Вирок № 75623273, 01.08.2018, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3250/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року смт.Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Бокоч С.С.,

за участю: прокурора Рогова В.В.,

представника потерпілих адвоката ОСОБА_1,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисника обвинувачених адвоката Бугаєнко Д.Б.,

обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь кримінальне провадження з обвинувальним актом за обвинуваченням

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Криве Озеро Миколаївської області, цигана за національністю, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, неофіційно працює бригадиром в ПП фірма «Асоль», зареєстрований та МЕШКАЄ за адресою: АДРЕСА_1 який відповідно до вимог ст.89 КК України є таким, що судимості не має,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.146 КК України,

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки смт.Криве Озеро Миколаївської області, циганки за національністю, громадянки України, із середньою освітою, не заміжньої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: донька ОСОБА_11, 2004 року народження та син ОСОБА_12, 2010 року народження, неофіційно працює бригадиром в ПП фірма «Асоль», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.146 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

На початку червня 2018 року, більш точний час та дату слідством встановити не надалося можливим, ОСОБА_9, за пропозицією головного технолога ПСП «Курган» (ЄДРПОУ 30810798) ОСОБА_13, яка здійснювала свою діяльність та виконувала розпорядчі функції на консервному заводі ПП-фірма «Асоль» (ЄДРПОУ 20937967), розташованому за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Тараса Шевченка, 1, неофіційно працевлаштувався до вказаного консервного заводу на посаду бригадира.

Так, ОСОБА_9 у вищезазначений час, діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_10, яка також не офіційно працювала бригадиром на вказаному заводі, з метою отримання незаконного прибутку, з корисливих мотивів, почав виконувати функції бригадира. В його обов'язки входило здійснення нагляду за особами, яких з метою незаконного позбавлення волі та використання їх праці в якості робітників заводу за вказівкою ОСОБА_13 у період травня-червня 2018 року, точну дату та час досудовим розслідуванням встановити не надалось можливим, невстановленими слідством особами було доставлено у різний спосіб (шляхом вербування, переміщення, переховування, введення в оману, із застосуванням погрози насильства та створивши умови матеріальної залежності), після чого їх було розміщено в бараках, що знаходяться на зачиненої території консервного заводу ПП-фірма «Асоль», тобто огородженої по периметру двох метровим бетонним парканом, в'їзд та виїзд здійснюється через металеві ворота та контрольно-пропускний пункт, де вони проти своєї волі утримувались та перебували в нелюдських умовах, та вимушені були тяжко працювати по 12 годин на добу, миючи скляну тару з-під простроченої консервації, та готувати її до періоду консервації сільськогосподарської продукції, що повинен був розпочатися після 20.06.2018.

У період часу з 03.06.2018 по 14.06.2018 ОСОБА_9, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне позбавлення волі людей, діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_10, усвідомлюючи протиправність своїх дій, створивши перешкоди для вільного пересування та вибору місця перебування потерпілих, шляхом заборони виходу за межі території та погрозою застосуванням фізичного насильства, яке мало реальний характер і сприймалась потерпілими як така, здійснював роль бригадира та відповідального за незаконне утримання осіб у якості робітників, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, які перебували проти власної волі протягом тривалого часу на території консервного заводу ПП-фірма «Асоль», розташованого за вищевказаною адресою, де використовувалась їх праця, та яких 14.06.2018 працівниками правоохоронних органів було виявлено та звільнено під час проведення санкціонованого обшуку.

Своїми умисним діями ОСОБА_9 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.146 КК України - незаконне позбавленні волі людини, вчиненому з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб, за попередньою змовою групою осіб, здійснюване протягом тривалого часу.

На початку червня 2018 року, більш точний час та дату слідством встановити не надалося можливим, ОСОБА_10, за пропозицією головного технолога ПСП «Курган» (ЄДРПОУ 30810798) ОСОБА_13, яка здійснювала свою діяльність та виконувала розпорядчі функції на консервному заводі ПП-фірма «Асоль» (ЄДРПОУ 20937967), розташованому за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Тараса Шевченка, 1, неофіційно працевлаштувалася до вказаного консервного заводу на посаду бригадира.

Так, ОСОБА_10 у вищезазначений час, діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_9, який також не офіційно працював бригадиром на вказаному заводі, з метою отримання незаконного прибутку, з корисливих мотивів, почала виконувати функції бригадира. В її обов'язки входило здійснення нагляду за особами, яких з метою незаконного позбавлення волі та використання їх праці в якості робітників заводу за вказівкою ОСОБА_13 у період травня-червня 2018 року, точну дату та час досудовим розслідуванням встановити не надалось можливим, невстановленими слідством особами було доставлено у різний спосіб (шляхом вербування, переміщення, переховування, введення в оману, із застосуванням погрози насильства та створивши умови матеріальної залежності), після чого їх було розміщено в бараках, що знаходяться на зачиненої території консервного заводу ПП-фірма «Асоль», тобто огородженої по периметру двох метровим бетонним парканом, в'їзд та виїзд здійснюється через металеві ворота та контрольно-пропускний пункт, де вони проти своєї волі утримувались та перебували в нелюдських умовах, та вимушені були тяжко працювати по 12 годин на добу, миючи скляну тару з-під простроченої консервації, та готувати її до періоду консервації сільськогосподарської продукції, що повинен був розпочатися після 20.06.2018.

У період часу з 03.06.2018 по 14.06.2018 ОСОБА_10, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне позбавлення волі людей, діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_9, усвідомлюючи протиправність своїх дій, створивши перешкоди для вільного пересування та вибору місця перебування потерпілих, шляхом заборони виходу за межі території та погрозою застосуванням фізичного насильства, яке мало реальний характер і сприймалась потерпілими як така, здійснювала роль бригадира та відповідальної за незаконне утримання осіб у якості робітників, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, -які перебували проти власної волі протягом тривалого часу на території консервного заводу ПП-фірма «Асоль», розташованого за вищевказаною адресою, де використовувалась їх праця, та яких 14.06.2018 працівниками правоохоронних органів було виявлено та звільнено під час проведення санкціонованого обшуку.

Своїми умисним діями ОСОБА_14 скоїла злочин, передбачений ч.2 ст.146 КК України - незаконне позбавленні волі людини, вчиненому з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб, за попередньою змовою групою осіб, здійснюване протягом тривалого часу.

27 липня2018 року між потерпілими та підозрюваними у порядку, передбаченому ст.ст.468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою потерпілі та підозрювані дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваних за ч.2 ст.146 КК України, підозрювані у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнали свою винуватість у вчиненні даного злочину. Також сторонами угоди визначено розмір компенсації підозрюваними потерпілим, яка на момент розгляду угоди виплачена, узгоджене ними покарання, яке підозрювані повинні понести за вчинений злочин, а саме у вигляді чотирьох років позбавлення волі зі звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки, з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, отримана згода підозрюваних на призначення такого узгодженого покарання. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження, невиконання, які роз'яснені підозрюваним.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним про примирення.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченим узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Потерпілі та представник потерпілих також просили угоду про примирення затвердити, призначити обвинуваченим узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи, підтвердивши суду, що компенсація передбачена угодою їм сплачена.

Обвинувачені та захисник обвинувачених в судовому засіданні просили угоду затвердити і призначити обвинуваченим узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 беззастережно визнали себе винуватими, згідно ст.12 КК України є злочином середньо тяжкості.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачені повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнають себе винуватими, цілком розуміють свої права, визначені п.1 ч.4 та п.1 ч.5 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілими та обвинуваченими відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Суд вважає доведеним у судовому засіданні ту обставину, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вчинили незаконне позбавленні волі людини, вчиненому з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб, за попередньою змовою групою осіб, здійснюване протягом тривалого часу, а тому такі їх дії кваліфікує за ч.2 ст.146 КК України, за якою належить призначити обвинуваченим узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили слід змінити з тримання під вартою на особисте зобов'язання.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили слід залишити у вигляді домашнього арешту.

Речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст.314, 373-374, 471, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 27 липня 2018 року про примирення між потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та підозрюваними ОСОБА_9, ОСОБА_10.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, за який призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 27 липня 2018 року покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

У відповідності до ст.ст.75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_15 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили змінити з тримання під вартою на особисте зобов'язання, звільнивши його з-під варти в залі суду.

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, за який призначити їй узгоджене сторонами угоди про примирення від 27 липня 2018 року покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

У відповідності до ст.ст.75, 76 КК України звільнити засуджену ОСОБА_16 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді домашнього арешту.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Бочаров А.І.