Ухвала суду № 75618168, 24.07.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/6553/16-к Провадження №11-кп/772/589/2018

Категорія: крим. Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Нешик Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

Головуючого – судді: Нешик Р.І.

суддів: Кривошеї А.І., Бурденюка С.І.

при секретарі: Олійник Т.П.

за участю прокурора: Кузьміна С.В.

обвинуваченого: ОСОБА_2

захисника: ОСОБА_3

потерпілої: ОСОБА_4

розглянула 24 липня 2018 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження №12017020200000115 за апеляційними скаргами №12015020010008352 захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 та прокурора на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 27.02.2018, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, який фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого;

засуджено за ч.2 ст.286 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 2 роки.

Відповідно до ст.75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покладено на ОСОБА_2 обов'язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави, несплаченого потерпілою ОСОБА_4 в сумі 1 407 гривень 83 копійки.

Вирішено питання з речовими доказами, цивільними позовами та судовими витратами.

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 за вироком суду був визнаний винним в тому, що він 08.12.2015 біля 12:00годин, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Червоноармійській, в м. Вінниці, зі сторони вулиці Київської в напрямку вулиці 50 річчя Перемоги, в районі електроопори №74, не урахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого виїхав за межі проїзної частини, а саме на паркову зону, яка знаходилась праворуч по напрямку його руху, де з необережності допустив наїзд на перешкоду у вигляді дерева. Внаслідок даної пригоди пасажир автомобіля «ВМW525» ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5, отримала тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №257 від 16.03.2016 належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки являлись небезпечними в момент спричинення і викликали загрозливі для життя явища: травматичний шок тяжкого ступеня та недостатність дихання, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №170а від 11.03.2016: в дорожній обстановці, дії водія автомобіля «ВМW 525», державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2, з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п.10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України.

Порушення вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 знаходяться в причинному зв’язку з наслідками.

Прокурор в своїй апеляційній скарзі просив змінити вирок суду виключити із обвинувального вироку вказівку про стягнення із обвинуваченого на користь держави судового збору в сумі одна тисяча чотириста сім гривень 83 копійки, посилаючись на несплату його потерпілою.

Захисник обвинуваченого в своїй апеляційній скарзі просила змінити вирок суду в частині призначеного додаткового покарання та стягнення меншої суми моральної шкоди, посилаючись на особу обвинуваченого та його матеріальний стан, що має вплинути на задоволення апеляційних доводів.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення захисника і обвинуваченого, підтримавших доводи апеляційної скарги своєї та прокурора; потерпілу, яка заперечувала проти зміни вироку суду за апеляційною скаргою в інтересах обвинуваченого; міркування прокурора щодо задоволення їхніх апеляційних вимог та залишення вироку суду в іншій частині без змін; дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про законність судового рішення та залишення апеляційних скарг без задоволення із наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого при обставинах, викладених у вироку, та кваліфікація скоєного ніким не оскаржується, а тому в цій частині вирок суду не переглядається.

Вирок суду в частині призначення додаткового покарання в суддів апеляційного суду не викликає сумнівів.

Як було встановлено, ОСОБА_2 порушив два пункти ПДР України а саме: п.п.10.1, 12.1, в тому числі допустив перевищення швидкості, що спричинило ДТП, в результаті якої потерпіла ОСОБА_4 отримала тяжкі тілесні ушкодження, які являлись небезпечними в момент спричинення і викликали загрозливі для життя явища.

Незважаючи, що злочин, за який обвинувачений засуджений, відноситься до категорії необережних злочинів, проте порушення ПДР України здійснено ним умисно.

Метою покарання є не лише кара за скоєне, а і прагнення виправити засудженого та запобігти вчиненню інших злочинів, як ним самим, так і іншими особами.

Призначене обвинуваченому покарання із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на два роки відповідає загальним засадам його призначення та його меті.

Обставини на які є посилання у апеляційній скарзі захисника були враховані судом при призначенні умовного покарання із застосуванням норм статті 75 КК України, інших обставин, які би впливали на виключення із вироку додаткового покарання апеляційна скарга не містить.

Сума моральної шкоди судом також визначено вірно, із посиланням на пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди". Виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд визначив відшкодування винним такого розміру моральної шкоди, яка відповідає душевним стражданням, фізичному болю та втраті душевної рівноваги, внаслідок вимушених змін у житті та стресу, які потерпіла зазнала внаслідок неправомірних дій обвинуваченого.

Апеляційна скарга захисника не містить аргументів на користь зміни вироку суду з метою зменшення суми відшкодування моральної шкоди.

А тому апеляційна скарга в інтересах обвинуваченого не підлягає до задоволення.

Немає також підстав до задоволення апеляційної скарги прокурора в частині зміни вироку суду та виключення із вироку вказівки про стягнення із ОСОБА_2 на користь держави несплаченого судового збору за подання позовної заяви потерпілої, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Враховуючи, що правові засади справляння судового збору платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору нормами КПК України не врегульовано, суд, розглядаючи цивільний позов в кримінальному провадженні, зобов’язаний керуватись нормами ЦПК України. Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України сплата судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 6 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Обвинувачений від сплати судового збору не звільнений.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України лише якщо обидві сторони звільнені від їх сплати.

Таким чином при вирішенні цивільного позову у кримінальному провадженні з обвинуваченого підлягає стягненню судовий збір, пропорційний частині задоволених позовних вимог, в зв’язку з чим апеляційна скарга прокурора не ґрунтується на законі.

Зважаючи на вищенаведене та керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги прокурора та захисника залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 27.02.2018 відносно обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного Кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді:

Р.І. ОСОБА_5 ОСОБА_6 Бурденюк

Згідно з оригіналом:

Суддя: