Рішення № 75619737, 09.07.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10827/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09 липня 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Бенци К.К.,

при секретарі судового засідання - Вереш А.В.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовною заявою органу опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради в інтересах дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,

В С Т А Н О В И В:

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради в інтересах дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно її малолітніх дітей - сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнення аліментів на утримання дітей .

Позов мотивує тим, що відповідач ОСОБА_4 є матір'ю малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 Відомості про батька дітей записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується відповідними повними витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження.

22.06.2017 року спеціалісти служби у справах дітей Ужгородського міськвиконкому спільно з працівниками Ужгородського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді відвідали сім'ю ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1, де виявили малолітніх ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в умовах загрозливих для їх життя та здоров'я. Мати дітей гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебувала в той час у стані глибокого сну і алкогольного сп'яніння, а стан здоров'я малолітньої ОСОБА_3 викликав серйозні занепокоєння (висока температура, сильний кашель, озноб).

Позивач вказує на те, що під час відвідування виявлено, що вищевказана сім'я проживає в антисанітарних умовах. Умови для проживання жахливі. Малолітні діти працівниками служби у справах дітей Ужгородського міськвиконкому були терміново влаштовані до Ужгородської міської дитячої клінічної лікарні в той же день о 16.00 год., для їх обстеження та лікування.

Позивач зазначає, що 11.07.2017 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Ужгородського міськвиконкому відбувся розгляд питання щодо неналежного виконання батьківських обов'язків гр. ОСОБА_4, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 , за наслідками якого було прийнято рішення: Службі у справах дітей Ужгородського міськвиконкому тимчасово влаштувати малолітніх ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, до притулку для дітей служби у справах дітей Закарпатської ОДА; Надати термін гр. ОСОБА_4 на виправлення свого важкого матеріально-побутового становища та у подальшому вести добропорядний спосіб життя.

11.07.2017 року малолітні діти були влаштовані до Притулку для дітей Закарпатської ОДА, що підтверджується відповідним актом про факт передачі дітей. За весь час перебування дітей в Ужгородській міській дитячій клінічній лікарні мати прийшла до них лише 11 липня 2017 року, коли їх передавали в притулок.

За твердженням позивача гр. ОСОБА_4 не використала належним чином наданий їй термін на виправлення свого важкого матеріально-побутового становища, привести своє помешкання до належного санітарно-гігієнічного стану, та у подальшому не стала вести добропорядний спосіб життя. Це підтверджується колективною заявою від 24.07.2017 року №М-100/12-34 та актом обстеження від 28.07.2017 року.

В зв'язку з цим малолітні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, були влаштовані до Закарпатського обласного центру соціально-психологічної реабілітації.

19.10.2017 року питання щодо позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Ужгородського міськвиконкому за підсумками чого було прийнято рішення про доцільність позбавлення її батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 Мати дітей на вищевказане засідання не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про час та місце його проведення. Натомість на комісії було заслухано бабусю дітей, яка повідомила, що її донька продовжує зловживати алкогольними напоями та не докладає зусиль щодо виправлення тої ситуації в якій опинились малолітні. Матеріально-побутове становище сім'ї залишається незадовільним.

За твердженням позивача наведене свідчить про те, що мати дітей систематично злісно ухиляється від належного виконання батьківських обов'язків. Відповідач не цікавиться життям малолітніх дітей, їх здоров'ям, не виявляє бажання спілкуватися з ними та не приймає участь у їх вихованні, а також не надає матеріальну допомогу на їх утримання, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток .

Внаслідок злісного ухиляння від виконання батьківських обов'язків малолітні опинились в умовах, які були загрозливими для їх життя та здоров'я.

Позивач вважає, що вищезазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання, лише за умови винної поведінки матері, свідомого нехтування нею своїх материнських обов'язків, а тому, на підставі вищенаведеного просить суд ухвалити рішення, яким:

позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце реєстрації: АДРЕСА_1, відносно малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ними повноліття.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав та мотивів наведених у позовній заяві та просив їх задовольнити. Надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові та просив долучити до матеріалів справи копію листа Закарпатського центру соціально-психологічної реабілітації дітей від 26.04.2018 року №01-11/118.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання повторно не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомляла, клопотань про відкладення розгляду справи та письмового відзиву до суду не надходило.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що застосовуючи відповідно до ч. 4 ст. 10 Цивільно- процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що відповідач повідомлений належним чином повторно не з'явився до суду без повідомлення причин, не подав відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

14.03.2018 року представником позивача подано до суду заяву про долучення характеристик до матеріалів справи;

25.05.2018 року представником позивача подано до суду заяву про долучення документа до матеріалів справи та допит свідків;

13.06.2018 року представником позивача подано до суду клопотання про допит свідків;

03.07.2018 року представником позивача подано до суду заяву про долучення документа до матеріалів справи та допит свідків.

У даній справі заходи забезпечення доказів та забезпечення позову судом не застосовува-лися.

Провадження у справі ухвалою суду не зупинялося, а тому не було підстав для його поновлення.

Заслухавши пояснення представника позивача, покази свідків, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням осо би, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5. даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи , а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спо ру, з власноїініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добро-совісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Як встановлено судом, ОСОБА_4 є матір'ю малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 28.12.2012 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис в Книзі реєстрації народжень за № 1571, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 року, згідно з даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 24.11.2009 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області, актовий запис в Книзі реєстрації народжень за № 1442, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 року. У свідоцтвах про народження дітей їх батьком значиться ОСОБА_5, а матір'ю - ОСОБА_4 .

З повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження щодо малолітніх ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, вбачається, що запис про батька дітей проведений відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері) .

Як становлено судом, 22.06.2017 року спеціалісти служби у справах дітей Ужгородського міськвиконкому спільно з працівниками Ужгородського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді відвідали сім'ю ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1, де виявили малолітніх ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в умовах загрозливих для їх життя та здоров'я. Мати дітей гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебувала в той час у стані глибокого сну і алкогольного сп'яніння, а стан здоров'я малолітньої ОСОБА_3 викликав серйозні занепокоєння (висока температура, сильний кашель, озноб).

Крім того, під час відвідування виявлено, що вищевказана сім'я проживає в антисанітарних умовах. Умови для проживання жахливі.

В результаті виявленого малолітні діти працівниками служби у справах дітей Ужгородського міськвиконкому були терміново влаштовані до Ужгородської міської дитячої клінічної лікарні в той же день о 16.00 год., для їх обстеження та лікування, що стверджується даними листа служби у справах дітей Ужгородського міськвиконкому № 289/12-26 від 22.06.2017 року та даними акту про прймання - передавання дитини від 22.06.2017 року.

Як встановлено судом, 11.07.2017 року малолітні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, були влаштовані до Притулку для дітей Закарпатської ОДА, що підтверджується даними листа служби у справах дітей Ужгородського міськвиконкому № 325/12-30 від 11.07.2017 року та даними акту про факт передачі дітей від 11.07.2017 року.

Проте гр. ОСОБА_4 не використала належним чином наданий їй термін на виправлення свого важкого матеріально-побутового становища, привести своє помешкання до належного санітарно-гігієнічного стану, та у подальшому не стала вести добропорядний спосіб життя. Це підтверджується колективною заявою від 24.07.2017 року №М-100/12-34 та даними акту обстеження умов проживання від 28.07.2017 року.

Як встановлено судом, малолітні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, були влаштовані до Закарпатського обласного центру соціально-психологічної реабілітації.

Предметом розгляду органу опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради було питання виконання ОСОБА_4 батьківських обов'язків відносно її малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 529/12-26 від 27.10.2017 року враховуючи інтереси малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав - ОСОБА_4 відносно її малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2

Також вищевказаним висновком встановлено, що відповідач ОСОБА_4 не приймає участі у вихованні дітей, не цікавиться життям малолітніх дітей, їх здоров'ям, не виявляє бажання спілкуватися з ними, а також не надає матеріальну допомогу на їх утримання, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток . Мати дітей на вищевказане засідання не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про час та місце його проведення. Натомість на комісії було заслухано бабусю дітей, яка повідомила, що її донька продовжує зловживати алкогольними напоями та не докладає зусиль щодо виправлення тої ситуації в якій опинились малолітні. Матеріально-побутове становище сім'ї залишається незадовільним.

Внаслідок злісного ухиляння від виконання батьківських обов'язків малолітні опинились в умовах, які були загрозливими для їх життя та здоров'я.

Відповідно до листа Закарпатського центру соціально-психологічної реабілітації дітей від 19.06.2018 року №01-11/163 за час перебування малолітніх ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в закладі їх мати відвідувала лише один раз 13.11.2017 року.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що є сусідкою відповідача, протягом шести років доглядає за дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Відповідач по справі разом із своїм співмешканцем пиячить за гроші, які отримує на дітей. Вказала, що вона неодноразово здійснювала виклики лікарів до дітей, зверталась із відповідними заявами до органу опіки і піклування, оскільки одна дитина вже загинула в їх сім'ї. Пояснила суду, що мати дітей систематично злісно ухиляється від належного виконання батьківських обов'язків, здоров'ям, фізичним та духовним розвитком дітей не займається, внаслідок злісного ухиляння від виконання батьківських обов'язків малолітні неодноразово опинялись в умовах, які були неприйнятними для їх життя та здоров'я. Відповідач зловживає алкогольними напоями та веде аморальний образ життя. ОСОБА_6 неодноразово надавала матеріальну допомогу сім'ї ОСОБА_3 та допомагала відповідачу з працевлаштуванням. Просила суд позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_4, відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки діти проживають в умовах, які загрожують для їх життя та здоров'я.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що є директором Ужгородського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді . 22.06.2017 року до них надійшло повідомлення про те, що діти перебувають без догляду батьків за адресою м. Ужгород, вул. Козацька. Він особисто виїхав, відвідав сім'ю ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1, де виявив малолітніх ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в умовах загрозливих для їх життя та здоров'я. Мати дітей гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебувала в той час у стані глибокого сну і алкогольного сп'яніння, а стан здоров'я малолітньої ОСОБА_3 викликав серйозні занепокоєння (висока температура, сильний кашель, озноб).

Під час відвідування виявлено, що вищевказана сім'я проживає в антисанітарних умовах. Умови для проживання були жахливі. В результаті всього вищенаведеного малолітні діти працівниками служби у справах дітей Ужгородського міськвиконкому були терміново влаштовані до Ужгородської міської дитячої клінічної лікарні в той же день о 16.00 год., для їх обстеження та лікування.

Правовідносини між сторонами випливають із норм Сімейного Кодексу України.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці…».

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її психічний, духовний та моральний розвиток, зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти , готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини є підставою передбаченою ч. 2 ст. 164 СК України позбавлення батьківських прав.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення поновлення батьківських прав", особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення від виконання батьківських обов'язків має місце тоді, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків.

Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків.

Відповідно до ст.9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалась з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовими рішеннями, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідач впродовж тривалого часу вихованням малолітніх дітей не займається, не виявляє інтересу до їх життя, не виявляє бажання до спілкування з ними. Внаслідок злісного ухиляння від виконання батьківських обов'язків малолітні опинились в умовах, які були загрозливими для їх життя та здоров'я.

Згідно зі ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

За приписами ч. 1 ст. 76, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач жодних доказів на спростування доводів позивача не надала та у судове засідання для розгляду справи по суті не з'явилася, що, на думку суду, свідчить про її байдуже ставлення до її малолітніх дітей.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню своїх дітей, а тому, для захисту прав та інтересів малолітніх дітей, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити та позбавити відповідача гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканку АДРЕСА_4, відносно малолітніх дітей - сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідно до ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Як роз'яснено у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-XІІ) держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини та ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому частиною 2 цієї ж статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 21.12.2016 р. № 1801-VIII встановлений розмір прожиткового мінімуму на 2018 рік з 1 січня 2018 року для дитини віком до 6 років складає - 1492 грн.

Згідно цього ж закону визначений розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2018 року у розмірі 3 723 грн.

Тобто мінімальний розмір аліментів виходячи з прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 років складає 746,00 грн., а їх максимальний розмір виходячи із мінімальної заробітної плати складає 2 606,10 грн.

Позивач просить суд стягнути з гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ними повноліття.

Враховуючи той факт, що діючим законодавством право вибору стягнення аліментів у частці від заробітку або у твердій грошовій сумі надано саме позивачеві, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня пред'явлення позову - 31.10.2017 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Частинами 2, 3 ст. 183 СК України передбачено, що якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Розмір аліментів, визначений судом, відповідатиме принципам розумності та справедливості. При цьому, суд зазначає, що сторони не позбавлені права в подальшому, відповідно до положень ст. 192 СК України, ставити питання про зміну розміру аліментів.

При цьому, оскільки позивач пред'явив позов 31.10.2017 року, то в силу ч. 1 ст. 191 СК України аліменти слід стягувати із цієї дати, а на підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчі органи міських рад, на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення (п. п. 3, 19 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у редакції Закону від 08.07.2017 року, чинній на момент звернення до суду з позовом).

Виходячи з наведеного, оскільки на момент звернення до суду з позовом позивач був звільнений від сплати судового збору, то з відповідача підлягає до стягнення судовий збір у сумі 1280,00 грн. у дохід держави (640,00 грн. за вимогу про позбавлення батьківських прав + 640,00 грн. за вимогу про стягнення аліментів = 1280,00 грн.).

Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 82, 89, 141, 223, 258, 263-265, 273, 280-284, 289, 354, 355, 430 ЦПК України, ст. ст. 7, 150, 155, 164-166, 180-184, 191 СК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву органу опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради в інтересах дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканку АДРЕСА_4, батьківських прав, відносно її малолітніх дітей - сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_3, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5, аліменти на утримання малолітніх дітей - сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі однієї третини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня пред'явлення позову - 31.10.2017 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_3, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5, на користь держави 1280 (одну тисячу двісті вісімдесят) гривень 00 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради - місце знаходження : м. Ужгород, пл. Поштов 3, ЄДРПОУ 04053699)

Відповідач - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце реєстрації АДРЕСА_4; РНОКПП НОМЕР_3; паспорт громадянина України НОМЕР_4, виданий Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області 04.06.1996 р.) ;

Дата складання повного тексту рішення 18.07.2018 року

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца