Ухвала суду № 75623059, 30.07.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

м. Вінниця

30 липня 2018 р. Справа № 802/2070/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши в письмовому провадженні заяву про забезпечення позову у справі за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування розпорядження

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся арбітражний керуючий ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування розпорядження.

04.07.2018 прийнято позовну заяву до провадження та призначено розгляд за правилами загального позовного провадження.

27.07.2018 позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про усунення порушень №1 від 13.06.2018 року.

Обґрунтовуючи заяву позивач зіслався на те, що згідно з п. п. 6.10, 6.11 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України 27.06.2013 р. № 1284/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2013 р. за № 1113/23645 у розпорядженні міститься інформація про встановлені комісією порушення, термін та спосіб їх усунення. Арбітражний керуючий зобов'язаний до закінчення строку, зазначеного в розпорядженні, усунути виявлені порушення та надати інформацію про це разом з відповідними документами до органу контролю, який виніс розпорядження. У разі якщо подані документи підтверджують виконання розпорядження, орган контролю складає висновок про виконання розпорядження, який долучається до акта перевірки. Зі змісту оскаржуваного у даній справі розпорядження Головного територіального управління юстиції про усунення порушень від 13.06.2018 року №1, на думку позивача, вбачається безпосередній вплив на його права, а відтак без вжиття заходів забезпечення позову для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відповідно до частини другої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Ухвалою суду від 27.07.2018 року заяву про забезпечення позову призначено до судового розгляду.

Сторони у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду клопотання про забезпечення позову повідомлялись належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи неявку сторін та відсутність перешкод для розгляду заяви, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Визначаючись щодо заяви про забезпечення позову, суд виходив з такого.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За змістом ч. 4 ст. 150 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

На підставі ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із системного аналізу вимог наведених норм випливає, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.

Законодавець встановив три підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;

- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 надано роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Із аналізу наведеного видно, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову є обґрунтована заява сторони в тому рахунку й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та неможливість в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тому у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З пояснень наданих ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову слідує, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, інтересам та обов'язкам, оскільки порушення Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області при проведенні перевірки та оформленні її результатів є грубими та очевидними, винесене з перевищенням наданих законом повноважень, є присутнім невірне тлумачення законодавства України, ігнорування доказів, пояснень та заперечень арбітражного керуючого та являється протиправним, а в разі невжиття судом заходів забезпечення позову, Головним територіальним управлінням юстиції у Хмельницькій області відповідно до п. 6.11 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих після 01.08.2018 року буде призначено та проведено позапланову перевірку з питань виконання оскаржуваного Розпорядження про усунення порушень № 1 від 13.06.2018 року, що в подальшому призведе до накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, як це встановлено п. 7.6.2 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), чим буде заподіяно шкоди його правам та інтересам, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, оскільки в подальшому відновлення порушеного права буде значно ускладненим.

Враховуючи з'ясовані обставини, суд приходить до висновку, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, а також, оскільки, на думку суду, в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що намір заявника захистити свої права та інтереси, які ОСОБА_1 вважає порушеними, в даному провадженні не буде реалізовано, судовий розгляд поданої позовної заяви стане недоцільним, що не відповідатиме завданню адміністративного судочинства та порушить право ОСОБА_1 на судовий захист.

До того ж, невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може зумовити виникнення інших спорів, для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль шляхом ініціювання нових судових процесів, що потягне за собою матеріальні витрати.

Враховуючи встановлені судом обставини, які підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову та задоволення клопотання заявника щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про усунення порушень №1 від 13.06.2018 року, до набрання законної сили остаточним рішенням прийнятим у даній адміністративній справі.

Суд зауважує, що звертаючись до адміністративного суду з клопотанням про забезпечення позову, зацікавлена особа повинна переконливо обґрунтувати, що існує очевидна загроза її правам, свободам чи інтересам, або їх захист стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль або понести відповідні витрати. Крім того, конкретний спосіб в який позивач просить забезпечити позов має співвідноситись з заявленими позовними вимогами. Заходи забезпечення позову мають бути розумними, обґрунтованими та адекватними заявленим позовним вимогам. Такими заходами має бути забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб, що беруть участь у справі.

Отже, вимоги клопотання про забезпечення позову є співрозмірним заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

При цьому, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про усунення порушень №1 від 13.06.2018 року не скасовує чинність оскаржуваного рішення відповідача, не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі та зацікавлених осіб, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених цим актом заходів до вирішення спору по суті.

Заходи забезпечення адміністративного позову у такий спосіб, який просить позивач, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, застосовуючи заходи забезпечення позову судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору та обрано адекватні заходи для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення.

Відтак, вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають меті застосування інституту забезпечення адміністративного позову, та є ефективним засобом до набрання законної сили рішенням прийнятим по цій справі.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити дію розпорядження Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про усунення порушень №1 від 13.06.2018 року до набрання законної сили остаточним рішенням, прийнятим у даній адміністративній справі.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чернюк Алла Юріївна