Ухвала суду № 75617523, 20.07.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9428/18

1-кс/755/3992/18

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2018 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Євсєй Ю.М., за участі прокурора Фещенка О.С., захисника Николенка Р.С., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Хоменка Д.Ю., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Фещенком О.С. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Хоменко Д.Ю. звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання погоджено з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Фещенком О.С.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12018100040006005, розпочатому 22.06.2018 за фактом нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Зокрема, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яким законом передбачено відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, тому є всі підстави вважати, що обрання відносно нього запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, не забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків та не зможе запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування з метою ухилитися від кримінальної відповідальності та покарання за вчинення ним кримінального правопорушення.

Отже, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, то є всі підстави вважати, що знаходячись на волі, останній може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення, ухилятися від слідства та суду.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_2 перебуваючи на волі будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки зареєстрований та проживає ОСОБА_2 за межами м. Києва. Крім того, після вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_2 намагався зникнути з місця вчинення злочину; може незаконно впливати на свідків та потерпілого ОСОБА_5 з метою схилення потерпілого до дачі неправдивих показів у судовому засіданні, оскільки свідки даної події та потерпілий проживають неподалік адреси вчинення вказаного кримінального правопорушення; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином в тому числі не з'являтися до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій, оскільки постійного місця проживання в м. Києві не має, тим самим затягувати строки досудового розслідування; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не працевлаштований, а отже не має постійного джерела доходу.

Таким чином, ризики, які існували на час обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не зменшилися, у зв'язку з чим виникла необхідність продовження застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, слідчий вказує, що завершити досудове слідство у встановлений п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України строк не представляється можливим внаслідок складності провадження і необхідності здійснення ряду процесуальних та слідчих дій, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою підозрюваному.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання.

Захисник та підозрюваний заперечили щодо задоволення клопотання. Зазначили, що слідчим та прокурором не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Під час розгляду клопотання встановлено, що кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.06.2018 року за №12018100040006005 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

22 червня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

23 червня 2018 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 липня 2018 року, включно.

Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 20.07.2018 року о 10 годині 00 хвилин.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність у слідчого правових підстав для внесення клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom), п. 32, Series А, № 182).

Виходячи з наявних в матеріалах даних, з протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.06.2018 року, протоколу допиту потерпілого ОСОБА_5 від 14.07.2018 року, довідки Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги №157 від 22.06.2018 року, протоколу огляду місця події від 22.06.2018 року, протоколу перегляду відеозапису від 22.06.2018 року, протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.06.2018 року, повідомлення про підозру від 22.06.2018 року, протоколу допиту підозрюваного від 22.06.2018 року, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Відповідно до положень ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Як вбачається з матеріалів клопотання міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була застосована до підозрюваного з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину та даних про його особу.

Даних про наявність підстав для зміни підозрюваному запобіжного заходу на менш суворий, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено.

Вирішуючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 1 ст. 121 КК України, особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, його роль у вказаному кримінальному правопорушенні та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності; може незаконно впливати на потерпілого, свідків; може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні проведено значний обсяг процесуальних та слідчих дій, проте закінчити досудове розслідування не представилось можливим, що обумовлено складністю справи та об'ємністю матеріалів кримінального провадження. Як вбачається з матеріалів клопотання для закінчення досудового розслідування потрібно провести ряд процесуальних та слідчих (розшукових) дій, отримати висновки експертиз.

Беручи до уваги, що у справі потрібно виконати процесуальні дії, проведення яких потребує значного часу, а підстав для скасування або зміни підозрюваному запобіжного заходу не встановлено, вважаю необхідним продовжити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування та з урахуванням положень ст. 197 КПК України.

Також, в судовому засіданні захисником наголошено, що у підозрюваного під час затримання були наявні тілесні ушкодження, також ОСОБА_2 на одне вухо не чує, проте належне медичне обстеження в умовах слідчого ізолятору не проводиться, окрім цього послався на те, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 23.06.2018 року було зобов'язано слідчого забезпечити проведення невідкладного судово-медичного обстеження підозрюваного, проте ухвала слідчого в цій частині не виконана.

Стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов'язок дбати про фізичний добробут осіб, яких позбавлено волі.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, а саме: «Пєтухов проти України», «Ухань проти України», «Віслогузов проти України» державний орган, повинен забезпечити ув'язненій особі достатній медичний нагляд для вчасного діагностування та лікування хвороб.

Згідно ст. 21 Закону України «Про попереднє ув'язнення» адміністрація місць попереднього ув'язнення зобов'язана, зокрема, забезпечити осіб, взятих під варту, медичним обслуговуванням.

Таким чином, обов'язок по збереженню здоров'я особи, яка перебуває під вартою в умовах слідчого ізолятору покладається на керівника слідчого ізолятору. Із цього випливає, що керівник слідчого ізолятору в силу своїх обов'язків, зобов'язаний забезпечити належне здійснення лікувально-профілактичних заходів відносно підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати орган досудового розслідування, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, невідкладно організувати проведення медичного обстеження ОСОБА_2 із залученням профільних фахівців, а саме лікаря травматолога та отоларинголога, забезпечити отримання ОСОБА_2 необхідної з огляду на результати проведеного обстеження медичної допомоги в порядку, визначеному спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України №239/5/104 від 10.02.2012.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 181, 183, 194, 199, 206, 309 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Хоменка Д.Ю., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Фещенком О.С. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2- задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до 20.08.2018 року, включно, але не більше строку досудового розслідування.

В порядку статті 206 КПК України зобов'язати слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Хоменка Д.Ю. або іншого слідчого у кримінальному провадженні, виконати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23.06.2018 року та забезпечити невідкладне медичне обстеження підозрюваного ОСОБА_2 із залученням лікарів травматолога та отоларинголога з наданням медичної допомоги відповідно до встановленого діагнозу.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя М.Г.Сазонова