Рішення № 75618996, 20.07.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/1246/18

Провадження №2/265/744/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Міхєєва І.М.,

за участю секретаря судового засідання – Погорєлко К.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» (далі - банк) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором та процентів, нарахованих за користування кредитом, посилаючись на те, що 04 березня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання кредиту б/н, згідно з яким відповідач отримав кредит в розмірі 12300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,6 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки та зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідач свої зобов'язання по своєчасному та повному погашенню кредиту не виконує. Згідно розрахунку заборгованості станом на 30 листопада 2017 року загальна заборгованість відповідача становить 117000,00 гривень, а саме: 11830,38 грн. заборгованість за кредитом; 105169,62 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом.

Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 04 березня 2010 року в розмірі 117000,00 гривень та судовий збір у розмірі 1762 грн.

У відкрите судове засідання представник позивача, що діє на підставі довіреності, не з’явилася, надала заяву з проханням розглядати справу в її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнав частково, зазначивши, що сума заборгованості банком значно завищена.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, проте таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 березня 2010 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з анкетою-заявою про бажання отримати кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % в місяць (27,6 % на рік) із розрахунку 360 днів на рік, на якій є підпис ОСОБА_1 про те, що він ознайомлений та згоден із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були йому надані для ознайомлення у письмовому вигляді.

ОСОБА_1 в Анкеті – заяві підтвердив, що ознайомився та згоден з наданими йому в письмовому вигляді Умовами та Правилами надання банківських послуг (затверджених наказом банку від 06 березня 2010 року № Сп-2010-256 ) та Тарифами банку. У заяві також зазначено, що умови та правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті банку, і відповідач зобов’язався виконувати вимоги умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Під час дії даного кредитного договору кредитний ліміт банком неодноразово змінювався, зокрема в період 11 грудня 2013 року кредитний ліміт був збільшений до 12300,00 грн., а останній раз 01 грудня 2014 року був знижений до 1634,04 грн., вказані грошові кошти були перераховані відповідачу на платіжну картку, що вбачається з виписки по картковому рахунку клієнта та розрахунку заборгованості.(а. 80-98).

Згідно з п. 1.1.7.12 Умов та Правил надання банківських послуг договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання, якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці.

За змістом пункт 2.1.1.2.1 Умов для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у пам’ятці клієнта про умови кредитування і заяві, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг.

Після настання зазначеного на картці терміну її дії банком випускається картка на новий термін, згідно діючих тарифів (п. 2.1.1.2.12 Умов).

Судом встановлено, що платіжні картки за даним кредитним договором, укладеним між сторонами, неодноразово перевипускались, строк дії останньої отриманої відповідачем платіжної картки № 5168742305889333 – червень 2017року.( а.с.79, 103).

Обставини щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних карток відповідачем не спростовуються, та підтверджуються паспортними даними, які ОСОБА_1 особисто засвідчував при укладанні договору, випискою по картковим рахункам.

Посилання відповідача та на те, що надана йому банком картка була викрадена, не підтверджені належними доказами та спростовуються матеріалами справи. Зокрема з витягу з ЄРДР від 15 квітня 2014 року наданого відповідачем не вбачається, що в нього була викрадена картка за даним кредитним договором (а.с. 64), а з виписки по картковим рахункам відповідача випливає, що останній активно користувався кредитними коштами та сплачував проценти за користування ними 26 вересня 2014 року включно.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна з яких відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Проте відповідачем не надано суду жодного доказу на спростування позивних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням визнається право відношенням, на підставі якого одна сторона боржник зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майна, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші право чини відповідно до ст.11 ЦК України.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора зобов'язаний виплатити останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення, а крім того, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (штраф, пеня), то вона підлягає стягненню з боржника в повному розмірі незалежно від стягнення збитків на підставі ст. 624 ЦК України.

Згідно до ч.1. ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

З розрахунку заборгованості наданого позивачем, заборгованість відповідача перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за договором № б/н від 04 березня 2001 року станом на 30 листопада 2017 року становить 117000,00 грн, з яких: 11830,38 грн - заборгованість за кредитом, 105169,62 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом. (а.с.6-10).

Таким чином, як встановлено судом ПАТ КБ «Приват Банк» свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач, в свою чергу порушив свої зобов’язання перед банком.

З огляду на наведе, суд вважає доведеними та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 11830,38 грн., що становить заборгованість за кредитом.

Вирішуючи питання про розмір заборгованості по відсоткам за користування кредитом суд виходить з наступного.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором в частині нарахування процентів вбачається, що проценти за користування кредитом відповідачу нараховувалися з часу укладання договору по 31 серпня 2014 року виходячи з процентної ставки 27,6 % річних , з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року - 32,40 % річних, з 1 квітня 2015 року по 30 листопада 2017 року – 42,00 % річних.

Позивачем до суду були надані виписка по особовому рахунку відповідача, роздруківка SMS повідомлень про підвищення процентної ставки за кредитом на номер телефону клієнта та накази банку про зміну тарифів банку (а.с.81-100).

Відповідач ОСОБА_1 в письмових поясненнях наданих суду не оспорював змінюваний тип процентної ставки за користування кредитом, не висловлював заперечення щодо необґрунтованого підвищення процентної ставки за кредитом, та не заперечував того, що він був повідомлений про її зміну належним чином.

Таким чином, підстав вважати незаконним нарахування позивачем процентів за користування кредитом відповідачу за підвищеною ставкою у справі не вбачається,

Разом з тим, розрахунок заборгованості за процентами за час користування кредитом, який діяв до квітня 2014 року, проведено позивачем за формулою N*M/360*Y=Z, де N - поточне або прострочене тіло кредиту; М - процентна ставка, 360 - кількість днів у році відповідно до п.2.1.1.12.6 Умов; Y - кількість днів, за які здійснюється нарахування.

З наданої позивачем формули розрахунку заборгованості та письмових пояснень, вбачається, що при розрахунку простроченої заборгованості за процентами з 01 квітня 2014 року, банком нараховувались подвійні відсотки на всю суму заборгованості.

Проте, зміна умов договору щодо нарахування подвійних відсотків на всю суму заборгованості відбулося банком в односторонньому порядку, без згоди відповідача, та без його повідомлення про таки зміни, а тому суд визнає такі нарахування порушенням Умов та правил надання банківських послуг. А наданий позивачем розрахунок заборгованості за процентами підлягає коригуванню за формулою N*M/360*Y=Z, яка діяла до квітня 2014 року.

Таким чином, суд детально перевіривши, шляхом математичного перерахунку, розрахунок заборгованості по відсоткам, наданий позивачем, приходить до висновку про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 15008,12 грн., а саме: за період нарахування з 31 березня 2014р. по 31 серпня 2014р. за ставкою 27,6% в сумі - 1543,60 грн., виходячи з розрахунку (11843,53 х 27,6% : 360 х 170 днів = 1543,60), де 11843,53 грн. - борг по кредитному договору з урахуванням простроченої заборгованості, що утворився починаючи з 31 березня 204 року. За період нарахування з 01 вересня 2014р. по 31 березня 2015р. за ставкою 32,4% в сумі - 2257,23 грн., з розрахунку (11830,38 х 32,4% : 360 х 212 днів = 2257, 23). За період нарахування з 04 квітня 2015р. по 30 листопада 2017р. за ставкою 42% - 11207,29 грн., виходячи з розрахунку (11830,38 х 42% : 360 х 812 днів = 11207, 29).

При цьому суд наголошує, що розрахунок заборгованості за відсотками за користування кредитом, наданий позивачем, не відповідає розміру відсоткової ставки, зазначеної як в договорі, так і в розрахунку.

Таким чином, оскільки відповідач умови кредитного договору не виконує, підлягає стягненню з останнього на користь позивача сума заборгованості в розмірі 26838,50 грн., яка складається з наступного: 11830,38 грн. - заборгованість за кредитом; 15008,12 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1762 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 13, 18, 76, 81, 141, 247, 263,265 ЦПК України, 257-259, 264, 509, 530, 533, 554, 559, 526, 611, 625, 629, 638, 1046, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про банки та банківську діяльність», Законом України «Про Національний банк України», ст. 61 Конституції України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 04 березня 2010 року в розмірі 26 851 (двадцять шість тисяч вісімсот п’ятдесят одна) гривня 65 коп., а також судовий збір у розмірі 1762 грн.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках, передбачених ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.

Позивач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» , юридична адреса: м.Київ, вул..Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 29092829003111, МФО 305299.

Відповідач: ОСОБА_1, місце реєстрації: м. Маріуполь, бул. МорськийАДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1.

Повний текст рішення складено 30 липня 2018 року.

Суддя: І.М.Міхєєва