Рішення № 75623211, 11.06.2018, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/3837/17

Провадження № 2/504/963/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2018 року смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

при секретарі - Мельниковій В.М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №4, смт. Доброслав, позовну заяву Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси (65111, м. Одеса, пр-т Добровольського, б. 145а) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 1 707, 13 грн., -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача.

Справа підсудна Комінтернівському районному суду Одеської області оскільки відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (довідка відділу АДБ ГУ ДМС України в Одеській області від 19.12.2017 року).

09.01.2018 року відкрито провадження у справі та призначено проведення підготовчого судового засідання.

У підготовче судове засідання сторони не з'явились, представник позивача подав заяву від 30.03.2018 року № 364/19/06 про розгляд справи у свою відсутність, позовні вимоги підтримав.

ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явився, сповіщений належним чином про дату, час та місце його проведення (поштове повідомлення 6750004921020), про поважність причин своєї відсутності суду не повідомив, його неявка не перешкоджала проведенню підготовчого судового засідання.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.04.2018 року закрито підготовче судове засідання, та призначено справу до судового розгляду за наявними у ній матеріалами.

У судове засідання 11.06.2018 року ОСОБА_1 не з'явився, сповіщений належним чином про дату, час та місце його проведення (поштове повідомлення 6750005036675), про поважність причин своєї неявки суду не повідомив, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов до наступного:

ОСОБА_1 за його заявою від 25.01.2017 року на підставі наказу Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси № НТ 170201 призначено виплату допомоги по безробіттю з 01.02.2017 року по 26.01.2018 року, строком на 360 календарних днів.

В ході розслідування проведеного на підставі Наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 60/62 від 13.02.2009 року «Про затвердження Порядку розслідування страхового випадку та обгрунтованості призначення матеріального забезпечення бещробітним» встановлено, що ОСОБА_1 працював в межах укладеного із ТОВ «Фінансові перспективи» договору доручення №2702/17/17 від 27.02.2017 року та отримував дохід згідно актів приймання- передачі виконаних робіт від 28.02.2017 року на суму 181,18 грн., від 14.04.2017 року на суму 181,14 грн., від 10.05.2017 року на суму 120,79 грн., від 30.06.2017 року на суму 120,79 грн.

Відповідно до довідки Центру зайнятості (а.с.22) ОСОБА_1 нараховано та виплачено за період з 25.01.2017 року по 19.07.2017 року як допомога по безробіттю 1707,13 грн.

08.08.2017 року Центром зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення № 143, за висновком якого ОСОБА_1, який перебував в Центрі на обліку як безробітний, знаходився у цивільно - правових відносинах з ТОВ «Фінансові перспективи» про що не повідомив спеціалістів центру.

Згідно наказу від 09.08.2017 року № НТ 170720 ухвалено повернути кошти у встановленому порядку у сумі 1707,13 грн.

11.08.2017 року на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу - претензію про виплату (повернення) безпідставно набутих державних коштів.

Дані документів (акт, вимогу та наказ) направлені ОСОБА_1 14.08.2017 року та за поштовим номером 6754100193740 особисто 19.08.2.107 року отримані ОСОБА_1, що вбачається із дослідженого суддею електронного ресурсу Укрпошти.

Кошти відповідачем не повернуті.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 1 частин першої статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Пунктом 8 частини першої статті 31 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідач, здійснюючи діяльність на підставі цивільно- правового договору із ТОВ «Фінансові перспективи» та отримуючи дохід від цих договірних відносин, у той період, коли державою відповідачу призначено та виплачено допомогу по безробіттю, не може вважатись незайнятою особою.

Звертаючись до Центру зайнятості із заявою від 25.01.2018 року ОСОБА_1 інформував про те, що у нього відсутня робота, заробіток (дохід) відсутній, роботою себе самостійно не забезпечує, що засвідчив власним підписом.

Отже доведеною є недостовірність наданих безробітним відомостей.

Таким чином, позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 18 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

За правилом ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір») що дорівнює 1600 грн. (за станом на 01.01.2017 року).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 273, 315, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2) на користь Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси, код за ЄДРПОУ 22500430 (м. Одеса, проспект Добровольського, 145а), грошові кошти в сумі 1707,13 грн. (одна тисяча сімсот сім гривень тринадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2) на користь держави судовий збір в сумі 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.К. Барвенко