Вирок № 75616499, 12.07.2018, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/671/18

провадження № 1-кп/691/158/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань Шмунь Н.В.

з участю:

прокурора Кузнєцова Г.А.

сторона кримінального провадження

обвинувачена ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні, в залі суду, в м. Городище кримінальне провадження №12018250110000202 про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Городище, Черкаської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, не одруженої, жительки АДРЕСА_1, не судимої, -

у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.297 КК України,-

встановив:

ОСОБА_2, 26 квітня 2018 року близько 07 години 30 хвилин, діючи умисно, таємно, з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою викрадення предметів, які знаходяться в місцях поховання та обернення їх на свою користь, зайшла на територію цвинтара, який розташований поблизу вул.1Травня в м.Городище Черкаської області, де шляхом демонтажу викрала металевий хрест, загальною масою 11 400 грам, виготовлений із сталевої труби, довжиною 1560 мм та сталевої труби довжиною 950 мм, діаметром обох металевих труб 73 мм, товщиною стінок обох труб 3 мм, вартістю 68 грн. 74 коп., з місця поховання ОСОБА_3, після чого розпорядилася викраденим металевим хрестом на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України - незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі (нарузі над могилою), вчинене з корисливих мотивів.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_2 повністю визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, її покази відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, котрі ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2, не оспорюючи час, місце, спосіб, вид і розмір шкоди, мотив, мету, форму вини за кримінальне правопорушення, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю і суду пояснила, що дійсно 26 квітня 2018 року, близько 07 години 30 хвилин із місця поховання, яке розташоване на цвинтарі в м.Городище поблизу вул.1Травня Черкаської області, викрала металевий хрест, з метою продати його в пункт прийому металобрухту.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився, але надав заяву від 12 липня 2018 року про розгляд кримінального провадження без його участі, вказавши, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має, міру покарання просив визначити суд.

Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_2, її вина у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.297 КК України, підтверджується й доказами добутими на досудовому слідстві і перевіреними в суді у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України.

Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами та перевірені у відповідності до вимог КПК України, а також оцінені судом згідно ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2, склад кримінального правопорушення з кваліфікуючою ознакою - незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі (нарузі над могилою), вчинене з корисливих мотивів, і кваліфікує її дії за ч.3 ст.297 КК України.

Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченій ОСОБА_2, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке законодавцем віднесене до тяжких злочинів, особу винної, обставини, які пом'якшують покарання та обставини, які обтяжують покарання.

Суд бере до уваги те, що обвинувачена ОСОБА_2 має вік ІНФОРМАЦІЯ_2, осудна, не одружена, не працююча, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога згідно довідок №118 та №101 від 22 травня 2018 року Комунального Закладу "Городищенське районне територіальне медичне об"єднання" Городищенської районної ради Черкаської області, відповідно до характеристики Городищенської міської ради Черкаської області характеризується посередньо, згідно вимоги від 22 травня 2018 року до кримінальної відповідальності притягується не вперше.

Обставинами, які пом"якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, визнання вини.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_2, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченій, суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.

З врахуванням вище наведеного, суд, приходить до переконання, що виправленню, перевихованню обвинуваченій ОСОБА_2 може сприяти покарання не пов»язане з її ізоляцією від суспільства, і остільки на цьому не наполягають і учасники процесу, призначає їй покарання у виді позбавлення волі із встановленням на підставі ст.75 КК України іспитового строку з покладенням обов»язку визначеного п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, як достатнього для її особи з врахуванням вищезазначених обставин встановлених в судовому засіданні.

Визначене обвинуваченій покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.

Запобіжні заходи до обвинуваченої ОСОБА_2 на досудовому слідстві, як, і під час судового розгляду, не обиралися. Клопотання про обрання обвинуваченій запобіжних заходів до набрання вироком суду законної сили, до суду не подавалися.

Речовий доказ у кримінальному провадженні у виді металевого хреста, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_4 слід повернути йому за належністю, звільнивши від зобов»язання за зберігальною розпискою.

По справі маються процесуальні витрати в сумі 429 грн. 00 коп. за проведення судово-товарознавчої експертизи, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь Держави.

Керуючись ст. ст. 370,373, 374,393 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_2 винуватою в пред»явленому обвинувачені у скоєнні кримінального правопорушення за ч.3 ст.297 КК України і призначити їй покарання у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання, якщо остання протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

На підставі п.1,2 ч.1ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки періодично з»являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжні заходи стосовно ОСОБА_2 судом не обиралися.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати, у зв'язку з проведенням судово-товарознавчої експертизи, в розмірі 429 (чотириста двадцять дев»ять) грн. 00 коп. на користь Держави, отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106 код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України, код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікацій доходів бюджету 22030106.

Речовий доказ у кримінальному провадженні у виді металевого хреста повернути за належністю потерпілому ОСОБА_4, звільнивши від зобов»язання за зберігальною розпискою.

Судове рішення, може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Городищенський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а потерпілому надіслати, для відому.

Суддя О. М. Савенко