 КУпАП, згідно з постановами Департаменту ДАБІ в Одеській області від 14.02.2018 року № 65,66 про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності на ОСОБА_1.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасниками справи, які не були присутні в судовому засіданні, рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: А.Ю. Бойчук