Постанова № 75620979, 24.07.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/2501/18

Пров. № 3/336/1002/2018

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щаслива Олена Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, що не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, не працює, за ознаками ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

8 травня 2018 року, о 00 годин 48 хвилин, ОСОБА_1 керував автомобілем марки ЗАЗ 110558, державний номер НОМЕР_1, напроти будинку № 12-а по вул. Олексія Поради в м. Запоріжжі в стані алкогольного сп‘яніння. Огляд проводився за допомогою алкотестера DRAGER № 6820, за результатами якого було виявлено 1,96 % алкоголю в крові. Описані дії містять порушення пункту 2.9 Правил дорожнього руху України.

24 липня 2018 року правопорушник, належним чином повідомлений про дату, час та місце вирішення справи, до суду не з’явився, що в силу ст. 268 КУпАП є підставою для вирішення протоколу у його відсутність.

На висновок суду про можливість проведення розгляду справи без участі особи, щодо якої складений протокол, не впливає клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про відкладення судового розгялду, оскільки він послідовно відвідував призначені в справі засідання, в яких дав судді пояснення з приводу викладених в протоколі обставин правопорушення, а інші фактичні дані в судовому засіданні, яке увінчалось винесенням постанови, не досліджувалися.

Наведені міркування свідчать про те, що розгляд справи у відсутність особи, яка обізнана про дату вирішення справи, за вказаних обставин не порушуватиме її права та інтереси.

Між тим безпідставне відкладення судового розгляду суперечило б завданням судочинства про адміністративні правопорушення, якими є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а також посягало б на встановлені законом строки розгляду справ про адміністративні правопорушення і строки притягнення до адміністративної відповідальності.

Даючи пояснення по суті правопорушення в суді, ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому діяння заперечував та зазначав, що він хоча й випив спиртного в той день, коли був складений протокол, проте не керував транспортним засобом, а знаходився на пасажирському місці в салоні автомобіля, що перебував в нерухомому стані.

Зокрема, пояснив, що у вечір того дня, коли сталося складення протоколу про адміністративне правопорушення, він вживав спиртне в житлі свого двоюрідного брата ОСОБА_3 Саме через заборону керування транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння він скористався послугами свого приятеля ОСОБА_4, якого попросив підвезти його додому. Під час руху між водієм та пасажиром виникла сварка з приводу того, що ОСОБА_1 наполягав на продовженні відпочинку, у зв’язку з чим вимагав, щоб ОСОБА_4 відвіз його в будь-який ресторан по вул. Набережній в м. Запоріжжі. Такі плани були неприйнятними для ОСОБА_4, який роздратувався, з’їхав з проїзної частини, зупинив транспортний засіб біля станції техобслуговування , адреси якої ОСОБА_1 не знає, так як погано обізнаний про географію Шевченківського району, а сам вийшов з автомобіля і видалився з цього місця. Через 5-10 хвилин очікування ОСОБА_1 вийшов з авто, пошукав ОСОБА_4, після чого повернувся до салону автомобіля і заснув. Був розбуджений співробітниками поліції, які після констатації його стану, який він не приховував, склали протокол у присутності двох свідків. Після закінчення вказаної процедури поліцейські уїхали, а ОСОБА_1 продовжив відпочинок. Вранці наступного дня, близько 08-00-08-30 годин до нього приїхав ОСОБА_4 і відвіз його додому.

Представник правопорушника підтримав доводи свого підзахисного. Просив про звільнення ОСОБА_1 від відповідальності через відсутність в його діях ознак складу правопорушення, за якими складений протокол.

Зазначені пояснення ОСОБА_1 спростовують такі досліджені під час з’ясування обставин справи фактичні дані.

Винуватість правопорушника у вчиненні описаних дій підтверджує протокол про адміністративне правопорушення, який в силу вимог законодавства про адміністративні правопорушення є джерелом доказів (ст. 251 КУпАП).

До доказів винуватості також відносяться:

- розміщений на паперовому носії результат тесту, значення якого співпадає із концентрацією, вказаною в протоколі (а. с. 3);

- акт стану огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а. с. 3);

- пояснення осіб, у присутності яких проводився огляд з використанням спеціальних технічних засобів (а. с. 5, 6);

- рапорт співробітника поліції, який склав протокол, про підстави і обставини зупинення автомобіля ЗАЗ 110558, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 За змістом рапорту, підставою для зупинення автомобіля стало порушення водієм правил безпеки дорожнього руху;

- показання допитаного суддею свідка ОСОБА_5, який був запрошений співробітниками поліції в якості свідка при фіксації правопорушення. За поясненнями свідка, ОСОБА_1 заперечував проти того, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння, був збудженим, заявляв, що ніякий свідок не доведе, що він нетверезий. Неохоче дихав в прилад DRAGER, опирався, спочатку вдихав в себе замість того, щоб видихати. Транспортний засіб ОСОБА_1 стояв посеред проїзної частини, на ділянці, де поблизу немає місць зупинки чи стоянки автомобілів. Розташування транспортного засобу давало підстави припустити, що його переслідували;

- відеозапис події, наданий управлінням патрульної поліції, огляд якого робить очевидним вихід ОСОБА_1 саме з водійського місця і спростовує його пояснення щодо того, що він не здійснював керування транспортом.

Згідно із ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Проведення цього огляду внормоване «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року.

Наведені фактичні дані свідчать про дотримання порядку притягнення особи до відповідальності за вказаною статтею законодавства про адміністративні правопорушення, тому суд знаходить їх належними допустимими, такими, що відтворюють подію правопорушення.

На висновок судді про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не впливають показання свідка ОСОБА_4, який дав суду показання, аналогічні поясненням ОСОБА_1, оскільки свідок, за його поясненнями, є приятелем правопорушника з 2005 року, тому є особою, що заінтересована у вирішенні справи.

До того ж зміст показань свідка, як полягають в оповіданні про те, як він кинув нетверезого товариша в салоні автомобіля в незнайомому місці, позбавивши того будь-якої можливості вжити заходів для самостійного пересування, закривши, як він пояснює, двері автомашини і вимкнувши телефон ОСОБА_1, викликає сумніви в їх достовірності.

Залишення особи, яка, за показаннями свідка вже спала в автомобілі, і приречення тим самим себе на труднощі в доставці в темну пору доби додому позбавлено будь-якої логіки.

Хоча суд і не приймає ці показання свідка як такі, що можна використати при ухваленні процесуального рішення, між тим зауважує на протиріччях в поясненнях правопорушника і свідка: якщо ОСОБА_1 заявляє про свою бадьорість під час залишення свідком автомобіля, то ОСОБА_4 свідчить про те, що правопорушник в той момент спав; ОСОБА_1 загадує про те, що машина була відкрита і він залишав на певний час салон, свідок пояснює, що закрив автомобіль і взяв з собою ключі.

І так як суд у відповідності до ст. 252 КУпАП оцінює докази крізь призму їх достовірності, вважаючи це джерело доказів таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, суддя відкидає його.

Таким чином, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп‘яніння.

Вирішуючи питання про адміністративну відповідальність, суддя вважає за необхідне застосувати зазначені в санкції частини статті, за ознаками якої складений протокол, адміністративні стягнення, не вбачаючи підстав для звільнення правопорушника від відповідальності.

Керуючись ст. ст. 130, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 (ІПН – згідно відповіді Державної фіскальної служби України фізичну особу не можливо однозначно ідентифікувати) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафа в розмірі 10200 грн. (десять тисяч двісті) 00 коп. (на р/р 31119149008001 код бюджетної класифікації: 21081300, отримувач: ГУК у Запорізькій області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997 Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету : 21081300, призначення платежу – адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп. в дохід держави (на р/р 31211256026001, отримувач: ГУК у м. Києві, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету : 22030106).

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Запорізької області через суд, який виніс постанову протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Роз'яснити правопорушнику, що в разі несплати штрафа у встановлений ст. 307 КУпАП строк, постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається на примусове виконання у відділ державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, у відповідності до ч. 2 ст. 308 КУпАП, стягується у подвійному розмірі штрафу – в сумі 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп.

Суддя О.В. Щаслива